Справа №591/6180/22 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Сорока М. Р.
Номер провадження 33/816/598/23 Суддя-доповідач Філонова Ю. О.
Категорія 130 КУпАП
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2023 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,з участю захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - адвоката Грищенка Д.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Грищенка Д.М. на постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 26 червня 2023 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 536,80 грн, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою судді Зарічного районного суду м. Суми від 26 червня 2023 року водій ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього було накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік за те, що він 26.11.2022 року о 21 год. 32 хв. в м.Сумах по вул.Івана Сірка, в районі будинку 19/2 керував транспортним засобом Toyota Land Cruiser 200 д.н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за згодою ОСОБА_1 за допомогою технічного приладу газоаналізатор Drager Alcotest 6810 ARАМ- 2289, що підтверджується тестом № 1586 від 26.11.2022 року з позитивним результатом якого (1,82 ‰ проміле) ОСОБА_1 був згоден,чим порушив вимоги п.2.9 а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись з вказаним судовим рішенням захисник особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Грищук Д.М. подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Зарічного районного суду м. Суми від 26 червня 2023 року та закрити провадження у справі на підставі п.1 або п.4 ч.1 ст.247 КУпАП; викликати в судове засідання свідка ОСОБА_2 .
В обґрунтування вимог апеляційної скарги захисник вказував, що приймаючи оскаржувану постанову суд виходив з того, що вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом серії ААД № 454346 від 26.11.2023, результатом проведеного тесту № 1586 від 26.11.2023, актом огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, розпискою, довідкою та відеозаписом на оптичному носії даних. Отже, у судовому рішенні суд послався на документи, які складені у той день, який ще не настав.
Зазначав, що судом при винесенні рішення не було враховано його клопотання про закриття справи та фактично йому не надано жодної оцінки під час розгляду справи.
Звертав увагу на те, що як видно з відеозапису поліцейський після складання і підписання протоколу ОСОБА_1 сідає до службового автомобіля, де починає заносити якісь додаткові відомості до протоколу, що прямо заборонено Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України № 1376 від 06.11.2015.
Наголошував, що ОСОБА_1 саме під час складання протоколу не були роз'яснені його права, передбачені ст..63 Конституції України та ст..268 КУпАП.
Вказував, що поліцейські не роз'яснили ОСОБА_1 порядок проведення огляду, що у разі незгоди проходити на місці зупинки огляд, він мав право пройти його у найближчому медичному закладі.
Звертав увагу на те, що у додатках до протоколу вказане направлення, але воно відсутнє у матеріалах справи.
Зазначав, що на жодному із долучених до протоколу відео файлів згода ОСОБА_1 з результатами огляду на стан сп'яніння на місці зупинки не зафіксована.
Вказував, що в чеку «Драгер» вказані недостовірні відомості, а саме те, що огляд проводив ОСОБА_3 , насправді огляд проводив інший поліцейський.
Наголошував, що судом першої інстанції було проігноровано право сторони захисту на виклик і допит свідка ОСОБА_2 , який був очевидцем тих подій.
Зазначав, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
На думку апелянта вирішуючи клопотання про закриття провадження по справі у зв'язку із вчиненням дій в стані крайньої необхідності, судом не взята до уваги та не надано оцінки довідці, яка видана ВЧ НОМЕР_2 про те, що фактична передача рушниці відбулась в ніч з 26 на 27 листопада 2022 року, тобто одразу після зупинки ОСОБА_1 та була пов'язана безпосередньо із необхідністю захисту державного кордону від БПЛА після масованої ракетної атаки по території України 23 листопада 2022 року.
Пояснення ж ОСОБА_1 на місці зупинки автомобіля, на думку апелянта, судом не можуть братися до уваги, оскільки особа не попереджалась про право не свідчити проти себе на підставі ст..63 Конституції України, крім того поліцейським та суду не відомо куди саме направився ОСОБА_1 після оформлення щодо нього матеріалів.
Таким чином вважав, що дії ОСОБА_1 хоч і підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, однак були вчинені для усунення небезпеки, яка загрожувала державі та життю і здоров'ю громадян України через збройну агресію зі сторони російської федерації, іншими засобами ця небезпека не могла бути усунута, окрім як терміновою передачею вказаного апаратного комплексу у район охорони та захисту державного кордону України, і заподіяна шкода очевидно була менш значною, ніж відвернена шкода у вигляді врятованих життів військовослужбовців та мирних жителів у зоні активних бойових дій.
Вислухавши захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Гриценка Д.М., який вимоги апеляційної скарги підтримав, просив їх задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження відносно ОСОБА_1 закрити, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, як він почав рухатись.
Дослідивши матеріали справи апеляційний суд вважає, що висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи, оскільки підтверджується наступними доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 454346 від 26 листопада 2022 року, складеним відповідно до вимог ст. ст. 254, 256 КУпАП, в якому належно викладені встановлені судом обставини правопорушення, (а.с. 1);
- результатом проведеного тесту газоаналізатора (Drager Alcotest) 6810 ARАМ-2289 - 1,82 ‰ проміле, проба позитивна, тест номер № 1586 від 26.11.2023 року (а.с.2);
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого огляд на стан сп'яніння відносно ОСОБА_1 проводився за допомогою газоаналізатора (Drager Alcotest) 6810 ARАМ-2289 з результатом огляду 1,82 ‰ проміле (а.с. 3);
- розпискою (а.с.4);
- довідкою, в якій зазначено інформацію про наявність у ОСОБА_1 посвідчення водія (а.с.6).
- дослідженим відеозаписом на оптичному носії даних (а.с.7), з якого вбачається, що т/з під керуванням ОСОБА_1 був зупинений за порушення правил ПДР, після виявлення у водія ознак алкогольного сп'яніння йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі, водій проходить огляд на місці, результат 1,82 проміле, погоджується з результатом огляду, після чого на нього був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, який він добровільно підписав.
Дослідивши вказані матеріали, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, а в своїй сукупності також достатності для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведення винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п.2.9.а ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у поза розумний сумнів.
Твердження апелянта про те, що ОСОБА_1 саме під час складання протоколу не були роз'яснені його права, передбачені ст..63 Конституції України та ст.268 КУпАП, апеляційний суд визнає безпідставними, оскільки вони спростовуються дослідженим відеозаписом, з якого вбачається, що ОСОБА_1 були зачитані його права, передбачені ст..63 Конституції України та ст.268 КУпАП.
Доводи апелянта про те, що поліцейські не роз'яснили ОСОБА_1 порядок проведення огляду, що у разі незгоди проходити на місці зупинки огляд, він мав право пройти його у найближчому медичному закладі, апеляційний суд також визнає безпідставними, оскільки вони спростовуються відеозаписом, з якого вбачається, що ОСОБА_1 було роз'яснено порядок проходження огляду як на місці, так і в медичному закладі.
Щодо доводів апелянта про те, що у додатках до протоколу вказане направлення, але воно відсутнє у матеріалах справи, апеляційний суд зазначає, що з аналізу норм Інструкції вбачається, що скерування особи до медичного закладу з метою проведення огляду на стан сп'яніння оформляється працівником поліції направленням за встановленою формою, водночас ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та не був скерований до медичного закладу, тому відсутність в матеріалах справи направлення не є порушенням вимог КУпАП, яке б могло стати безумовною підставою для скасування оскаржуваної постанови .
Твердження апелянта про те, що на жодному із долучених до протоколу відео файлів згода ОСОБА_1 з результатами огляду на стан сп'яніння на місці зупинки не зафіксована, апеляційний суд визнає безпідставними, оскільки як вбачається з файлу під назвою «clip-1», після проходження огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 погоджується з результатом.
Доводи апелянта про те, що судом першої інстанції було проігноровано право сторони захисту на виклик і допит свідка ОСОБА_2 , який був очевидцем тих подій, апеляційний суд визнати обґрунтованими не може, оскільки в оскаржуваній постанові суд навів відповідні мотиви відмови у задоволенні клопотання сторони захисту, з якими погоджується і апеляційний суд.
Щодо тверджень апелянта про те, що вирішуючи клопотання про закриття провадження по справі у зв'язку із вчиненням дій в стані крайньої необхідності, судом не взята до уваги та не надано оцінки довідці, яка видана ВЧ НОМЕР_2 про те, що фактична передача рушниці відбулась в ніч з 26 на 27 листопада 2022 року, тобто одразу після зупинки ОСОБА_1 та була пов'язана безпосередньо із необхідністю захисту державного кордону від БПЛА після масованої ракетної атаки по території України 23 листопада 2022 року, то їх апеляційний суд визнати обґрунтованими не може, оскільки зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд надав оцінку вказаній довідці.
Істотних порушень вимог КУпАП, які б могли стати безумовними підставами для скасування оскаржуваної постанови, під час розгляду даних матеріалів судом першої інстанції, апеляційний суд не вбачає.
Таким чином, з врахуванням наявних в матеріалах справи доказів, яким була надана належна правова оцінка, суддя правильно встановив в діях ОСОБА_1 ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а доказів на спростування таких висновків під час апеляційного розгляду здобуто не було.
Вказана справа про адміністративне правопорушення була розглянута суддею суду першої повно, всебічно, об'єктивно і будь-яких порушень, при цьому, апеляційним судом не встановлено.
Враховуючи вищезазначене, всупереч доводам апеляційної скарги захисника особи, який притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Грищенка Д.М., апеляційний суд вважає оскаржуване рішення законним, обґрунтованим та вмотивованим, не вбачає підстав для його скасування, а тому, оскаржувану постанову судді суду першої інстанції слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП України, -
ПОСТАНОВИВ:
Постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 26 червня 2023 року, якою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік, залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Грищенка Д.М. на цю постанову - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.