Справа № 522/21112/23
Провадження № 1-кс/522/8050/23
27 грудня 2023 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції №5 ОРУП №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 , про надання тимчасового доступу до речей і документів в рамках кримінального провадження №42023163030000075 від 28.08.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 197-1 КК України,
У провадження слідчого судді ОСОБА_1 надійшло клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції №5 ОРУП №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 , про надання тимчасового доступу до речей і документів в рамках кримінального провадження №42023163030000075 від 28.08.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 197-1 КК України.
Зазначене клопотання обґрунтовано тим, що СВ відділу поліції № 5 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023163030000075 від 28.08.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 197-1 КК України.
Приморською окружною прокуратурою м. Одеси здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 42023163030000075 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 197-1 КК України.
У ході проведення досудового розслідування встановлено, що на підставі технічного паспорту, серія номер: б/н виданого 22.04.2020 ПП « ОСОБА_5 » на замовлення ОСОБА_6 , висновку щодо технічної можливості виділу об'єкту нерухомого майна, серія номер: 191811, виданого 22.04.2020 ПП « ОСОБА_5 » на замовлення ОСОБА_6 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7 , усупереч порядку проведення державної реєстрації 27.04.2020 за ОСОБА_6 зареєстровано право власності на об'єкт нежитлової нерухомості у вигляді гаражу загальною площею 60.2 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
28.05.2020 на підставі договору дарування № 270 виданого 28.05.2020 Приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8 , право власності на частку гаражу загальною площею 60.2 кв. м зареєстровано за ОСОБА_9
28.05.2020 на підставі договору дарування № 271 виданого 28.05.2020 Приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8 , право власності на частку гаражу загальною площею 60.2 кв. м зареєстровано за ОСОБА_9
09.06.2020 за № 01-07/189 новим власником отримано містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкту будівництва «Реконструкція гаражу, без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів в плані, з пристосуванням нежилого приміщення гаражу під магазин за адресою: АДРЕСА_1 .
15.07.2020 за № ОД 51200717259 ІНФОРМАЦІЯ_1 новим власником зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками СС1 за адресою: АДРЕСА_1 .
23.11.2020 за № ОД 101201123543 ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1) «Реконструкція гаража, без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів в плані, з пристосуванням нежилого приміщення гаражу під магазин за адресою: АДРЕСА_1 .
17.12.2020 державним реєстратором ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_10 об'єкт нежитлової нерухомості у вигляді гаражу загальною площею 60.2 кв. м змінено на об'єкт нежитлової нерухомості у вигляді магазину.
Крім того, адреса об'єкту нерухомості з АДРЕСА_1 , змінено на АДРЕСА_2 .
В подальшому 15.11.2022 на підставі договору дарування № 1300, виданого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_11 , право власності на об'єкт нежитлової нерухомості магазин зареєстровано за ОСОБА_12 .
Відповідно до інформації ІНФОРМАЦІЯ_3 рішення про передачу у власність та/або користування земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 не приймалось.
Відповідно до інформації, отриманої з ІНФОРМАЦІЯ_5 установлено, що станом на 31.12.2012 інформація про зареєстроване право власності на об'єкт нерухомого майна, загальною площею 60, 2 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , у КП « ІНФОРМАЦІЯ_5 » Одеської міської ради відсутня. У ІНФОРМАЦІЯ_5 інвентаризаційна - реєстраційні справи на об'єкт нерухомого майна, загальною площею 60, 2 кв. м за адресою: АДРЕСА_3 - А відсутні.
Крім того, згідно з висновком щодо технічної можливості виділу об'єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , від 22.04.2020 № 191811 установлено, що указаний висновок виданий власнику ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу № 263 від 19.02.2016.
Указаний висновок приватним нотаріусом взято за основу документів, які були подані ОСОБА_6 для первинної державної реєстрації права власності на об'єкт нежитлової нерухомості у вигляді гаражу загальною площею 60,2 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Проте, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що під час реєстрації права власності на вищевказаний об'єкт нерухомого майна, указаний у висновку договір купівлі-продажу № 263 від 19.02.2016 в розділі «документи, подані для державної реєстрації» - не значиться, що в свою чергу надає органу досудового розслідування обґрунтовані сумніви щодо його фактичного існування.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Статтею 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об?єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.
Якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію об'єкта нерухомого майна, державна реєстрація прав на такий об'єкт проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку.
Згідно з статтею 13 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у Державному реєстрі прав на кожен об'єкт нерухомого майна, право власності на який заявлено вперше, за рішенням державного реєстратора відкривається новий розділ та формується реєстраційна справа, присвоюється реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України.
Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, особливості процедури державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, визначені Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою КМУ № 1127 від 25.12.2015.
Відповідно до ч. 4 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.
Відповідно до п. 40 Порядку державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», іншими законами України та цим Порядком.
Пунктом 42 Порядку визначено, що для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р., подаються: технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна; документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси.
Відповідно до інформації, отриманої з ІНФОРМАЦІЯ_5 установлено, що станом на 31.12.2012 інформація про зареєстроване право власності на об'єкт нерухомого майна, загальною площею 60, 2 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , у КП « ІНФОРМАЦІЯ_5 » Одеської міської ради відсутня. У ІНФОРМАЦІЯ_5 інвентаризаційна - реєстраційні справи на об'єкт нерухомого майна, загальною площею 60, 2 кв. м за адресою: АДРЕСА_3 - А відсутні.
Відповідно до п. 41 Порядку для державної реєстрації права власності на новозбудований об'єкт нерухомого майна подаються: - документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта; - технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна; - документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси.
При цьому, документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів.
У такому разі державний реєстратор відповідно до наданих заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, обов'язково перевіряє наявність реєстрації такого документа в Єдиному реєстрі документів, відсутність суперечностей між заявленими правами та відомостями, що містяться в цьому Реєстрі (абз. 2,3 п.41 Порядку).
Таким чином, обов'язковою умовою для реєстрації права власності на будинок, право на який реєструється вперше з відкриттям розділу у реєстрі, є наявність у правонабувача документа про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 39 вказаного Закону прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до отриманої в ході проведення досудового розслідування інформації установлено, що первинна реєстрація із набуття права власності на новостворений об'єкт нерухомості у вигляді гаражу загальною площею 60, 2 кв.м зареєстрована приватним нотаріусом ОСОБА_7 усупереч порядку проведення державної реєстрації на підставі технічного паспорту, серія номер: б/н виданого 22.04.2020 ПП « ОСОБА_5 » виготовленого на замовлення ОСОБА_6 , а також висновку щодо технічної можливості виділу об'єкту нерухомого майна, серія номер: 191811, виданого 22.04.2020 ПП « ОСОБА_5 » на замовлення ОСОБА_6 , який в подальшому поділено на дві рівні частки.
Виходячи із вказаної інформації встановлено, що первинна реєстрація із набуття права власності на об'єкт нерухомого майна у вигляді гаражу загальною площею 60,2 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , здійснено всупереч п. 77 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 № 1127, зокрема за відсутності відомостей про прийняття об'єкта в експлуатацію.
Інші документи, які слугували підставою для прийняття державним реєстратором рішення про державну реєстрацію права власності на вказану будівлю гаражу (в тому числі документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об?єкта), останнім при внесенні відповідних даних до реєстру не зазначені.
Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, подальше відчуження зазначеного об'єкту нерухомості здійснюється третім особам на підставі договорів дарування по частки гаражу у рівних частинах.
Підставою для укладання зазначених договорів дарування є ті ж самі документи, які подавались для первинної реєстрації, яка здійснена всупереч п. 77 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 № 1127, зокрема за відсутності відомостей про прийняття об'єкта в експлуатацію.
Слід звернути увагу на те, що під час проведення досудового розслідування установлено, що подальше відчуження новоствореного об'єкту нерухомості іншому власнику здійснювалось одразу через місяць після проведення первинної реєстрації права власності на указаний об'єкт за першим власником, яке із незрозумілих слідству підстав виконано шляхом укладання договору дарування у двох рівних частинах попередньо поділивши його.
Як вже зазначалось вище, новим власником в особі ОСОБА_9 отримано ряд дозвільних документів лише після фактичного захоплення земельної ділянки, яке відбулось за рахунок незаконно зведеного об'єкту нерухомості у вигляді нежилого приміщення гаражу під магазин за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки будь - яких дозвільних документів, які посвідчують право власності та/або користування зазначеною земельною ділянкою ІНФОРМАЦІЯ_4 не надавалось.
Також встановлено, що відповідного договору купівлі - продажу № 263 від 19.02.2016, згідно з яким нібито ОСОБА_6 є власником об'єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не тільки немає, але й його фактично не зазначено у переліку документів, які стали підставою для реєстрації права власності на указаний об'єкт нерухомості.
З урахуванням вищевикладеного, можна зробити висновки, що усі перелічені дії, які полягали у подальшому отриманні дозвільної документації були вчинені умисно шляхом внесення до відповідних офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинили незаконне будівництво будівлі на самовільно зайнятій земельній ділянці, територіальної громади міста Одеси, яка розташована в межах водоохоронної зони моря за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно з ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва.
Суб'єкти містобудування зобов'язані дотримуватися містобудівних умов і обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.
Право на будівництво нерухомого майна (забудову) мають власники земельних ділянок (стаття 90 Земельного кодексу України), землекористувачі (стаття 95 Кодексу), особи, які набули права користування чужою земельною ділянкою (суперфіцій) за договором із власником земельної ділянки (стаття 102-1 Кодексу) або з інших передбачених законом підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
Відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності, право користування, інше речове право на чуже майно на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 не надавалось.
Відповідно до ст. 10 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; під час проведення реєстраційних дій обов'язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень.
Відповідно до ст. 24 Закону у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.
Таким чином, за результатами розгляду поданих ОСОБА_6 документів, приватний нотаріус повинен був відмовити у первинній реєстрації права власності на об'єкт нерухомості.
Разом з цим, подані ОСОБА_6 документи на реєстрацію права власності на будівлю, не давали змоги приватному нотаріусу зареєструвати право власності на цей об'єкт, оскільки не підтверджували заявлених на нього прав.
Таким чином, рішення приватного нотаріуса ОСОБА_7 про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомості у виді гаражу загальною площею 60,2 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_6 від 04.05.2020 (індексний номер: 52129262), прийняте без документу, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта на земельній ділянці, яка нікому не передавалась у власність/користування, що є порушенням ст. ст. 5, 18. 24, 27 Закону та п.п. 18, 40, 41 Порядку.
Для забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування у вказаному кримінальному провадженні виникла необхідність в отриманні тимчасового доступу до речей та документів, які знаходяться у володінні приватного нотаріуса ОСОБА_11 , а саме - до нотаріальної справи в якій містяться документи, що стали підставою для здійснення нотаріальних дій щодо переходу права власності на об'єкт нежитлової нерухомості у вигляді магазину загальною площею 60,2 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
Вищевказані документи планується використати стороною обвинувачення для перевірки існуючих доказів, а також як окремі докази фактів та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
До суду надійшла заява слідчого, у якій зазначено, що клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів він підтримує, та просить провести розгляд за його відсутності.
Виклик особи, у володінні якої знаходяться речі та документи, не здійснювався на підставі ч. 2 ст. 163 КПК України.
Фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалося на підставі ч.4 ст. 107 КПК України.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Статтею 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).
Відповідно до ст. 160 КПК України сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, які мають значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні, у випадку можливості використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та у разі неможливості іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, а також у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 160 КПК України у клопотанні про тимчасовий доступ до речей і документів повинні бути зазначені підстави вважати, що речі і документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 162 КПК України, зазначені у клопотанні відомості містять охоронювану законом таємницю.
Згідно з п. 1 ч. 5 ст. 163 КПК, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність підстав вважати, що ці речі або документи перебувають чи можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи.
Наявні у кримінальному провадженні матеріали дають достатні підстави вважати, що перелічені документи та інформація, які перебувають у володінні приватного нотаріуса ОСОБА_11 , яка здійснює свою діяльність за адресою: АДРЕСА_4 , має суттєве значення для кримінального провадження, оскільки іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, неможливо.
За таких обставин, є підстави, передбачені ст. 159-163 КПК України, для надання тимчасового доступу до зазначених у клопотанні інформації та документів.
Керуючись ст.ст. 131-132, 159-163, 372 КПК України,
Клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції №5 ОРУП №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 , про надання тимчасового доступу до речей і документів в рамках кримінального провадження №42023163030000075 від 28.08.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 197-1 КК України, задовольнити.
Надати слідчому СВ відділу поліції № 5 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_3 та/або іншому слідчому, який перебуває в групі слідчих, прокурору Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 та іншим прокурорам, які входять до складу групи прокурорів, у кримінальному провадженні № 42023163030000075 тимчасовий доступ до речей та документів, з можливістю вилучення копій документів, що перебувають у володінні приватного нотаріуса ОСОБА_11 , яка здійснює свою діяльність за адресою: АДРЕСА_4 , а саме до: нотаріальної справи, в якій містяться документи, що стали підставою для здійснення нотаріальних дій щодо переходу права власності на об'єкт нежитлової нерухомості у вигляді магазину загальною площею 60,2 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_2 (РНОНМ 2076036851101).
Приватному нотаріусу ОСОБА_11 надати (забезпечити) тимчасовий доступ до вищевказаних документів та інформації.
Визначити строк дії ухвали тривалістю один місяць, а саме - до 27.02.2024 року включно.
У разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів на підставі ухвали, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку згідно з положеннями цього Кодексу з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Ухвала виготовлена в двох примірниках: примірник № 1 - у матеріалах судового провадження; примірник № 5 та завірену копію ухвали надано слідчому.
Слідчий суддя ОСОБА_1