Справа № 215/5116/22
Провадження № 2-п/516/2/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2023 рокум.Теплодар
Теплодарський міський суд Одеської області у складі:
головуючої судді - Ширінської О.Х.,
за участі секретаря - Паньковської Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 , Приватного акціонерного товариства «Українська пожежна-страхова компанія» про відшкодування шкоди, -
УСТАНОВИВ:
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна» звернулася із позовом до ОСОБА_1 , Приватного акціонерного товариства «Українська пожежна-страхова компанія» про відшкодування шкоди.
В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив, що18.09.2019 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (далі - Позивач) та ПзІІ «АМІК УКРАЇНА» (далі - Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №251.994172342.0086 (далі- Договір).
Предметом даного Договору були майнові інтереси Страхувальника, пов?язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном АЗС22-04, за адресою Херсонська обл., смт. Антонівка, вул. Я. Мудрого, 12.
У відповідності до умов вказаного Договору страхування Позивач взяв на себе зобов?язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь Страхувальника страхове відшкодування.
27.07.2020 р. у АДРЕСА_1 , стався страховий випадок, а саме ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Mazda», державний номерний знак « НОМЕР_1 », після заправки почав рух та не врахував дорожньої обстановки, не впевнився в безпеці маневру, внаслідок чого було відірвано автозаправний пістолет та шланг. Отже, відбулося пошкодження майна А3С.
Відповідно до довідки ГУНП в Херсонській області було встановлено, що шкоду було завдано саме внаслідок дій Відповідача під час керуванням транспортним засобом.
Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов?язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначену у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов?язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Із заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку звернулась потерпіла сторона та надала всі необхідні документи. На підставі даної заяви та наданих потерпілою особою документів було складено страховий акт.
На підставі вище зазначеного страхового акту, ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» здійснила виплату страхового відшкодування у розмірі 6 911, 00 грн.
Згідно з ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страхової компанії, яка здійснила виплату страхового відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке Страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяні збитки.
Оскільки, цивільно-правова відповідальність Відповідача була застрахована за полісом № АО 2553964 в ПрАт «УПСК» (надалі Відповідач-2), то остання, керуючись ст. 37 Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відмовила ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» у виплаті страхового відшкодування.
На підставі п. 37.1.4 ст.37 Закону України, неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров?ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди, є підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Відтак, станом на день подання позовної заяви Позивач втратив право на отримання страхового відшкодування.
При цьому, зазначений у пункті 37.1.4 ст. 37 Закону строк є присічним і поновленню не підлягає (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі №753/5293/16).
3 огляду на зазначене право позивача на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене.
Закон надає потерпілому та іншим особам право одержати страхове відшкодування, але не зобов?язує одержувати його. При цьому відмова потерпілого чи інших осіб від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобов?язанні у відповідності до норм, визначних ст.ст.1166, 1187 ЦК України.
Таким чином, потерпілому та іншим особам як кредиторам належить право вимоги в обох видах зобов?язань - деліктному та договірному. Вони вільно, на власний розсуд обирають спосіб здійснення свого права: а) шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодувания цієї шкоди; б) шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування; в) шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1192 ЦК України підстав.
Потерпілий чи інша особа мають право відмовитись від свого права вимоги до страховика та одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в межах деліктного зобов?язання незалежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди. У такому випадку особа, яка завдала шкоду і цивільно-правова відповідальність якої застрахована, після задоволення вимоги потерпілого чи іншої особи не позбавлена права захистити свій майновий інтерес за договором страхування та звернутися до свого страховика за договором з відповідною вимогою про відшкодування коштів, виплачених потерпілому, в розмірах та обсязі згідно з обов?язками страховика як сторони договору обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Вказана правова позиція викладена зокрема у постановах Верховного Суду в аналогічних справах № 165/633/16-к від 21 червня 2018 року, № 754/1114/15-ц від 14 лютого 2018 року.
У відповідності до п. 72 даної Постанови Великої Палати Верховного Суду, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов?язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.
Таким чином, оскільки право потерпілої особи на відшкодування шкоди не може бути обмежено, то у Відповідачів існує зобов?язання перед Позивачем відшкодувати завдані збитки в межах сплаченого Позивачем страхового відшкодування страхувальнику останнього.
Представник позивача ПрАТ «СК'ПЗУ Україна» просила задовольнити позов та стягнути з ОСОБА_1 та Приватного акціонерного товариства «Українська пожежна-страхова компанія» завдані збитки в порядку регресу у розмірі 6 911, 00 грн., а також судовий збір у розмірі 2 481, 00 грн.
В судове засідання представник позивача не з'явилася, про день, час і місце розгляду повідомлена у встановленому законом порядку.
Представник відповідача - Приватного акціонерного товариства «Українська пожежна-страхова компанія» в судове засідання не з'явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановлений законом спосіб, причини неявки суду не відомі, заяв і клопотань не надходило.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, проте повідомив суд, що не зможе з'явитися до суду, оскільки знаходиться у військовій частині. Просив розглядати справу у його відсутність та відмовити у задоволенні позовних вимог.
У своїй заяві про скасування заочного рішення та перегляді даного цивільного позову, ОСОБА_1 зазначив, що відповідно до положення Розділу 2 Договору добровільного страхування майна юридичних осіб, укладеного 18.09.2019 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПЗУ Україна», як Страховиком, та Підприємством з іноземними інвестиціями «АМІК Україна», як Страхувальником, зі змісту якого, зокрема п.п. 2.3.6 «Протиправні дії третіх осіб» та п.п. 2.3.7 «Транспортна шкода» вбачається, що випадок пошкодження обладнання АЗС за наведених у тексті рішення обставин не може вважатися страховим випадком, так як: для визнання випадку страховим відповідно до п. 2.3.6 необхідне вчинення дій, що підпадають під ознаки кримінального правопорушення або адміністративного проступку у відповідності до норм Кримінального кодексу України та Кодексу про адміністративні правопорушення України і такі дії з його збоку відсутні, що підтверджується довідкою ГУНП у Херсонській області. Для визнання випадку страховим відповідно до п.п. 2.3.7 Договору необхідне безпосереднє зіткнення майна Страхувальника із наземним транспортним засобом, чого не було, що підтверджується самою позовною заявою та іншими матеріалами справи про страхове відшкодування, що були оформлені сторонами договору страхування.
На підтвердження розміру понесених витрат ПІІ «АМІК Україна» на ремонт обладнання АЗС надані докази, які мають суперечливий характер і не узгоджуються з документами щодо виплати страхового відшкодування, так як : відповідно до страхового акту від 24.09.2021 р. № 56655 розмір матеріального збитку становить 6 911 грн., в той час як відповідно до Акту виконаних робіт по ремонту устаткування на АЗС від 16.09.2021 р., складеного між ПІІ «АМ1К УКРАЇНА» як Замовником та ТОВ «ЮГ-СПЕЦСЕРВИС» як Виконавцем, загальна вартість виконаних робіт на АЗС Херсонського регіону становить 75 911, 53 грн., із яких ремонтні роботи на АЗС 22-05 за адресою : м. Херсон, смт. Антонівка коштували 3420 грн. (вказано у п. 13 Акту виконаних робіт), при тому, що наявний у матеріалах справи первинний акт виконаних робіт від 01.09.2021 р. (день може бути і інший, оскільки неможливо достовірно визначити рукописний текст в Акті, а саме першу цифру в Акті), складений ТОВ «ЮГ- СПЕЦСЕРВИС» містить вказівку про два види робіт, зокрема і планове технічне обслуговування, що ніяк не може бути враховане при визначені обсягу робіт із усунення пошкоджень обладнання АЗС внаслідок подій 27.07.2020 р.;
• Згідно договірних відносин між ним і Приватним акціонерним товариством «Українська пожежно-страхова компанія», що виникли за полісом АО № 2553964, виданим ПрАТ «Українська пожежна-страхова компанія», сума страхового відшкодування повністю покриває всю можливу матеріальну шкоду, зокрема і ту, що заявлена ПІІ «АМІК УКРАЇНА» (у разі настання страхового випадку).
• В матеріалах справи відсутній лист або рішення, що підтверджують відмову ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» у виплаті у порядку регресу коштів як відшкодування шкоди Позивачу, тому не відомі підстави для такої відмови, що має визначальне значення для правильного вирішення спору, оскільки відповідно до правової позиції Верховного суду, який відступив від раніше сформованих висновків у сфері страхування, викладених зокрема у постанові від 21.06.2018 р. по справі № 165/633/16-ц (на яку посилається Позивач у позові і суд - у заочному рішенні) і що викладена у постановах Верховного суду від 14.12.2021 р. у справі № 147/66/17 (Велика Палата); від 21.07.2022 р. у справі №752/13375/19; від 19.01.2022 р. у справі № 350/1376/19, відмова потерпілої особи від
•
•звернення до страховика чи звернення з пропуском строків позбавляє таку особу права вимагати відшкодування шкоди від особи, винної у заподіянні шкоди і яка застрахувала свою цивільну відповідальність (крім сум непокритих страховкою).
• Просив відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна».
Дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов до наступних висновків.
З позовної заяви вбачається, що 27.07.2020, у Херсонській області, смт. Антонівка, по вул. Я Мудрого, 12 відповідач ОСОБА_1 ,керуючи транспортним засобом «Mazda», державний номерний знак « НОМЕР_1 », після заправки на АЗС почав рух та не врахував дорожньої обстановки, не впевнився в безпеці маневру, внаслідок чого було відірвано автозаправний пістолет та шланг, тобто відбулося пошкодження майна А3С.
28.07.2020 року страхувальник ПІІ «АМІК Україна» звернувся до ПРАТ СК «ПЗУ Україна» із заявою про настання збитку. Подія (ДТП) відбулася 27.07.2020 року на АЗС 22-04 в Херсонській області, смт. Антонівка, вул. Ярослава Мудрого, буд. 12.
Згідно Страхового Акту № 56655 від 24.09.2021 року розмір матеріального збитку становить 6 911, 00 грн., який відповідно до платіжного доручення № 8857 від 27.09.2021 страхова компанія ПРАТ СК «ПЗУ Україна» відшкодувала ПзІІ «АМІК Україна».
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована за полісом № АО 2553964 в ПРАТ «УПСК».
Позивач у грудні 2022 року звернувся із заявою до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежна-страхова компанія» про виплату страхового відшкодування. Однак отримав відмову у виплаті страхового відшкодування у зв'язку із пропуском строку 37 Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Відповідь (лист, рішення) на звернення позивача про виплату страхового відшкодування або про відмову в її виплаті в матеріалах справи відсутня.
Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 4, ч. 6 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Виходячи з принципу допустимості доказів, передбаченого ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В силу ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Обов'язок по доказуванню обставин, викладених у позові, лежить саме на позивачу.
Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
При цьому, згідно ст. ст. 11, 1166 ЦК України підставою виникнення зобов'язання про відшкодування шкоди є завдання майнової шкоди іншій особі. Зобов'язання про відшкодування шкоди виникає за таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи яка завдала шкоди та її результатом - шкодою; вина особи, яка завдала шкоди.Відсутність хоча б одного із чотирьох елементів унеможливлює настання цивільної відповідальності за спричинення шкоди
Як слідує з матеріалів даного позову, докази доведеності вини відповідача ОСОБА_1 у вчиненні даної дорожньо-транспортної пригоди відсутні, оскільки протокол про адміністративне правопорушення не складався, відповідно відсутня постанова суду щодо встановлення вини ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення. Сам ОСОБА_1 вину у вчиненні даного правопорушення не визнає.
Відповідно до інформації ГУНП в Херсонській області від 18.08.2020 року в ході проведеної перевірки встановлена відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 194 та адміністративного правопорушення.
Виходячи з аналізу вище наведених правових норм а також матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позивачем не доведена протиправна та винна поведінка відповідача ОСОБА_1 , що унеможливлює задоволення позовних вимог про відшкодування шкоди, тому у задоволенні позову слідує відмовити.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 229, 258-259, 263-268 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 , Приватного акціонерного товариства «Українська пожежна-страхова компанія» про відшкодування шкоди - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення, шляхом подачі апеляційного скарги через Теплодарський міський суд Одеської області
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст рішення складений 27.12.2023 року.
Суддя: О.Х. Ширінська