Справа № 490/1425/19
нп 4-с/490/34/2023
Центральний районний суд м. Миколаєва
УХВАЛА
27 грудня 2023 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого судді Шолох Л.М.
при секретарі Черновій Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), -
ВСТАНОВИВ:
До Центрального районного суду м. Миколаєва надійшла скарга ОСОБА_1 на бездіяльність головного державного виконавця Центрального відділу виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), у якій він просить: визнати протиправною бездіяльність Центрального відділу виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), яка полягає у нездійсненні перерахунку аліментів по виконавчому провадженню № 59399706; зобов'язати Центральний відділ державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) здійснити перерахунок аліментів у виконавчому провадженні № 59399706 на підставі частини третьої статті 183 Сімейного кодексу України за період з 29 липня 2021 року до 15 квітня 2023 року з 1/3 на 1/6 частку аліментів на молодшу дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 вересня 2023 року скаргу прийнято до свого провадження суддею та призначено її до розгляду.
Відповідно до чатсини другої статті 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Вивчивши доводи скарги та дослідивши матеріали справи № 490/1425/19 судом встановлено таке.
Центральним районним судом м. Миколаєва 12 березня 2019 року винесено судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 , аліменти на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 15 лютого 2019 року і до досягнення дітьми повноліття.
Примусове виконання цього судового наказу здійснюється Центральним відділом державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), виконавче провадження № 59399706.
З матеріалів справи слідує, що син скаржника ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 досяг повноліття, йому виповнилося 18 років.
Частина друга статті 183 Сімейного кодексу України передбачає, що у разі якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Відповідно до частини третьої статті 183 Сімейного кодексу України якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
На звернення скаржника від 01 грудня 2022 року (через шістьнадацять місяців після досягнення сином повноліття), Центральний відділ державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надав роз'яснення, що для зменшення розміру аліментів на неповнолітню дитину, стягнутих судовим наказом Центрального районного суду м. Миколаєва від 12 березня 2019 року, скаржнику слід звернутися до суду із відповідним позовом.
Скаржник ОСОБА_1 у січні 2023 року звернувся до суду із позовом про зменшення розміру аліментів, які стягуються з нього на утримання сина ОСОБА_2 на підставі зазначеного вище судового наказу, та визначення їх у розмірі частини від усіх видів заробітку (доходу).
Рішенням Центрального районного суду м.Миколаєва від 15 березня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено та зменшено розмір аліментів, які стягуються на утримання сина ОСОБА_2 до усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімум для дитини відповідного віку щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дня набуття цим рішенням законної сили.
Це рішення скаржником ОСОБА_1 не оскаржувалося та набрало законної сили 17 квітня 2003 року.
Постановою головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кірток А.А. від 09 травня 2023 року закінчено виконавче провадження з виконання судового наказу Центрального районного суду м. Миколаєва від 12 березня 2019 року.
Скаржник ОСОБА_1 10 серпня 2023 року (тобто через три місяці після закінчення виконавчого провадження № 59399706) звернувся до Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою про здійснення перерахунку аліментів, які стягуються з нього на користь сина ОСОБА_1 , 2003 року народження, за період з 29 липня 2021 року до 15 квітня 2023 року.
Зі скаргою до суду ОСОБА_1 вперше звернувся 13 вересня 2023 року. Ця скарга була залишена без розгляду ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 07 серпня 2023 року, у зв'язку із не усуненням виявлених судом недоліків.
Повторно ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою 13 вересня 2023 року.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.
Частина друга статті 449 ЦПК України визначає, що пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Вивчивши матеріали справи судом встановлено, що скаржник ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_4 , 2003 року. Отже, скаржнику достеменно відомо, що ІНФОРМАЦІЯ_4 його сину виповнилося 18 років.
Зважаючи на те, що аліменти є щомісячними платежами, які відраховуються з доходу ОСОБА_1 , він саме у серпні 2021 року мав дізнатися, що з нього стягуються аліменти без урахування того, що старший син досяг повноліття.
Із заявою про перерахунок аліментів з огляду на зазначені обставин, він звернувся до державного виконавця лише 01 грудня 2022 року, тобто через 16 місяців, після досягнення його сином повноліття.
Із позов про зменшення розміру аліментів він звернувся до суду у січні 2023 року. За результати судового розгляду його позову, рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 15 березня 2023 року зменшено розмір аліментів, які стягуються на підставі судового наказу Центрального районного суду м. Миколаєва з часу набрання ним законної сили. Це рішення скаржником не оскаржувалося.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що про нарахування аліментів у розмірі 1/3 частини усіх видів його заробітку скаржник мав дізнатися ще у серпні 2021 року.
Із скаргою він звернувся до суду лише 13 вересня 2023 року, тобто через два роки після того, як він дізнався про бездіяльність державного виконавця щодо перерахунку розміру аліментів та через три місяці після закінчення виконавчого провадження № 59399706.
Тобто скаржник пропустив визначений статтею 449 ЦПК України строк звернення до суду із цією скаргою.
Скаржник не просить поновити строку звернення до суду та не наводить доказів поважності причин його пропуску.
Частиною 2 стаття 126 ЦПК України передбачено, що документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Частина перша статті 126 ЦПК України визначає, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Відповідно до частини другої статті 126 ЦПК України документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку що скаржником пропущено строк звернення до суду із цією скаргою на два роки, скаржник не просить поновити цей строк та не наводить доказів поважності причин його пропуску.
За такого, скаргу слід залишити без розгляду.
Судові витрати у справі відсутні.
Керуючись статтями 260, 261, 353, 447-452 ЦПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність головного державного виконавця Центрального відділу виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили у порядку статті 261 ЦПК України та може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя Л.М. Шолох