ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.12.23 Справа № 917/1047/23
Господарський суд Полтавської області у складі судді Ківшик О.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ГСТ Груп" про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на правову (правничу) допомогу по справі
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ГСТ Груп", вул. Журналістів, 7, м. Дніпро, 49051
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнефть-АЗС-Україна", вул. Половки, 62, м. Полтава, 36010
про стягнення 1 610 417,00 грн,
Секретар судового засідання Ісенко М.В.
Представники згідно протоколу судового засідання від 19.12.2023 р.
встановив:
03.10.2023 року Господарським судом Полтавської області судом прийнято рішення по справі № 917/1047/23 про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ГСТ Груп" та стягнення на його користь з Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнефть-АЗС-Україна" 855 288,00 грн попередньої оплати за непоставлений товар, 236 262,64 грн інфляційних втрат, 33 110,19 грн 3% річних, 485 756,72 грн пені та 19 325,00 грн витрат по сплаті судового збору.
29.09.2023 позивачем було подано до суду за вх. № 12340 від 29.09.2023 заяву про подання додаткових доказів щодо підтвердження розміру судових витрат після ухвалення рішення протягом п'яти днів.
16.10.2023 року до суду надійшло клопотання представника позивача вх. №13089 про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на правову (правничу) допомогу по справі № 917/1047/23.
Відповідно до приписів ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст. 244 ГПК України).
Суд ухвалою від 16.10.2023 призначив розгляд клопотання про стягнення витрат на правову (правничу) допомогу у судове засідання на 24.10.2023 року на 09:40.
Судове засідання, призначене на 24.10.2023 року не відбулося в зв'язку з перебуванням судді Ківшик О.В. на лікарняному.
Суд ухвалою від 11.12.2023 призначив розгляд клопотання про стягнення витрат на правову (правничу) допомогу у судове засідання на 19.12.2023 року на 10:40.
У судове засідання 19.12.2023 сторони представництво не забезпечили, останні були належним чином та завчасно повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання, про що свідчать матеріали справи. Крім того, дана ухвала була своєчасно розміщена судом в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Позивач через систему "Електронний суд" надіслав заяву вх. № 16281 про розгляд заяви про стягнення витрат на правову (правничу) допомогу без участі сторони позивача.
Відповідно до ч. 4 ст. 244 ГПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Оскільки судом при прийнятті рішення по справі не вирішено питання розподілу витрат відповідача на професійну правничу допомогу адвоката, суд на підставі вказаної вище норми вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення про розподіл витрат відповідача.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).
Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.
Як вбачається з матеріалів справи, 19.06.2023 Адвокат Пухтій Ірина Олександрівна (далі - Адвокат) та Товариство з обмеженою відповідальністю "ГСТ Груп" (далі - Клієнт) уклали договір про надання правової допомоги (далі -Договір, а.с. 78-81).
У Договорі сторони погодили, зокрема, наступне :
- за цим Договором Адвокат зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги Клієнту на умовах і в порядку, що визначені цим Договором, а Клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання цього Договору (п. 1.1 Договору);
- гонорар - винагорода Адвоката за здійснення захисту, представництва інтересів Клієнта та надання йому інших видів правової допомоги на умовах і в порядку, що визначені Договором. Гонорар встановлюється у формі погодинної оплати, з розрахунку 1 500,00 грн за 1 годину роботи (п. 3.1 Договору);
- факт наданих послуг Адвокатом Клієнту підтверджується актом наданих послуг, що підписується сторонами. Підставою для сплати гонорару є рахунок-фактура, наданий Адвокатом Клієнту. Клієнт сплачує гонорар у день отримання рахунку-фактури (п. 3.7 Договору);
- Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом 12 наступних календарних місяців, якщо його не буде розірвано достроково за згодою сторін або з ініціативи однієї із сторін (п. 4.1 Договору).
19.06.2023 року адвокату Пухтій І.О. був виданий ордер серії АР № 1129278 на надання правничої допомоги ТОВ "ГСТ-Груп" (а.с. 77). Копія свідоцтва на зайняття адвокатською діяльністю Пухтій І.О. наявна в матеріалах справи (а.с. 24).
На підтвердження отримання професійної правової допомоги позивач надав копії :
- Акту приймання-передачі виконаних робіт № б/н від 10.10.2023 (а.с. 82);
- Детального опису робіт, виконаних адвокатом, необхідних для надання правничої допомоги по справі № 917/1047/23 (а.с. 83).
Жодних заперечень від відповідача щодо розміру витрат відповідача на правничу допомогу у порядку ч. 6 ст. 126 ГПК України до місцевого господарського суду не надходило.
Оскільки Адвокат Пухтій І.О. вчинив дії щодо надання вищезазначених доказів у встановленому законом порядку, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення заяви про вирішення питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу позивача по справі 917/1047/23, виходячи з наступного.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
Згідно з ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.
За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.
Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Великої Палати Верховного суду у справі № 910/12876/19 від 15 червня 2022 року.
Крім того, у даній постанові суд дійшов висновку, що поряд з вищевикладеним чинним процесуальним законодавством визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі в рішенні від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див., серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", пункти 79 і 112 відповідно).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед” проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
В цілому нормами процесуального законодавства (ч. 4 ст. 126 та ч. 5 ст. 129 ГПК України) передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
У разі недотримання вимог частини четвертої ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 126 ГПК України).
Отже, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами.
Відповідач не надав суду ні заперечення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу позивача, ні клопотання про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).
Аналогічну правову позицію викладено у постановах об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, постановах від 22.11.2019 року у справі № 910/906/18, від 04.06.2020 року у справі № 906/598/19 та від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17.
З огляду на надані докази суд дійшов висновку, що заявлений розмір адвокатських витрат в сумі 9 000,00 грн є підтверджений матеріалами справи та співрозмірним наданому об'єму адвокатських послуг.
Пунктом 4 ст. 129 ГПК України встановлено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються : 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки судом ухвалено рішення по справі № 917/1047/22 про задоволення позовних вимог ТОВ "ГСТ Груп", витрати на професійну правничу допомогу позивача покладаються на відповідача у сумі 9 000,00 грн.
Керуючись статтями 86, 126, 129, 232-233, 236-238, 240, 244 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ГСТ Груп" про ухвалення додаткового судового рішення по справі № 917/1047/23 про стягнення витрат на правову (правничу) допомогу у розмірі 9 000,00 грн задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнефть-АЗС-Україна" (вул. Половки, 62, м. Полтава, 36010, код ЄДРПОУ 38194448) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГСТ Груп" (вул. Журналістів, 7, м. Дніпро, 49051, код ЄДРПОУ 43629228) 9 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Видати наказ із набранням рішенням законної сили.
3. Рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.
Повне рішення складене 27.12.2023 року
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).
Суддя О.В.Ківшик