ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/22991/23
провадження № 1-в/753/611/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" грудня 2023 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
учасники судового провадження:
прокурор спеціалізованої
прокуратури ОСОБА_3 ,
захисник ОСОБА_4 ,
засуджений ОСОБА_5 ,
представник військової
частини ОСОБА_6 ,
у судовому засіданні з розгляду клопотання захисника ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_5 ,
встановив:
До Дарницького районного суду м. Києва 14 грудня 2023 року надійшло клопотання захисника про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_5 .
Клопотання захисника мотивовано тим, що засуджений за вчинення умисного тяжкого злочину відбув більше двох третин призначеного покарання, раніше умовно-достроково не звільнявся, довів своє виправлення, позитивно характеризується.
У судовому засіданні захисник підтримала своє клопотання, засуджений наголосив на своєму виправленні та просили клопотання задовольнити.
Прокурор спеціалізованої прокуратури заперечила проти умовно-дострокового звільнення засудженого, оскільки останній за час відбування покарання немає заохочень, своєю поведінкою не довів своє виправлення. Також звертала увагу суду на злочин, за який засуджено ОСОБА_5 , та призначене покарання, яке на переконання представника сторони обвинувачення, не досягло мети визначеної у ст. 50 КК України. При цьому засуджений не зарахований до списку осіб, що виправляються через незначний проміжок часу перебування у військовій частині НОМЕР_1 .
Представник військової частини підтримав доводи прокурора та заперечував щодо задоволення клопотання, вказавши на те, що засуджений за час відбування покарання не продемонстрував бажання свого виправлення, має посередні навики у знанні статутів, а також відсутні заохочення. Також вказав, що не можуть зарахувати засудженого до списків осіб, що виправляються, оскільки у військовій частині НОМЕР_1 засуджений перебуває менеше трьох місяців.
Заслухавши учасників судового провадження, перевіривши клопотання захисника та долучені до нього матеріали, суд дійшов до таких висновків.
Процесуальним законом, а саме п. 2 ч. 1 ст. 537 КПК України, передбачено, що суд під час виконання вироку має право вирішити питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Відповідно до положень пункту 2 частини 1 статті 537, пункту 1 частини 2 статті 539 КПК України питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання вирішується судом в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання.
З клопотання захисника та долучених до нього матеріалів вбачається наступне.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджений вироком Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 червня 2023 року за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням положень ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк два роки, що на підставі ст. 62 КК України замінено на покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців на строк два роки.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахується з моменту його затримання, тобто з 08 червня 2022 року.
ОСОБА_5 наразі відбуває покарання у виді тримання у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців у військовій частині НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Отже, вказане клопотання захисника, враховуючи положення п. 1 ч. 2 ст. 539 КПК України, розглядається Дарницьким районним судом м. Києва із дотриманням вимог територіальної юрисдикції як місцевим судом, в межах юрисдикції якого засуджений відбуває покарання.
Так, командиром військової частини ОСОБА_7 , де відбуває покарання ОСОБА_5 , надано на останнього службову характеристику. Відповідно до службової характеристики, складеної 12 грудня 2023 року заступника командира дисциплінарної роти капітаном ОСОБА_8 за період проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 солдат змінного складу ОСОБА_5 характеризується з позитивної сторони. До виконання своїх функціональних обов'язків ставиться добре. В роботі працьовитий, організований, проявляє розумну ініціативу там, де це потрібно. Самостійно працювати вміє, постійного нагляду та допомоги з боку безпосередніх командирів не потребує. На вказівки з боку безпосередніх та прямих начальників реагує вірно, до важливих порад прислуховується та робить відповідні висновки. Програму навчання засвоює, за предметами бойової підготовки має посередні навики. Фізично розвинутий добре. У стройовому відношенні підтягнутий, правила носіння військової форми одягу не порушує, носить охайно, своєчасно лагодить і Статути ЗСУ та основні керівні документи знає посередньо. За характером спокійний, врівноважений, зосереджений. В колективі користується авторитетом та повагою.
Також за змістом службової картки на ОСОБА_5 вбачається, що до останнього не застосовувалися стягнення та відсутні заохочення.
Суд всебічно та повно дослідивши клопотання, вважає за можливе відмовити у його задоволенні з огляду на таке.
Статтею 81 КК України визначені правові підстави умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, у частині 1 зазначеної статті передбачено, що до осіб, які відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, тримання в дисциплінарному батальйоні або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин.
Відповідно до ч. 2 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Процес виправлення та перевиховання має бути стабільним та послідовним протягом всього перебування засудженого в установі виконання покарання.
Сумлінна поведінка це не тільки пасивна форма поведінки засудженого, яка полягає в стримуванні від порушень режиму відбування покарання, правил внутрішнього розпорядку, а й активна форма його поведінки: активна участь в суспільному житті, сумлінне виконання громадських доручень, підвищення свого загальноосвітнього рівня, гарна поведінка в побуті, прагнення своєю діяльністю спокутувати вину за вчинений злочин.
Під сумлінним ставленням до праці слід розуміти постійну свідому участь в суспільно-корисній праці, систематичне виконання і перевиконання виробничих завдань, якість виконання роботи, відсутність трудових порушень, прогулів, відмов від роботи, додержання правил охорони праці й техніки безпеки.
Прийняття рішення про умовно-дострокове звільнення не є обов'язковим, а залежить від переконаності суду в тому, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком.
Таким чином, зміст вказаних положень закону дає підстави вважати, що умовно-дострокове звільнення засудженого від відбування покарання є правом, а не обов'язком суду і полягає у попередньому вивченні всіх даних про особу для прийняття правильного, законного рішення, з урахуванням власного внутрішнього переконання.
Суд встановив, що ОСОБА_5 засуджений до покарання у виді позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину та відбув 2/3 частини строку призначеного судом покарання.
Проте сам факт відбуття засудженим 2/3 приначеного йому строку покарання не може свідчити про про наявність беззаперечних підстав для умовно-дострокового звільнення від покарання останнього.
Так, з матеріалів особової справи засудженого вбачається, що ОСОБА_5 має посередні навики, за час відбування покарання у військовій частині НОМЕР_1 заохочення/подяки також відсутні. Представник військової частини під час судового засідання вказав на небажанні засудженого ставати на шлях виправлення.
Захисник ОСОБА_4 , у свою чергу, в ході розгляду клопотання наголошувала, що до засудженого за час відбування покарання жодного разу не застосувались стягнення.
У той же час, суд звертає увагу, що відсутність на цей час діючих стягнень у засудженого та відбуття визначеної законом частини покарання, не є визначальними під час вирішення питання про умовно-дострокове звільнення засудженого від відбування покарання, оскільки ці обставини не мають виключного значення при прийнятті рішення про застосування до засудженого пільги, передбаченої статтею 81 КК України. Таке рішення ухвалюється судом з врахуванням поведінки засудженого за весь час відбування покарання і якщо останній сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Дотримання засудженим норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня колонії, є обов'язком засуджених, який передбачений положеннями статті 107 КВК України.
Основною передумовою дострокового звільнення є саме «бездоганна» поведінка засудженого протягом всього строку відбування покарання, проте такої «бездоганної» поведінки засудженого протягом строку відбування покарання, судом не встановлено.
Суд також погоджується з доводами прокурора в частині, що мета покарання щодо виправлення ОСОБА_5 в цьому випадку не досягнута, оскільки суд враховує ще й те, що останній засуджений за умисні протиправні дії, які виразились у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та незаконному збуті психотропних речовин та особливо небезпечних наркотичних засобів. Санкція статті, за якою засуджено ОСОБА_5 , а саме ч. 2 ст. 307 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна.
Натомість призначаючи покарання засудженому, Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області застосував положення ст. 69 КК України та призначив покарання нижче від найнижчої межі санкції статті без конфіскації майна, за якими був засуджений ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 307 КК України.
Суд також враховує фактичні обставини злочину за яким засуджено ОСОБА_5 , який вчинив вказане правопорушення будучи діючим військовослужбовцем контрактної служби під час воєнного стану та в сучасних умовах наркотизація військовослужбовців є загрозою військової безпеки нашої країни.
Враховуючи зазначені обставини в сукупності, а також враховуючи те, що процес виправлення та перевиховання засудженого має бути стабільним та послідовним, суд дійшов висновку про передчасність заявленого подання, оскільки відсутні підстави стверджувати про виправлення засудженого, а також відсутні дані про те, що процес виправлення засудженого досяг стадії, на якій відбування покарання у виді позбавлення волі перестає бути доцільним і подальше його виправлення можливе в умовах перебування на волі, а відбутий ним строк покарання хоч і узгоджується з вимогами статті 81 КК України, проте є недостатнім для висновку про виправлення ОСОБА_5 .
Керуючись ст. 81 КК України, статтями 537, 43, 377 КПК України, суд
постановив:
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_5 , відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд міста Києва протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1