ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
27.12.2023Справа № 910/17180/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промелектроніка" до Державного підприємства "Завод 410 ЦА" про стягнення 388 511,69 грн,
без виклику представників сторін (без проведення судового засідання),
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
У листопаді 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Промелектроніка" (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Державного підприємства "Завод 410 ЦА" (далі - Підприємство) заборгованості за договором купівлі-продажу від 4 квітня 2018 року № УМТЗ-18-128/3 у розмірі 388 511,69 грн, з яких: 62 633,59 грн - три проценти річних, 325 878,10 грн - інфляційні втрати, нараховані за період з 6 листопада 2020 року по 1 листопада 2023 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13 листопада 2023 року дану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/17180/23 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання).
Крім того, цією ухвалою відповідачу було визначено строк для подання відзиву на позов протягом 15 днів з дня вручення копії даної ухвали.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Копія вищенаведеної ухвали була доставлена до електронного кабінету Підприємства 14 листопада 2023 року (20 година 9 хвилин), про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про доставку відповідного електронного листа.
Проте Підприємство в установлений строк відзиву на позовну заяву не подало, будь-яких інших заяв чи клопотань на адресу суду не направило.
Положеннями частини 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
12 грудня 2023 року через підсистему "Електронний суд" та на електронну пошту суду, а також 20 грудня 2023 року на поштову адресу суду від Товариства надійшла заява, у якій останнє повідомило, що ціна позову не змінилася.
Жодних інших заяв по суті справи від сторін не надходило.
Беручи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність достатньої кількості документів для її розгляду по суті, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
За приписами частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 31 травня 2021 року в справі № 910/18288/20, яке набрало законної сили 30 червня 2021 року та залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 4 жовтня 2021 року, встановлено, що 4 квітня 2018 року між Підприємством та Товариством укладено договір поставки № УМТЗ-18-128/3, за умовами якого останнє зобов'язалося протягом строку дії вказаного правочину поставити Підприємству товари, визначені договором, а відповідач - прийняти й оплатити їх.
Вказаним рішенням також встановлено, що на виконання умов договору Товариство передало, а Підприємство прийняло товар на загальну суму 698 578,31 грн. Однак, відповідач не здійснив оплату відповідної продукції, внаслідок чого в Підприємства утворилася заборгованість перед позивачем у загальному розмірі 698 578,31 грн.
Зазначеним рішенням позов Товариства задоволено частково, стягнуто з Підприємства на користь позивача основний борг у розмірі 698 578,31 грн, три проценти річних у розмірі 43 935,21 грн та інфляційні втрати у розмірі 64 885,42 грн, нараховані за період з 22 травня 2018 року по 5 листопада 2020 року, а також 24 693,39 грн витрат на правничу допомогу та 12 110,98 грн судового збору. У частині вимог Товариства про стягнення з Підприємства трьох процентів річних у розмірі 361,20 грн та штрафу в розмірі 48 900,00 грн відмовлено.
30 червня 2021 року на виконання вказаного рішення видано відповідний наказ.
Судом у межах розгляду даної справи встановлено, що рішення Господарського суду міста Києва від 31 травня 2021 року в справі № 910/18288/20 в примусовому порядку виконано не було, доказів погашення відповідачем вищевказаної заборгованості матеріали справи не містять.
У зв'язку з викладеними обставинами, Товариство просило суд стягнути з Підприємства 62 633,59 грн трьох процентів річних та 325 878,10 грн інфляційних втрат, нарахованих на встановлену рішенням Господарського суду міста Києва від 31 травня 2021 року в справі № 910/18288/20 суму основного боргу в розмірі 698 578,31 грн за період прострочення з 6 листопада 2020 року по 1 листопада 2023 року.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 598 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання. При цьому, чинне законодавство не пов'язує припинення грошового зобов'язання з наявністю судового рішення про стягнення боргу чи відкриттям виконавчого провадження з примусового виконання такого рішення.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 15 серпня 2019 року в справі № 910/8625/18.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, кредитор вправі вимагати стягнення з боржника в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов'язання.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 1 жовтня 2019 року в справі № 910/12604/18.
Тобто, саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах: Великої Палати Верховного Суду від 8 листопада 2019 року в справі № 127/15672/16-ц, Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду: від 10 квітня 2018 року в справі № 910/16945/14, від 27 квітня 2018 року в справі № 908/1394/17, від 16 листопада 2018 року в справі № 918/117/18, від 30 січня 2019 року в справі № 905/2324/17, від 13 лютого 2019 року № 924/312/18.
Як було встановлено судом, на час звернення Товариства до суду з даним позовом, рішення Господарського суду міста Києва від 31 травня 2021 року в справі № 910/18288/20 виконано не було, відповідач погашення вказаної заборгованості за договором поставки від 4 квітня 2018 року № УМТЗ-18-128/3 у добровільному порядку не здійснив.
За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки заявлений Товариством до стягенння розмір нарахованих компенсаційних виплат є арифметично вірним, не перевищує розрахованої судом суми, відповідає вимогам чинного законодавства та положенням договору, суд дійшов висновку про те, що цей позов є обґрунтованим, а відтак підлягає задоволенню.
За змістом статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі статтею 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 статті 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин позов Товариства підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства "Завод 410 ЦА" (03151, місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 94; ідентифікаційний код 01128297) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промелектроніка" (69002, місто Запоріжжя, вулиця Грязнова (Фортечна), будинок 4-А; ідентифікаційний код 24510970) 62 633 (шістдесят дві тисячі шістсот тридцять три) грн 59 коп. трьох процентів річних, 325 878 (триста двадцять п'ять тисяч вісімсот сімдесят вісім) грн 10 коп. інфляційних втрат та 5 827 (п'ять тисяч вісімсот двадцять сім) грн 69 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 27 грудня 2023 року.
СуддяЄ.В. Павленко