Справа № 569/377/19
1-кп/569/155/23
УХВАЛА
про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
27 грудня 2023 рокум. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в складі судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Рівне кримінальне провадження №№ 12015180010005707, 12022181010000524 про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 186 КК України, -
встановив:
В провадженні Рівненського міського суду Рівненської області перебуває кримінальне провадження № 569/377/19 про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 186 КК України.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 подав клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на два місяці, мотивуючи тим, що з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, сімейного, майнового стану, характеризуючих даних обвинуваченого, більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а саме, переховуватися від суду та продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання прокурора.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні просила суд змінити ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з носінням електронного засобу контролю.
Потерпілі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в судове засідання не з'явилися. В матеріалах справи наявні їх заяви, в яких просять суд проводити розгляд справи за їх відсутності.
Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
За положенням ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Згідно ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, наявність судимостей у обвинуваченого тощо.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, рішення «Лабіта проти Італії» від 06 квітня 2000 року, рішення «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року).
Вирішуючи клопотання прокурора щодо доцільності продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, судом враховуються вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини, згідно з якою обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Прокурор при розгляді клопотання довів про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім інкримінованих йому кримінальних правопорушень, наявність достатніх даних, що існує ризик перешкоджати кримінальному провадженню, шляхом не з'явлення за викликами до суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, може вчинити інше кримінальне правопорушення, про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Враховуючи, що ОСОБА_5 , будучи раніше неодноразово судимий, на шлях виправлення не став та обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які відповідно до статті 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, не має постійного джерела доходів, не має постійного місця проживання, неодружений, тобто не має стійких соціальних зв'язків, є достатні підстави вважати, що перебуваючи на волі обвинувачений може надалі продовжувати займатися злочинною діяльністю, і жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вище вказаним ризикам.
Даних, які б вказували на неможливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не встановлено.
З урахуванням наведеного, суд вважає необхідним продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Як визначено в ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
З урахуванням вищенаведеного, суд вважає за необхідне не визначати обвинуваченому ОСОБА_5 розмір застави.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 184, 217, 314-316, 331, 334, 370-372 КПК України, суд -
ухвалив:
В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задоволити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Рівне, українцю, громадянину України, офіційно не працюючому, із середньою спеціальною освітою, неодруженому, раніше неодноразово судимому, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів - з 27 грудня 2023 року до 24 лютого 2024 року.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, надіслати начальнику Державної установи «Рівненський слідчий ізолятор».
Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 09 листопада 2023 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартоюобвинуваченому ОСОБА_5 вважати такою, що втратила чинність з моменту постановлення даної ухвали.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя Рівненського міського суду
Рівненської області ОСОБА_10