ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_______________________________________________________________________
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
"26" грудня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/5280/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Сальнікової Г.І.
розглянувши матеріали
позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЄС-С" (40000, м. Суми, м-н. Незалежності, буд. 3/1, кабінет 94Г)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрімонт" (61001, м. Харків, пр-т. Героїв Харкова, буд. 99)
про стягнення 500000,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІЄС-С" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрімонт" про стягнення заборгованості у розмірі 500000,00 грн., а також судові витрати.
Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про надання фінансової допомоги №Ф15-1210 від 11.11.2015 між ТОВ "Фрімонт" та ТОВ "Галнафта", право вимоги за яким перейшло до ТОВ "Альтафінанс" за договором про надання послуги з факторингу №16-12/20/1-Ф від 16.12.2020 між ТОВ "Альтафінанс" та ТОВ "Галнафта", право вимоги за яким перейшло до ТОВ "ДІЄС-С" за договором про відступлення права вимоги №У-17/12-20 від 17.12.2020 між ТОВ "Альтафінанс" та ТОВ "ДІЄС-С".
Разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про витребування доказів.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.12.2023 позовну заяву залишено без руху з огляду на процесуальні вимоги пункту 2 частини 3 статті 162, частини 1 статті 164, частини 1 статті 172 ГПК України. Разом з тим, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви у п'ять днів з дня отримання копії відповідної ухвали. Одночасно роз'яснено, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами на підставі статті 174 ГПК України.
26.12.2023 в системі діловодства господарського суду Харківської області зареєстровано заяву про усунення недоліків (вх. №35562) разом із доданими до неї документами.
Дослідивши вказану заяву, а також додані до неї документи, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 164 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до вимог частини 1 статті 172 ГПК України, позивач зобов'язаний до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку визначають Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (надалі - Правила).
Згідно з пунктом 61 Правил, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.
Наведені вище положення дають підстави дійти висновку, що звертаючись до суду із позовною заявою на позивача покладений обов'язок подати докази, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів листом з описом вкладення, який має містити номер поштового відправлення. Номер поштового відправлення призначений для автоматичної ідентифікації зареєстрованих поштових відправлень та фактично дозволяє суду відстежити та встановити факт надсилання позивачем на адресу відповідача позовної заяви з додатками.
Саме зазначення такого номеру є обов'язковим для виконання вимог ГПК України про належне надсилання позовної заяви та доданих до неї документів іншій стороні, що узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у постанові від 20.01.2022 у справі №916/1618/21.
У даному разі, з метою усунення недоліків позовної заяви в частині подання належних доказів направлення на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів, позивачем до заяви про усунення недоліків додано опис вкладення до цінного листа б/н від 22.12.2023, фіскальний чек та поштову накладну АТ "Укрпошта" №4900102895849 від 22.12.2023.
Натомість суд зауважує, що поданий опис вкладення до цінного листа б/н від 22.12.2023 не може вважатися належним та допустимим доказом направлення на адресу відповідача копії позовної заяви із доданими до неї документами, оскільки не містить посилання на відповідний номер поштового відправлення, що унеможливлює ідентифікацію наданої послуги із направлення копії позовної заяви разом із доданими до неї документами з описом вкладення відповідачу та суперечить вимогам пункту 61 "Правил надання послуг поштового зв'язку", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270. При цьому на бланку опису вкладення до цінного листа б/н від 22.12.2023 друкованим текстом зазначено, що номер поштового відправлення зазначається на опису, що видається відправнику.
Водночас сам лише фіскальний чек та поштова накладна №4900102895849 від 22.12.2023 не можуть підтверджувати надіслання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, оскільки підтверджують лише надання послуг поштового зв'язку та не надають можливості суду перевірити вміст поштового відправлення. В доданому до заяви описі вкладення до цінного листа б/н від 22.12.2023 відсутні відмітки/застереження про те, що такий є описом вкладень у поштове відправлення за відповідним трек-номером №4900102895849. При цьому зазначена в поштовій накладній №4900102895849 від 22.12.2023 адреса одержувача різниться із адресою, що вказана у описі вкладення у цінний лист б/н 22.12.2023.
Тобто, без виконання усіх вимог щодо порядку надсилання позовної заяви разом із доданими до неї документами на адресу відповідача, суд позбавлений правових підстав визнати належним та допустимим означений опис вкладення до цінного листа б/н від 22.12.2023 як доказ, що підтверджує відповідне відправлення.
Також суд зазначає, що неподання належних доказів повідомлення інших учасників справи про звернення з позовною заявою порушує процесуальні права цих учасників, принципи рівності та змагальності сторін, закріплені у статті 2 ГПК України.
Наведені недоліки, що було допущено при оформленні доказів направлення на адресу відповідача копії позовної заяви разом із доданими до неї документами не можуть свідчить про їх несуттєвість та формалізм, оскільки дотримання зазначених вимог оформлення поштових відправлень є обов'язковим для виконання вимог ГПК України про належне надсилання позовної заяви та доданих до неї документів іншій стороні, на що звертає увагу Верховний Суд у постанові від 20.01.2022 по справі №916/1618/21, правова позиція та висновки якого враховуються судом відповідно до статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 236 ГПК України.
Так, відсутність номеру поштового відправлення в описі вкладення у цінний лист незалежно від наявності інших документів (фіскальний чек, поштова накладна тощо) свідчить про неналежність такого доказу направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу відповідача та не може прийматися судом в якості доказу, що подається з метою усунення недоліку позовної заяви.
Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 236 ГПК України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.
Також згідно з пунктом 6 частини 2 статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Отже, призначенням Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні полягає у формуванні обґрунтованої правової позиції стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування; на прикладі конкретної справи роз'яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах.
Беручи до уваги вище вказане, судом встановлено, що позивачем не додано до заяви про усунення недоліків (вх. №35562 від 26.12.2023) належних та допустимих доказів направлення на адресу відповідача копії позовної заяви із доданими до неї документами, що свідчить про не усунення відповідного недоліку позовної заяви.
Варто відмітити, що статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Конституцією України визначено основні засади судочинства і до них, зокрема, належать законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини та змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ст. 129 Конституції України).
Положеннями статті 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак.
Отже, прийняття до розгляду позовної заяви, поданої без належного усунення визначених ухвалою господарського суду Харківської області від 20.12.2023 недоліків позовної заяви, може бути витлумачено як надання переваги позивачу, що порушить окреслені вище засади судочинства та сприятиме виникненню сумнівів у відповідача щодо об'єктивності та неупередженості суду при дотриманні норм матеріального та процесуального права, а також важливості врахування правової позиції Верховного Суду, що є неприпустимим.
Згідно з частиною 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частини 4 статті 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із позовною заявою.
З огляду на викладене, а також враховуючи не усунення позивачем недоліків позовної заяви у повному обсязі, суд приходить до висновку, що позовна заява разом із доданими до неї документами підлягає поверненню позивачу на підставі частини 4 статті 174 ГПК України.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що право на суд може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов'язків", пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотримання вимог Конвенції залишається за судом.
Враховуючи наведені норми права та практику Європейського суду з прав людини щодо тлумачення і застосування положень пункту 1 статті 6 Конвенції, суд зазначає, що передбачений положеннями ГПК України процесуальний механізм залишення позовної заяви без руху та повернення позовної заяви у разі не усунення встановлених недоліків позовної заяви, не може вважатися обмеженням доступу до суду.
Разом з тим, суд вважає за доцільне звернути увагу позивача на приписи частини 8 статті 174 ГПК України, за змістом яких, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків, що у даному випадку свідчить про відсутність перешкод в реалізації позивачем права на доступ до правосуддя.
Керуючись ст. ст. 174, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
Повернути позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЄС-С" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрімонт" про стягнення 500000,00 грн. разом із доданими до неї документами.
Ухвала набирає чинності з дати її підписання та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені ст. 256-257 ГПК України.
Ухвалу підписано 26.12.2023 р.
Суддя Сальнікова Г.І.
Примітка: Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків (ст.174 ГПК України).