Справа № 471/1694/13-ц
Провадження №4-с/471/1/23
УХВАЛА
"26" грудня 2023 р. смт. Братське
Братський районний суд Миколаївської області
в складі:
головуючого судді - Гукової І.Б.,
за участю секретаря - Холоденко І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Братське цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Голованівський районний відділ Державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_2 на дії державного виконавця,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Голованіського районного відділу Державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
Свою скаргу мотивує тим, що на виконанні відділу ДВС перебуває виконавче провадження, відкрите за заявою ОСОБА_3 про стягнення з нього аліментів на утримання сина ОСОБА_4 . 22.02.2021 року державним виконавцем було прийнято постанову про тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобами. 30.11.2022 року державним виконавцем було прийнято постанову про встановлення тимчасового обмеження його у праві виїзду за кордон. Постанови прийняті в зв'язку з наявною заборгованістю з виплатою аліментів. Скаржник вважає, що вказані постанови підлягають скасування у зв'язку з тим, що державним виконавцем не дотримано вимог Закону України «Про виконавче провадження» та не з'ясовано усіх фактів, які мають значення для справи.
У судове засідання представник скаржника не з'явилася, до суду надіслала заяву в якій підтримали вимоги та просила про їх задоволення.
Представник заінтересованої особи також до суду не з'явилася, надіслала заяву про розгляд справи за її відсутності.
Державний виконавець у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.
Дослідивши матеріали скарги та виконавчого провадження, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Судом встановлено, що рішенням Братського районного суду Миколаївської області від 01 листопада 2013 року було задоволено позовні вимоги та стягнено зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини всіх видів доходу.
Виконавчий лист було отримано представником стягувача 22.01.2021 року.
25 січня 2021 року ОСОБА_6 звернулася з заявою до відділу ДВС про виконання даного рішення суду.
Постановою державного виконавця Голованівського РВ ДВС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 10 лютого 2021 року відкрито виконавче провадження №64439819 з виконання рішення суду про стягнення аліментів.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» (далі за текстом-Закон) копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
22 лютого 2021 року державним виконавцем прийнято постанову про арешт коштів боржника, встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України та встановлення тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами.
Ухвалою Братського районного суду Миколаївської області від 21.06.2021 року, яка залишена без змін постановою Миколаївського апеляційного суду від 27.07.2022 року було скасовано постанову державного виконавця про тимчасове обмеження боржника у виїзді за кордон.
30.11.2022 року державним виконавцем прийнято постанову про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон.
Підставою для прийняття вказаної постанови є наявність заборгованості зі сплати аліментів, яка станом на 30.11.2022 року становить 108369,15 грн.
Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до вимог цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до Закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (статті 451 ЦПК України).
Право сторони виконавчого провадження на звернення зі скаргою до суду на підставі статті 447 ЦПК України пов'язане з порушенням прав такої сторони під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.
У постанові Верховного Суду від 22 квітня 2020 року в справі № 641/7824/18 (провадження № 61-10355св19) вказано, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. В порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує цивільне судочинство для такого захисту. По своїй суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є недопустимим.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону - виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною 4 статті 11 Закону строк обчислення заборгованості зі сплати аліментів для застосування заходів, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої, частиною чотирнадцятою статті 71 цього Закону, обчислюється з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
Виконання судового рішення є прямим обов'язком боржника (частина друга стаття 15 Закону України «Про виконавче провадження».
Частиною дев'ятою статті 71 Закону встановлено особливий порядок дій, метою яких є створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання, який передбачає, що за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови: 1) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; 2) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; 3) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; 4) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
Відповідно до Наказу Міністерства юстиції України від 21 березня 2018 року №855/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №849/31801 “Про внесення змін до деяких наказів Міністерства юстиції України”, а саме пункту 4 розділу XVI “Особливості виконання рішень про стягнення аліментів” Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за №489/20802, виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону України “Про виконавче провадження”, повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника.
Як вбачається із матеріалів справи, із заявою про відкриття провадження стягував звернулася 25 січня 2021 року, постановою від 10 лютого 2021 року відкрито виконавче провадження № 64439819 з виконання судового рішення.
Постанова про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон була прийнята державним виконавцем 30.11.2022 року, тобто майже через два роки після відкриття виконавчого провадження.
Отже, державним виконавцем було дотримано порядок винесення постанови про встановлення тимчасового обмеження у справі виїзду за кордон.
Про наявність відкритого виконавчого провадження та заборгованості зі сплати аліментів боржнику було відомо, оскільки він раніше вже звертався з аналогічною скаргою до суду.
Таким чином підстав для скасування постанови про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордом суд не вбачає.
Що стосується вимог про скасування про заборону керування транспортним засобом.
Відповідно до п. 2 ч. 10 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» тимчасове обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами не може бути застосовано в разі: використання боржником транспортного засобу у зв'язку з інвалідністю чи перебуванням на утриманні боржника особи з інвалідністю I, II групи, визнаної в установленому порядку, або дитини з інвалідністю.
Згідно довідки № 9261 від 26.10.2022року ОСОБА_1 здійснює догляд на непрофесійній основі за матір'ю ОСОБА_7 , яка є інвалідом ІІ групи.
Таким чином, суд вважає, що вимоги в цій частині підлягають задоволенню, а постанова державного виконавця якою тимчасово обмежено боржника у праві керування транспортним засобом- скасуванню.
Що стосується строку звернення до суду зі скаргою, то суд вважає за необхідне його поновити, оскільки скаржником вживалися заходи щодо скасування постанови у позасудовому порядку, однак рішення за результатами розгляду його скарги управлінням ДВС не прийнято.
На підставі викладеного, керуючись ст.. 447 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ
Скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Скасувати постанову державного виконавця Голованівського районного відділу ДВС Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) від 22.02.2021 року у виконавчому провадженні № 64439819 про тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортним засобом.
В задоволенні інших вимог-відмовити.
На ухвалу протягом п'ятнадцяти днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду.
СуддяІ.Б. Гукова