ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2023 року
м. Хмельницький
Справа № 686/29300/23
Провадження № 33/4820/721/23
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Хмельницького апеляційного суду Преснякова А.А.
за участю секретаря судового засідання Півовара В.О.
особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1
захисника Грицика А.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 листопада 2023 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та
ВСТАНОВИЛА:
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені суддею І інстанції обставини
Відповідно до постанови судді, 22 жовтня 2023 року, о 15 год. 40 хв., ОСОБА_1 , в порушення вимог п.п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, на автодорозі Н-03 Житомир - Чернівці 174 км+800 м поблизу с. Стуфчинці Хмельницького району Хмельницької області, керуючи транспортним засобом Volkswagen Touareg д.н.з. НОМЕР_1 , не дотримався безпечної дистанції та швидкості руху, внаслідок чого допустив зіткнення із транспортним засобом Chevrolet Aveo д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався попереду в попутному напрямку. Внаслідок ДТП транспортний засіб отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками. Такими діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Постановою судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 листопада 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 (шість) місяців. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 536 грн. 80 коп.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, не оспорюючи фактичні обставини справи, просить поновити строк на апеляційне оскарження та змінити призначене йому покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 (шість) місяців на штраф в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Жодним чином не заперечуючи власної вини у скоєнні правопорушення, ОСОБА_1 не погоджується із обраною судом відносно нього мірою покарання, вважаючи останню занадто суворою. Судом першої інстанції не було враховано: характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини майновий стан, відшкодування заподіяної шкоди, пом'якшуючі обставини та відсутність обтяжуючих обставин.
Зазначає, що щиро розкаявся з приводу скоєного, визнав вину та відразу дав працівникам поліції письмові визнавальні покази; заподіяна в результаті ДТП шкода, завдана іншому водієві, була повністю відшкодована.
Звертає увагу, що він є керівником сільськогосподарського підприємства, що займається вирощуванням сільськогосподарських культур на орендованих землях. Характер роботи, а також віддаленість його місця проживання (с.Старий Любі Житомирського району) від виробничої бази (с.Провалівка Житомирського району) земельних масивів, які знаходяться на території Любарської об'єднаної територіальної громади, вимагає від нього щоденних поїздок протяжність яких вимірюється сотнями кілометрів.
Також ОСОБА_1 є багатодітним батьком, має на утриманні та вихованні 4 неповнолітніх дітей. Дружина із дітьми проживають в м. Житомир, у зв'язку із цим можливість керувати транспортним засобом йому вкрай необхідна також і для вирішення сімейних потреб.
Наголошує, що на момент скоєння ДТП перебував у тверезому стані, місце ДТП не покинув, від поліції не переховувався, встановлювати обставини ДТП не перешкоджав, тобто - відсутні будь-які обтяжуючі обставини. Займає активну громадянську позицію в умовах війни з російською федерацією та постійно надає допомогу ЗСУ, за що йому неодноразово висловлювалися подяки.
Участі в судовому засіданні 10.11.2023 року ОСОБА_1 не брав з поважних причин, оскільки був хворий. Про факт притягнення його до адміністративної відповідальності дізнався лише 22 листопада 2023 року із надісланої на його адресу поштовим зв'язком постанови суду.
Копії документів, які підтверджують всі перелічені обставини додані до апеляційної скарги.
Позиції учасників судового провадження
У судовому особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Грицик А.В. підтримали доводи апеляційної скарги, просили змінити призначене ОСОБА_1 стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на штраф з підстав, наведених в апеляційній скарзі.
Потерпілий ОСОБА_2 був належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду, у судове засідання не з'явився, поважних причин неявки не повідомив, що не перешкоджає апеляційному розгляду відповідно до вимог частини 6 статті 294 КУпАП. Заперечень на подану апеляційну скаргу на адресу суду від нього також не надходило.
Заслухавши особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Грицика А.В., перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Мотиви суду
Щодо клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до вимог ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 та ч.1 ст.287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
За приписами КУпАП, процесуальні дії під час провадження у справі про адміністративне правопорушення мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що право на судовий захист не повинно бути ілюзорним, а особа має мати реальну можливість оскаржити судове рішення.
Так, у пункті 36 рішення у справі «Bellet v. France» від 4 грудня 1995 року ЄСПЛ зазначив, що для того, що б доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Апеляційним судом встановлено, що оскаржувана постанова винесена 10 листопада 2023 року за відсутності ОСОБА_1 .
З матеріалів справи вбачається, що апеляційна скарга була подана до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області 05.12.2023, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Зі змісту статті 289 КУпАП вбачається, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк апеляційного оскарження, оскільки участі в судовому засіданні 10 листопада 2023 року не брав через те, що був хворий, на підтвердження надано довідку сімейного лікаря, згідно якої ОСОБА_1 з 06.11 по 14.11.2023 знаходився на амбулаторному лікуванні (а/с 19).
Про факт притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 дізнався лише 22 листопада 2023 року із надісланої на його адресу поштовим зв'язком постанови суду (копія постанови, супровідного листа, поштового конверту та витягу з програми «Укрпошта» відстеження поштового відправлення додаються), тобто уже після набуття постановою суду законної сили.
Крім того, загальновідомо, що на території Україні діє воєнний стан, який введений у зв'язку із воєнною агресією військ Російської Федерації проти України, згідно Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 05.30 год. 24.02.2022 на території України терміном на 30 діб, надалі Указом Президента України №341/2022 від 17.05.2022 продовжено на 90 діб до 23.08.2022, Указом Президента України №573/2022 від 12.08.2022 продовжено на 90 діб.
Таким чином, причини, на які вказує ОСОБА_1 за яких було пропущено строк на звернення з апеляційною скаргою є поважними, а тому враховуючи вимоги п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та п.8 ч.3 ст.129 Конституції України стосовно забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, з метою забезпечення права особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на справедливий судовий розгляд, суд апеляційної інстанції вважає за можливе поновити строк на апеляційне оскарження, визнавши причини пропуску поважними.
Щодо доводів апеляційної скарги
Відповідно до вимог статті 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
В апеляційній скарзі особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , зазначає про повне визнання своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення за статтею 124 КУпАП, та не оспорюючи її доведеність, просить змінити вид стягнення, застосований судом, на більш м'який, не пов'язаний з позбавленням права керувати транспортними засобами.
Згідно з вимогами статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Положеннями статей 245, 280 КУпАП встановлено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та наклав на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 місяців роки та стягнув з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 536 грн. 80 коп.
Оскільки в апеляційній скарзі не оспорюється доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та правильність кваліфікації його дій, ці обставини, відповідно до статті 294 КУпАП, апеляційним судом не перевіряються.
Статтею 23 КУпАП встановлено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно зі статтею 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).
Частина 2 ст.61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Системний аналіз та юридичний зміст положеньч. 2 ст. 61 Конституції України свідчить про те, що в основу притягнення до юридичної відповідальності має бути покладений конкретний склад правопорушення, яке скоїла особа. Відмінність у складі правопорушення (як в цілому, так і в конкретних його елементах) дає підстави для притягнення особи до різних видів юридичної відповідальності. Також, юридична відповідальність встановлюється за скоєння конкретного правопорушення конкретною особою, тобто вона має індивідуальний характер і характеризується, зокрема наявністю системи покарань та стягнень, можливістю призначення більш м'якого покарання та звільнення від нього тощо. Цей принцип забезпечується можливістю застосування виду юридичної відповідальності в залежності від ступеня суспільної небезпечності скоєного правопорушення. При цьому, принцип індивідуалізації відповідальності знаходить також свій вираз в тому, що при призначенні покарання (стягнення) мають враховуватися всі особливості та обставини справи, характер правопорушення, ступінь здійснення винною особою протиправного наміру, ступінь вини, властиві їй індивідуальні риси, спосіб життя, мотиви скоєння правопорушення і інше.
Апеляційний суд вважає доводи ОСОБА_1 слушними щодо того, що суддя суду першої інстанції не дотримався у повній мірі вимог, передбачених статтями 23, 33, 245, 280 КУпАП, не дослідив усіх обставин справи та маючи альтернативу для вибору стягнення, застосував найсуворіше стягнення, передбачене санкцією статті 124 КУпАП, а саме у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Суд першої інстанції своє рішення про накладення на правопорушника саме такого виду стягнення, як позбавлення права керування транспортним засобом на строк шість місяців, в постанові належним чином не мотивував, не врахувавши, що санкція вказаної частини ст.124 КУпАП передбачає й інший, менш суворіший вид адміністративного стягнення.
Як вбачається з мотивувальної частини оскаржуваної постанови суду першої інстанції, накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на шість місяців, суддя врахував характер вчиненого правопорушення та прийшов до висновку, що саме такий вид адміністративного стягнення буде достатнім задля його виховного впливу і запобігання вчинення ним нових правопорушень.
Між тим, санкція ст.124 КУпАП передбачає два альтернативних види адміністративних стягнень: штраф та позбавлення права керувати транспортними засобами.
У випадках, коли санкція закону, по якому особа визнається винною, передбачає різні види стягнень, суддя при винесенні постанови повинен мотивувати застосування того або іншого виду стягнення.
Адміністративне правопорушення (проступок) - протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, що посягає на охоронювані законом суспільні відносини і за яку законодавством передбачено адміністративну відповідальність.
Позбавивши ОСОБА_1 права керувати транспортними засобами за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суд першої інстанції, обрав адміністративне стягнення, яке за своїм видом є явно несправедливим через суворість.
При цьому, статтею 30 КУпАП встановлено, що позбавлення права керувати транспортними засобами застосовується за грубе або систематичне порушення порядку користування цим правом. Утім, відомості про те, що ОСОБА_1 систематично порушує Правила дорожнього руху, чи неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення аналогічних правопорушень, відсутні. До того ж, ОСОБА_1 працює директором ТОВ «Агро-Любар», отримує постійний дохід і може сплатити штраф.
Зокрема, місцевим судом, в порушення вимог ст. 33 КУпАП, належним чином не враховано характеру вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
В ході апеляційного розгляду було встановлено, що ОСОБА_1 свою вину визнав у повному обсязі, щиро розкаявся та правопорушення вчинив з необережності. Крім того, цивільна - правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована і заподіяна в результаті ДТП шкода, завдана потерпілому повністю відшкодована.
З доданих до апеляційної скарги документів, апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 є керівником сільськогосподарського підприємства, що займається вирощуванням сільськогосподарських культур на орендованих землях. ОСОБА_1 одружений, має на утриманні та вихованні 4 неповнолітніх дітей.
Отже, внаслідок неповноти судового розгляду, суд першої інстанції не врахував належним чином особу правопорушника, який визнає свою вину у скоєнні адміністративного правопорушення; відшкодував збитки потерпілому, відсутність обставин, що обтяжують покарання.
Відтак, оскільки вказані вище обставини не були належним чином оцінені судом першої інстанції, не було розглянуто можливості застосування альтернативних адміністративних стягнень за статтею 124 КУпАП, належним чином не наведено мотивів для обрання суворішого адміністративного стягнення та не зазначено з яких міркувань суд виходив при обранні такого виду стягнення, тому, у порядку статті 294 КУпАП, оскаржувана постанова підлягає зміні в частині призначеного адміністративного стягнення.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі "Скоппола проти Італії" від 17.09.2009 року зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним. При цьому ЄСПЛ вважає, що будь-яке втручання у право власності обов'язково повинне відповідати принципу пропорційності. "Справедливий баланс" має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе "індивідуальний надмірний тягар" (рішення у справі від 02.11.2004 р. "Трегубенко проти України").
Одним із видів покарань у розумінні ЄСПЛ є штрафи. Суворість цього примусового заходу оцінюється через його розмір, проте у визначенні правової природи такого заходу для ЄСПЛ важливішою є мета, з якою призначається штраф, ніж його розмір.
У рішенні по справі «Озтюрк проти Туреччини»(Ozturk v Turkey) від 28.09.1999 року Європейським судом з прав людини штраф у розмірі 60 DM, був оцінений як покарання, з огляду на цілі його застосування.
Так, обираючи вид адміністративного стягнення ОСОБА_1 суд апеляційної інстанції враховує характер вчиненого правопорушення, яке не є суспільно небезпечним, а є необережним та полягає виключно у порушенні вимог ПДР України, без настання наслідків у виді завдання шкоди життю і здоров'ю інших осіб, ступінь вини ОСОБА_1 , який повністю визнав її, завдані потерпілому збитки в результаті ДТП відшкодовані, дані про особу ОСОБА_1 , який працює, має сім'ю, чотирьох дітей на утриманні, позитивно характеризується за місцем проживання, а також відсутність обставин, які б обтяжували відповідальність особи.
Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції вважає можливим задовольнити апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , змінити накладене на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 (шість місяців), застосувавши до останнього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією ст.124 КУпАП, що відповідатиме меті адміністративного стягнення та буде достатнім для його виправлення та попередження скоєння нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
На підставі викладеного, керуючись статтями 285, 289, 294 КУпАП,
ПОСТАНОВИЛА:
Поновити особі, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 строк оскарження постанови судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 листопада 2023 року.
Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 листопада 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 (шість) місяців, змінити в частині накладення адміністративного стягнення.
Застосувати до ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень (отримувач ГУК у Хмельницькій області 21081300, код отримувача ЄДРПОУ37971775, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), номер рахунку UA748999980313060149000022001, код класифікації доходів бюджету 21081300) .
В іншій частині постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 листопада 2023 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя