Номер провадження: 33/813/2339/23
Номер справи місцевого суду: 947/32516/23
Головуючий у першій інстанції Войтов Г. В.
Доповідач Заїкін А. П.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.12.2023 року м. Одеса
Єдиний унікальний номер судової справи: 947/32516/23
Номер провадження: 33/813/2339/23
Одеський апеляційний суд у складі:
- головуючого судді - Заїкіна А.П.,
- за участю секретаря судового засідання - Зєйналової А.Ф.к.,
Особи, які прийняли участь у розгляді справи:
- особа, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
- захисник - фахівець у галузі права ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського районного суду м. Одеси від 06 листопада 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
Вищезазначеною постановою суду притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі - 17 000 грн. на користь держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 536 грн. 80 коп..
Відповідно до змісту постанови суду першої інстанції, 24.09.2023 року о 17 годині 50 хвилин водій ОСОБА_1 на вул. Інглезі, 1 в м. Одесі, керував автомобілем Mersedes-Benz VITO 116, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме - запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, поведінка, яка не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавстві порядку відмовився, тим самим порушив п. 2.5 «Правил дорожнього руху».
На підставі викладених обставин, співробітником поліції складено протокол серії ААД № 552107 від 24.09.2023 року про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що оскаржувана постанова ухвалена з порушенням діючого законодавства. Судом першої інстанції не було повно та всебічно досліджено матеріали справи. Посилається на те, що: 1) його не було сповіщено належним чином про дату, час та місце судового розгляду, що позбавило апелянта можливості на захист та реалізацію своїх прав; 2) протокол про адміністративне правопорушення складений з порушеннями (має виправлення, складений не повноважною особою); 3) акт огляду на стан алкогольного сп'яніння не містить підпису уповноваженої особи, яка його складала; 4) відсутній факт керування чи перебування водія ОСОБА_1 за кермом транспортного засобу.
Посилаючись на такі доводи, ОСОБА_1 просить постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження по справі.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, приходжу до таких висновків.
Згідно з положеннями ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Мотивуючи винуватість, суд першої інстанції дійшов висновку, що у діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України.
Матеріалами справи, дослідженими судом першої інстанції та перевіреними під час апеляційного розгляду, беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 винен у вчиненні адміністративного правопорушення та підлягає притягненню до адміністративної відповідальності, що підтверджується відомостями:
- які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 552107, який складено 24.09.2023 р. о 18:25 год. щодо дати, часу, місця та способу вчинення адміністративного правопорушення. У відповідності до ч. 3 ст. 256 КУпАП у протоколі є запис про те, що ОСОБА_1 від підпису протоколу та надання письмових пояснень відмовився. До протоколу додано акт огляду на стан сп'яніння, направлення, відео;
- актом огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яке було видано 24.09.2023 року о 18:15 год. ОСОБА_1 про направлення до КНП «ООМЦПЗ» ООР на підставі того, що у водія виявлено ознаки сп'яніння - почервоніння очей, нестійка хода, поведінка, яка не відповідає обстановці, запах алкоголю з порожнини рота. У направленні є відмітка, що водій відмовився від огляду;
- відеозаписом обставин складання протоколу про адміністративне правопорушення, з якого чітко вбачається, що 24 вересня 2023 року ОСОБА_1 , на вимогу поліцейських пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, відмовився від проходження такого огляду.
Надавши об'єктивну правову оцінку доводам апеляційної скарги, апеляційний суд вважає їх безпідставними, оскільки вони спростовуються дослідженими вище доказами, не довіряти яким у суду апеляційної інстанції підстав немає.
Статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність як за керування транспортним засобом особою в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження такого огляду.
Саме з підстав відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці та подальшої відмови апелянта відмедичного огляду на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'яі складено протокол про адміністративне правопорушенні, з посиланням на порушення водієм п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Довід апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи відсутній факт керування чи перебування водія ОСОБА_1 за кермом транспортного засобу, спростовується відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, який додано до матеріалів справи, з якого вбачається, що апелянт сам сказав інспектору, що приїхав та припаркував автомобіль.
Долучений до матеріалів справи відеозапис повністю відображає події, які відбулися 24.09.2023 року.
Апеляційний суд вважає залучений інспектором поліції відеозапис як безумовний доказ у справі. Дії працівників поліції повністю відповідають вимогам Інструкції.
Щодо зауважень апелянта про те, що наявні у справі відеозапис і протокол є неналежними та недопустимими доказами апеляційний суд зазначає, що зафіксовані відеозаписом обставини надають можливість повно та об'єктивно дослідити їх, конкретизувати поведінку поліцейських (діяли в межах своєї компетенції та виконували свої професійні обов'язки у відповідності до Закону України «Про Національну поліцію») та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Досліджений відеозапис фіксує реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, має достатньо високу інформативність, позбавлений упередження і суб'єктивного ставлення, має безсторонній характер, що вимагає від суду ретельного та уважного дослідження вищевказаного доказу у сукупності із іншими доказами по справі. Оглянутий відеозапис дає можливість встановити його узгодженість з іншими даними, що містяться в протоколі, а тому апеляційний суд приймає його як доказ у справі.
Неспроможними є доводи апелянта відносно того, що протокол про адміністративне правопорушення містить виправлення та складений не повноважною особою, оскільки ОСОБА_1 ніхто не показував документи. З відеозапису чітко видно, що співробітники поліції показують свої документи ОСОБА_1 .. Що стосується виправлення в протоколі, то воно стосується двух літер по-батькові ОСОБА_1 , яке не впливає на обставини щодо скоєння адміністративного правопорушення.
Посилання апелянта на те, що акт огляду на стан алкогольного сп'яніння не містить підпису уповноваженої особи, яка його складала, не може бути прийнятий до уваги судом, оскільки це є підставою для повернення матеріалів адміністративної справи на дооформлення, що є неможливим під час апеляційного розгляду справи, а не є підставою для скасування постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальністю за ч. 1 ст. 130 КУпАП України.
Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що ОСОБА_1 оскаржує постанову суду першої інстанції також з підстав неналежного його сповіщення про дату, час та місце судового розгляду, що позбавило його можливості на захист та реалізацію своїх прав.
В оскаржуваній постанові зазначено, що ОСОБА_1 у судове засідання на розгляд справи не з'явився. Клопотань про відкладення слухання справи не надходило, у зв'язку з чим, на підставі ст. 268 КУпАП України, справу розглянуто без його участі.
Апеляційний суд погоджується з твердженням апелянта про те, що саме судом першої інстанції його не було належним чином сповіщено про дату, час та місце судового розгляду. Разом з тим, з наявних матеріалів справи беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 винен у вчиненні наведеного адміністративного правопорушення, а отже підлягає притягненню до адміністративної відповідальності. Доводи апеляційної скарги не спростовують вищевказані висновки суду першої інстанції. ОСОБА_1 не був позбавлений можливості захищати свої права та інтереси в суді апеляційної інстанції.
Апеляційний суд погоджується з доводом апеляційної скарги, що апелянта не було належним чином сповіщено про дату, час та місце судового розгляду суду першої інстанції. Проте, зазначене не є безумовною підставою для закриття провадження по справі, оскільки не впливає на обставини щодо вчинення адміністративного правопорушення.
Дотримання правил, які конкретизовано процесуальним законом щодо апеляційного оскарження рішення місцевого загального суду, не повинно мати зайвий формалізм, а саме спровокувати ситуації умисного ухилення від адміністративної відповідальності за скоєння беззаперечного адміністративного правопорушення.
Таким чином, доводи апеляційної скарги стосовно того, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі не підлягають задоволенню.
Вбачаючи вищевикладене, доводи апеляційної скарги є недоведеними.
Отже, апеляційна скарга є безпідставною, а тому вона не підлягає задоволенню.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи справу, дійшов правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України. Підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.
У відповідності до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
Виходячи з вищезазначеного, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою. Підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст. ст. 8, 62 Конституції України, ст. ст. 7, 252, 280, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Одеській апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Київського районного суду м. Одеси від 06 листопада 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду: А.П. Заїкін