Справа № 474/1680/23
Провадження 2/474/236/23
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
27.12.23р. смт Врадіївка
Суддя Врадіївського районного суду Миколаївської області Сокол Ф.Г. під час вирішення питання про відкриття провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, -
встановив:
26.12.2023р. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором позики від 03.12.2021р. в сумі 10 000 доларів США основної заборгованості та 84 107 грн. 00 коп. процентів.
У позовній заяві позивач посилається на те, що він звільнений від сплати судового збору, з огляду на п. 13 ч. 1 ст. 5 ЗУ “Про судовий збір”, згідно якого учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору. Та в додатки до позовної заяви надав копію посвідчення учасника бойових дій на ОСОБА_1 . Також, як на підставу звільнення його від сплати судового збору за вказаним позовом, послався на постанову Верховного Суду від 18.04.2022р. у справі № 910/6441/21.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч. 4 ст. 175 та ч. 4 ст. 177 ЦПК України якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору та додаються документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, в іншому випадку до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України “Про судовий збір” № 3674-VI від 08.07.2011р.
Згідно п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір” від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020р. у справі № 545/1149/17 (провадження № № 14-730цс19) зроблено висновок, що “відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав. Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”. У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII”.
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27.11.2019р. у справі № 285/3858/17 (провадження № 61-34722св18) зроблено висновок, що “відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір” від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: учасники бойових дій, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав. Верховний Суд зазначає, що зазначена пільга щодо сплати судового збору поширюється на учасників бойових дій, які звертаються до суду як позивачі за захистом своїх порушених прав”.
Суд критично відноситься до посилання позивача, як на підставу звільнення від сплати судового збору за вказаним позовом, на постанову Верховного Суду від 18.04.2022р. у справі № 910/6441/21, оскільки у вказаній Верховний Суд вказав на те, що відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір” учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав, та, що зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Однак у цій же постанові Верховний суд також встановив обставини, що правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Частиною 2 ст. 22 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”. Серед пільг, зазначених у вказаній статті, учасникам бойових дій надаються пільги щодо користування житлом, власниками якого вони є.
А тому прийшов до висновку, що спірні правовідносини стосуються правового захисту позивача як учасника бойових дій.
Як вбачається з позовної заяви предметом спору у цій справі є стягнення боргу. Тобто зазначений спір не пов'язаний із захистом порушених прав заявника саме як учасника бойових дій або з виконанням ним військового обов'язку, або виконання службових обов'язків.
Тож, зазначені норми п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір” на які посилається позивач не можуть бути застосовані.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справі “Креуз проти Польщі” “право на суд” не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” розмір судового збору за звернення до суду з позовною заявою майнового характеру, поданою фізичною особою, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в грошовому еквіваленті становить від 1 073 грн. 60 коп. до 13 420 грн. 00 коп.
За подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати (ч. 1 ст. 6 Закону України “Про судовий збір).
Згідно зі ст. 7 Закону України “Про державний бюджет на 2023 рік” прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2023р. встановлений у розмірі 2 684 грн. 00 коп.
При цьому, відповідно до п. 11 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014р. №10 “Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах” порядок сплати судового збору за подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, у випадках та на умовах, встановлених законом (ч. 3 ст. 533 ЦК), передбачено в абз. 2 ч. 1 ст. 6 Закону №3674-VI. У цьому випадку ціна позову визначається як в іноземній валюті, так і в національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову. Виходячи саме з такої ціни позову (в національній валюті), визначається розмір судового збору, що підлягає сплаті. Однак якщо день подання позову не співпадає з днем сплати судового збору (збір сплачено раніше), то останній визначається з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України саме на день сплати, а не на день подання позову.
Згідно з офіційним курсом гривні до іноземних валют станом на день подачі позовної заяви, - 1 долар США дорівнював 37,5225 грн. Тож, 10 000 дол. США еквівалентно 375 225 грн.
Тому позивачеві необхідно сплатити судовий збір, з урахуванням пред'явлених позовних вимог про стягнення коштів: основного боргу у іноземній валюті, та процентів у валюті - українська гривня, з урахування офіційного курсу гривні щодо іноземних валют станом на день подання позовної заяви до суду, в сумі 4 593 грн. 32 коп. та надати суду оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
У такому випадку розмір судового збору становитиме 3 674 грн. 66 коп.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Таким чином позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачеві строку для усунення недоліків.
Згідно ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
При цьому вважаю за необхідне роз'яснити, що п. 3 ч. 4 ст. 185 ЦПК України позивачеві надано право до постановлення ухвали про відкриття провадження у справі звернутися до суду із заявою про відкликання позовної заяви, в тому числі і в частині позовних вимог. Результатом звернення до суду із вказаною заявою є постановлення ухвали про повернення позовної заяви в цілому чи в частині позовних вимог. У вказаному випадку також застосовуються правила ч. 7 ст. 185 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 259-261, 263 ЦПК України, -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики - залишити без руху та надати позивачеві для усунення недоліків строк 3 (три) дні, який рахується з моменту отримання позивачем ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу виконати вимоги ухвали суду щодо сплати судового збору в сумі 4 593 грн. 32 коп. (при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, в електронній формі - в сумі 3 674 грн. 66 коп.) на наступні реквізити (отримувач коштів: Миколаїв.ГУК/тг смт Врадiївка/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37992030, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA868999980313131206000014454, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Врадіївський районний суд Миколаївської області (назва суду, де розглядається справа).
У випадку не виконання вимог ухвали у зазначений суддею строк, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Ф.Г. Сокол