Справа № 474/1422/23
Провадження № 3/474/820/23
Провадження № 3/474/821/23
Провадження № 3/474/822/23
Провадження № 3/474/823/23
ПОСТАНОВА
Іменем України
27.12.23р. смт Врадіївка
Суддя Врадіївського районного суду Миколаївської області Сокол Ф.Г., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та захисника Дулдієра О.А., розглянув справу про адміністративне правопорушення, матеріали по якій надійшли від СРПП Відділення поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), громадянина України, оператора автозаправних станцій Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРО-СПЕЦ-ТЕХНІКА”, місце проживання: АДРЕСА_1 , який раніше притягувався до адміністративної відповідальності,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124, ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП, -
встановив:
31.10.2023р. до суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 090000 від 16.10.2023р., згідно з яким 16.10.2023р., близько 18 год. 00 хв., по вул. Г.України смт Врадіївка гр. ОСОБА_1 керував автомобілем марки ВАЗ 21013, д/н НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з ротової порожнини, не внятна річ, хитка хода, від проходження огляду на стан сп'яніння, в установленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі, відмовився. Своїми діями гр. ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Крім того до суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 482002 від 16.10.2023р., згідно з яким 16.10.2023р., близько 18 год. 00 хв., гр. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки ВАЗ 21013, д/н НОМЕР_2 , по вул. Лєонова смт Врадіївка на перетині з вул. О.Невського, не вибрав безпечну швидкість руху, не впорався з керуванням та допустив зіткнення з парканом магазину за адресою вул. О.Невського, 96, смт Врадіївка, внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п. “б” п. 2.3, п. 10.1, п. 12.1 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Також до суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 482003 від 16.10.2023р., згідно з яким 16.10.2023р., близько 18 год. 00 хв., гр. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки ВАЗ 21013, д/н НОМЕР_2 , по вул. Лєонова смт Врадіївка на перетині з вул. О.Невського, допустив наїзд на паркан та залишив місце дорожньо-транспортної пригоди. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п. “а” п. 2.10 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.
Крім того до суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 482004 від 16.10.2023р., згідно з яким 16.10.2023р., близько 18 год. 00 хв., по вул. Г.України смт Врадіївка гр. ОСОБА_1 , який протягом року притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, керував автомобілем марки ВАЗ 21013, д/н НОМЕР_2 , не маючи права керування даним видом транспортного засобу. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п. “а” п. 2.1 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Згідно протоколів автоматизованого розподілу справ між суддями від 06.11.2023р. головуючим суддею визначено суддю Сокола Ф.Г.
Постановою від 07.11.2023р. справи про адміністративне правопорушення щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124, ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП, об'єднані в одну справу, якій присвоєно єдиний унікальний номер 474/1422/23.
В судовому засіданні ОСОБА_1 , якому роз'яснено приписи ст. 268 КУпАП, вину у вчиненні вищевказаних адміністративних правопорушень, за обставин вказаних у протоколах про адміністративне правопорушення, не визнав та пояснив, що 16.10.2023р. не керував автомобілем марки ВАЗ 21013, д/н НОМЕР_2 , оскільки за два місяці до 16.10.2023р. продав його ОСОБА_2 . Також ОСОБА_1 зазначив, що приблизно з 15 год. 00 хв. до 19 год. 00 хв., перебував на дні народженні ОСОБА_3 , де також були ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Приблизно о 19 год. 00 хв. до нього зателефонував керівник після чого він поїхав велосипедом на роботу на АЗС по вул. Гоголя, 6, смт Врадіївка. З 15 год. 00 хв до 19 год. 00 хв. нікуди зі святкування дня народження не відлучався. З огляду на вищевикладене ОСОБА_1 просив закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень.
Захисник Дулдієр О.А. на підтвердження пояснень ОСОБА_1 клопотав про допит свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а також долучив до матеріалів справи копію паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого 12.01.2017р. на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , довідку Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРО-СПЕЦ-ТЕХНІКА” № 178 від 27.12.2023р. та відеозапис розмови з потерпілою ОСОБА_6 .
Потерпіла ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилася. При цьому потерпіла відмовилася від отримання судової повістки, а відтак презюмується, що потерпіла належним чином повідомлена про дату та місце розгляду справи, про причини неявки не повідомила.
Враховуючи приписи ст. 269 КУпАП, згідно з якою участь потерпілої особи, під час судового розгляду справи є необов'язковою, вважаю за можливе розглянути справу за відсутності потерпілої ОСОБА_6 .
Розглянув матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухав пояснення ОСОБА_1 та захисника Дулдієра О.А., вважаю встановленим таке.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 122-4 КУпАП передбачено відповідальність за адміністративне правопорушення, склад якого полягає у залишенні водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні та тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.
Статтею 124 КУпАП передбачено відповідальність за адміністративне правопорушення, склад якого полягає у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, за яке передбачена відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Частиною 4 ст. 126 КУпАП передбачено відповідальність за адміністративне правопорушення, склад якого полягає у керуванні транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Частиною 5 ст. 126 КУпАП передбачено відповідальність за адміністративне правопорушення, склад якого полягає у повторному протягом року вчиненні порушень, передбачених частинами другою-четвертою цієї статті, за що передбачена відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Частиною 2 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за адміністративне правопорушення, склад якого полягає у повторному протягом року вчиненні будь-якого з порушень, передбачених частиною першої цієї статті, а саме у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за яке передбачена відповідальність у вигляді накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Відповідно п.п. “а” п. 2.1 Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
У відповідності до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно п.п. “б” п. 2.3 Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно п.п. “а” п. 2.10 Правил дорожнього руху у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Згідно п. 10.1 Правил дорожнього руху перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Згідно п. 12.1 Правил дорожнього руху під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Пунктами 2 та 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015р. (далі - Інструкція) визначено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
У відповідності до п. 7 розділу ІІ Інструкції установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Згідно п. 9 розділу ІІ Інструкції з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Відповідно до п. 10 розділу ІІ Інструкції результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2) (далі - акт огляду). У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.
Розділом ІІІ Інструкції визначено порядок проведення огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я і оформлення його результатів.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно та об'єктивно з'ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.
Відповідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, тощо.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У відповідності до ст. 280 КУпАП орган при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124, ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП, які зафіксовані в протоколах про адміністративне правопорушення серії ААБ № 090000 від 16.10.2023р., серії ААД № 482003 від 16.10.2023р., серії ААД № 482002 від 16.10.2023р., серії ААД № 482004 від 16.10.2023р., від підпису в яких останній відмовився без будь-яких зауважень щодо їх змісту, надано: схему місця дорожньо-транспортної пригоди від 16.10.2023р., в якій зафіксовані механічні пошкодження автомобіля марки ВАЗ 21013, д/н НОМЕР_2 ; фототаблицю; письмову заяву ОСОБА_6 від 16.10.2023р.; письмові пояснення ОСОБА_7 ОСОБА_6 від 16.10.2023р.; копію постанови серії БАВ № 437402 від 02.07.2023р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП; постанову Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 28.03.2023р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП; відеозаписами подій з нагрудної камери поліцейського.
Також надано довідки від 17.10.2023р. начальника СРПП Відділення поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області Тоніци Є. з яких вбачається, що згідно з базою даних АІС МВС АРМОР гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має посвідчення водія серії НОМЕР_4 , видане ТСЦ 4842 від 27.06.2022р., яке вилучене та направлене до ТСЦ 4842 для зберігання та протягом 2022-2023р.р. останній притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126, ст. 130 КУпАП, а за ст.ст. 122-4, 124 КУпАП не притягувався.
Водночас оцінюючи вказані докази слід зазначити, що жоден із них не підтверджує причетність ОСОБА_1 до інкримінованих йому адміністративних правопорушень, оскільки з останніх вбачається, що потерпіла ОСОБА_6 та свідок ОСОБА_7 не знають особу, яка здійснили дорожньо-транспортну пригоду. Потерпілій стало відомо, що дорожньо-транспортну пригоду здійснив нібито ОСОБА_1 від поліцейського. При цьому з відео чітко вбачається, що поліцейському вказане прізвище повідомляє особа, яку іменують “Сєргєєвіч”, та яка дає поліцейському вказівки про те, що робити та які пояснення відбирати від потерпілої.
При цьому з відео наданого захисником вбачається, що потерпіла ОСОБА_6 чітко вказує, що дорожньо-транспортну пригоду здійснив не ОСОБА_1 , а інша особа.
Згідно протоколів адміністративні правопорушення вчиненні 16.10.2023р., о 18 год. 00 хв., водночас факт святкування ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 та перебування на ньому ОСОБА_1 , приблизно з 15 год. 00 хв. до 19 год. 00 хв., підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого 12.01.2017р. на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та показаннями допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Вказані свідки також підтвердили факт продажу ОСОБА_1 автомобіля до 16.10.2023р.
Факт працевлаштування ОСОБА_1 підтверджується довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРО-СПЕЦ-ТЕХНІКА” № 178 від 27.12.2023р., та, як вбачається з відео з нагрудної камери поліцейського, протоколи про адміністративне правопорушення складені саме на робочому місці ОСОБА_1 .
Також встановлено, що згідно протоколів про адміністративне правопорушення автомобіль марки ВАЗ 21013, д/н НОМЕР_2 , належить ОСОБА_9 .
Таким чином, в сукупності вищевикладеного слідує, що працівниками поліції грубо порушено порядок оформлення протоколів про адміністративне правопорушення, оскільки вони були складенні на ОСОБА_1 за вказівкою особи, яку іменують “Сєргєєвіч” за відсутності жодних доказів на підтвердження факту причетності ОСОБА_1 до інкримінованих йому адміністративних правопорушень.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 23-рп/2010 від 22.12.2010р. адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може гуртуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Частиною 1 ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” визначено, що українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі “Бочаров проти України” (остаточне рішення від 17.06.2011р.) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення “поза розумним сумнівом”. Проте, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумцій щодо фактів.
У своєму рішенні від 10.02.1995р., у справі “Алене де Рібермон проти Франції” Європейський Суд з прав людини зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
У справах “Малофєєва проти Росії” (“Malofeyevav.Russia”, рішення від 30.05.2013р.) та “Карелін проти Росії” (“Karelinv.Russia”, рішення від 20.09.2016р.) Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
На підставі вищевикладеного вважаю, що фактичні обставини справи не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо винуватості повинні тлумачитися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що має суттєве значення для вирішення справи по суті, та унеможливлює винесення постанови про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124, ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі належить закрити, якщо судом встановлено, що в діях особи у відношенні якої, складено протокол про адміністративні правопорушення, відсутні склад і подія адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, за відсутності інших об'єктивних джерел фактичних даних про обставини, що підлягають доказуванню в цій справі, дані, що відображені у протоколах про адміністративне правопорушення, не можуть бути покладені в основу судового рішення, а відтак вказане є підставою для закриття провадження по справі, у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124, ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 130, 221, 245, 247, 252, 280, 284 КУпАП, -
постановив:
Провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст.ст. 122-4, 124, ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП - закрити, у зв'язку із відсутню складу адміністративних правопорушень.
Скаргу на постанову може бути подано до Миколаївського апеляційного суду через Врадіївський районний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Ф.Г. Сокол