РІШЕННЯ
Іменем України
27 грудня 2023 року справа № 927/1396/23
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., розглянувши матеріали справи за позовом Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк", вул. Андріївська, буд. 4, м. Київ, 04070, код 14282829, е-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Хоменка Володимира Олександровича, АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1
про стягнення 100436,40 грн.
без виклику сторін
ВСТАНОВИВ:
Акціонерним товариством "Перший український міжнародний банк" подано позов до фізичної особи-підприємця Хоменка Володимира Олександровича про стягнення заборгованості у сумі 100436,40 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою (тілом) кредиту у розмірі 22309,08 грн, строкова заборгованість у розмірі 75027,32 грн, прострочена заборгованість за комісією у розмірі 3100,00 грн.
Позовні вимоги обгрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору «Кредит «всеБІЗНЕС» №716544576 від 14.01.2022.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 16.10.2023 відкрите спрощене позовне провадження у справі №927/1396/23 без повідомлення учасників сторін; відповідачу надано строк 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України. Вказаною ухвалою відповідача повідомлено про те, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідачем у встановлений судом строк відзив на позов не наданий, ухвала суду від 16.10.2023, направлена відповідачу за адресою, зазначеною у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулася неврученою із позначкою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".
Суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку суду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, а також близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б.
У постанові Верховного Суду від 10.05.2023 у справі №755/17944/18 зазначено, що довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку "відсутній за вказаною адресою" вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Враховуючи викладене вище та факт надсилання судом ухвали на офіційну адресу відповідача у справі, враховуючи повернення вказаної ухвали із відміткою поштового відділення: "адресат відсутній за вказаною адресою", суд доходить висновку про належне повідомлення учасника судового процесу про наявне позовне провадження у справі №927/1396/23.
Відзив на позовну заяву відповідачем не подано.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
14.01.2022 між Акціонерним товариством "Перший український міжнародний банк" (далі- Банк, кредитор, позивач) та фізичною особою - підприємцем Хоменком Володимиром Олександровичем (позичальник, відповідач) укладений кредитний договір "Кредит "всеБІЗНЕС" № 716544576, (а.с. 9-11) відповідно до умов якого Банк надає Позичальнику кредит, а Позичальник зобов'язався прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути Банку кредит у повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені договором та Типовими умовами.
Згідно п. 1.1.8 кредитного договору термін Типові умови використовується у договорі з таким значенням: Типові умови кредитування в рамках кредитного договору "Кредит "всеБІЗНЕС", укладеного в системі ІНТЕРНЕТ-БАНКІНГ ПУМБ DIGITAL BUSINESS Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк", що розміщується на інтернет сайті Банка (за електронною адресою: https://www.pumb.ua/) та є невід'ємною частиною договору.
Кредитний договір складається з договору та Типових умов. З моменту укладення договору Типові умови стають його невід'ємною частиною. Банк має право в будь-який час вносити зміни до Типових умов, повідомляючи про це Позичальника як передбачено Типовими умовами. Підписанням договору Позичальник підтверджує своє ознайомлення та повну, безумовну і остаточну згоду з договором та Типовими умовами, умови договору та Типових умов Позичальнику відомі та зрозумілі. Укладаючи договір, Позичальник приймає на себе всі обов'язки та набуває всіх прав, передбачених Типовими умовами стосовно Позичальника, рівно як і Банк бере на себе всі обов'язки та набуває всіх прав, передбачених Типовими умовами стосовно Банку (п. 5.1 кредитного договору).
У відповідності до п. 5.5 кредитного договору до підписання договору Позичальник ознайомився з Типовими умовами завантаживши їх за посиланням, що доступне під час укладення договору в Кабінеті Digital. Сторони домовились, що розміщення Типових умов за посиланням в Кабінеті Digital є належним способом надання Типових умов Позичальнику. Датою надання Типових умов Позичальнику та датою приєднання Позичальника до Типових умов є дата підписання договору Позичальником. Після підписання договору зі свого боку Банк направляє Позичальнику підписаний обома сторонами договір на адресу електронної пошти Позичальника, зазначену в реквізитах договору.
Згідно пунктів 1.1.1, 1.1.3, 1.1.4.2, 1.1.7 кредитного договору Банк надав відповідачу послугу - кредит в сумі 180000,00 грн на строк до 14.01.2024 включно, комісійна винагорода за обслуговування кредиту - 1,5 % від суми кредиту за один місяць користування кредитом, цільове використання кредиту - на придбання основних засобів та/або поповнення оборотного капіталу в межах видів діяльності Позичальника.
Згідно із п. 1.4 кредитного договору позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити плату за кредит в розмірах та строки, зазначені в наведеному в договорі графіку платежів. Згідно вказаного графіка Позичальник має, починаючи з 14.02.2022, щомісячно не пізніше 14 числа місяця до 14.01.2024 включно сплачувати суму у розмірі 10200,00 грн, з яких погашення основної суми (тіла) кредиту - 7500,00 грн та погашення комісії - 2700,00 грн щомісячно. Загальна сума, яка має бути сплачена позичальником у рахунок погашення кредиту складає 244000,00 грн, з яких 180000,00 грн - погашення основної суми (тіла) кредиту та 64800,00 грн - погашення комісії.
Згідно п. 5.1 Типових умов позичальник зобов'язаний повернути кредит в розмірах і строки, зазначені в договорі.
До позовної заяви позивачем додана платіжна інструкція №TR. 55338707.57714.8810 від 14.01.2022 у якій вказана інформація про те, що ФОП Хоменко В.О. (отримувач, відповідач у справі) отримав від позивача - надавач платіжних послуг платника AT "ПУМБ" кредитні кошти у сумі і 180000,00 грн з призначенням платежу «зарахування на поточних рахунок кредитних коштів за договором №716544576 від 14.01.2022 за позикою ФОП Хоменко В.О.» (а.с. 29).
У підтвердження виконання позивачем умов договору останнім до матеріалів справи додано виписку/особовий рахунок відділення AT "ПУМБ" ФОП Хоменко В.О. з 14.01.2022 до 08.08.2023; заяви про приєднання клієнта Хоменко В.О. до договору про надання кваліфікованих електронних довірчих послуг AT "ПУМБ" від 17.08.2021; заяви про приєднання Хоменко В.О. до договору банківського обслуговування корпоративних клієнтів AT "ПУМБ" від 01.08.2019; Типові умови кредитування в рамках кредитного договору "Кредит "всеБІЗНЕС", укладеного в системі ІНТЕРНЕТ-БАНКІНГ ПУМБ DIGITAL BUSINESS Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" ( а.с.12,13-14,22-28).
Згідно з п. 4.1 Типових умов кожна з перелічених нижче подій повинна тлумачитись як Несприятлива подія: (1) несплата позичальником будь-якої суми, що належить до сплати на користь Банку згідно з Договором/Типовими умовами, у передбачений ними строк та/або невиконання або неналежне виконання позичальником будь-яких інших обов'язків за Договором та/або за іншими договорами, укладеними між сторонами.
Відповідно до п. 4.2 Типових умов передбачено, що у випадку виникнення будь-якої Несприятливої події, Банк набуває право вимагати від позичальника достроково повернути виданий позичальникові Кредит, а позичальник зобов'язаний, незважаючи на положення п.1.1.3, п.1.4 договору, п.5.1.1 Типових умов, виконати таку вимогу Банку і повернути отриманий Кредит в повному обсязі разом із Платою за Кредит і штрафними санкціями, що підлягають сплаті позичальником на користь Банку згідно з договором, в строк не пізніше 7 (семи) банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги.
23.07.2023 позивач (у досудовому порядку) надсилав на адресу відповідача вимогу №4882 від 20.07.2022 про погашення простроченої заборгованості за Кредитним договором № 71654462 від 14.01.2022 у сумі 30409,08 грн (а.с 32-33).
Вимога 20.07.2023 надіслана відповідачу, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 23.07.2023, списком згрупованих відправлень від 23.07.2023 та фіскальним чеком від 23.07.2023 (а.с. 34-35).
Вимога позивача відповідачем залишені без відповіді та виконання.
Вказані обставини відповідачем у справі не спростовано.
Позивач вважає, що діями відповідача порушені його законні права на повернення основної суми кредиту, наданої позичальнику відповідно до умов Кредитного договору, внаслідок чого Банк набув права на захист своїх порушених прав в судовому порядку та право на дострокове стягнення всієї суми заборгованості, а саме: 100436,40 грн, з яких: 22309,08 грн - прострочена заборгованість за сумою (тілом) кредиту, 75027,32 грн - строкова заборгованості; 3100,00 грн - прострочена заборгованість за комісією, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 6-7).
Заперечень на позов відповідач у встановлений судом строк не надав.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 181 Господарського кодексу України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Приписами ст.638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до положень статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем виникли права та обов'язки внаслідок укладання кредитного договору "Кредит "всеБІЗНЕС" №716544576 від 14.01.2022.
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Згідно ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних йому процентів.
Відповідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення договору про позику, якщо інше не випливає із суті кредитного договору. Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 599 Цивільного Кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Судом встановлено факт укладення між сторонами Кредитного договору "Кредит "всеБІЗНЕС" №716544576 від 14.01.2022 за приписами п. 1.4 якого відповідач (позичальник) зобов'язався повернути суму позики у термін до 14.01.2024 включно.
Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт отримання відповідачем від AT "ПУМБ" кредиту у розмірі 180000,00 грн, факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором щодо повернення кредитних коштів внаслідок чого у відповідача за період з 14.05.2023 до 09.08.2023 (відповідно до розрахунку, доданого до позовної заяви) виникла заборгованість, у зв'язку з чим позивач звертався за адресу відповідача з вимогою про сплату боргу, яку відповідачем не виконано, заборгованість не погашено.
Вказані обставини відповідачем у справі не спростовано.
Враховуючи вищезазначене, позивач відповідно до п.4.1 та п.4.2 Типових умов набув право на захист своїх порушених прав в судовому порядку шляхом дострокового стягнення всієї заборгованості.
Загальна сума боргу становить 100436,40 грн, з яких: 22309,08 грн - прострочена заборгованість за сумою (тілом) кредиту, 75027,32 грн - строкова заборгованості; 3100,00 грн - прострочена заборгованість за комісією, що підтверджується розрахунком заборгованості станом (а.с. 6-7), розрахунком суми заборгованості відповідача за комісією за користування кредитом.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок суд доходить висновку, що останнім правомірно нараховано відповідачу заборгованість за Кредитним договором у загальній сумі 100436,40 грн.
Верховний Суд у постанові від 14.06.2022 у справі №922/2394/21 дійшов висновку про те, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.
Відповідачем на надано доказів у підтвердження негативного впливу воєнного стану в Україні на ведення підприємницької діяльності, відсутність прибутків. Суд зазначає, що введення з 24.02.2022 до теперішнього часу в Україні воєнного стану однаково впливає на діяльність як на позивача, так і на відповідача.
Жодних повідомлень щодо незгоди із умовами надання грошових коштів від відповідача не надходило, доказів повного або часткового погашення заборгованості суду не надано.
Відповідачем у справі не спростовано належними засобами доказування обставини, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.
За таких обставин позовні вимоги підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідача судових витрат у справі на підставі положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Хоменка Володимира Олександровича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" (вул. Андріївська, буд. 4, м. Київ, 04070, код 14282829) 22309,08 грн заборгованості за простроченою сумою кредиту, 75027,32 грн заборгованості за строковою сумою кредиту, 3100,00 грн заборгованості зі сплати комісії та 2684,00 судового збору. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено та підписано 27.12.2023.
Суддя М.О. Демидова