Справа 556/168/23
Номер провадження 3/556/231/2023
П ОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.11.2023 року смт.Володимирець
Суддя Володимирецького районного суду Рівненської області Іванків О.В. , розглянувши матеріали, що надійшли від Відділення поліції №1 Вараського ВП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , не працюючого, -
за ч.1 ст.130 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
Протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 172043 від 07 січня 2023 року складеним відносно ОСОБА_1 , встановлено, що останній 07.01.2023 року близько 16:00 години керував транспортним засобом марки «AUDI A6», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди ОСОБА_1 , проводився на місці зупинки із застосуванням Alkotest Drager 6810 № тесту 4475. Результат позитивний 1.46 % проміле, подію зафіксовано на службову бодікамеру працівника поліції. За даним фактом складено протокол за порушення п.2.9а Правил дорожнього руху за ознаками ч.1 ст. 130 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , у клопотанні про закриття адміністративної справи зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення відносно нього складений з порушенням матеріального та процесуального права, посадова особа, яка складала вищевказаний протокол неповно з'ясувала усі фактичні обставини справи, не сприяла повному об'єктивному та неупередженому її розгляду, а тому даний протокол не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконним та необґрунтованим. В клопотанні також зазначається, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП, Просив закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Вивчивши та дослідивши матеріали адміністративної справи, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 , відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, виходячи з наступного.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП настає зокрема за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Згідно із п. 2.9 а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебувати під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, об'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП полягає в тому, що порушник має перебувати в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння та обов'язково має керувати транспортним засобом.
Суб'єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є водії транспортних засобів.
Відсутність будь-якої складової об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, з дотриманням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі Інструкція), а також Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі Порядок).
Відповідно до вимог ст. 266 КУпАП, Інструкції та Порядку, особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння, підлягають огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я.
Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог Інструкції, Порядку чи ст. 266 КУпАП, вважаються недійсними.
Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення та ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Відповідно до вимог ст. ст. 31, 40 Закону України "Про національну поліцію", поліція може застосовувати превентивні заходи, зокрема застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
З досліджених судом трьох окремих відеозаписів від 07.01.2023 року вбачається, що запис розпочинається з того, як співробітники патрульної поліції на службовому автомобілі зупиняють автомобіль під керуванням ОСОБА_1 . На запитання ОСОБА_1 , про причину його зупинки працівник поліції повідомляє йому, що причиною його зупинки являється військовий стан та перевірка транспортних засобів. В процесі розмови співробітник патрульної поліції пропонує ОСОБА_1 , пройти тест для визначення перебування в стані алкогольного сп'яніння як водію транспортного засобу на що ОСОБА_1 , погодився. Разом з тим, огляд водія проводиться з допомогою відкритого (не герметичного) тесту, без контрольного заміру повітря що передбачено Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного. Після продуття ОСОБА_1 , у трубку газоаналізотора працівники поліції повідомили йому, що він перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
При цьому, незважаючи на незгоду ОСОБА_1 із результатом вимірювання, в порушення вимог вказаних вище нормативних актів, проведення огляду водія в медичному закладі не тільки не проповдилось, але навіть не було запропоновано працівниками поліції, хоча ОСОБА_1 , заявляв клопотання про те що бажає пройти освідчення у медичному закладі. Зокрема, відразу після проведення тесту з допомогою газоаналізатора, працівники поліції повідомили ОСОБА_1 , що відносно нього буде складено протокол за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, після чого відеозапис закінчується.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що долучені ло протоколу відеозаписи та інші докази не містить доказів, які б поза розумним сумнівом підтвердили факт вчинення ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення. При цьому суд враховує, що Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог Інструкції, вважаються недійсними.
У відповідності до ч.ч. 3,6 п.3 Розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженій наказом МВС України від 18.12.2018 року № 1026, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 року за №28/32999 - відеореєстратор,це пристрій, призначений для запису, зберігання та відтворення відеоінформації; портативний відеореєстратор - пристрій, призначений для запису, зберігання та відтворення відеоінформації, технічні характеристики та особливості конструкції якого дають змогу закріпити його на форменому одязі поліцейського.
П.п. 5,6 Розділу ІІ вказаної Інструкції передбачено, що включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Під час здійснення повноважень поліцейський забезпечує збереження та належні умови експлуатації виданого йому портативного відеореєстратора та не допускає його розряджання. У разі пошкодження портативного відеореєстратора поліцейський негайно доповідає про це відповідальній особі та керівнику органу, підрозділу поліції.
Згідно п.І Розділу VІІ Інструкції - під час виконання своїх повноважень поліцейським забороняються:
1) самовільне видалення відеозаписів з носіїв відеозапису, заміна цих носіїв, зміна їх системної дати та часу;
2) примусове виключення відеореєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб;
3) перешкоджання здійсненню фото- і кінозйомки, відеозапису;
4) використання носіїв відеозапису у випадках, не пов'язаних із здійсненням ними повноважень поліції;
5) копіювання, передання інформації з відповідних носіїв стороннім особам.
В той же час, поліцейські припинили відеойзйомку відразу після зчитування показників газоаналізатора "Драгер", всупереч вимогам закону повідомивши ОСОБА_1 , що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення, і подальші дії поліцейських відеозаписом не зафіксовані.
Таким чином, враховуючи, що відеозапис правопорушення не є безперервним, на нього зафіксовано лише факт проходження тесту, тому такий запис не може слугувати належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення, поставленого в провину ОСОБА_1 .
З дослідженого судом протоколу про адміністративне правопорушення серія ААД №172043 від 07.01.2023 року заповненого о 16-15 год, вбачається що події відносно Блищика відбулися 07.01.2023 року о 16-00 год, однак згідно квитанції експрес-тесту проведеного за допомогою газоаналізатора Alkotest Drager 6810 № тест 4475 від 07.01.2023 року встановлено, що продуття ОСОБА_2 газоаналізатору відбулося о 15 год. 27 хв., в той час, коли відеозаписи з відеореєстратора і бодікамер зафіксували інший час.
За таких обставин, з огляду на ст. 7 КУпАП та ч. 2 ст. 19 Конституції України, суддя вважає, що протокол не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, п. 9 Інструкції, а відомості щодо часу складання протоколу виправлені із порушенням п. 7 Інструкції, тому цей протокол є недопустимим доказом, а отже не може братися до уваги при розгляді справи про адміністративне правопорушення. Крім того, суд в черговий раз констатує, що внесення виправлень до протоколу чи зміна інформації, яка в ньому зафіксована шляхом надсилання листів, є неприпустимими.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 23-рп/2010 від 22.12.2010р. адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
В той же час, будь-яких доказів, які підтверджували б факт вчинення ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення, матеріали справи не містять.
З огляду на викладене, за відсутності інших об'єктивних джерел фактичних даних про обставини, що підлягають доказуванню в цій справі, дані, що відображені у протоколі про адміністративне правопорушення, не можуть бути покладені в основу судового рішення, а відтак вважаю, що вказане є підставою для закриття провадження по справі за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, недоведення факту перебування ОСОБА_1 , в стані алкогольного сп'яніння, свідчить про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, що відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП є підставою для закриття провадження.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 62 Конституції України, ст. 1, 9, 130, 247, 251, 266, 287 КУпАП, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: О.В. Іванків