УХВАЛА
"26" грудня 2023 р. Справа153/1970/23
Провадження2/153/502/23-ц
Суддя Ямпільського районного суду Вінницької області Швець Р.В., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Держави України, Держави Російської Федерації про відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої позивачу порушенням його прав внаслідок військової агресії та окупацією Російською Федерацією частини території України, порушенням його прав на мир та правомірну, добросовісну і кваліфіковану діяльність органів державної влади України в частині добросовісності,
ВСТАНОВИВ:
22.12.2023 за вх.№7902 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Держави України, Держави Російської Федерації про відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої позивачу порушенням його прав внаслідок військової агресії та окупацією Російською Федерацією частини території України, порушенням його прав на мир та правомірну, добросовісну і кваліфіковану діяльність органів державної влади України в частині добросовісності. Звернувшись до суду із вказаною позовною заявою, позивач ОСОБА_1 просить: стягнути з держави Російська Федерація на його користь в рахунок відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок експропріації Російської Федерації природних ресурсів Українського народу під час незаконної збройної агресії проти України в розмірі 24683718,34 гривень та моральної шкоди в розмірі 1259300 гривень, всього - 25843018,34 гривень; стягнути з держави Україна 7 гривень моральної шкоди, завданої йому порушенням його прав на мир та правомірну, добросовісну і кваліфіковану діяльність органів державної влади України в частині добросовісності. Судові витрати та видатки, а також можливі податки, платежі та збори покласти на відповідачів.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, вважаю, що вищевказаний позов необхідно залишити без руху за таких підстав.
Позов за змістом і формою повинен відповідати вимогам ст.ст.175-177 ЦПК України.
Так, відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення майнової шкоди із відповідача держава російська федерація в особі посольства держави російська федерація в Польщі у розмірі в розмірі 24683718,34 гривень та моральної шкоди в розмірі 1259300 гривень, всього - 25843018,34 гривень. А також позивачем заявлено вимогу про стягнення із держави Україна 7 гривень моральної шкоди
Разом з тим, позивачем не наведено у позовній заяві обґрунтованого розрахунку заявлених ним сум до стягнення.
Крім того, згідно ч.1 ст.177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що співвідповідачем у справі являється держава російська федерація в особі посольства держави російська федерація в Польщі, яке знаходиться за адресою С. de Velazquez, 155, 28002 Madrid.
Відповідно до положень ст. 498 ЦПК України у разі якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі-іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Доручення суду України надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству кордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.
Разом з тим, до позовної заяви для вручення означеному відповідачу не долучено нотаріально засвідченого перекладу позовної заяви та документів, доданих до неї на мову запитуваної держави.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.4 Конвенції про отримання за кордоном доказів у цивільних або комерційних справах, ратифікованої Законом України «Про приєднання України до Конвенції про отримання за кордоном доказів у цивільних або комерційних справах» №2051- III від 19.10.2000 судове доручення складається мовою запитуваного органу або супроводжується перекладом на цю мову. Однак, Договірна Держава приймає доручення також англійською чи французькою мовою або з перекладом на одну з цих мов, якщо вона не зробила застереження на підставі статті 33.
Відповідно до п.2.3 розділу другого Інструкції «Про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень» (затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України 27.06.2008 № 1092/5/54) доручення та документи, що до нього додаються, складаються мовою, передбаченою відповідним міжнародним договором України. Якщо доручення чи документи, що до нього додаються, складено українською мовою, слід додавати завірений переклад на мову запитуваної держави або на іншу мову, передбачену міжнародним договором України. Документи, що підлягають врученню згідно з дорученням суду України, складаються мовою запитуваної держави чи іншою мовою, передбаченою міжнародним договором України, або супроводжуються завіреним перекладом на таку мову. У відповідних випадках документи, що підлягають врученню, можуть бути складені або перекладені на ту мову, яку, як є підстави вважати, розуміє особа, якій необхідно вручити документи. Це окремо визначається судом України у дорученні.
Позивачем разом із позовною заявою доданий її переклад на англійську та російську мову, однак такий переклад нотаріально не завірений, що не відповідає вказаним вище вимогам
З огляду на наведене, приймаючи до уваги те, що співвідповідач за позовом- держава російська федерація в особі посольства російської федерації в Польщі, знаходиться за юридичною адресою у м. Мадрид Королівства Іспанії, є достатні підстави вважати, що зрозумілою мовою для останнього є російська, польська, іспанська або англійська мови, в зв'язку з чим суд вважає за необхідне надати позивачу строк для належного перекладу позовної заяви та долучених до неї документів на одну із зазначених мов.
В силу ст. 79 Закону України «Про нотаріат», нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.
Таким чином, позивачу до позовної заяви слід додати її копію в двох примірниках разом із додатками у перекладі на мову запитуваної держави, справжність перекладу або підпису перекладача на яких повинен бути засвідчений у встановленому порядку нотаріусом.
Крім цього, відповідно до вимог ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно пп.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, стягується судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 1 січня 2023 року встановлений прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розмірі 2684 гривні.
Позивачем зазначено ціну позову в розмірі 25 843018,34 грн.
Таким чином, позивачу при подачі позову необхідно було сплатити судовий збір за позовною вимогою майнового характеру в розмірі 13420 (тринадцять тисяч чотириста двадцять) гривень (2684 х 5 = 13420).
Належним доказом, який підтверджує сплату судового збору є оригінал квитанції чи платіжного доручення, доданий до позовної заяви.
Разом з тим, позивачем не надано до суду належних доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку і розмірі.
Щодо підстав звільнення від сплати судового збору, на які посилається позивач у позовній заяві, суд зазначає наступне.
Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України.
Так, за висновками Європейського суду з прав людини, загалом прийнятним вважається встановлення в національному законодавстві процесуальних обмежень та вимог з метою належного здійснення правосуддя; проте вони не повинні підривати саму суть права на доступ до суду.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року справа «Креуз проти Польщі» (CASE OF KREUZ v. POLAND), «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявника на доступ до правосуддя.
Відповідно до положень пункту 22 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв'язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.
Позивач не надав доказів на підтвердження того, що дії держави-агресора російської федерації призвели до його вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.
Таким чином, відсутні підстави вважати, що позивач, відповідно до положень пункту 22 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», звільнений від сплати судового збору.
Посилання позивача на норми Закону України «Про захист прав споживачів» як на підставу звільнення від сплати судового збору є безпідставним, оскільки нормами Закону України «Про захист прав споживачів» регулюються відносини між споживачами товарів і послуг та продавцями товарів і послуг, а також визначається механізм захисту прав споживачів товарів і послуг, що не є предметом спору в даній справі.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 до Держави України, Держави Російської Федерації про відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої позивачу порушенням його прав внаслідок військової агресії та окупацією Російською Федерацією частини території України, порушенням його прав на мир та правомірну, добросовісну і кваліфіковану діяльність органів державної влади України в частині добросовісності необхідно залишити без руху, надавши позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви, під час якого позивач має надати до суду: обґрунтований розрахунок сум, що підлягають стягненню із відповідачів; два примірника нотаріально посвідченого перекладу позовної заяви та додатків до неї на одну із мов запитуваної держави (російську, польську, іспанську або англійську); сплатити судовий збір у розмірі 13420 (тринадцять тисяч чотириста двадцять) гривень (реквізити сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у Він.обл./м.Ямпіль/22030101; код ЄДРПОУ 37979858; банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.); код банку отримувача: 89998; рахунок отримувача: UA258999980313151206000002912; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: за позовом ОСОБА_1 та надати доказ, що підтверджує його сплату.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.175, 177, 185 ЦПК України, суддя
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Держави України, Держави Російської Федерації про відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої позивачу порушенням його прав внаслідок військової агресії та окупацією Російською Федерацією частини території України, порушенням його прав на мир та правомірну, добросовісну і кваліфіковану діяльність органів державної влади України в частині добросовісності - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви 5 (п'ять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що в разі невиконання вказаних в ухвалі вимог, позовна заява буде вважатись неподаною та буде повернута позивачу, що не перешкоджає повторному зверненню із аналогічною заявою до суду.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Р.В. Швець