Тарутинський районний суд Одеської області
_________________________________________________________________________
Справа №514/441/23
Провадження по справі № 2/514/183/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2023 року смт Тарутине
Тарутинський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Тончевої Н.М.
при секретарі - Георгієвій О.А.,
розглянувши в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Тарутине цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди заподіяної у наслідок дорожньо-транспортної пригоди,
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача адвокат Гакман М.С. звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , який в подальшому уточнив та просить стягнути з останнього на користь позивача суму завданої матеріальної шкоди заподіяної у наслідок дтп в розмірі 34796 гривень 25 копійок, вартість проведеної оцінки вартості матеріального збитку автомобіля в сумі 4500 гривень, витрати на оплату судового збору в розмірі 1095 гривень 07 копійок.
Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до цивільно-правового договору №20/11 про надання послуг з організації перевезення відправлень від 18 листопада 2022 року між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , останній отримав згідно акта приймання-передачі автомобіль марки «Scania G360» державний номерний знак НОМЕР_1 , що належить позивачу на праві приватної власності, для виконання договірних зобов'язань.
27 липня 2022 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Scania G360» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під управлінням водія ОСОБА_3 та автомобіля марки « ЗАЗ VIDA» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під управлінням відповідача ОСОБА_2 ..
В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль марки «Scania G360» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Відповідно до постанови Тарутинського районного суду Одеської області від 06 вересня 2022 року особою, винною у настанні ДТП, визнано ОСОБА_2 та притягнуто останнього до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
Відповідно до висновку Звіту №2006/23 від 26 червня 2023 року з оцінки вартості матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля марки «Scania G360» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , пошкодженого в результаті дтп, вартість відновлювального ремонту автомобіля визначена з використанням витратного підходу складає 34796 гривень 25 копійок.
Відповідно до договору №2006/23 від 20 червня 2023 року, акту приймання і передачі виконаних послуг та платіжного доручення №667 від 27 червня 2023 року, вартість за проведення оцінки вартості матеріального збитку склала 4500 гривень.
На дату вчинення цієї пригоди відповідач не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Зазначене вище стало підставою для звернення представника позивача до суду з зазначеним позовом.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позов не визнає з урахуванням наступного. У позовні заяві до її уточнення позивач зазначає, що він згідно рахунку ТОВ «Сканія Україна» №SO-2201160 від 08 листопада 2022 року на відновлювальні роботи та запчастини з ремонту автомобіля «Scania G360» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 сплатив 52170 гривень 89 копійок, тобто автомобіль було відремонтовано. В останній редакції позову позивач обґрунтовує суму 39296 гривень 25 копійок матеріальної шкоди, посилаючись на звіт №2006/23 від 29 червня 2023 року, виготовлений ФОП ОСОБА_4 .. Вважає, що звіт №2006/23 від 29 червня 2023 року є суперечливим, сумнівним, неоднозначним та необ'єктивним, оскільки фактичний огляд автомобіля проводився через 347 календарних днів після дтп. Зазначені обставини впливають як на вартість відновлювального ремонту, так і на вартість оригінальних запчастин, яка залежить від курсу іноземної валюти. Крім того, в матеріалах справи немає жодних належних та допустимих доказів того, де саме перебував пошкоджений автомобіль весь цей час, та не відомо, чи цей автомобіль не міг отримати за цей час якісь іще додаткові пошкодження з незалежних від відповідача обставин. Крім того, у звіті оцінювач вказує на заміну + фарбування запчастин, проте не відомо, чи всі ці запчастини були пошкоджені внаслідок дтп, оскільки жодного документу, який би вказував на отримані пошкодження, позивачем не надано. З зазначених обставин просив у задоволенні позову відмовити.
В судове засідання представник позивача не з'явився. Надав суду заяву в якій зазначив, що підтримує позовні вимоги позивача та просить розглянути справу за їх відсутністю.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надав суду клопотання, в якому зазначив, що позов не визнає та просить справу розглянути за його відсутністю.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до положень ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частинами 1, 2 статті 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
За змістом ст. 12 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданими учасниками справи.
Відповідно до вимог ст. 19 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин.
Так, з матеріалів справи вбачається, що автомобіль марки «Scania G360» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу від 14 лютого 2019 року серії НОМЕР_3 .
Відповідно до цивільно-правового договору №20/11 про надання послуг з організації перевезення відправлень від 18 листопада 2022 року між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , останній отримав згідно акта приймання-передачі автомобіль марки «Scania G360» державний номерний знак НОМЕР_1 для виконання договірних зобов'язань
27 липня 2022 року у дворі будинку АДРЕСА_1 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Scania G360» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під управлінням водія ОСОБА_3 та автомобіля марки « ЗАЗ VIDA» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під управлінням відповідача ОСОБА_2 ..
В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль марки «Scania G360» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Відповідно до постанови Тарутинського районного суду Одеської області від 06 вересня 2022 року особою, винною у настанні зазначеного ДТП, визнано ОСОБА_2 та притягнуто останнього до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
На дату вчинення цієї пригоди відповідач ОСОБА_2 не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підтверджується постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ №093176 від 27 липня 2022 року, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до висновку Звіту №2006/23 від 26 червня 2023 року з оцінки вартості матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля марки «Scania G360» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , пошкодженого в результаті дтп, вартість відновлювального ремонту автомобіля визначена з використанням витратного підходу складає 34796 гривень 25 копійок.
Відповідно до договору №2006/23 від 20 червня 2023 року, акту приймання і передачі виконаних послуг та платіжного доручення №667 від 27 червня 2023 року, вартість за проведення оцінки вартості матеріального збитку склала 4500 гривень.
Згідно ст. 1 Закону України «Про страхування», страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Страхувальник вносить страховику згідно з договором страхування певну плату, яка називається страховим платежем (страховим внеском, страховою премією) (ч. 1 ст. 10 Закону України «Про страхування»).
Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (стаття 980 ЦК України).
Види обов'язкового страхування в Україні визначені у статті 7 Закону України «Про страхування». До них пункт 9 частини першої вказаної статті відносить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокрема, Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Предметом даного позову є вимога про відшкодування завданої майнової шкоди у вигляді сплати майнового відшкодування в розмірі 34796 гривень 25 копійок, отриманого внаслідок дтп, винуватцем якого визнано відповідача ОСОБА_2 ..
Відповідно до частини першої статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Судом встановлено, що на дату вчинення цієї пригоди відповідач ОСОБА_2 не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Статтею 39 Закону встановлено, що Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відповідно п.22.1. ст. 22 названого Закону, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Підпунктом «а» пункту 41.1. статті 41 цього ж Закону встановлено, що МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Згідно п. 38.2.1. ст. 38 Закону страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.
Оскільки, на дату вчинення цієї пригоди відповідач ОСОБА_2 не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, саме МТСБУ має відшкодувати завдану ним шкоду, як страховик.
Згідно зі статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
З огляду на вказане, стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини.
У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.
Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 вказаного Закону).
Обмеження набуття страховиком завдавача шкоди права зворотної вимоги (регресу) випадками, які визначені у статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», зумовлене тим, що набуття вказаного права щоразу після відшкодування цим страховиком шкоди потерпілому суперечило би меті страхування цивільно-правової відповідальності, об'єктом якого є майнові інтереси завдавача шкоди та яке забезпечує, зокрема, їх захист.
Однак, у зазначеній справі МТСБУ як страховик відповідача (завдавача шкоди) не набула право регресу до останнього. Таке право МТСБУ могла би набути, відшкодувавши потерпілій завдану їй шкоду, а також за наявності умов, визначених статтею 38 вказаного Закону.
Отже, позивачеві слід звернутися з позовом до МТСБУ з вимогою про стягнення страхового відшкодування, оскільки даний випадок визнано страховим та у МТСБУ виник обов'язок з виплати страхового відшкодування.
Таким чином, оскільки ОСОБА_2 жодним чином не порушує права позивача, а тому не може бути відповідачем у вказаній справі, суд не може самостійно замінити відповідача на належного - МТСБУ, а від позивача не надходило відповідного клопотання, у задоволенні позовних вимог слід відмовити за необґрунтованістю.
Згідно зі ст.141 ЦПК України, у разі відмови у позові судовий збір покладається на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 128, 141, 264, 265, 268, 272, 273, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди заподіяної у наслідок дорожньо-транспортної пригоди - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.М. Тончева