ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2023 року
м. Хмельницький
Справа № 686/20498/13-ц
Провадження № 22-ц/4820/2207/23
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії
суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Грох Л.М. (суддя-доповідач), Янчук Т.О., Ярмолюка О.І.,
секретар судового засідання Шевчук Ю.Г.,
з участю представниці апелянта,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області в складі судді Павловської А.А. від 26 жовтня 2023 року про залишення без розгляду скарги ОСОБА_1 на рішення та дії державного виконавця у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заслухавши доповідача, пояснення учасника справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2023 року ОСОБА_1 , звертаючись зі скаргою на бездіяльність державного виконавця, зазначав, що на виконанні у Першому відділі державної виконавчої служби у м. Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебувало виконавче провадження №61282877 з примусового виконання виконавчого листа Хмельницького міськрайонного суду №686/20498/13 року від 03.09.2014 року, про стягнення в солідарному порядку з скаржника та ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості в сумі 3272957,10 грн.
В ході вказаного виконавчого провадження постановою державного виконавця від 17.11.2021 року накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику.
Постановою державного виконавця Першого відділу ДВС від 06.02.2023 року вказаний виконавчий лист №686/20498/13 від 03.09.2014 року повернуто стягувачу без виконання.
На підставі постанови про арешт коштів боржника у ВП №61282877 від 17.11.2021 року під арештом опинився рахунок ОСОБА_1 , на який зараховується заробітна плата.
З 04.03.2022 року ОСОБА_1 перебуває на військовій службі під час мобілізації на особливий період у військовій частині НОМЕР_1 , і на цей рахунок зараховується його заробітна плата. Інших видів доходу в нього не має.
ОСОБА_1 звертався до державного виконавця щодо зняття арешту з грошових коштів з його рахунку НОМЕР_2 , картка для виплат НОМЕР_3 , який відкритий в АТ КБ «Приватбанк» для зарахування ОСОБА_1 заробітної плати. У відповідь на його звернення щодо зняття арешту з вказаного рахунку Перший відділ ДВС 10.10.2023 року повідомив, що у разі завершення виконавчого провадження з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження», не передбачено зняття арешту з майна (коштів) боржника.
Враховуючи наведене, ОСОБА_1 просив скасувати постанову державного виконавця про арешт коштів боржника від 17.11.2021 року в частині накладення арешту на грошові кошти, що надходять як заробітна плата на рахунок ОСОБА_1 ; визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Першого відділу ДВС Перепелюк О.П. щодо залишення арешту на картковому рахунку НОМЕР_4 , картка для виплат НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_1 , зобов'язати державного виконавця скасувати арешт грошових коштів, які є заробітною платою, на картковому рахунку НОМЕР_4 , картка для виплат НОМЕР_3 в АТ КБ «Приватбанк» на ім'я ОСОБА_1 ;
поновити йому строк на оскарження цих рішень, дій та бездіяльності державного виконавця.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області суду Хмельницької області від 26.10.2023 року відмовлено ОСОБА_1 у поновленні 10-денного строку на подання скарги на бездіяльність (рішення, дії) державного виконавця. Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність (рішення, дії) державного виконавця залишено без розгляду.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду як незаконну, справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду або задовольнити скаргу. З 04.03.2022 року ОСОБА_1 перебуває на військовій службі під час мобілізації на особливий період у військовій частині НОМЕР_1 по теперішній час, військову службу несе поза межами м. Хмельницького.
До державного виконавця про отримання інформації стосовно відсутності чи наявності виконавчого провадження зверталася дружина ОСОБА_1 . В липні 2023 року в ДВС їй повідомили про наявність арешту на майно та рахунки у банках у виконавчому провадженні. На прохання розблокувати зарплатний рахунок, ОСОБА_1 отримав усну відмову від АТ КБ «Приватбанк».
Через свого представника Лазаренко Я.О. вчиняв інші заходи щодо розблокування рахунку.
На звернення ОСОБА_1 10.10.2023 року Перший відділ ДВС надав відповідь про неможливість зняття арешту.
Тому, на думку апелянта, строк звернення на оскарження бездіяльності державного виконавця щодо зняття арешту з грошових коштів, та зобов'язання скасувати цей арешт ним взагалі не пропущено, оскільки він оскаржив бездіяльність/дії виконавця з того моменту, коли дізнався про порушення свого права - після отримання відмови ДВС.
Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до пунктів 3, 4 частини 1 статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Відмовляючи ОСОБА_1 у поновленні строку на подання скарги на бездіяльність (рішення дії) державного виконавця та залишаючи вказану скаргу без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що заявник не обґрунтував в заяві поважності причин пропуску такого строку.
Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно зі статтею 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Частиною 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Отже, скарга на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця може бути подана до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод, законних інтересів.
Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом за клопотанням особи за наявності поважних причин, а у разі відсутності підстав для його поновлення, скарга, подана після закінчення відповідного строку, залишається без розгляду.
Суд першої інстанції правильно констатував пропуск строку для подання скарги в частині скасування постанови державного виконавця від 17.11.2021 року і відсутність підстав для його поновлення.
Разом з тим, згідно листа Першого відділу ДВС у місті Хмельницькому №86070/25.23-35 від 10.10.2023 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» ОСОБА_1 відмовлено у знятті арешту з його банківського рахунку НОМЕР_2 , на який він отримує заробітну плату.
До суду зі скаргою на дії державного виконавця Лазаренко Я.О. звернувся 20.10.2023 року, тобто, в межах 10 днів з дня отримання відмови органу ДВС.
Суд першої інстанції не врахував цих обставин і дійшов помилкового висновку щодо пропущення строку для подання скарги і наявності підстав для залишення без розгляду скарги ОСОБА_1 в частині визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця щодо залишення арешту та зобов'язання державного виконавця скасувати арешт грошових коштів.
Ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права і підлягає скасуванню у вказаній частині, а справа - направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 374, 379, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 жовтня 2023 року в частині залишення без розгляду скарги ОСОБА_1 про визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця щодо залишення арешту та зобов'язання державного виконавця скасувати арешт грошових коштів, скасувати, а справу в цій частині вимог направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 26 грудня 2023 року.
Судді Л.М. Грох
Т.О. Янчук
О.І. Ярмолюк