ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/9871/17
провадження № 1-кп/753/231/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" лютого 2020 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 , провівши у закритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві судовий розгляд у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого за ч. 3 ст. 153 КК України,
ВСТАНОВИВ:
У Дарницькому районному суд м Києва на розгляді перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 153 КК України,
В судовому засіданні прокурор просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки існує ризик переховування від суду та впливу на потерпілу, обвинувачений вчинив насильницький злочин.
Захисник ОСОБА_6 заперечував щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просив змінити на домашній арешт, оскільки обвинувачений вже тривалий час перебуває під вартою, має постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки, впливу на свідків та потерпілу він не має. Також, захисник вважає, що існування визначених прокурором ризиків не підтверджене, жодного посилання на наявність обставин, які б свідчили про те, що заявлені ризики продовжують існувати, або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання під вартою, прокурором не наведено. Захисник вважає, що зміна запобіжного заходу на домашній арешт, з покладенням на ОСОБА_7 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КК України, в повній мірі зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку.
Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав думку захисника та просив суд змінити йому запобіжний захід у виді тримання під вартою на домашній арешт.
Колегія суддів заслухавши думку учасників провадження, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладеним на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження; перешкоджати іншим чином кримінальному провадженню. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Водночас, ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
П.1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості» (п. 79 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 р. у справі «Харченко проти України»).
Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому, колегія суддів враховує обставини встановлені ст. 178 КПК України в їх сукупності, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим інкримінованого йому злочину; те, що у випадку доведеності винуватості йому загрожує покарання до п'ятнадцяти років позбавлення волі, дані про особу обвинуваченого, його віку та стану здоров'я.
Водночас, прокурором надана копія рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 12.12.2011 року, яким між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 розрівано шлюб. У рішенні вказано, що причини звернення позивачки до суду є нестерпні умови, які створює відповідач, через його поведінку та відношення до дітей вона змушена проживати по сусідах.
Крім того, за наявною інформацією з відділу державної виконавчої служби в матералах справи відсутні відомості щодо оплати аліментів ОСОБА_7 , заборгованість згідно розрахунку становить 104046, 15 гривень.
Дані обставини в сукупності з іншии спростовують доводи сторони захисту про відсутінтсь ризиків та наявність міцних соціальних зв'язків.
Наведені обставини, на думку суду, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалюють над принципом поваги до свободи обвинуваченого, а тому, керуючись ст.ст. 179, 194 КПК України, п. 79 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 р. у справі «Харченко проти України», суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому термін дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою та відмовити в задоволенні клопотання сторони захисту.
З урахування того, ОСОБА_7 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину вчиненого із застосуванням насильства, суд, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України не визначає розміру застави, вважаючи, що тільки запобіжний захід у виді тримання під вартою здатний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 331 КПК України,
УХВАЛИВ:
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 153 КК України в ДУ «Київський слідчий ізолятор" строком 60 днів, тобто до 13.04.2020 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Київського Апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом семи діб з дня її оголошення.
Головуючий - суддя:
Судді: