Номер провадження: 22-з/813/473/23
Справа № 522/22821/18
Головуючий у першій інстанції Домусчі Л.В.
Доповідач Заїкін А. П.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.12.2023 року м. Одеса
Єдиний унікальний номер справи: 522/22821/18
Номер апеляційного провадження: 22-з/815/473/23
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
- головуючого судді - Заїкіна А.П. (суддя-доповідач),
- суддів: - Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М.,
- за участі секретаря судового засідання - Трофименка О.О.,
учасники справи:
- скаржник (стягувач) - Акціонерне товариство «Страхова компанія «ІНГО»,
- особа, дії, бездіяльність або рішення якої оскаржуються - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Солонько Микола Миколайович,
- боржник - ОСОБА_1 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні розглянув у передбаченому ч. ч. 3, 4 ст. 270 ЦПК України порядку заяву адвоката Коваля Ростислава Олександровича, діючого від імені приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Солонька Миколи Миколайовича, про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за скаргою Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО», заінтересована особа - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Солонько Микола Миколайович, боржник - ОСОБА_1 , на дії та бездіяльність приватного виконавця,
встановив:
У березні 2023 року АТ «СК «ІНГО» звернулось до суду з вищезазначеною скаргою, в якій просив: 1) визнати дії приватного виконавця Солонька М.М. з неповернення коштів авансового внеску незаконними; 2) зобов'язати приватного виконавця Солонька М.М. повернути невикористані кошти авансового внеску в сумі - 2 382,36 грн., сплачені відповідно до платіжного доручення №6924 від 25.03.2021 року на рахунок стягувача АТ «Страхова компанія «ІНГО» після повернення без виконання виконавчого листа №522/22821/18 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Страхова компанія «ІНГО»» страхового відшкодування в розмірі - 69 118,36 грн..
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 09 травня 2023 року задоволено вищевказану скаргу Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО»» на дії та бездіяльність приватного виконавця.
Визнано незаконними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Солонька Миколи Миколайовича щодо відмови у поверненні коштів у розмірі - 2 382,36 грн..
Зобов'язано приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Солонька Миколи Миколайовича повернути невикористані кошти авансового внеску в сумі - 2 382,36 грн., сплачені відповідно до платіжного доручення №6924 від 25.03.2021 року, на рахунок стягувача акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» (Код ЄДРПОУ 16285602, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 33), після повернення без виконання виконавчого листа №522/22821/18 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» страхового відшкодування у розмірі - 69 118,36 грн..
Адвокат Коваль Р.О., діючий від імені приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Солонька М.М., в апеляційній скарзі просив скасувати ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 09.05.2023 року. Ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвалу постановлено судом першої інстанції при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, з порушенням норм процесуального права, неправильному застосуванні норм матеріального права.
Постановою Одеського апеляційного суду від 21.09.2023 року задоволено апеляційну скаргу адвоката Коваля Ростислава Олександровича, діючого від імені приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Солонька Миколи Миколайовича. Ухвалу Приморського районного суду міста Одеси від 09 травня 2023 року про задоволення скарги скасовано. Ухвалено нове судове рішення. Відмовлено у задоволенні скарги Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО», заінтересована особа - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Солонько Микола Миколайович, боржник - ОСОБА_1 , на дії та бездіяльність приватного виконавця.
В листопаді 2023 року до Одеського апеляційного суду надійшла заява, в якій адвоката Коваль Р.О., діючий від імені приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Солонька М.М., просить ухвалити додаткове судове рішення, яким вирішити питання щодо стягнення вартості витрат на правничу допомогу у розмірі - 7 500 грн..
До суду першої інстанції було направлено запит про направлення справи до апеляційного суду.
23.11.2023 року до Одеського апеляційного суду надійшли витребувані матеріали справи.
Вказану заяву було призначено до розгляду в приміщенні Одеського апеляційного суду.
11.12.2023 року від АТ «СК «ІНГО» надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення. Заперечення обґрунтовані тим, що представником не було надано доказів подання попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які сторона понесла і які очікувала понести у зв'язку із розглядом справи. Крім того, вказані докази повинні бути подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Адвокатом не було надано доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу. Визначений розмір витрат на правничу допомогу не є співмірним з обсягом наданих адвокатом послуг.
Учасники справи в судове засіданні не з'явились. Причини неявки не повідомили, заяв та клопотань від них не надійшло.
Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов'язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.
Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, відсутність клопотань про відкладення розгляду справи тощо, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її інших учасників.
За правилами, передбаченими ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове рішення ухвалюється в тому ж самому порядку, що й судове рішення.
У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час ти місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Заслухавши суддю-доповідача, ознайомившись із клопотанням про ухвалення додаткового судового рішення, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду клопотання про ухвалення додаткового судового рішення за відсутності учасників справи.
Адвокат Коваль Р.О. у заяві просить стягнути з АТ «СК «ІНГО» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі - 7 500 грн..
Адвокат Коваль Р.О. зазначає, що заява про стягнення витрат на правничу допомогу подається ним протягом п'яти днів з дня отримання рішення суду апеляційної інстанції. Та з огляду на вказане просить поновити строк на її подачу.
Перевіривши матеріали справи, клопотання про ухвалення додаткового судового рішення, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання з наступних підстав.
Згідно з пунктами 1, 2 частини 5 статті 265 ЦПК України у резолютивній частині рішення зазначається висновок про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної з заявлених вимог, розподіл судових витрат.
Відповідно до пункту 1 частини першої, частин третьої, четвертої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Звертаючись до апеляційного суду, апелянтом не було визначено попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які сторона понесла або очікує понести у зв'язку з розглядом справи.
Як вбачається з матеріалів справи про розгляд справи, призначений на 21.09.2023 року приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Солонько М.М. та його адвокат - Коваль Р.О. були сповіщенні належним чином, про що свідчить довідка про доставку електронного листа «Судової повістки-повідомлення про судове засідання» (а. с. 99, 101).
У судове засідання призначене на 21.09.2023 року сторони не з'явились, в зв'язку з чим розгляд справи проведений за їх відсутності (а. с. 114).
Як в апеляційній скарзі, так і до закінчення судових дебатів заявником не було подано відповідну заяву про стягнення витрат на правничу допомогу.
05.10.2020 року між приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Солонько М.М. та адвокатом Ковалем Р.О. було укладено договір №88-ПД про надання правничої допомоги.
Відповідно до п. 4.1 вказаного Договору за представництво інтересів Довірителя останній зобов'язується виплатити Адвокату гонорар у розмірі, що узгоджується Сторонами додатково щодо кожної окремої справи та закріплюється у додаткових угодах до цього договору.
Відповідно до Додаткової угоди від 01.06.2023 року №19/23 до Договору про надання правничої допомоги №88-ПД від 05.10.2020 року, сторони погодили, що перелік та вартість послуг Адвоката по справі №522/22821/18 складає, за підготовку, оформлення та подання апеляційної скарги чи відзиву на апеляційну скаргу 7500 грн.
Відповідно до Акту №12 про надані послуги від 02.11.2023 року, в якому зазначено, що Бюро надало послуги з професійної правничої допомоги Довірителю в суді першої інстанції по справі №522/22821/18, а саме - підготовка, оформлення та подання апеляційної скарги в інтересах приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Солонька М.М. у справі №522/22821/18. Сумарна вартість послуг по наданню професійної правничої допомоги Довірителю в суді Першої інстанції склала - 7 500 грн..
З огляду на вказане, колегія суддів вважає, що представником не визначено конкретно, за які саме послуги останній просить стягнути витрати на правничу допомогу, оскільки відповідно до вищевказаного акту, останній зазначає про надання послуг з правничої допомоги наданої в суді першої інстанції.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».
У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення».
Також слід зазначити, що заявником у ході розгляду справи не надавались докази на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу, а саме в матеріалах справи відсутній детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Отже, наданіна підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу докази в апеляційному суді не можуть бути прийняті, оскільки вони надані зі спливом строків, передбачених чинним законодавством.
Крім того, неподання стороною, на користь якої ухвалено судове рішення, розрахунку (детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги) позбавляє іншу сторону можливості спростовувати ймовірну неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 23.11.2020 року у справі №638/7748/18.
У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення заяви адвоката Коваля Ростислава Олександровича, діючого від імені приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Солонька Миколи Миколайовича, про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно із частиною 5 ст. 270 ЦПК України про відмову ухвалити додаткове рішення суд постановляє ухвалу.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 389 ЦПК України ухвала суду апеляційної інстанції про відмову ухвалити додаткове рішення може бути оскаржена в касаційному порядку.
Підстави касаційного оскарження передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України.
Частиною першою статті 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції (ст. 391 ЦПК України).
Керуючись ст. ст. 270, 389, 390 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,
ухвалив:
У задоволенні заяви адвоката Коваля Ростислава Олександровича, діючого від імені приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Солонька Миколи Миколайовича, про ухвалення додаткового рішення - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у випадках, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повної ухвали.
Повний текст ухвали складений 27 грудня 2023 року.
Головуючий суддя: А. П. Заїкін
Судді: С. О. Погорєлова
О. М. Таварткіладзе