ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/9871/17
провадження № 1-кп/753/150/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" листопада 2023 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , провівши у закритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві судовий розгляд у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кузьминці Кагарлицького району, Київської області, українця, громадянина України, освіта середня, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не одруженого, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, раніше не судимого, обвинуваченого за ч. 4 ст. 152 КК України
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_6 17.12.2015 близько 16-00 год., знаходячись у парку «Партизанської слави», що по вул. Славгородська у м. Києві, де перебував біля озера разом з малолітньою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запропонував останній пройти до лісопаркової зони під приводом показати найкоротший шлях до зупинки маршрутного таксі, де у подальшому, перебуваючи у лісопарковій зоні, ОСОБА_6 , достовірно знаючи, що ОСОБА_7 являється малолітньою, тобто особою, яка не досягла чотирнадцяти років, так як раніше спільно проживав з її матір'ю - ОСОБА_8 , умисно, з метою задоволення статевої пристрасті неприродним способом, для подолання волі до опору потерпілої, використовуючи свою фізичну та вікову перевагу, висловив малолітній ОСОБА_7 погрози застосування щодо неї фізичної розправи, які остання сприйняла як реальні, боючись застосування до неї фізичної сили з боку ОСОБА_6 .
Реалізуючи свій кримінально протиправний умисел, направлений на вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним та анальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій (зґвалтування), вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди, ОСОБА_6 , залякуючи потерпілу ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , негайним застосуванням до неї фізичного насильства, повністю подолавши у неї волю до опору, висунув вимогу про задоволення його статевої пристрасті шляхом вагінального та анального проникнення в тіло останньої статевим членом.
Після чого, користуючись відсутністю поряд сторонніх осіб, віковою і фізичною перевагою та реалізуючи свій кримінально протиправний умисел, ОСОБА_6 , вступив проти волі потерпілої ОСОБА_7 у статеві стосунки анально-генітальним шляхом, спричинивши потерпілій ОСОБА_7 фізичного болю та легкі тілесні ушкодження у вигляді крововиливу на слизовій оболонці між задніми спайками великих та малих статевих губ, множинні крапкові та лінійні поверхневі садна слизистої оболонки та підслизові крововиливи прямої кишки.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 винним себе у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України визнав в повному обсязі та пояснив суду, що йому зрозуміло обвинувачення, права передбачені КПК України, він погоджується з обставинами, встановленими під час досудового розслідування. Обвинувачений показав, що дійсно взимку 2015 року перебував на території парку «Партизанської слави» разом з малолітньою ОСОБА_7 , яка була дочкою колишньої цивільної дружини. В той момент у нього виник умисел задоволення його статевої пристрасті. Він під виглядом допомоги потерпілій пройти до маршрутного таксі, заманив малолітньою ОСОБА_7 до лісопаркової зони та скориставшись, що за ними ніхто не спостерігає, подолавши її волю, зґвалтував її шляхом вагінального та анального проникнення. Усвідомлює, що вчинив протиправні дії, хоче попросити вибачення у потерпілої. Запевнив, що всі обставини, викладені в обвинувальному акті відповідають дійсності. У скоєному щиро розкаявся, жалкує, що так сталося, запевнив, що в подальшому нічого протиправного вчиняти не буде. Показання ОСОБА_6 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та щирості його позиції.
Обвинувачений ОСОБА_6 не оспорює фактичні обставини, пояснивши при цьому, що він правильно розуміє зміст пред'явленого йому обвинувачення та не заперечував про визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, крім того у суду відсутні сумніви в добровільності та істинності його позиції, а тому суд, роз'яснивши обвинуваченому порядок та наслідки розгляду справи в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, визнає недоцільним досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що винність обвинуваченого ОСОБА_6 знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду.
Дії обвинуваченого ОСОБА_6 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 152 КК України, як вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним та анальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій (зґвалтування), вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди (в редакції Закону №2227-VIII від 06.12.2017).
Згідно ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_6 суд визнаєщире каяття.
Згідно ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_6 суд визнає вчинення злочину щодо малолітньої.
Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_6 покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 152 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином; конкретні обставини кримінального провадження; його ставлення до вчиненого - вину визнав повністю, щиро каявся у вчиненому; дані про його особу, зокрема: освіта середня, не одружений, має на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , раніше не судимого, за час попереднього ув'язнення втратив близьких родичів та погіршився його стан здоров'я; під наглядом у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває; наявність пом'якшуючої та обтяжуючої покарання обставин і вважає, що ОСОБА_6 слід призначити покарання в межах санкції ч. 4 ст. 152 КК України у виді позбавлення волі.
Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного злочину і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню.
Водночас, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції, що діяла до набрання чинності Законом України №2046-VIII «Про внесення зміни до КК України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення» від 18.05.2017 р.) у строк покарання обвинуваченому підлягає зарахуванню час його перебування в установах попереднього ув'язнення, у період з 07.05.2017 по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, оскільки обвинувачений вчинив злочини до набрання чинності Законом України № 2046-VIII «Про внесення зміни до КК України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення» від 18.05.2017, який не має зворотної дії, оскільки в розумінні ст. 5 КК України цей закон іншим чином погіршує становище обвинуваченого.
Позиція про необхідність зарахування у строк покарання строку попереднього ув'язнення із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі висловлена в п. 65 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.08.2018 р. у справі № 663/537/17.
Положеннями ч. 3 ст. 377 КПК України передбачено, якщо обвинувачений, що тримається під вартою, засуджений до арешту чи позбавлення волі, суд у виняткових випадках з урахуванням особи та обставин, встановлених під час кримінального провадження, має право змінити йому запобіжний захід до набрання вироком законної сили на такий, що не пов'язаний з триманням під вартою, та звільнити такого обвинуваченого з-під варти.
На підставі вказаної норми закону суд враховуючи, те що ОСОБА_6 раніше не судимий та у вчиненні кримінального правопорушення зізнався у повному обсязі, вважає за доцільне до набрання вироком законної сили змінити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на особисте зобов'язання з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Цивільний позов не заявлено.
Питання речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ч. 3 ст. 349, ст.ст. 368-371, 373-374, 376, 615 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 152 та призначити йому покарання у виді тринадцяти років позбавлення волі.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_6 у строк покарання зарахувати строк попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі з 07.05.2017 року та вважати таким, що відбув покарання повністю.
Запобіжний захід ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили змінити на особисте зобов'язання та покласти на ОСОБА_6 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: не відлучатися з м. Києва без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; прибувати до суду за першою вимогою.
ОСОБА_6 негайно звільнити з-під варти в залі судового засідання.
Речові докази: джинси, які поміщено до поліетиленового пакету НДКЦ №3299744 та труси, які було поміщено до паперового конверту, що зберігаються в камері схову Дарницького УП ГУ НП у м. Києві - знищити.
Після набрання вироком законної сили інформацію про ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , включити до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Дарницький районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
СУДДЯ