УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 565/568/23
22 грудня 2023 року
Костопільський районний суд Рівненської області в складі
головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4
захисників: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту в нічний час щодо обвинуваченого ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 62022240030000048 від 19.08.2022 за обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27, ч.2 ст.28, ч.2 ст.372 КК України,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Костопільського районного суду Рівненської області перебуває кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27, ч.2 ст.28, ч.2 ст.372 КК України.
Прокурор у кримінальному провадженні 22.12.2023 звернувся до суду із клопотання про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в нічну пору доби з 21 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв., на строк 60 днів, на та покласти на нього обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати на виклик суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну; утримуватися від спілкування із свідками у вказаному кримінальному провадженні.
Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.27, ч.2 ст.28, ч.2 ст.372 КК України,- притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності слідчим, як виконавцем, поєднане зі штучним створенням доказів обвинувачення та іншою фальсифікацією, за попередньою змовою групою осіб.
Вказує, що обґрунтованість обвинувачення ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у ході досудового розслідування матеріалами, а саме: протоколом обшуку Вараського РВП ГУНП в Рівненській області від 18.11.2022; протоколами допиту ОСОБА_7 від 19.08.2022, 11.11.2022 та 19.11.2022; протоколом допиту ОСОБА_8 від 18.11.2022; протоколами допитів свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 від 03.03.2023 та інших; протоколами огляду вилучених під час обшуків речей та документів, зокрема матеріалів кримінального провадження №12022186050000131 від 04.08.2022; протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій; висновками судових комп'ютерно-технічних та почеркознавчної експертиз; матеріалами оперативного відділу ТУ ДБР у м.Хмельницькому на виконання доручення слідчого, а також іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності, а тому ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого умисного кримінального правопорушення проти правосуддя, передбаченого ч.2 ст.27, ч.2 ст.28, ч.2 ст.372 КК України, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
Зазначає, що ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 23.03.2023 у справі №569/17227/22 підозрюваному ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати місце фактичного проживання у нічну пору доби та покладенням обов'язків, визначених ч.5 ст.194 КПК України, строком до 18.04.2023 і на даний час строк дії вказаної ухвали слідчого судді закінчився.
Вказує, що на даний час існують ризики переховування обвинуваченого від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення. Вказані ризики існують та вони не зменшилися за період застосування стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу. Вік обвинуваченого ОСОБА_4 , його соціальні зв'язки, майновий стан та стан здоров'я дозволяють останньому переховуватись від суду, а факт проживання останнього неподалік від прикордонної зони та обізнаності про місця перетину Державного кордону України з іншими країнами, дасть можливість при наявності у нього документів на виїзд з України та в'їзд в Україну перетнути такий кордон і таким чином ухилятися від суду.
Також, вказує, що проходження ОСОБА_4 служби у Національній поліції свідчать про наявність в останнього зв'язків серед співробітників правоохоронних органів, які за проханням чи вказівками його та інших осіб можуть сприяти в уникненні від кримінальної відповідальності у різноманітних формах.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 як особисто, так і через інших осіб, будучи обізнаним із колом осіб, котрим відомо або може бути відомо про згадані обставини вчинення кримінального правопорушення, шляхом умовлянь, чиненням тиску, погрозами та/або будь- яким іншим чином може вплинути на цих осіб з метою зміни показань про обставини провадження, або взагалі відмови від показань на стадії судового розгляду.
Також вважає, що ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню та вчинити новий злочин, оскільки аналіз його поведінки у ході досудового розслідування свідчить про стійкий намір запобігати встановленню органом досудового розслідування всіх фактичних обставин інкримінованого йому злочину та таким чином перешкоджати кримінальному провадженню, оскільки ОСОБА_4 відмовлявся від дачі показань щодо обставин події, пов'язаних з притягненням завідомо невинної особи до кримінальної відповідальності, як виконавець, поєднаного зі штучним створенням доказів обвинувачення та іншою фальсифікацією, за попередньою змовою з ОСОБА_11 .
У судовому засіданні прокурор підтримав заявлене клопотання з підстав, наведених у ньому, вважає, що існують передбачені ст.177 КПК України ризики, які дають обґрунтовані підстави для застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Просить задоволити клопотання.
Обвинувачений ОСОБА_4 заперечив проти задоволення клопотання, вважає, що з урахуванням його поведінки відсутні підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Захисники ОСОБА_4 - адвокати ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечили та пояснили, що після закінчення дії ухвали слідчого судді від 23.03.2023, якою ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, ОСОБА_4 не вчинив жодного правопорушення, завжди з'являється за до суду за викликом, жодним чином не намагався і не намагається впливати на свідків кримінального провадження, жодним чином не намагається уникнути розгляду кримінального провадження і не вчиняє дій, які були б спрямовані на уникнення останнього від кримінальної відповідальності, що свідчить про відсутність зазначених у клопотанні прокурора ризиків.
Просять відмовити у задоволенні клопотання.
Дослідивши клопотання про обрання запобіжного заходу, заслухавши думку, прокурора та обвинуваченого, його захисників, суд дійшов таких висновків.
Так, в провадженні Костопільського районного суду Рівненської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_4 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27, ч.2 ст.28, ч.2 ст.372 КК України.
В межах вказаного кримінального провадження, на стадії досудового розслідування, ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 23.03.2023 у справі №569/178887/22 обрано ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту стоком до 18.04.2023, з покладенням на останнього обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Після 18.04.2023 будь-який інший запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався.
Відповідно до вимог ст.2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до вимог пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
При цьому суд враховує, що після закінчення 18.04.2023 строку дії обраного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, останній свідомо відноситься до своїх обов'язків обвинуваченого, з'являється до суду, не переховувався від суду, не намагається впливати на можливих свідків, не вчиняв інших правопорушень і доказів протилежного суду не надано. Будь-яких повідомлень чи інформації про вчинення ОСОБА_4 в період з 18.04.2023 по дату судового засідання будь-якого правопорушення суду не надано.
Доказів вчинення ОСОБА_4 будь-яких дій, спрямованих на уникнення від кримінальної відповідальності суду також не надано.
Суд також враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 офіційно працює в органах Національної поліції і доказів сприяння його колег за вказівкою останнього чи іншої особи на можливість уникнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності суду також не надано.
Більше того, за період з 18.04.2023 по дату судового засідання прокурором не заявлялось клопотань про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу і доказів наявності чи виникнення у вказаний період часу передбачених ст.177 КПК України ризиків суд не надано.
Разом з тим, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це необхідно робити з урахуванням низки відповідних факторів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Відтак, оцінюючи наявність ризиків, обумовлених статтею 177 КПК України, суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_4 , усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, так як відповідно до ст.12 КК України вчинене останнім кримінальне правопорушення за ступенем тяжкості відноситься до тяжких кримінальних правопорушень, а також будучи особою, відносно якої не обрано запобіжний захід, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, що свідчить про наявність ризиків, передбачених п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
При цьому суд враховує, що у ч.3 ст.176 КПК України вказано, що особисте зобов'язання є найбільш м'яким запобіжним заходом, застосування якого є необхідним у цьому випадку і відповідно до ст.179 КПК України полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу. Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов'язки та роз'яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Виходячи із встановлених у ході розгляду клопотання обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування відносно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, а саме у вигляді особистого зобов'язання з покладення на ОСОБА_4 передбачених ч.5 ст.194 КПК України обов'язків, а саме: прибувати до суду за першою вимогою; не відлучатися із Рівненського району Рівненської області, в якому він проживає, без прокурора та суду; повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із свідками по кримінальному провадженню, що на даній стадії судового розгляду забезпечить виконання підозрюваним свої обов'язків у кримінальному провадженні.
Враховуючи наведене, суд дійшов переконливого висновку, що прокурором не доведено об'єктивної необхідності застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, а відтак клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу до задоволення не підлягає.
Разом з тим, суд вбачає необхідність застосувати до обвинуваченого біль м'який запобіжний захід, а саме у вигляді особистого зобов'язання.
Керуючись ст.ст.176-179, 181, 194, 201, 309, 369-372 КПК України, суд -
УХВАЛИВ:
В задоволенні клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту в нічний час щодо обвинуваченого ОСОБА_4 - відмовити.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
На підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 такі обов'язки:
прибувати до суду за першою вимогою;
не відлучатися із Рівненського району Рівненської області, в якому він проживає, без прокурора та суду;
повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
утримуватися від спілкування із свідками по кримінальному провадженню.
На підставі ч.2 ст.179 КПК України роз'яснити обвинуваченого ОСОБА_4 , що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання покласти на прокурора ОСОБА_3 .
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 25.12.2023 та оголошено о 15:00 год.
СуддяОСОБА_1