ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.12.2023м. ДніпроСправа № 904/5607/23
Господарський суд Дніпропетровської області
у складі судді Дупляка С.А.,
без повідомлення (виклику) учасників справи,
дослідивши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи №904/5607/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА"
до Фізичної особи-підприємця Кучин Антона Борисовича
про стягнення грошових коштів,
ВСТАНОВИВ:
1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою від 23.10.2023 за вих. №б/н до Фізичної особи-підприємця Кучин Антона Борисовича (далі - відповідач), у якій просить суд стягнути з відповідача 127.780,22 грн з яких: 76.649,42 грн заборгованості за отриманим та неповернутим кредитом, 51.130,80 грн заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами за користуванням кредитом.
Судові витрати позивач просить суд стягнути з відповідача.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/5607/23 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.10.2023.
Крім того, позивач з метою підтвердження факту отримання відповідачем суми кредиту за договором, просить суд витребувати у ПАТ "Універсал Банк" інформацію, що містить банківську таємницю, а саме:
- підтвердження чи спростування, що держателем карти № НОМЕР_1 , виданої ПАТ "УНІВЕРСАЛ БАНК", є ОСОБА_1 ;
- прізвище, ім'я, по-батькові отримувача грошових коштів, перерахованих на карту № НОМЕР_1 , видану ПАТ "Універсал Банк", на яку ТОВ "БІЗПОЗИКА" 14.11.2020 були перераховані грошові кошти в загальному розмірі 100.000,00 грн, 07.02.2021 грошові кошти в загальному розмірі 49.000,00 грн.
- виписку про рух коштів по банківській картці № НОМЕР_1 , виданої ПАТ "УНІВЕРСАЛ БАНК", за період з 14.11.2020 по 21.11.2020 та за період з 07.02.2021 по 14.02.2021.
Ухвалою від 30.10.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами (в порядку письмового провадження). Клопотання позивача про витребування доказів - задоволено.
Через відділ документального забезпечення 23.11.2023 від АТ "Універсал Банк" надійшов лист із витребуваною інформацію. Відповідно до листа банку №БТ/8569 від 15.11.2023 картка № НОМЕР_1 випускалась на ім'я Кучина Антона Борисовича (РНОКПП НОМЕР_2 ). Також банком надано копії виписки за період з 14.11.2020 по 21.11.2020 та за період з 07.02.2021 по 14.02.2021 про рух грошових коштів за наведеною карткою.
Ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі відповідач отримав 14.11.2023 відповідно до поштового повідомлення, що міститься в матеріалах справи.
Через систему "Електронний суд" 30.11.2023 від відповідача надійшла заява, якою просить поновити відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.
Так, строк для подачі відзиву тривав до 29.11.2023.
З заявою про поновлення строку для подання відзиву відповідач звернувся до суду 30.11.2023, яку подав разом з відзивом, як передбачено ст. 119 ГПК України.
У зв'язку із тим, що пропуск строку, встановленого судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію, у тому числі і відповідача від надання відзиву, з урахуванням того, що строк був пропущений на 1 календарний день, а також з метою повного, об'єктивного та всебічного розгляду справи суд ухвалою від 01.12.2023 заяву відповідача про поновлення процесуального строку для подачі відзиву задовольнив.
Через систему "Електронний суд" 30.11.2023 від відповідача надійшов відзив, у якому відповідач просить в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Через систему "Електронний суд" 30.11.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.
З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.
Стислий виклад позиції позивача
На виконання укладеного між сторонами кредитного договору позивач надав відповідачу кредит, однак відповідач його вчасно не повернув, а тому позивач нарахував до стягнення з відповідача заборгованість за кредитом та процентами.
Стислий виклад позиції відповідача
Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що договір про надання кредиту №066059-КС-006 на суму 100.000,00 грн строком дії до 01.05.2021 та додаткова угода 1 від 07.02.2021 до договору про надання кредиту №066059-КС-006 від 14.11.2020 на суму 49.000,00 грн (строк дії до 25.07.2021) містять посилання на те, що вони укладені з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію». Однак, як зазначає відповідач, договір про надання кредиту та додаткова угода 1 до договору не містять електронного підпису Фізичної особи-підприємця Кучина А.Б., а тому відсутні підстави для стягнення заявленої позивачем заборгованості.
Стислий виклад позивача щодо відзиву відповідача
Позивач зазначає, що відповідач обізнаний про дати та суми, які він має сплачувати позивачу, і ці дати та суми співпадали на першому етапі дії кредитного договору та додаткової угоди 1 з тими, що зазначені в графіках платежів. Відтак, це підтверджує той факт, що кредитний договір був укладений відповідачем і саме на тих умовах, що відображені в кредитному договорі та додатковій угоді 1, надісланих позивачем до суду.
Також позивач зазначає, що кредитний договір та додаткова угода 1 були підписані сторонами, як це передбачено статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» та статтею 207 ЦК України, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Укладення кредитного договору та додаткової угоди 1 у запропонованій позивачем формі, яка відображується в кредитному договорі та додатковій угоді 1, наданих позивачем до суду у вигляді додатків до позовної заяви, відповідало внутрішній волі відповідача.
Кредитний договір та додаткова угода 1 були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а саме для відповідача - щодо отримання кредиту в загальній сумі 149.000,00 грн та (частково) дотримання ним графіку платежів на першому етапі дії кредитного договору та додаткової угоди 1.
Крім того, позивач зазначає, що відповідач не надав до суду будь-яких доказів на підтвердження факту, що дії, які сприяли б укладенню та підписанню кредитного договору та/або додаткової угоди 1, були здійснені не відповідачем.
Таким чином, все вищенаведене в сукупності, на думку позивача, підтверджує той факт, що кредитний договір та додаткова угода 1 фактично та в кінцевому підсумку були укладені між: позивачем та відповідачем у повній відповідності до норм чинного законодавства та із дотриманням письмової форми їх укладення, визначеної в частині другій статті 1055 ЦК України, а їх зміст повністю відповідає змісту кредитного договору та додаткової угоди 1, які були надані позивачем до суду у вигляді додатків до позовної заяви.
2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У даному випадку до предмета доказування входять обставини: укладення договору; надання кредиту; строку дії договору; настання строку повернення кредиту; повернення кредиту; правомірності нарахування процентів.
Суд встановив, що 20.06.2021 між позивачем (далі - позивач, банк) та Фізичною особою-підприємцем Кучиним Антоном Борисовичем (далі - відповідач, позичальник) був укладений договір про надання кредиту №066059-КС-006 (далі - договір), який був укладений в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» і Правилами про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» (надалі за текстом - «правила»), через особистий кабінет позичальника на сайті кредитодавця - https://my.bizpozyka.com/.
Відповідно до п. 1 договору, кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 100.000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності (далі - кредит), а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором про надання кредиту, та правилами про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям.
Тип кредиту: кредит. Строк кредиту: 24 тижні. Процента ставка: в день 0,79413303, фіксована. Загальний розмір наданого кредиту: 100.000,00 грн. Термін дії договору до 05.05.2021. Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 187.200,00 грн.
Протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом (надалі - проценти за користування кредитом), нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів (п. 2 договору).
Пунктом 3 договору сторонами визначено графік платежів (арк. 23, том 1), відповідно до якого кредит підлягає сплаті щомісячно рівними платежами у сумі 15.600,00 грн, починаючи з 28.11.2020 та з терміном повернення 01.05.2021.
У разі прострочення позичальником дати сплати чергового платежу визначеного графіком платежів кредитодавець має право нараховувати штраф за кожен випадок такого порушення позичальником у розмірі 10 процентів від загальної суми простроченої заборгованості в порядку, визначеному розділом 5 правил про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям (далі - правила) (п. 4 договору).
Згідно з п. 5 договору позичальник підтверджує, що він ознайомлений з договором про надання кредиту та правилами, текст яких розміщено на сайті кредитодавця http://bizpozyka.com/, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань та погоджується неухильно дотримуватись їх, та, відповідно, укладає договір.
Підписанням цього договору позичальник підтверджує, що до укладання договору отримав від кредитодавця інформацію, надання якої передбачені законодавством України, зокрема передбачену частиною другою ст. 12 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (п. 8 договору).
Відповідно до п. 9 договору інші умови цього правочину регулюються правилами, які є невід'ємною частиною договору. Усі неврегульовані договором правовідносини сторін регулюються законодавством України.
Укладення Кредитного договору підтверджується Візуальною формою послідовності дій, щодо укладення електронного договору про надання кредиту №066059-КС-006 від 14.11.2020 (арк. 24 та на звороті, том 1).
До укладення Кредитного договору Кучина Антона Борисовича було належним чином ідентифіковано/верифіковано позивачем, а саме:
14.11.2020 за допомогою відеоверифікації була здійснена перевірка особи, яка звернулась за отриманням кредиту з особою, якій належить фінансовий номер телефону НОМЕР_3 та паспорт громадянина України НОМЕР_4 (відеофайл тривалістю 00:01:53 розміщений на гугл-диску за коротким посиланням: http://surl.li/mhels та надається позивачем в Електронному Суді);
через Українське бюро кредитних історій було перевірено, що фінансовий номер телефону НОМЕР_3 та адреса електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 належать особисто відповідачу (арк. 20-22 звороти, том 1).
Тобто зазначені докази підтверджують факт звернення відповідача за оформленням кредиту до ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та належності відповідачу фінансового номеру телефону: НОМЕР_3 та_адреси електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1.
Після укладення кредитного договору він разом з правилами позивачем був відправлений відповідачу на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1, яка належить відповідачу, що підтверджується скріншотом веб-сторінки поштового сервісу info@bizpozyka.com (арк. 31, том 1).
14 листопада 2020 року позивач видав відповідачу кредит в загальному розмірі 100.000,00 грн. (чотирма платежами в розмірі по 25.000,00 грн кожний із платежів) на картковий банківський рахунок, вказаний відповідачем в особистому кабінеті, чим виконав свої зобов'язання за кредитним договором своєчасно та в повному обсязі, що підтверджується: витягом з анкети клієнта ФОП Кучина А.Б. (арк. 32, том 1); чотирма квитанціями платіжної системи ТОВ «ФК «Елаєнс» (ТМ FONDY) від 14.11.2020 за №№ 302997688, 302998148, 302998692 та 302999185 (видача кредиту) (арк. 33-34 та на зворотах, том 1); чотирма довідками ТОВ «ФК «Елаєнс» (ТМ FONDY) від 17.10.2023 (видача кредиту) (арк. 35-36 та на зворотах том 1).
Таким чином позивач виконав свої грошові зобов'язання за кредитним договором своєчасно та в повному обсязі.
Видача кредиту відповідачу здійснювалась позивачем через партнера - ТОВ «ФК «Елаєнс» (ТМ FONDY), з яким укладено Договір №4108423914/12/17 від 14.12.2017 (арк. 37-39, том 1) про надання послуг з переказу грошових коштів (переказ на картку), та який має ліцензію НБУ на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків № 21 від 20.11.2014 (арк. 40, том 1).
Додатковою угодою від 07.02.2021 №1 до договору позивач та відповідач домовились, що кредитодавець та позичальник підтверджують, що станом на 07.02.2021 сума неповернутого позичальником кредиту (отриманого відповідно до договору про надання кредиту №066059-КС-006 від 14 листопада 2020 року, далі - договір) становить: грн. (далі за текстом - кредит). Кредитодавець та позичальник домовились, що після укладення цієї додаткової угоди: кредитодавець, на умовах викладених в договорі додатково надає, а позичальник додатково отримує та зобов'язується повернути, додатковий кредит в сумі 49.000,00 грн. (далі - додатковий кредит). Після надання додаткового кредиту загальна сума отриманого (відповідно до договору та цієї додаткової угоди) та неповернутого позичальником кредиту та додаткового кредиту складатиме 114.773,35 грн. Продовжити строк кредиту на 85 днів. Продовжити термін дії договору до 25.07.2021. Після укладення цієї додаткової угоди та надання додаткового кредиту - загальний розмір наданого кредиту становить: 114.773,35 грн. (п. 1 та п. 2.1 цієї додаткової угоди); - орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 218.117,08 грн. Комісія пов'язана з наданням Додаткового кредиту (далі - комісія): 2.450,00 грн.
Крім того, вищезазначеною додатковою угодою сторони встановили новий графік платежів за кредитним договором з початковою датою оплати 21.02.2021 по 25.07.2021 (арк.41, том 1).
Укладення додаткової угоди 1 підтверджується візуальною формою послідовності дій щодо укладення зазначеної електронної додаткової угоди 1 від 07.02.2021 до договору про надання кредиту №066059-КС-006 від 14.11.2020 (арк. 42, том 1).
Як зазначає позивач, після укладення додаткової угоди 1 вона була відправлена позивачем відповідачу на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1, яка належить аідповідачу, що підтверджується скріншотом веб-сторінки поштового сервісу info@bizpozyka.com (арк. 43, том 1).
07 лютого 2021 року позивач видав відповідачу додатковий кредит в загальному розмірі 49.000,00 грн. (двома платежами в розмірі 25.000,00 гривень та 24.000,00 гривень) на картковий банківський рахунок, вказаний відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується: витягом з анкети клієнта ФОП Кучина А.Б. (арк.32, том 1); двома квитанціями платіжної системи ТОВ «ФК «Елаєнс» (ТМ FONDY) від 07.02.2021 за №№371958875 та 371958414 (докредитування) (арк. 44 та на звороті, том 1); двома довідками ТОВ «ФК «Елаєнс» (ТМ FONDY) від 17.10.2023 (докредитування) (арк. 45 та на звороті, том 1).
Таким чином позивач виконав свої грошові зобов'язання за додатковою угодою 1 своєчасно та в повному обсязі.
В подальшому, як зазначає позивач, сторонами договору строки виконання грошових зобов'язань позичальника за договором більше не змінювались.
Відповідач в рахунок погашення отриманого кредиту та сплати процентів за користування кредитом здійснив 14 (чотирнадцять) платежів по банківських реквізитах позивача на загальну суму 203.900,78 грн, що підтверджується: квитанцією платіжної системи ТОВ «ФК «Елаєнс» (ТМ FONDY) №335359479 від 26.12.2020 (погашення заборгованості) (арк. 53, том 1); довідкою ТОВ «ФК «Елаєнс» (ТМ FONDY) від 17.10.2023 (погашення заборгованості) (арк. 54, том 1); тринадцятьома інформаційними довідками ТОВ «Платежі онлайн» ТМ Platon від 16.10.2023 за №№ 2219/10, 2220/10, 2221/10, 2222/10, 2223/10, 2224/10, 2225/10, 2226/10, 2227/10, 2228/10, 2229/10, 2230/10 та 2231/10 (графа «Опис») оплата відповідачем кредиту згідно договору №3325313015, де 3325313015 - РНОКПП відповідача (арк. 46-52, том 1).
Як зазначає позивач у позові, при погашенні кредиту через особистий кабінет позичальника на сайті кредитодавця, позичальнику необхідно ввести свій РНОКПП і програма приймання платежів в особистому кабінеті автоматично зараховує платіж в рахунок погашення боргу за існуючим договором.
Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що договір про надання кредиту №066059-КС-006 на суму 100.000,00 грн строком дії до 01.05.2021 та додаткову угоду 1 від 07.02.2021 до договору про надання кредиту №066059-КС-006 від 14.11.2020 на суму 49.000,00 грн строком дії до 25.07.2021 містять посилання на те, що вони укладені з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченого Законом України «Про електронну комерцію». Однак, як зазначає, відповідач договір про надання кредиту та додаткова угода 1 до договору не містять електронного підпису Фізичної особи-підприємця Кучина А.Б., а тому відсутні підстави стягнення заявленої позивачем заборгованості.
Водночас, позивач стверджує, що станом на дату подання позовної заяви, заборгованість відповідача перед позивачем за договором про надання кредиту №066059-КС-006 від 14.11.2020 складає - 127.780,22 грн.
Заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту) відповідач погасив частково, а тому позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
3. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Предметом спору у даній справі є 76.649,42 грн заборгованості за отриманим кредитом, 51.130,80 грн заборгованості за нарахованими процентами за користуванням кредитом.
Згідно з нормами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України).
Господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України).
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України).
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України).
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України).
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України).
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України).
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку (ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України).
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2 ст. 638 Цивільного кодексу України).
Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття (ч. 1 ст. 641 Цивільного кодексу України).
Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства (ч. 1 ст. 180 Господарського кодексу України).
При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України).
Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч. 2 ст. 205 Цивільного кодексу України).
Закон України "Про електронну комерцію" регулює правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів.
Статтею 11 Закону України "Про електронну комерцію" визначено порядок укладення електронного договору.
Так, відповідно до частини третьої статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ч. 6 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").
За приписом частини восьмої статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Частиною одинадцятою статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачено, що покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов'язку передати покупцеві товар.
Підтвердження вчинення електронного правочину повинно містити такі відомості:
- умови і порядок обміну (повернення) товару або відмови від виконання роботи чи надання послуги;
- найменування продавця (виконавця, постачальника), його місцезнаходження та порядок прийняття претензії щодо товару, роботи, послуги;
- гарантійні зобов'язання та інформація про інші послуги, пов'язані з утриманням чи ремонтом товару або з виконанням роботи чи наданням послуги;
- порядок розірвання договору, якщо строк його дії не визначено.
Дія цього положення не поширюється на електронні правочини, пов'язані з одноразовим наданням інформаційних електронних послуг або послуг проміжного характеру в інформаційній сфері, оплата яких здійснюється дистанційно. Постачальник таких послуг має надати змогу споживачеві ознайомитися з найменуванням постачальника, його місцезнаходженням та порядком прийняття претензії щодо послуги.
Згідно з частиною дванадцятою статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Таким чином, законодавство допускає використання одного з двох рівноправних варіантів електронного підпису: у вигляді кваліфікованого електронного цифровий підпису (ЕЦП) та електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до матеріалів позовної заяви та доданих до неї документів, а саме до візуальної форми щодо укладення електронного кредитного договору та візуальної форми щодо укладення електронної додаткової угоди 1, в яких викладено хронологію укладення кредитного договору та додаткової угоди 1, вбачається, що:
14 листопада 2020 року кредитний договір був підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором «G-7642»;
07 лютого 2021 року додаткова угода була підписана відповідачем одноразовим ідентифікатором «G-3024»,
що відповідає нормам, як ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», так і ст. 207 ЦК України.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що:
електронним документом є документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа;
склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством;
електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму;
візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною;
Статтями 3, 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що:
електронна форма представлення інформації - це спосіб документування інформації, що означає створення, запис, передачу або збереження інформації у цифровій чи іншій нематеріальній формі за допомогою електронних, магнітних, електромагнітних, оптичних або інших засобів, здатних до відтворення, передачі чи зберігання інформації;
електронною формою представлення інформації вважається документування
інформації, що дає змогу її відтворювати у візуальній формі, придатній для сприйняття людиною;
електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи;
докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно відповідними нормами ГПК України;
Зі змісту візуальної форми договору та візуальної форми додаткової угоди вбачається, що вони є відтвореними в форматі PDF сканкопією паперового документу, фізично та власноруч підписаного директором ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та скріпленого його печаткою. Відповідно, будь-яких змін до зазначеного документу позивач внести не міг.
Та обставина, що в наданих позивачем до суду кредитному договорі та додатковій угоді 1 не відображено його підписання відповідачем одноразовими ідентифікаторами G-7642 та G-3024, зазначеним у вищевказаних візуальних формах послідовності укладення електронних кредитного договору та додаткової угоди 1, раніше наданих до суду позивачем жодним чином не спростовує факт підписання електронного кредитного договору та додаткової угоди як відповідачем, так і позивачем, а свідчить лише про те, що такі підписи лише не були відображені в тексті кредитного договору та додаткової угоди 1 позивачем, як зазначає позивач, з технічних причин - оскільки на момент його укладення у позивача була відсутня технічна можливість для здійснення такої дії, а в подальшому позивач не вдавався до зміни цілісності кредитного договору і додаткової угоди 1.
Таким чином суд встановив, що договір та додаткові угоди були укладені в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених ст. ст, 11, 12 Закону України "Про електронну комерцію".
Відповідно до листа АТ "Універсал Банк" №БТ/8569 від 15.11.2023 (арк. 79-82, том 1) картка № НОМЕР_1 випускалась на ім'я Кучина Антона Борисовича (РНОКПП НОМЕР_2 ).
Також банком надано копії виписки за період з 14.11.2020 по 21.11.2020 та за період з 07.02.2021 по 14.02.2021 про рух грошових коштів за наведеною карткою.
Із наданих виписок вбачається, що відповідач отримав на свій картковий рахунок грошові кошти від позивача.
Відповідно до інформаційних довідок ТОВ "Платежі Онлайн" (арк. 46-52, том 1) та розрахунку заборгованості (арк. 55-58, том 1) від 16.10.2023 за №№ 2219/10, 2220/10, 2221/10, 2222/10, 2223/10, 2224/10, 2225/10, 2226/10, 2227/10, 2228/10, 2229/10, 2230/10 та 2231/10 відповідачем було здійснено оплату на загальну суму 203.900,78 грн.
Наведені обставини підтверджують укладання між сторонами кредитного договору та додаткових угод до нього, виконання позивачем свого зобов'язання щодо надання кредитних коштів у сумі 149.000,00 грн, а також часткове виконання відповідачем свої обов'язків шляхом оплати 203,900,78 грн.
Таким чином, відповідач здійснивши 14 (чотирнадцять) платежів по банківських реквізитах позивача на загальну суму 203.900,00 грн, що підтверджується: квитанцією платіжної системи ТОВ «ФК «Елаєнс» (ТМ FONDY) №335359479 від 26.12.2020 (погашення заборгованості) (арк. 53, том 1); довідкою ТОВ «ФК «Елаєнс» (ТМ FONDY) від 17.10.2023 (погашення заборгованості) (арк. 54, том 1); тринадцятьома інформаційними довідками ТОВ «Платежі онлайн» ТМ Platon від 16.10.2023 за №№ 2219/10, 2220/10, 2221/10, 2222/10, 2223/10, 2224/10, 2225/10, 2226/10, 2227/10, 2228/10, 2229/10, 2230/10 та 2231/10 (графа «Опис») оплата відповідачем кредиту згідно договору №3325313015, де 3325313015 - РНОКПП відповідача (арк. 46-52, том 1) фактично визнав укладення договору та додаткової угоди та визнав залишкову суму заборгованості.
Як неодноразово зазначав Верховний Суд, зокрема у постанові від 23.12.2020 по справі №127/23910/14-ц: «Часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу».
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.10.2022 у справі №227/3760/19-ц також було зазначено, що «у разі якщо договір виконувався обома сторонами (що мало місце в даному випадку у відносинах між позивачем та відповідачем за кредитним договором і підтверджується відповідними доказами, які були надані раніше позивачем у вигляді додатків до позовної заяви), то кваліфікація договору як неукладеного (на чому безпідставно наполягає відповідач у відзиві) виключається та такий договір вважається укладеним та може бути лише оспорюваним».
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).
З урахуванням наведеного, враховуючи умови п. 4 додаткової угоди 1 до договору (кінцевий термін повернення кредиту 25.07.2021), строк повернення кредиту, процентів за користування кредитом та комісії банку є таким, що настав.
Доказів сплати 76.649,42 грн заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 51.130,80 грн заборгованості за процентами, відповідач до суду не надав, доводи, наведені позивачем в обґрунтування позовних вимог не спростував.
Згідно зі ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За статтею 89 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про більшу вірогідність доказів, наданих позивачем у підтвердження обґрунтування своєї позиції. Відповідно позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі. Такі висновки суду засновані передусім на відсутності належних спростувань з боку відповідача цих обставин.
Таким чином, законними й обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості 127.780,22 грн з яких: 76.649,42 грн заборгованості за отриманим кредитом, 51.130,80 грн заборгованості за процентами.
Суд відзначає, що відповідач контррозрахунку неустойки не надав, незгоди щодо правильності розрахунку у відзиві не висловив, вимогу не заперечив.
Згідно з приписами ч. 4 ст. 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.
Таким чином позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача вищевказаних коштів підлягають задоволенню у заявленому розмірі згідно з неспростованим відповідачем розрахунком позивача, з яким погоджується господарський суд (такі висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 22.09.2020 у справі № 918/631/19 (п. 90).
Судові витрати
Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Кучина Антона Борисовича ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" (01133, місто Київ, б. Лесі Українки, будинок 26, офіс 411; ідентифікаційний код 41084239) 76.649,42 грн (сімдесят шість тисяч шістсот сорок дев'ять грн 42 к.) заборгованості за кредитом, 51.130,80 грн (п'ятдесят одну тисячу сто тридцять грн 80 к.) заборгованості за процентами, 2.147,20 грн (дві тисячі сто сорок сім грн 20 к.) судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.А. Дупляк