Справа № 135/1601/23
Провадження № 2/135/460/23
РІШЕННЯ
іменем України
26.12.2023 Ладижинський міський суд Вінницької області в складі: судді Корнієнка О.М.,
з участю секретаря судових засідань Кузьміних О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ладижин Вінницької області в спрощеному провадженні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів. В позовній заяві зазначив, що він перебуває з відповідачкою у шлюбних відносинах. В шлюбі у них народилась дитина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя з відповідачкою не склалося. Ним подано до суду позов про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини. На даний час дитина проживає разом із ним та перебуває на його утриманні. Мати участі у вихованні та утриманні дитини не приймає. Дитина після розірвання шлюбу залишиться проживати із ним. Мати дитини теж має утримувати спільну дитину та надавати матеріальну допомогу. Тому, просив стягнути з відповідачки ОСОБА_2 аліменти на його користь на утримання дитини ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і до досягнення повноліття дитини.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи провести без його участі, позовні вимоги підтримує.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, подала до суду заяву, в якій просила розглянути справу без її участі, не заперечує щодо задоволення позову.
Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню зважаючи на таке.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Судом встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Суд встановив що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до положень ст. 51 Конституції України, ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Аналогічні положення містить ст. 180 СК України.
Згідно із ст.8 ЗУ "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до положення ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно ч. ч. 8, 9 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним і достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
При визначенні розміру аліментів суд, відповідно до ст. 182 СК України, враховує наявні дані про стан здоров'я та матеріальне становище дитини, матеріальне становище платника аліментів який не заперечує проти позову, і приходить до висновку, що відповідачка ОСОБА_2 зобов'язана утримувати власну дитину і спроможна сплачувати аліменти на утримання малолітньої дитини в розмірі 1/4 частини всіх видів її заробітку (доходу). Тому суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
При зверненні до суду з означеним позовом ОСОБА_1 не сплачено судовий збір, оскільки позивач звільнений від його сплати.
Таким чином, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідачки ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір в сумі 1073 грн 60 коп. в дохід держави.
В силу ст. 430 ЦПК України рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 180 - 184 СК України, ст.ст. 12, 81, 89, 141, 258-265 ЦПК України,
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) аліменти на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на дитину: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 24.11.2023 щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення в частині стягнення аліментів відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1073 грн 60 коп. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.
Суддя