номер провадження справи 22/174/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.12.2023 Справа № 908/2826/23
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,
При секретарі судового засідання Шолоховій С.В.
За участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1., витяг з наказу № 52 від 19.02.2020
від відповідача - не з'явився
Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/2826/23
за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_1)
до відповідача: Публічного акціонерного товариства "ІНФОРМАЦІЯ_5" (АДРЕСА_5)
про стягнення 17 623 552,40 грн.
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог та заяви позивача
08.09.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № б/н від 01.09.2023) ІНФОРМАЦІЯ_1 до Публічного акціонерного товариства "ІНФОРМАЦІЯ_5" про стягнення 12884825,18 грн. пені та 4738727,28 грн. штрафу за порушення строків поставки продукції за договором № 370/3/5/6/2/43 від 16.05.2022.
Відповідач порушив встановлений договором від 16.05.2022 № 370/3/5/6/2/43 строк поставки продукції. Згідно з п. 7.2 договору, позивач нарахував відповідачу 12884825,18 грн. пені за період з 01.12.2022 по 21.08.2023 та 4738727,28 грн. штрафу за порушення строків виконання зобов'язання, які просив стягнути з відповідача.
24.10.2023 через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив. За результатами перевірки вхідної кореспонденції не було виявлено документів, на які відповідач посилався у відзиві. Командуванням Сил логістики Збройних Сил України, яке виступало замовником від ІНФОРМАЦІЯ_1, надано відповідь від 20.10.2023 № 370/9894 на запит позивача, що повідомлення про форс-мажорні обставини та сертифікати ТПП не надходили.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
2. Позиція (аргументи) відповідача. Заяви відповідача
03.10.2023 надійшов відзив. Відповідач визнав укладення договору № 370/3/5/6/2/43 від 16.05.2022 та поставку продукції з простроченням встановленого договором строку. 03.10.2022 та 18.11.2022 відбулись ракетні обстріли АТ "ІНФОРМАЦІЯ_5". Відповідач повідомив Міністерство оборони України про настання форс-мажорних обставин листом № ВП/8945 від 07.10.2022, тобто на 4 день з дня настання форс-мажорних обставин. Такі обставини прямо вплинули на можливість належного виконання відповідачем договору щодо вчасного постачання продукції. Сертифікатом про форс-мажорні обставини № 2300-22-1823 від 20.12.2022 Запорізька ТПП підтвердила настання для АТ "ІНФОРМАЦІЯ_5" обставин непереборної сили, що унеможливили виконання зобов'язань за договором та відсутність у зв'язку з цим вини відповідача. Позивачем не надано жодного доказу на спростування наявності форс-мажорних обставин. У зв'язку з наведеним був отриманий Висновок Запорізької ТПП про істотну зміну обставин № 03.4/79 від 19.01.2023, який є підставою для перегляду і внесення змін до умов договору, а також до календарного плану у частині строків постачання. АТ "ІНФОРМАЦІЯ_5" у листах від 23.01.2023, від 18.02.2023 запропонувало позивачу розглянути питання щодо продовження терміну дії договору та строків постачання продукції. Додаткову угоду про зміну строків виконання обов'язків, передбачених календарним планом, сторони не підписали. За умовами договору сторона, яка надала сертифікат, виданий ТПП, звільняється від відповідальності за невиконання зобов'язання в строк повністю. У задоволенні позову просив відмовити повністю.
08.11.2023 надійшло заперечення на відповідь на відзив. Листи від 23.01.2023, від 18.02.2023 разом із Сертифікатом ТПП про форс-мажорні обставини, Висновком ТПП та Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань направлялись Міністерству оборони України в особі його провідного підрозділу за договором - Центральному управлінню забезпечення авіації та протиповітряної оборони ІНФОРМАЦІЯ_3 через логістичну компанію доставки ТОВ «Нова Пошта» та електронною поштою. Копії таких листів надсилались представництву ІНФОРМАЦІЯ_1, що розташоване на АТ "ІНФОРМАЦІЯ_5" - НОМЕР_1 Головне військове представництво ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2). Повторно електронним листом АТ "ІНФОРМАЦІЯ_5" від 13.02.2023 на електронну адресу позивача в особі Центрального управління забезпечення авіації та протиповітряної оборони ІНФОРМАЦІЯ_3 був направлений лист № ВП ВМС/1243 від 13.02.2023 разом із Сертифікатом ТПП про форс-мажорні обставини, Висновком ТПП та Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань. НОМЕР_1 Головним військовим представництвом ІНФОРМАЦІЯ_1 на адвокатський запит від 23.10.2023 на підтвердження факту отримання від АТ "ІНФОРМАЦІЯ_5" листа від 23.01.2023 разом із Сертифікатом ТПП про форс-мажорні обставини, Висновком ТПП та Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань надана завірена копія такого листа та завірена копія витягу з журналу реєстрації вхідних документів. Позивачем до позову не додано доказів надсилання претензії відповідачу, про яку зазначено в позові. Відтак, позивачем не дотримано обов'язкового досудового порядку врегулювання спору шляхом пред'явлення претензії.
01.12.2023 надійшли додаткові пояснення. Повідомлення про настання форс-мажорних обставин додатково надсилалось АТ "ІНФОРМАЦІЯ_5" Міністерству оборони України в особі його провідного підрозділу за договором - Центральному управлінню забезпечення авіації та протиповітряної оборони ІНФОРМАЦІЯ_3 електронною поштою електронним листом № ВП/15367 від 11.11.2022 та приєднаним до нього листом № ВП/8945 від 07.10.2022. Працівники АТ "ІНФОРМАЦІЯ_5", які направляли документи через ТОВ «Нова Пошта», звільнилися, на час підготовки пояснень зв'язатися з ними для отримання інформації щодо направлення не вдалося. Наголосив, що обставини настання форс-мажорних обставин, а саме обставин вчинення ракетних обстрілів виробничих потужностей підприємства стають відомі Міністерству оборони України в день вчинення таких ракетних обстрілів, оскільки на території АТ "ІНФОРМАЦІЯ_5" розташоване та діє ІНФОРМАЦІЯ_2, яке контролює хід виконання кожного державного договору. Просив зменшити розмір неустойки до 0,1% від заявленої до стягнення суми, що складає 17623,55 грн.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
3. Процесуальні питання, вирішені судом
Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 08.09.2023 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2826/23 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 13.09.2023 суддею Ярешко О.В. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі № 908/2826/23 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 10.10.2023.
Ухвалою суду від 10.10.2023, за усним клопотанням представника позивача, підготовче засідання відкладено на 07.11.2023.
Ухвалою суду від 07.11.2023, на підставі клопотання відповідача, відповідно до ч. 3 ст. 177 ГПК України продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів - до 13.12.2023 включно, підготовче засідання відкладено на 30.11.2023.
Ухвалою суду від 30.11.2023 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 19.12.2023.
У судове засідання 19.12.2023 з'явився представник позивача.
Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Представник відповідача у судове засідання з розгляду справи по суті не з'явився.
18.12.2023 через систему «Електронний суд» надійшло клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи на іншу календарну дату. Клопотання обґрунтовано тим, що представник позивача Польнікова Н.В. у день засідання 19.12.2023 буде перебувати у відрядженні в місті Києві. Просила визнати причину неявки представника в судове засідання поважною.
Представник позивача просив вирішити клопотання на розсуд суду, зауважив, що представляти інтереси позивача в суді міг інший представник чи керівник товариства.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Згідно долучених до клопотання представника відповідача документів, начальник відділу СПЗ (160) Н. Польнікова відряджається АТ "ІНФОРМАЦІЯ_5" для участі в судовому засіданні по справі № 910/7716/23.
Відповідно ч. 3 ст. 56 ГПК України, юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Враховуючи наведені приписи процесуального законодавства, АТ "ІНФОРМАЦІЯ_5" не було позбавлено можливості брати участь у судовому засіданні з розгляду справи по суті через іншого уповноваженого представника.
Відтак, причини неявки представника відповідача в судове засідання 19.12.2023 не визнаються судом поважними. Таким чином, у суду відсутні підстави для відкладення судового засідання, в задоволенні клопотання представника відповідача судом відмовляється.
01.12.2023 від відповідача надійшло клопотання про приєднання додаткових доказів до матеріалів справи.
Представник позивача не заперечив проти клопотання.
Клопотання судом задоволено. Подані відповідачем докази долучаються до матеріалів справи. Суд враховує, що відповідач у запереченні на відповідь на відзив заявляв про збір ним доказів та подання їх до суду в разі виявлення.
У судовому засіданні 19.12.2023 судом справу розглянуто по суті, підписано та оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
4. Обставини справи, встановлені судом, та докази що їх підтверджують
16.05.2022 між Міністерством оборони України, в особі Центрального управління забезпечення авіації та протиповітряної оборони ІНФОРМАЦІЯ_3 (замовник, позивач) та Публічним акціонерним товариством "ІНФОРМАЦІЯ_5" (постачальник, відповідач) укладено договір № 370/3/5/6/2/43 про постачання товарів за державні кошти.
Відповідно до п. 1.1 договору, постачальник зобов'язується поставити замовнику, з дотриманням вимог законодавства продукцію спеціального призначення, а саме: лопаті несучого гвинта до вертольотів типу Ми-24 (34730000-3 Частини повітряних і космічних літальних апаратів та вертольотів), які зазначені в специфікації товару, згідно з додатком № 1 (далі - специфікація), а замовник - прийняти їх через вантажоодержувача та оплатити таку продукцію.
За умовами п. 5.1, строк постачання продукції - включно до 30.11.2022, після отримання письмового повідомлення замовника, щодо готовності прийняття продукції передбачених умовами договору, в обсязі, зазначеному у письмовому повідомленні.
Згідно п. 5.2, поставка постачальником та приймання замовником продукції за договором оформлюється відповідним актом приймання-передачі.
Датою виконання постачальником зобов'язань щодо поставки продукції, відповідно п. 5.6 договору, є дата підписання сторонами акту приймання-передачі.
Постачальник зобов'язався забезпечити поставку продукції у термін згідно з п. 5.1 цього договору (пп. 6.3.1).
У відповідності до п. 7.2 договору, за порушення строків (терміну) виконання зобов'язань, відповідно до умов договору, з постачальника стягується пеня у розмірі 0,1% вартості продукції, з яких допущено прострочення постачання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості. Штрафні санкції постачальнику за порушення строків (терміну) надання продукції не нараховуються з дати затвердження акту прийому-передачі.
Згідно п. 7.7, сторони можуть бути звільнені від відповідальності за часткове чи повне невиконання обов'язків за договором, якщо доведуть, що невиконання зобов'язань викликано неконтрольованою перешкодою, яка відбулась поза контролем сторін і виникла після укладання договору. Продовження строку (терміну) виконання зобов'язань (надання послуг) можливе у випадку істотної зміни обставин, які впливають на можливість виконання своїх обов'язком за договором у разі, якщо вони змінились настільки що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір, або уклали б його на інших умовах. У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору він може бути змінений, або розірваний за згодою сторін. Доказом виникнення істотної зміни обставин, що впливають на можливість виконання своїх обов'язків за договором є відповідний документ, виданий Торгово-промисловою палатою України або регіональними Торгово-промисловими палатами.
Відповідно п. 8.1, сторони договору розуміють, що беруть на себе договірні зобов'язання в умовах дії воєнного стану в Україні, у зв'язку з чим погоджуються, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань у разі виникнення обставин непереборної сили, якщо ці обставини безпосередньо вплинули на можливість сторін виконати зобов'язання за цим договором.
Сторона, що не може виконувати зобов'язання за договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 5 календарних днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі. Неповідомлення у визначений термін про виникнення обставин непереборної сили однією з сторін позбавляє сторону посилатися на цю обставину навіть при наявності відповідного сертифікату (п. 8.2).
Згідно п. 8.3, доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідний документ - сертифікат, який видається Торгово-промисловою палатою України або регіональними Торгово-промисловими палатами.
Згідно п. 10. 2 (у редакції додаткової угоди від 07.12.2022 № 1), термін дії договору - включно до 31.12.2023, а в частині проведення розрахунків та гарантійних зобов'язань - до повного їх виконання.
Сторонами до додаткової угоди від 07.12.2022 № 1 підписано (укладено) додаток «Календарний план товару, що поставляється за договором № 370/3/5/6/2/43 від 16.05.2022», згідно якого строк виконання за етапом постачання товару - лопаті несучого гвинта до вертольотів типу Ми-24 у кількості 10 к-т - 30.11.2022.
Між замовником (позивачем) та постачальником (відповідачем) були підписані акти приймання-передачі продукції:
- від 02.12.2022 № 4 на суму 22565368,08 грн. щодо товару - лопаті несучого гвинта до вертольотів типу Ми-24, комплект із 5 лопатей: №№ МС0602210, МС0612211, МС0622211, МС0632211, МС0642211;
- від 22.12.2022 № 5 на суму 22565368,08 грн. щодо товару - лопаті несучого гвинта до вертольотів типу Ми-24, комплект із 5 лопатей: №№ МС0652211, МС0662211, МС0672211, МС0682211, МС0692211;
- від 09.06.2023 № 10726 на суму 22565368,08 грн. щодо товару - лопаті несучого гвинта до вертольотів типу Ми-24, комплект із 5 лопатей: №№ МС0702212, МС0712212, МС0722212, МС0732212, МС0742212;
- від 18.07.2023 № 17026 на суму 22565368,08 грн. щодо товару - лопаті несучого гвинта до вертольотів типу Ми-24, комплект із 5 лопатей: №№ МС0062304, МС0072304, МС0082305, МС0092305, МС0102305.
Як вказав позивач та не заперечив відповідач, на теперішній час залишається непоставленим один комплект лопатів несучого гвинта до вертольотів типу Ми-24 на суму 22565368,08 грн.
Позивачем до позовної заяви додано копію претензії від 16.02.2023 вих. № 720/4/1312 щодо невиконання зобов'язань за вказаним договором.
Разом з тим, доказів надіслання/вручення відповідачу даної претензії позивачем не надано.
Відповідачем долучено до відзиву копію листа вих. № ВП/8945 від 07.10.2022, адресованого Центральному управлінню забезпечення авіації та протиповітряної оборони ІНФОРМАЦІЯ_3, яким повідомлено про ракетний обстріл м. Запоріжжя 03.10.2022, внаслідок якого постраждала територія АТ "ІНФОРМАЦІЯ_5", що призвело до настання форс-мажорних обставин з дотримання термінів постачання продукції. Повідомлено, що належні документи будуть надані в установленому законом та договором порядку в можливі та розумні строки.
Відповідачем зазначено, що вказаний лист був надісланий позивачу через логістичну компанію доставки ТОВ «Нова Пошта» та електронною поштою.
Доказів надіслання цього листа ТОВ «Нова Пошта» не надано.
Відповідачем надано копію електронного листа, адресатом якого зазначено начальника Центрального управління забезпечення авіації та протиповітряної оборони ІНФОРМАЦІЯ_3, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_4, та надіслано від «ВП Пошта»: «Рег. Номер ВП/15367 від 11.11.2022, вид документа: Зовнішній лист, короткий зміст документа: 22.10.07 ВП_8945 Форс-мажор Ми-8МТ(МТВ), ЛНВ (ЦУЗ). Вкладенням зазначено файл у форматі pdf 22.10.07 ВП_8945 Форс-мажор Ми-8МТ(МТВ), ЛНВ (ЦУЗ).
Згідно Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, номер кримінального провадження: 22022080000001902, 03.10.2022 невстановлені особи з числа військовослужбовців збройних сил Російської Федерації, використовуючи реактивні системи вогню, здійснили обстріл території м. Запоріжжя, внаслідок чого були пошкоджені та зруйновані об'єкти цивільної та критичної інфраструктури, зокрема, територія структурного підрозділу АТ «ІНФОРМАЦІЯ_5» - Цех АДРЕСА_2
Згідно Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, номер кримінального провадження: 22022080000002263, 18.11.2022 невстановлені військовослужбовці збройних формувань Російської Федерації здійснили ракетний обстріл цивільної інфраструктури м. Запоріжжя, а саме АТ «ІНФОРМАЦІЯ_5» за адресою: АДРЕСА_3. У результаті обстрілу було пошкоджено промислові будівлі та майно АТ «ІНФОРМАЦІЯ_5».
Відповідачем надано копію Сертифікату Запорізької торгово-промислової палати № 2300-22-1823 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (вих. № 03.3/533 від 20.12.2022 на СПО-11179 від 16.12.2022, вх. № 426 від 19.12.2022).
Згідно сертифікату, Запорізька торгово-промислова палата на підставі ст.ст. 14, 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 № 44(5), із змінами та доповненнями, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військова агресія Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану (ракетний обстріл інфраструктури, пошкодження виробничих потужностей), Публічному акціонерному товариству «ІНФОРМАЦІЯ_5» щодо обов'язку (зобов'язання), а саме: постачання 4-х комплектів лопатей несучого гвинта В242710000 до вертольотів Ми-24, у термін: до 30.11.2022 за державним договором на постачання товарів за державні кошти № 370/3/5/6/2/43 від 16.05.2022, укладеним з Міністерством оборони України, які унеможливили його виконання в зазначений термін. Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання 03.10.2022; дата закінчення: тривають на 20 грудня 2022 року.
Відповідачем надано копію Висновку Запорізької торгово-промислової палати про істотну зміну обставин (вих. № 03.4/79 від 19.01.2023) на запит ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_5» № СПЗ-356 від 16.01.2023 (вх. № 51 від 17.01.2023) про засвідчення настання істотної зміни обставин при виконанні робіт за державним договором на постачання товарів за державні кошти № 370/3/5/6/2/43 від 16.05.2022. Запорізька торгово-промислова палата вважає, що надані заявником документи свідчать про настання істотної зміни обставин при виконанні державного договору № 370/3/5/6/2/43 від 16.05.2022, укладеному між Міністерством оборони України та ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_5», які можуть бути підставою для перегляду та внесення змін до умов державного договору, а також специфікації, в частині строків постачання продукції.
Відповідачем долучено до відзиву копію листа вих. № ВП ВМС/522 від 23.01.2023, адресованого Центральному управлінню забезпечення авіації та протиповітряної оборони ІНФОРМАЦІЯ_3, яким повідомлено про ракетні обстріли. Відповідач просив розглянути питання щодо продовження терміну дії державного контракту від 16.05.2022 № 370/3/5/6/2/43 до 31.12.2023 з термінами здачі восьмого комплекту ЛНГ до 31.03.2023, дев'ятого комплекту ЛНГ до 30.04.2023, десятого комплекту ЛНГ до 31.05.2023.
Додатками до вказаного листа зазначено: Витяг з реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 22022080000001902, копія Висновку про істотну зміну обставин № 03.4/79 від 19.01.2023, Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) № 2300-22-1823 від 20.12.2022 № 03.3/533.
Вказаний лист з додатками до нього був вручений 23.01.2023 нарочно ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується вхідним штампом на листі та копією витягу з журналу реєстрації вхідних документів НОМЕР_1 Головного військового представництва МОУ.
Відповідачем надано копію електронного листа, адресатом якого зазначено начальника Центрального управління забезпечення авіації та протиповітряної оборони ІНФОРМАЦІЯ_3, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_4, та надіслано 23.01.2023 від «ВП Пошта» з темою: «продовження терміну дії договору № 370/3/5/6/2/43». Вкладенням зазначено файли у форматі pdf ВП ВМС-522, Висновок по СПЗ-356, сертифікат_ТПП_4, Scan витяг.
Відповідачем долучено до відзиву копію листа вих. № ВП ВМС/1243 від 13.02.2023 «Повторно до вих. ВП ВМС/522 від 23.01.2023», змісту, аналогічному зазначеному вище листу.
Відповідачем надано копію електронного листа, адресатом якого зазначено начальника Центрального управління забезпечення авіації та протиповітряної оборони ІНФОРМАЦІЯ_3, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_4, та надіслано 13.02.2023 від «ВМС Пошта», «Реєстр. Номер ВП/959 від 13.02.2023», вид документу: «Зовнішній лист», короткий зміст документа: «продовження терміну дії договору № 370/3/5/6/2/43 (повторно)». Вкладенням зазначено файли у форматі pdf Висновок по СПЗ-356, сертифікат_ТПП_4, Scan витяг.
Листом від 20.10.2023 вих. № 370/9894 Командування Сил логістики Збройних Сил України на запит позивача повідомлено останнього, що повідомлення про настання форс-мажорних обставин та сертифікати ТПП України або її регіональних палат про їх засвідчення на адресу Командування Сил логістики Збройних Сил України, як замовника від імені Міноборони за договором № 370/3/5/6/2/43 від 16.05.2022, не надходили.
5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення
Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Аналогічний припис містить ст. 193 ГК України.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є договір.
За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ч. 1 ст. 663 ЦК України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно п. 5.1 договору, строк постачання продукції - включно до 30.11.2022.
Як встановлено судом, відповідачем зобов'язання з поставки продукції виконано з порушенням визначеного договором строку, що підтверджено підписаними між сторонами актами приймання-передачі продукції, про які зазначено вище. Відповідач у відзиві визнав поставку 4-х комплектів лопатів з простроченням (після 30.11.2022). На час розгляду даної справи судом відповідачем взагалі не поставлено одного комплекту лопатів.
Відповідно ст.ст. 610-611 ЦК України, невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (ч. 1 ст. 216 ГК).
У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК).
Штрафними санкціями, відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів (ст. 617 ЦК України).
Згідно зі ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Відповідно до ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно (ч. 1).
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо (ч. 2).
Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. При цьому сертифікат ТПП, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами.
Такі правові висновки викладались Верховним Судом у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 15.06.2018 у справі № 915/531/17, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 17.12.2020 у справі № 913/785/17, від 25.11.2021 у справі № 905/55/21, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17, від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21, від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17.
Отже, виходячи з наведених норм законодавства, підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної торгово-промислової палати.
У договорі № 370/3/5/6/2/43 від 16.05.2022 (п. 8.2) визначено, що сторона, що не може виконувати зобов'язання за договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 5 календарних днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі. Неповідомлення у визначений термін про виникнення обставин непереборної сили однією з сторін позбавляє сторону посилатися на цю обставину навіть при наявності відповідного сертифікату.
Відповідач зазначив про повідомлення позивача листом від 07.10.2022 вих. № ВП/8945 про настання форс-мажорних обставин: ракетного обстрілу 03.10.2022 території АТ «ІНФОРМАЦІЯ_5», що унеможливило своєчасне виконання зобов'язань за договором № 370/3/5/6/2/43 від 16.05.2022.
Позивач заперечив отримання такого повідомлення. Так, листом від 20.10.2023 вих. № 370/9894 Командування Сил логістики Збройних Сил України, що було замовником від імені ІНФОРМАЦІЯ_1 за договором, на запит позивача повідомлено останнього, що повідомлення про настання форс-мажорних обставин та сертифікати ТПП України або її регіональних палат про їх засвідчення на адресу Командування Сил логістики Збройних Сил України, як замовника від імені Міноборони за договором № 370/3/5/6/2/43 від 16.05.2022, не надходили.
Згідно ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Належних доказів надіслання позивачу листа від 07.10.2022 вих. № ВП/8945 відповідачем суду не надано.
Щодо надіслання відповідачем електронною поштою сертифікату про форс-мажорні обставини суд зазначає, що умовами договору № 370/3/5/6/2/43 не визначено листування між сторонами шляхом надіслання листів за допомогою електронної пошти. У договорі не зазначено будь-якої адреси електронної пошти позивача. Пунктом 8.2 договору визначено, що повідомлення про настання обставин непереборної сили здійснюється саме в письмовій формі в установлений строк. Електронні листи надсилалися відповідачем позивачу після спливу строку, встановленого п. 8.2 договору, для повідомлення позивача.
Відтак, відповідачем не виконано умови договору, а саме не повідомлено позивача у визначених договором порядку та термін про настання форс-мажорних обставин.
Відповідно до ч. 4 ст. 79 Конвенції ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11.04.1980, сторона, яка не виконує свого зобов'язання, повинна повідомити іншу сторону про перешкоду і про її вплив на її здатність здійснити виконання. Якщо інша сторона не отримала це повідомлення протягом розумного строку після того, як про цю перешкоду стало чи повинно було стати відомо стороні, яка не виконує свого зобов'язання, ця остання сторона несе відповідальність за збитки, які є результатом того, що таке повідомлення не було отримане.
Аналогічний підхід міститься в узагальнених нормах європейського звичаєвого права. У Принципах міжнародних комерційних договорів (Принципи УНІДРУА в редакції 2016 року) у ч. 3 ст. 7.1.7 «Непереборна сила (форс-мажор)» вказано, що сторона, яка не виконала зобов'язання, має повідомити іншу сторону про виникнення перешкоди та її вплив на здатність виконувати зобов'язання. Якщо повідомлення не отримане іншою стороною протягом розумного строку після того, як сторона, яка не виконала, дізналася або могла дізнатися про перешкоду, вона несе відповідальність за збитки, які стали результатом неотримання повідомлення. У Принципах Європейського договірного права у ст. 8.108(3), присвяченій питанням форс-мажору, вказано, що невиконуюча зобов'язання сторона має впевнитися у тому, що повідомлення про перешкоду та її вплив на виконання отримане іншою стороною впродовж розумного строку після того, як невиконуюча сторона дізналася або повинна була дізнатися про ці перешкоди. Інша сторона має право на компенсацію збитків, завданих внаслідок неотримання такого повідомлення.
Суд також враховує, що до Запорізької ТПП відповідач для отримання сертифікату про форс-мажорні обставини звернувся лише 16.12.2022, тобто вже після спливу строку для поставки продукції (30.11.2022). Згідно матеріалів справи, ракетними обстрілами, що сталися 03.10.2022 та 18.11.2022, було пошкоджено територію структурного підрозділу АТ «ІНФОРМАЦІЯ_5» - Цех НОМЕР_2 та промислові будівлі та майно АТ «ІНФОРМАЦІЯ_5», відповідно. Разом з тим, доказів того, що вказаними ракетними обстрілами було пошкоджено будівлі, цеха, виробниче обладнання, тощо, які були задіяні відповідачем саме при здійсненні зобов'язання з поставки продукції за договором, відповідачем не надано.
Як зазначалося вище, форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання. Крім того, сертифікат видається торгово-промисловою палатою за зверненням однієї зі сторін спірних правовідносин (сторони договору), яка (сторона) оплачує (за винятком суб'єктів малого підприємництва) послуги торгово-промислової палати. Водночас інша сторона спірних правовідносин (договору) позбавлена можливості надати свої доводи і вплинути на висновки торгово-промислової палати.
В сертифікаті № 2300-22-1823 про форс-мажорні обставини зазначено, що заявником (відповідачем) надавалася до Запорізької ТПП інформація з договору № 370/3/5/6/2/43 від 16.05.2022 з додатками, сам договір з додатками наданий не був, оскільки, як зазначено, йому присвоєно гриф «Державна таємниця». Таким чином, сертифікат був виданий на підставі інформації, наданої заявником (відповідачем). Яка саме інформація надавалася Запорізькій ТПП суду невідомо.
Договір № 370/3/5/6/2/43 від 16.05.2022 був укладений між сторонами під час дії воєнного стану в Україні, тобто дана обставина та можливість впливу воєнного стану на одну з сторін договору, не була непередбачуваною для сторін.
Висновок Запорізької ТПП про істотну зміну обставин від 19.01.2023 вих. № 03.4/79 судом до уваги не приймається, оскільки сторонами не було внесено до договору змін щодо його умов, зокрема, щодо зміни строку поставки продукції. Даний висновок датований 19.01.2023 та виданий запит АТ «ІНФОРМАЦІЯ_5» від 16.01.2023, тобто після встановленого строку для поставки продукції (30.11.2022).
Враховуючи висновки суду та наведені приписи законодавства, суд вважає, що позивачем правомірно нараховано пеню та штраф за порушення строків виконання зобов'язання, відповідачем не доведено настання форс-мажорних обставин для звільнення від відповідальності за договором. Посилання відповідача на те, що обставини настання у відповідача форс-мажорних обставин (ракетних обстрілів) стають відомі Міністерству оборони України в день вчинення таких обстрілів, судом до уваги не приймається, оскільки договором встановлений порядок повідомлення про такі обставини. Крім того, ракетні обстріли не можуть бути апріорі підтвердженням настання форс-мажорних обставин для конкретного випадку невиконання зобов'язання в строк.
Щодо невжиття позивачем заходів досудового врегулювання спору, про що вказав відповідач, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ГПК України, сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов'язковими згідно із законом.
Господарським процесуальним кодексом України не передбачене обов'язкове направлення претензії, що безумовно повинно передувати переданню спору на розгляд господарського суду. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 у справі № 15-рп/2002, право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.
Розрахунок пені та штрафу, зроблений позивачем, перевірений судом та визнається правильним. Розмір пені становить 12884825,18 грн., розмір штрафу - 4738727,28 грн.
Відповідач просив зменшити розмір неустойки до 0,1% від заявленої до стягнення суми, що складає 17623,55 грн. В обґрунтування клопотання посилався на те, що необхідність у його поданні виникла через те, що АТ «ІНФОРМАЦІЯ_5» позбавлено об'єктивних підстав (з огляду на звільнення провідних та відповідальних спеціалістів та неналежне передання ними справ працюючим спеціалістам) надати докази про дату направлення через логістичну компанію ТОВ «Нова Пошта» повідомлення про форс-мажорну обставину, яке викладене в листі № ВП/8945 від 07.10.2022. Сертифікатом про форс-мажорні обставини № 2300-22-1823 від 20.12.2022 та Висновком про істотну зміну обставин № 03.4/79 від 19.01.2023 підтверджено, що ракетний обстріл м. Запоріжжя та пошкодження споруд та матеріальних цінностей АТ «ІНФОРМАЦІЯ_5» вплинули на можливість відповідача вчасно та в повному обсязі виконати свої зобов'язання за договором. Вказане є об'єктивними, істотними та достатніми підставами для зменшення відповідачу розміру неустойки. Позивач не надав жодних доказів понесених ним збитків від несвоєчасного виконання відповідачем зобов'язань за договором. Більш того, дев'ять з десяти комплектів лопатей фактично здані позивачу. Вважає, що в діях відповідача в зв'язку з порушенням строків виконання договору, відсутня вина. Державна значущість АТ «ІНФОРМАЦІЯ_5» вимагає найбільш відповідального підходу для максимального збереження фінансової спроможності відповідача належно виконувати абсолютно всі оборонні замовлення позивача.
Представник позивач проти зменшення неустойки заперечив.
Неустойка має подвійну правову природу - є одночасно способом забезпечення виконання зобов'язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов'язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання боржником. Завданням неустойки, як способу забезпечення виконання зобов'язання та міри відповідальності, є одночасно забезпечення дисципліни боржника стосовно виконання зобов'язання (спонукання до належного виконання зобов'язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі, у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов'язання.
Водночас застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.
Відповідно ч. 1 ст. 233 ГК України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Зі змісту ст. 233 ГК України вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
Частина друга статті 233 Господарського кодексу України встановлює, що у разі якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
У даній нормі під "іншими учасниками господарських відносин" слід розуміти третіх осіб, які не беруть участь в правовідносинах між боржником та кредитором, проте, наприклад, пов'язані з кредитором договірними відносинами.
Отже, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Згідно зі ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами, на яких має ґрунтуватися зобов'язання між сторонами, є добросовісність, розумність і справедливість.
Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов'язання.
Чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, залежить від розсуду суду, котрий при цьому користується доволі широкою дискрецією. Господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки. При застосуванні правил про зменшення неустойки суди не мають якогось усталеного критерію для зменшення розміру неустойки, тому кожного разу потрібно оцінювати обставини та наслідки порушення зобов'язання на предмет наявності виняткових обставин на стороні боржника.
Зменшення неустойки є правом, а не обов'язком суду.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 26.08.2021 у справі № 911/378/17 (911/2223/20).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 викладено такий правовий висновок: якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.
Як встановлено судом, відповідачем було допущено прострочення строків виконання зобов'язання з поставки продукції: за актом № 4 від 02.12.2022 - 1 день, за актом № 5 від 22.12.2022 - 21 день, за актом № 10726 від 09.06.2023 - 190 днів, за актом № 17026 від 18.07.2023 - 229 днів.
Разом з тим, АТ "ІНФОРМАЦІЯ_5" є стратегічним підприємством і приймає участь у посиленні обороноздатності України (здійснює виробництво повітряних літальних апаратів, електродвигунів, генераторів і трансформаторів, обслуговування авіаційного транспорту); засновником товариства є Фонд державного майна України; інші акціонери, які володіють 25 та більше відсотками акцій, відсутні.
Наразі, в умовах впровадженого в Україні воєнного стану, всі ресурси мають бути направлені в першу чергу на обороноздатність України для відсічі російської агресії.
З огляду на те, що в матеріалах справи відсутні докази того, що для позивача мали місце будь-які негативні наслідки (збитки тощо) через прострочення відповідачем поставки продукції, так само, як відсутні докази й того, що вказаних негативних наслідків зазнали будь-які інші учасники господарських правовідносин, з огляду на що, користуючись правом, наданим вищезазначеними положеннями чинного законодавства, суд вважає за можливе зменшити розмір присуджених до стягнення з відповідача пені та штрафу на 50% за переліченими вище актами, а саме до 4377681,40 грн. пені та до 1579575,76 грн. штрафу. Суд враховує, що зменшення неустойки не матиме негативних наслідків для ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки зворотного суду не доведено.
Разом з тим, до теперішнього часу відповідачем не поставлено комплект лопатів, строк для поставки якого сплинув ще 30.11.2022. Тобто, більше року Міністерство оборони України та, відповідно, Збройні Сили України, не отримали продукцію спеціального призначення (лопаті несучого гвинта до вертольотів типу Ми-24), що призводить до негативного наслідку для обороноздатності України. Така поведінка АТ «ІНФОРМАЦІЯ_5» в умовах збройної агресії (війни) з боку Російської Федерації є неприпустимою. Вказане не дозволяє суду застосувати зменшення пені та штрафу за вказаною поставкою.
У такому випадку, дотримуючись балансу інтересів сторін, суд вважає за необхідне не зменшувати розмір пені та штрафу, нараховані за непоставку даних лопатей, а саме: 4129462,36 грн. пені та 1579575,76 грн. штрафу. Судом також враховано, що відповідачем не зазначено та не надано суду жодних доказів щодо важкого фінансового стану відповідача. Відповідач ніяким чином не обґрунтував непоставку цих лопатей до теперішнього часу.
Клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки задовольняється судом частково.
Враховуючи наведене вище, позов у цілому задовольняється судом частково.
6. Судові витрати
Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно частини дев'ятої даної статті, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Судовий збір у сумі 264353,29 грн. покладається на відповідача, з огляду те, що спір у цій справі виник внаслідок неправильних дій АТ "ІНФОРМАЦІЯ_5", а часткове задоволення позовних вимог обумовлене реалізацією судом свого права на зменшення розміру неустойки.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ІНФОРМАЦІЯ_5" (АДРЕСА_4) на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ НОМЕР_3) 8507143 (вісім мільйонів п'ятсот сім тисяч сто сорок три) грн. 76 коп. пені та 3159151 (три мільйони сто п'ятдесят дев'ять тисяч сто п'ятдесят одна) грн. 52 коп. штрафу за порушення строків поставки продукції за договором № 370/3/5/6/2/43 від 16.05.2022, та 264353 (двісті шістдесят чотири тисячі триста п'ятдесят три) грн. 29 коп. судового збору.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Відповідно ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 27 грудня 2023.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя О.В. Ярешко