Справа № 565/1565/23
Провадження № 2/565/370/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2023 року м.Вараш
Кузнецовський міський суд Рівненської області в складі головуючої судді Бренчук Г.В., з участю секретаря судового засідання Щур Н.О., позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Бірука О.В., представника органу опіки та піклування Деркач С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Кузнецовського міського суду Рівненської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - орган опіки та піклування Вараської міської ради, про розірвання шлюбу і визначення місця проживання дитини,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого Вараським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), про що складено відповідний актовий запис № 100, та визначення місця проживання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із матір'ю - ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що останні два роки сторони не можуть як сім'я проживати разом, виконувати сімейні обов'язки, спокійно вирішувати навіть нескладні поточні проблеми. В присутності дітей з вини відповідача постійно виникають сварки. Відповідач на зауваження позивача не реагує, продовжує проводити аморальний спосіб життя, вживати наркотики, вчиняє домашнє насильство. Позивач вважає, що збереження сім'ї і подальше спільне проживання з відповідачем є неможливим, а збереження шлюбу суперечить її інтересам. Заходів до примирення просить не вживати.
Позивач зазначає, що спільна донька ОСОБА_4 проживає та буде проживати з нею, а питання майна, набутого в період перебування у шлюбі, будуть вирішуватися в позасудовому порядку, шляхом спільного порозуміння, взаємних поступок та інтересів кожного з подружжя.
З моменту фактичного проживання в шлюбних відносинах відповідач забув про доньку ОСОБА_4 , не надає матеріальної допомоги на її утримання та взагалі не приймає участі в її вихованні.
Ухвалою від 27 вересня 2023 року відкрито провадження у даній справі, призначено підготовче засідання.
05 грудня 2023 року орган опіки та піклування Вараської міської ради надав суду висновок про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , затверджений рішенням виконавчого комітету Вараської міської ради № 544-РВ-23 від 28 листопада 2023 року.
Ухвалою від 05 грудня 2023 року закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті.
Позивач у судовому засіданні вказала, що позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце засідання, причини неявки не повідомив, відзиву на позов не подав.
Представник органу опіки та піклування Вараської міської ради у судовому засіданні зазначила, що підтримує висновок про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , затверджений рішенням виконавчого комітету Вараської міської ради № 544-РВ-23 від 28 листопада 2023 року, та вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши та оцінивши надані суду докази, суд дійшов наступних висновків.
13 серпня 2020 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_5 ) уклали шлюб, зареєстрований Вараським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), про що складено відповідний актовий запис № 100, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 13 серпня 2020 року.
ОСОБА_2 та ОСОБА_6 є батьками малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 17 вересня 2015 року.
ОСОБА_6 є матір'ю неповнолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 17 березня 2009 року.
Згідно витягу №1148/02 від 12 вересня 2023 року про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб за адресою АДРЕСА_1 , зареєстровані ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 .
Вироком Кузнецовського міського суду Рівненської області від 28 вересня 2023 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.125 КК України і призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі 45 (сорока п'яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 765 (сімсот шістдесят п'ять) гривень 00 копійок.
З вироку вбачається, що 09 вересня 2023 року ОСОБА_2 на ґрунті раптово виниклого конфлікту та гніву, діючи умисно, протиправно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, наніс неповнолітньому пасинку ОСОБА_7 , один удар металевою милицею по лівій руці та ще один удар милицею по голові.Внаслідок нанесення ОСОБА_2 вказаних ударів ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді садна в тім'яній ділянці, припухлості м'яких тканин в ділянці лівого плеча, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Спір з приводу поділу спільного майна між сторонами відсутній.
У ч.1 ст.24 СК України зазначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частинами 1, 4 ст.55 СК України передбачено, що дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік зобов'язані спільно дбати про матеріальне забезпечення сім'ї.
Відповідно до частин 3, 4 ст.56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст.110 СК України).
Згідно з ст.112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ст.113 СК України особа має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Позивач у судовому засіданні вказала, що після розірвання шлюбу бажає іменуватися прізвищем « ОСОБА_10 ».
Встановивши, що розлад подружніх стосунків сторін носить стійкий характер, подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про розірвання шлюбу.
Малолітня ОСОБА_3 пояснила, що живе з мамою, братом, дідусем та татом. Займається з нею та грається мама. Тато з нею не гуляє, не грається, свариться на неї. Мама багато працює, ходить на роботу, приносить продукти, готує їжу. Коли мама на роботі її годує дідусь, тато постійно зайнятий своїми справами.
Частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до статті 18 цієї Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
У ст.141 СК України зазначено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Відповідно до ст.160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
Статтею 161 СК України передбачено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
У постанові Верховного Суду від 14 лютого 2019 року у справі № 377/128/18 зазначено, що тлумачення ч.1 ст.161 СК України дає підстави для висновку, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема, особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов'язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.
У ст.19 СК України зазначено, що при розгляді судом спорів щодо місця проживання дитини обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Орган опіки та піклування Вараської міської ради надав висновок про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , затверджений рішенням виконавчого комітету Вараської міської ради № 544-РВ-23 від 28 листопада 2023 року, у якому зазначено, що між батьками існує спір щодо визначення місця проживання їх малолітньої дитини ОСОБА_3 . Батько, ОСОБА_2 , не працює. Мати, ОСОБА_1 , працює продавцем продовольчих товарів у магазині «Грибочок». ОСОБА_2 самоусунувся від виконання батьківських обов'язків, зовсім не цікавиться життям, здоров'ям та навчанням дочки ОСОБА_4 . Спілкуватись із працівниками служби у справах дітей чи висловити свою позицію щодо спору про місце проживання дитини відмовився.
Орган опіки та піклування вважає за доцільне визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем проживання її матері ОСОБА_1 .
Судом не встановлено обставин, за яких проживання дитини з матір'ю могло б негативно впливати на неї. Позивач належним чином виконує свої батьківські обов'язки по вихованню та утриманню дочки, піклується про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, створила належні умови для проживання.
Врахувавши інтереси дитини, які переважають над інтересами батьків, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3 з матір'ю, що забезпечить реалізацію найкращих інтересів дитини з урахуванням її віку та потреб розвитку.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2157,20грн.
Керуючись статтями 264, 265, 354, 355 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу і визначення місця проживання дитини - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 13 серпня 2020 року Вараським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), про що складено відповідний актовий запис № 100.
Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_10 ».
Визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір'ю - ОСОБА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2157,20 грн судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ).
Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ).
Повне судове рішення складено 27 грудня 2023 року.
Суддя Г.В.Бренчук