ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
27.12.2023 Справа № 908/165/23
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової Світлани Сергіївни, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “БІЗНЕС ПОЗИКА” про видачу судового наказу про стягнення з Фізичної особи-підприємця Цілінської Катерини Володимирівни
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю “БІЗНЕС ПОЗИКА” звернулося до Господарського суду Запорізької області із заявою про видачу судового наказу щодо стягнення з Фізичної особи-підприємця Цілінської Катерини Володимирівни заборгованості за договором № 014060-ДН1 про надання кредиту від 15.03.2019 та додатковою угодою № 1 про надання кредиту, що становить 8 600 грн. 00 коп., яка складається з: 8 600 грн. 00 коп. суми прострочених платежів по тілу кредиту, 0 грн. 00 коп. суми прострочених платежів по процентам, 0 грн. 00 коп. суми прострочених платежів за комісією, витрати зі сплати судового збору в розмірі 268 грн 40 коп.
12.01.2023 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, заяву розподілено судді Дроздовій С.С.
13.01.2023 судом було видано судовий наказ, яким наказано стягнути з Фізичної особи-підприємця Цілінської Катерини Володимирівни заборгованості за договором № 014060-ДН1 про надання кредиту від 15.03.2019 та додатковою угодою № 1 про надання кредиту, що становить 8 600 грн. 00 коп., яка складається з: 8 600 грн. 00 коп. суми прострочених платежів по тілу кредиту, 0 грн. 00 коп. суми прострочених платежів по процентам, 0 грн. 00 коп. суми прострочених платежів за комісією, витрати зі сплати судового збору в розмірі 268 грн 40 коп.
Копію вказаного судового наказу та копію заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “БІЗНЕС ПОЗИКА” про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами судом направлено на адресу Фізичної особи-підприємця Цілінської Катерини Володимирівни ( АДРЕСА_1 ).
У зв'язку з тим, що рекомендоване повідомлення про вручення або не вручення Фізичній особі-підприємцю Цілінській Катерині Володимирівні поштового відправлення (копію судового наказу та копію заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “БІЗНЕС ПОЗИКА” про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами) не повернулося, Господарським судом Запорізької області повторно відправлено на адресу боржника копію судового наказу та копію заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “БІЗНЕС ПОЗИКА” про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами.
06.11.2023 на адресу суду повернулися копія судового наказу, копія заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “БІЗНЕС ПОЗИКА” про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами з відміткою Укрпошти «за закінченням терміну зберігання».
06.12.2023 на адресу суду повернулося рекомендоване повідомлення, відповідно до якого поштове відправлення не вручено.
Розглянувши зазначену заяву про видачу судового наказу господарський суд дійшов висновку, що у видачі судового наказу слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 147 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці.
Згідно з ч. 1 ст. 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За приписами ч. 1, 2 ст. 154 ГПК України суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п'яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо наявні обставини, зазначені у частині першій статті 175 цього Кодексу.
Пунктом 6 частини 1 ст. 175 ГПК України встановлено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено суб'єкта господарювання, які звернулися із позовною заявою або до яких пред'явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
У заяві про видачу судового наказу Товариство з обмеженою відповідальністю “БІЗНЕС ПОЗИКА” зазначило боржником Фізичну особу-підприємця Цілінську Катерину Володимирівну.
Суд зауважує, що відповідно до ч. 9 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 01.11.2023, 04.01.2021 було внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності Фізичної особи-підприємця Цілінської Катерини Володимирівни, за власним рішенням.
Як встановлено судом, на час звернення із заявою про видачу судового наказу до суду боржник не перебуває у статусі фізичної особи-підприємця та припинив підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця, про що свідчать відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Отже, заявник звернувся із заявою про видачу судового наказу про стягнення з боржника - Фізичної особи-підприємця Цілінської Катерини Володимирівни, який на час подання заяви про видачу судового наказу та її розгляду не має статусу фізичної особи-підприємця.
При цьому судом враховується правова позиція, що викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 та постанові Верховного Суду від 16.08.2019 у справі № 320/9471/15-ц, відповідно до якої господарські суди на даний час мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої ст. 20 ГПК України спорів, у яких стороною є фізична особа, яка втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем; а також правова позиція, відповідно до якої, якщо правовідносини заявника та боржника виникли з господарського договору, то зобов'язання за таким договором у боржника з втратою його статусу як фізичної особи-підприємця не припинились.
Так, господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України спорів, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем (аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.06.2018 у справі №338/180/17).
Однак, суд наголошує, що справи № 338/180/17 та 320/9471/15-ц, розглядалась судами в порядку позовного, а не наказного провадження.
Разом з тим, частиною 2 статті 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених вимог по суті, а процесуальний механізм наказного провадження не передбачає встановлення обставин щодо правонаступництва та обсягу відповідальності фізичної особи, що виникає у зв'язку із втратою нею статусу підприємця.
Проте, звертаючись з заявою про видачу судового наказу в порядку наказного провадження, визначаючи в якості боржника саме фізичну особу Кожана Ігоря Олександровича, яка втратила статус фізичної особи-підприємця, заявником не взято до уваги, що процедура наказного провадження застосовується виключно по відношенню до суб'єктів господарювання, та що наказне провадження має чіткі, формальні межі, які не дозволяють врахувати наведені вище обставини, а припинення статусу підприємця унеможливлює застосування до розглядуваних правовідносин процедури наказного провадження.
Суд зазначає, що визначаючись із подальшими заходами за для захисту своїх прав, заявнику варто врахувати викладену позицію Великої Палати Верховного Суду у взаємозв'язку із сутністю правовідносин, що існували, як під час здійснення боржником підприємницької діяльності, так і після припинення у боржника статусу підприємця та звернутися до суду в межах відповідної форми позовного провадження.
За цих обставин, враховуючи, що процедура наказного провадження застосовується виключно по відношенню до юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на дату звернення заявника до суду з заявою про видачу судового наказу підприємницька діяльність боржника припинена, а процесуальний механізм наказного провадження не передбачає встановлення обставин щодо правонаступництва та обсягу відповідальності фізичної особи, що виникає у зв'язку із втратою нею статусу підприємця, суд відмовляє у видачі судового наказу за заявою Товариство з обмеженою відповідальністю “БІЗНЕС ПОЗИКА” про стягнення з Фізичної особи-підприємця Цілінської Катерини Володимирівни заборгованості за договором № 014060-ДН1 про надання кредиту від 15.03.2019 та додатковою угодою № 1 про надання кредиту, що становить 8 600 грн. 00 коп., яка складається з: 8 600 грн. 00 коп. суми прострочених платежів по тілу кредиту, 0 грн. 00 коп. суми прострочених платежів по процентам, 0 грн. 00 коп. суми прострочених платежів за комісією, витрати зі сплати судового збору в розмірі 268 грн 40 коп.
Відповідно до ч. 2 ст. 151 ГПК України у разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Згідно з ч. 2 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
У зв'язку з викладеним, оскільки станом на дату звернення із заявою про видачу судового наказу боржник припинив підприємницьку діяльність, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу.
Керуючись п.п. 4 ч. 1 ст. 152, ст. ст. 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю “БІЗНЕС ПОЗИКА” у видачі судового наказу про стягнення з Фізичної особи-підприємця Цілінської Катерини Володимирівни заборгованості за договором № 014060-ДН1 про надання кредиту від 15.03.2019 та додатковою угодою № 1 про надання кредиту, що становить 8 600 грн. 00 коп., яка складається з: 8 600 грн. 00 коп. суми прострочених платежів по тілу кредиту, 0 грн. 00 коп. суми прострочених платежів по процентам, 0 грн. 00 коп. суми прострочених платежів за комісією, витрати зі сплати судового збору в розмірі 268 грн 40 коп.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку, визначеному статтями 255, 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу підписано 27.12.2023.
Суддя С.С. Дроздова