Справа № 522/14964/22
Провадження №1-кс/522/5170/23
УХВАЛА
27 грудня 2023 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №20221652510001164 від 18.10.2022 року,
ВСТАНОВИВ:
В провадження слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна з забороною відчуження та розпорядження на майно, накладеного ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси ОСОБА_1 від 11.11.2022 року, а саме на частини квартири, загальною площею (кв.м.): 39.6, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2591197751100; житловий будинок, загальною площею (кв.м.): 169.9, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2590145951100; земельну ділянку кадастровий номер №5110136900:41:008:0040, опис об'єкта: Площа (га): 0.0308, ціна нерухомого майна, встановлена у договорі: 451 990.00 гривень, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна:2171983051101; автомобіль марки: MERCEDES-BENZ C 300, білого кольору, 2016 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу: НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 .
Зазначене клопотання обґрунтоване тим, що в межах кримінального провадження ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси від 11.11.2022 року у справі №522/14964/22 (провадження №1-кс/522/6625/22) було накладено арешт на майно громадянки ОСОБА_4 . Органом досудового розслідування було декілька разів закрито кримінальне провадження на підставі пункту 2 частини 1 статті 284 КПК України - у зв'язку з встановленням відсутності в діянні ОСОБА_4 , складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 190 КК України. Також слідчим були проведені всі слідчі дії та вжиті заходи для проведення досудового розслідування, ОСОБА_4 була допитана та надала всі пояснення. У зв'язку із відсутністю в діянні власника майна складу кримінального правопорушення, подальше існування арешту на майно ОСОБА_4 не відповідає меті арешту як заходу забезпечення кримінального провадження, натомість є безпідставним обмеженням права власності заявника.
Власник майна ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилася, від її представника адвоката ОСОБА_3 надійшла заява, у якій він клопотання підтримав, просив арешт, накладений на майно, скасувати та провести судове засідання за відсутності власника майна.
Слідчий у судове засідання не з'явився, сповіщався належним чином, надав до канцелярії суду заяву від 18.12.2023 року, якій зазначив, що у зв'язку з великою завантаженістю та проведенні слідчих дій просить провести судове засідання та розглянути клопотання адвоката ОСОБА_3 без участі слідчого, вказане клопотання просить розглянути на розсуд суду.
Вивчивши клопотання та надані в його обґрунтування матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Згідноз ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.
Відповідно дост. 16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Обмеження прав повинно відбуватися виключно уповноваженими на те суб'єктами, за наявності до того підстав і умов, у передбаченому законом порядку. Так, частина 1 ст. 132 КПК визначає, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються виключно на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених КПК.
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі „Іатрідіс проти Греції[ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі „Антріш проти Франції, від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та „Кушоглу проти Болгарії, заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити „справедливий балансміж загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі „Спорронг та Льонрот проти Швеції, пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі „Джеймс та інші проти Сполученого Королівства, n. 50, Series A N 98).
Відповідно до ч. 1ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Виходячи з наведеного, дана норма пов'язує право слідчого судді на скасування арешту майна, накладеного за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника, законного представника, іншого власника чи володільця майна, із можливістю надання особами, що не були присутніми в судовому засіданні і про права та законні інтереси яких вирішено питання судовим рішенням, доказів та матеріалів, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба, доведеності перед слідчим суддею їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною 2 ст. 170 КПК України встановлено, що метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.
Згідно з ч.ч. 6, 7 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси ОСОБА_1 від 11.11.2022 року, накладено арешт на наступне майно, що належить на праві власності ОСОБА_4 : на частини квартири, загальною площею (кв.м.): 39.6, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2591197751100; житловий будинок, загальною площею (кв.м.): 169.9, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2590145951100; земельну ділянку кадастровий номер №5110136900:41:008:0040, опис об'єкта: Площа (га): 0.0308, ціна нерухомого майна, встановлена у договорі: 451 990.00 гривень, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2171983051101; автомобіль марки: MERCEDES-BENZ C 300, білого кольору, 2016 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу: НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 .
Вказаний арешт накладено в межах кримінального провадження №12022162510001164 від 18.10.2022 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.190 КК України, кримінальне провадження перебуває у провадженні слідчого відділення відділу поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області.
Досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні встановлено, що за результатами вчиненого кримінального правопорушення компанії «SWISS GROUP AG» завдано матеріальну шкоду у розмірі 819 318.49 доларів США (в еквіваленті національної валюти України становить 34 329 444.70 гривень). Вказана шкода була завдана внаслідок привласнення компанією ТОВ «СВІСС СОЛАР» обладнання компанії «SWISS GROUP AG», яке було постановлено останньою на користь ТОВ «СВІСС СОЛАР» на підставі General Business Terms (Contractors) )українською мовою - Загальні умови ведення бізнесу (Підрядники), яка розміщена на офіційному сайті компанії, та сертифікату про партнерство (Certificate of Partnership agreement), отриманого у грудні 2020 року, між компаніями було погоджено, що оплату за поставлене обладнання буде здійснено після прибуття товару у розпорядження ТОВ «СВІСС СОЛАР». Проте, директором ТОВ «СВІСС СОЛАР», ОСОБА_5 жодної плати здійснено не було, отримавши поставлений товар ОСОБА_6 розпорядилася вказаним обладнанням на власний розсуд.
До суду разом із матеріалами кримінального провадження надано повідомлення №23-3943 про неможливість надання висновку судово-економічної експертизи за матеріалами кримінального провадження №12022162510001164.
Вказане повідомлення у мотивувальний частині містить посилання на те, що на дослідження не наданий акт перевірки фінансово-господарської діяльності ТОВ «СВІСС СОЛАР» (код ЄДРПРОУ 434121693), яким встановлена сума матеріальних збитків заподіяна компанії «SWISS GROUP AG» та за який період. Також експерт зазначив, що підтвердити документально суму матеріальних збитків, заподіяних компанії «SWISS GROUP AG» станом на 08.05.2023 року у зв'язку з поставкою на користь компанії ТОВ «СВІСС СОЛАР» код ЄДРПОУ 43412163 на підставі наданих експерту документів не надається за можливе, підтвердити документально нанесені компанією «SWISS GROUP AG» збитки в результаті взаємовідносин ТОВ «СВІСС СОЛАР» код ЄДРПОУ 43412163 за весь період часу господарських правовідносин не надається за можливе. Враховуючи наведене та з огляду на неможливість встановлення інших обставин, зазначених у вказаному повідомленні експерта - висновок судово-економічної експертизи надати неможливо.
З огляду на вказане, обставини вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК Україні наразі не знайшли свого підтвердження матеріалами справи. .Обвинувачення ОСОБА_4 по кримінальній справі №12022162510001164 не пред'являлось.
Отже, наявність накладеного арешту перешкоджає ОСОБА_4 в повній мірі користуватися своїм майном, що змусило її звернутися з клопотанням про його скасування.
Відповідно до ст. 13 Конституції України «держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності». Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності (ст. 41 Конституції України).
Відповідно до ст. 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
На підставі вище викладеного, дослідивши надані сторонами матеріали кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що наразі відсутня необхідність позбавлення власника права розпоряджатись та користуватись вищезазначеним майном, а тому слідчий суддя вважає за необхідне клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна задовольнити.
Керуючись ст.ст. 174, 309, 369-372 КПК України,
УХВАЛИВ:
Клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №20221652510001164 від 18.10.2022 року, задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси ОСОБА_1 від 11.11.2022 року на наступне майно, що належить на праві власності ОСОБА_4 , а саме: на частини квартири, загальною площею (кв.м.): 39.6, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2591197751100; житловий будинок, загальною площею (кв.м.): 169.9, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2590145951100; земельну ділянку кадастровий номер №5110136900:41:008:0040, опис об'єкта: Площа (га): 0.0308, ціна нерухомого майна, встановлена у договорі: 451 990.00 гривень, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2171983051101; автомобіль марки: MERCEDES-BENZ C 300, білого кольору, 2016 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу: НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1