Ухвала
Іменем України
25 грудня 2023 року смт.Слобожанське
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого - слідчого судді ОСОБА_1
при секретареві ОСОБА_2
за участю:
прокурора ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5 (дистанційно)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське клопотання прокурора Любомльського відділу Ковельської окружної прокуратури Волинської області ОСОБА_6 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62023050010005111 від 23 грудня 2023 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні:
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Дзержинськ Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, водія-радіотелефоніста 2 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 3 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , солдата, який зареєстрований та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
підозрюваного в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 402 КК України -
встановив:
25 грудня 2023 року до слідчого судді із вказаним клопотанням звернувся прокурор Любомльського відділу Ковельської окружної прокуратури Волинської області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.402 КК України, по кримінальному провадженню №62023050010005111, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.12.2023 року.
Досудовим розслідуванням встановлено, що солдат ОСОБА_4 підозрюється у тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та проходячи її на посаді водія-радіотелефоніста 2 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 3 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , в порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 6, 11, 16, 28, 29, 30, 31, 32, 35, 36, 37, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, в умовах воєнного стану, з мотивів небажання виконувати свій конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України у безпосередньому зіткненні з противником, 23 грудня 2023 року приблизно о 11 годині 00 хвилин, перебуваючи на території тимчасового розташування 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 у населеному пункті АДРЕСА_2 , відкрито відмовився виконати бойове розпорядження командира 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_7 №320/1/103 від 22.12.2023 року, доведене заступником командира 1 стрілецького батальйону з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 , капітаном ОСОБА_8 , згідно якого молодший сержант ОСОБА_9 , солдат ОСОБА_10 та солдат ОСОБА_4 повинні були здійснити переміщення за маршрутом Довга Балка - Часів Яр - Хромове - в межах визначеного ПВ «ТОР» 1 стрілецького батальйону в смузі оборони НОМЕР_2 окремої танкової бригади (військова частина НОМЕР_1 ), до 18.00 години 23.12.2023 зосередитись в районі КСП РОП 3 стрілецької роти та до 20.00 години 23.11.2023 здійснити переміщення з КСП РОП 3 стрілецької роти до ПВ «ТОР» та перейти до оборони вказаних позицій, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України - непокорі, тобто відкритій відмові виконати наказ начальника, вчиненої в умовах воєнного стану.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема: допитами свідків, протоколом про зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису та іншими зібраними під час досудового розслідування доказами в їх сукупності.
Метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спроб: переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Таким чином, для досягнення мети і завдань кримінального провадження, на даний час у сторони обвинувачення виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного.
Така потреба обумовлена наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного покладається необхідність запобігання спробам: переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, може переховується від органу досудового розслідування та суду, може впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про неможливість запобіганням цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Прокурор у судовому засіданні доводи клопотання підтримав та наполягав на їх задоволенні.
У судовому засіданні підозрюваний та його захисник не заперечували щодо клопотання сторони обвинувачення.
Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Крім того, у відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого та інші відомості.
З досліджених у судовому засіданні матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що на даній стадії кримінального провадження, стороною обвинувачення доведене, що повідомлена ОСОБА_4 підозра є обґрунтованою, що підтверджується матеріалами клопотання, а саме показаннями свідків тощо.
Таким чином, існують факти та інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_4 міг вчинити інкримінований йому злочин.
Проте слідчий суддя наголошує, що лише цієї умови недостатньо для обрання запобіжного заходу і враховує, що у судовому засіданні прокурором доведене, що обґрунтовано існує ризик впливу ОСОБА_4 на свідків за провадженням, так як останній є діючим військовослужбовцем, що дає підстави вважати, що він має широке коло знайомств серед військових, а тому має змогу вплинути на свідків, які є його товаришами по службі, з метою отримання від них необхідних йому показань.
Також прокурором доведена наявність ризику, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, а саме дезертирство, так як підозрюваний вчиняючи непокору, в умовах воєнного стану, фактично відмовився виконувати бойові завдання та наказ командира підрозділу щодо виконання свої службових обов'язків в умовах воєнного стану.
Інших ризиків, передбачених ст.177 КПК України слідчим суддею не встановлено.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Між тим, приписами ч. 8 ст. 176 КПК України встановлено, що під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті (тримання під вартою).
Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3 постанови Пленуму ВСУ від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строку тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.
Враховуючи викладене клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 176-178, 193, 194 КПК України, слідчий суддя -
ухвалив:
Клопотання прокурора Любомльського відділу Ковельської окружної прокуратури Волинської області ОСОБА_6 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62023050010005111 від 23 грудня 2023 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , підозрюваного в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 402 КК України - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят днів), від моменту затримання 23 грудня 2023 року до 20 лютого 2024 року включно без визначення розміру застави з утриманням в умовах гауптвахти.
Вручити копію цієї ухвали підозрюваному негайно після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1