Справа № 132/1157/23
Провадження № 2/132/412/23
РІШЕННЯ
Іменем України
"24" листопада 2023 р. Калинівський районний суд Вінницької області у складі: головуючого - судді СЄЛІНА Є.В., при секретарі судового засідання - РЯБІШИНОЇ Ю.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в місті Калинівка Хмільницького району Вінницької області, у порядку загального позовного провадження цивільну справу № 132/1157/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, та визначення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
ВСТАНОВИВ:
12.04.2023 року до Калинівського районного суду Вінницької області звернулась ОСОБА_1 із вказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на її користь на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дати подання позову і до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення ОСОБА_3 двадцяти трьох років, в залежності від того, яка із цих обставин настане раніше; а також стягнути з відповідача на її користь на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дати подання позову, і до досягнення дитиною повноліття. В обґрунтування даних вимог зазначила, що раніше перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , від якого вони мають двоє спільних дітей: доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які після розірвання шлюбу залишились проживати із нею та перебувати на її утриманні. Судовим наказом, виданим 05.01.2022 року Калинівським районним судом Вінницької області у справі № 132/4098/21, з відповідача на її користь на утримання неповнолітніх дітей були стягнуті аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з дня пред'явлення заяви, тобто з 16.12.2021 року, і до досягнення найстаршою дитиною повноліття. ІНФОРМАЦІЯ_3 донька ОСОБА_3 досягла повноліття, у зв'язку із чим стягнення аліментів за вказаним судовим наказом, припинилися. Натомість, остання на даний час навчається у Національному авіаційному університеті за рахунок власних коштів, а тому потребує матеріальної допомоги зі сторони батька, який зобов'язаний та має можливість її надавати. Окрім цього, після досягнення повноліття найстаршою дитиною, у неї виникло право на звернення до суду в порядку ч.3 ст.183 СК України, із позовом про визначення розміру аліментів на іншу неповнолітню дитину.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.04.2023 року, визначено склад суду з розгляду даного позову, а саме головуючого суддю Сєліна Є.В.
Ухвалою судді Калинівського районного суду Вінницької області Сєліна Є.В. від 25.04.2023 року, відкрито провадження за цим позовом, визначено здійснити його розгляд за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
На підставі ухвали Калинівського районного суду Вінницької області від 11.07.2023 року, закрите підготовче провадження у справі, призначено її до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні.
Позивач ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилась, подала письмову заяву, згідно якої просить справу розглянути за її відсутності, позовні вимоги задовольнити з підстав, зазначених у позові.
Третя особа ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилась, подала письмову заяву, згідно якої просить справу розглянути за її відсутності, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти їх задоволення.
Відповідач ОСОБА_7 у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений в передбаченому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив, заперечень з приводу поданого позову не надав.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою якого є не відсутність в судовому засіданні учасників справи (їх представників), а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. За таких обставин суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача. Водночас, будь-яких нових доказів або обставин по справі останнім не надано, клопотань про їх витребування/долучення тощо не заявлено.
У протилежному випадку відкладення розгляду справи без відповідних об'єктивних підстав та пошуку реальних можливостей здійснювати правосуддя, може бути розцінено як самоусунення від виконання обов'язку по здійсненню розгляду справи.
Суд враховує, що відповідно до частини другої статті 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки суду, а й учасників справи.
Так, Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України»).
З урахуванням завдань цивільного судочинства та розумних строків розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутність відповідача.
Згідно частини першої статті 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За наявності існуючих умов, передбачених в частині першій статті 280 ЦПК України, які підтверджені наявними в справі доказами, суд ухвалив: провести заочний розгляд справи за відсутності сторін та без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що сторони раніше перебували в зареєстрованому шлюбі, від якого мають двох спільних дітей: доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , які після припинення шлюбних відносин та подальшого розірвання шлюбу залишились проживати з матір'ю та перебувати на її утриманні, що підтверджується рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 15.12.2021 року у справі № 132/2978/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу; свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим повторно 14.03.2022 року Калинівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький); свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим повторно 14.03.2022 року Калинівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький); довідкою Павлівського старостинського округу Калинівської міської ради Вінницької області від 04.04.2023 року № 280.
Найстарша дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , досягла повноліття, у зв'язку із чим, припинилося стягнення аліментів на її утримання.
На теперішній час, сторони мають неповнолітню дитину - доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який проживає разом із позивачем, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до частини першої статті 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно частини третьої статті 183 СК України, якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Виходячи з наведеного, після досягнення повноліття ОСОБА_3 , у позивача виникло право на звернення до суду із позовом про визначення розміру аліментів на іншу дитину - неповнолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно статті 18 цієї ж Конвенції, батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
За статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до частини 1 статті 3 Конвенції про права дитини та частин 7 і 8 статті 7 СК України, усі дії щодо дітей та регулювання сімейних відносин мають здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Згідно статті 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За статтею 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Таким чином, з урахуванням встановлених обставин та наведених норм права, суд вважає необхідним стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця міста Вінниця Вінницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженки села Павлівка Калинівського району Вінницької області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини - доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з дати набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.
Щодо вимоги про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, то суд зазначає наступне.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є студенткою денної форми навчання, на договірній основі, факультету наземних споруд і аеродромів Національного авіаційного університету, термін навчання за освітнім ступенем «Бакалавр» з 19 вересня 2022 року по 30 червня 2026 року, що підтверджується наявною довідкою Національного авіаційного університету від 23.03.2023 року № 10.01/85, та договором № 000000001631 про навчання у Національному авіаційному університеті від 07.09.2022 року.
Відповідно до статті 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Згідно ч. 3 цієї ж статті, право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Частиною 1 статті 200 СК України передбачено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу. Згідно цієї статті, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. При цьому, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
До відносин щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, згідно ст. 201 СК України, застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.
З врахуванням фактичних обставин по справі та наданих сторонами доказів, суд вважає необхідним стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця міста Вінниця Вінницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , аліменти на користь повнолітньої дитини, яка продовжує навчання - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходів), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову, тобто з 12 квітня 2023 року, і до закінчення навчання або до досягнення дитиною двадцяти трьох років за умов, що вона буде продовжувати навчання.
Розмір аліментів, визначений за рішенням суду згідно з частиною 1 статті 192 СК України, може бути згодом зменшено або збільшено за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
За пунктом 3 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.
Згідно частин 1, 6 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Виходячи зі змісту вказаних положень закону, з відповідача в дохід держави повинні бути стягненні судові витрати у розмірі 2147грн.20коп.
Згідно частин першої-третьої, п'ятої статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Виходячи із викладеного, керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 280-289, 354 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, та визначення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця міста Вінниця Вінницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , аліменти на користь повнолітньої дитини, яка продовжує навчання - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходів), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову, тобто з 12 квітня 2023 року, і до закінчення навчання або до досягнення дитиною двадцяти трьох років за умов, що вона буде продовжувати навчання.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця міста Вінниця Вінницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженки села Павлівка Калинівського району Вінницької області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини - доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з дати набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця міста Вінниця Вінницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь держави судовий збір у розмірі 2147грн.20коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя