Справа № 131/1196/23
Провадження № 22-ц/801/2391/2023
Категорія: 21
Головуючий у суді 1-ї інстанції Шелюховський М. В.
Доповідач:Войтко Ю. Б.
ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 грудня 2023 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ:
головуючого (судді-доповідача): Войтка Ю. Б.,
суддів Міхасішина І. В., Стадника І. М.,
з участю секретаря судового засідання: Собцевої А. Р.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард», в інтересах якого діє адвокат Щавінський Костянтин Станіславович, на ухвалу Іллінецького районного суду Вінницької області від 09 листопада 2023 року, постановлену під головуванням судді Шелюховського М. В.,
в цивільній справі № 131/1196/23 за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,
встановив:
У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард» (далі - СТОВ «Авангард») про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
Підставами звернення ОСОБА_1 з позовом є порушення права власності позивача у користуванні земельною ділянкою і безпідставне набуття СТОВ «Авангард» права користування земельною ділянкою на підставі додаткової угоди, яку він не підписував. На підтвердження своїх вимог в позові заявив клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи.
09 листопада 2023 року Іллінецький районний суд Вінницької області постановив ухвалу, якою призначив у справі судову почеркознавчу експертизу на вирішення якої поставив питання:
- чи виконаний підпис в додатковій угоді №б/н від 28 травня 2022 року до договору оренди землі №б/н від 26.03.2012 щодо земельної ділянки, кадастровий номер 0521281600:03:000:0321, яка укладена між ОСОБА_1 та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Авангард», у графі «Орендодавець» ОСОБА_1 чи іншою особою.
Проведення експертизи доручено судовим експертам Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (м. Вінниця, вул. Батозька, 1, 21000).
Попереджено експертів про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків.
Встановлено строк проведення експертизи до 30 календарних днів з моменту надходження ухвали суду та витребуваних судом документів.
Витрати на проведення експертиз покладено на позивача ОСОБА_1 .
Постановлено відібрати у ОСОБА_1 експериментальні зразки підписів та рукописного тексту та надіслати їх судовим експертам.
Судове засідання для відібрання у ОСОБА_1 експериментальних зразків підписів та рукописного тексту призначено на 17 листопада 2023 року о 13:00 год. в приміщенні Іллінецького районного суду Вінницької області.
Зобов'язано ОСОБА_1 до 17 листопада 2023 року надати суду вільні зразки своїх підписів та почерку з датою створення наближеною до дати укладання додаткової угоди (28 травня 2022 року).
Попереджено сторони про наслідки ухилення від участі в експертизі, передбачені статтею 109 ЦПК України, в тому числі щодо надання оригіналів документів, експериментальних та вільних зразків підписів та рукописного тексту.
Ухвала мотивована тим, що оскільки ОСОБА_1 заперечується факт укладення ним додаткової угоди № б/н від 28 травня 2022 року до договору оренди землі №б/н від 26.03.2012 щодо земельної ділянки, кадастровий номер 0521281600:03:000:0321, таким чином, існує обґрунтований сумнів щодо підпису цієї додаткової угоди позивачем, що судом не може бути оцінено, оскільки для цього необхідні спеціальні знання, отже, в справі необхідно призначити почеркознавчу експертизу. З огляду на те, що ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з'явився, суд позбавлений можливості відбирати в нього експериментальні зразки почерку, тому не зупинив провадження у справі, а призначив судове засідання на 17.11.2023 для відібрання експериментальних зразків почерку у позивачки та зобов'язав позивача до цього часу надати вільні зразки почерку.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою відповідач СТОВ «Авангард», діючи через свого представника адвоката Щавінського К. С., подав апеляційну скаргу, яку мотивував тим, що суд першої інстанції допустив порушення вимог статей 104 та 107 ЦПК України, передчасно вирішив питання про призначення експертизи без відібрання експериментальних зразків почерку, не зазначив документів, у яких містяться вільні, умовно-вільні зразки почерку та підпису особи. Вважає, що позивач не позбавлений права повторно заявити клопотання про призначення експертизи з дотриманням при цьому порядку підготовки та збирання матеріалів для проведення експертизи.
Своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу позивач ОСОБА_1 не скористався.
У судове засідання апеляційного суду учасники справи не з'явилися, про день та час судового розгляду повідомлені належним чином, що відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвала суду першої інстанції вищевказаним вимогам закону не відповідає.
Відповідно до положень статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Досягнення завдань цивільного судочинства забезпечується, зокрема, за допомогою доказування - одного із основоположних елементів правосуддя.
Згідно з вимогами статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Так, частиною першою статті 76 ЦПК України визначено, що висновок експерта відноситься до доказів.
Відповідно до частини першої статті 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Розглядаючи клопотання про призначення експертизи суд має його задовольнити саме у випадку, якщо обставини, про з'ясування яких заявлене клопотання, мають значення для справи та якщо їх з'ясування потребує спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, та лише для встановлення даних, які входять в предмет доказування у справі.
Основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (буквених та цифрових) і підпису.
Предметом спору в цій справі є додаткова угода № б/н від 28.05.2022 року, підставами оспорювання якої є те, що позивач заперечує її підписання. Оскільки вирішення питання кому належить (не належить) підпис потребує спеціальних знань в галузі почеркознавства, необхідність призначення заявленої експертизи не викликає сумніву.
Відповідно до вимог частини першої статті 104 ЦПК України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи
Питання збирання матеріалів для проведення експертизи врегульовано статтею 107 ЦПК України та затвердженими наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08 жовтня 1998 року Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень (надалі Інструкція) та Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, підрозділ 1 Розділу І яких стосується призначення почеркознавчої експертизи (надалі Рекомендації).
Для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації.
Вільними зразками є рукописні тексти, рукописні записи (буквені та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до відкриття кримінального провадження, провадження в справах про адміністративні правопорушення, цивільних, адміністративних чи господарських справах і не пов'язані з їх обставинами; умовно-вільними є зразки почерку, виконані певною особою до відкриття провадження у справі, але пов'язані з обставинами цієї справи, або виконані після відкриття провадження у справі, але не в зв'язку з її обставинами; експериментальні зразки почерку - це такі, що виконані за завданням органу, який призначив експертизу, у зв'язку з призначенням даної експертизи (пункт 1.3 Рекомендацій).
Перед приєднанням вільних та умовно-вільних зразків до матеріалів справи орган, який призначив експертизу, повинен пред'явити їх особі, яка підлягає ідентифікації, а потім позначити кожний зразок, тобто указати, що це вільний зразок почерку (підпису) певної особи (указати її прізвище, ім'я, по батькові), та посвідчити це своїм підписом (пункт 1.4 Рекомендацій).
Експериментальні зразки посвідчуються органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта). У посвідчувальному написі зазначаються прізвище, ім'я та по батькові виконавця, а також особливості зразка (написані лівою рукою, спеціальним шрифтом тощо) (Пункт 1.7 Рекомендацій).
Відповідно до положень частини першої статті 104, статті 107 ЦПК України, Інструкції та Рекомендацій, порядок відібрання матеріалів для дослідження, їх перелік судом в ухвалі про призначення експертизи, є обов'язковою та безумовною умовою для виконання експертом почеркознавчого дослідження та в подальшому може прямо вплинути на визнання експертного висновку допустимим доказом.
Отже суд першої інстанції розглянув клопотання про призначення експертизи без відібрання експериментальних зразків та без наявності вільних зразків почерку позивача, перелік яких він має зазначити в ухвалі про призначення експертизи (пряма вказівка закону в частині першій статті 104 ЦПК України щодо змісту ухвали).
Посилання в оскаржуваній ухвалі на те, що суд надає позивачеві строк для подання вільних зразків підпису і призначає судове засідання для відібрання експериментальних зразків, тобто відкладення дій, які суд мав вчинити при вирішенні клопотання про призначення експертизи стане наслідком того, що матеріали, які будуть надані для дослідження експерту, всупереч вимог закону не будуть зазначені в ухвалі суду про призначення експертизи.
Оскільки саме на суд покладається обов'язок перевірки допустимості доказів (стаття 78 ЦПК України), то порушення судом порядку надання експерту матеріалів для дослідження є неприпустимим. Таке процесуальне порушення суд першої інстанції може усунути шляхом вирішення клопотання про призначення експертизи в ході продовження розгляду справи з дотриманням встановленого законом порядку.
За вказаних обставин апеляційний суд бере до уваги аргументи апеляційної скарги про передчасність вирішення питання про призначення експертизи.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 379 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, тому підлягає скасуванню на підставі статті 379 ЦПК України, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 367, 369, 374, 379, 381 - 383, 389 ЦПК України апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард», в інтересах якого діє адвокат Щавінський Костянтин Станіславович, задовольнити.
Ухвалу Іллінецького районного суду Вінницької області від 09 листопада 2023 року скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю. Б. Войтко
Судді: І. В. Міхасішин
І. М. Стадник