ПОСТАНОВА
Іменем України
26 грудня 2023 року м. Кропивницький
справа № 389/465/22
провадження № 22-ц/4809/1100/23
Кропивницький апеляційний суд у складі:
головуючого судді - Письменного О.А.,
суддів - Дуковського О. Л., Дьомич Л. М.
розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «МЕГАБАНК» на заочне рішення Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області у складі судді Українського В. В. від 21 червня 2023 року у справі за позовом Акціонерне товариство «МЕГАБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
10 лютого 2022 року Акціонерне товариство «МЕГАБАНК», (далі - АТ «МЕГАБАНК», Банк), звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути заборгованість в розмірі 36167,45 грн та судові витрати.
В обгрунтування позову зазначено, що 15 грудня 2015 року між Публічним акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №15-411-823-2-15-Г з ануїтетними платежами.
Відповідно до вказаного договору банк надав відповідачеві кредит в розмірі 27000 гривень на строк з 15 грудня 2015 року до 14 грудня 2018 року включно, процентна ставка за користування кредитом складає 15% річних. АТ «МЕГАБАНК» виконано зобов'язання за вказаним кредитним договором шляхом надання позичальнику коштів, що підтверджується випискою з рахунку № НОМЕР_1 за період з 15 грудня 2015 року по 31 жовтня 2021 року.
Натомість відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, в зв'язку з чим в останнього утворилася заборгованість у загальній сумі 12150,06 грн, яка складається з: 0 гривень 06 копійок залишок нарахованих та несплачених відсотків; 12150 грн суми штрафу.
Крім того, 08 лютого 2017 року між Публічним акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 укладено договір № 29-411-170-К про відкриття рахунку, видачу та обслуговування платіжних карток МПС з відкриттям кредитної лінії (надання овердрафту), відповідно до умов якого, банк відкрив відповідачу поточний рахунок № НОМЕР_2 , а також рахунок обліку використаного ліміту кредитної лінії 2203010333 з розміром ліміту кредитної лінії 15 000 грн на строк з 08 лютого 2017 року до 07 лютого 2020 року включно, процентна ставка за користування кредитом складає: в пільговий період 55 днів з дати першого зняття коштів 0,01% річних; після пільгового періоду за користування лімітом овердрафту 40% річних.
АТ «МЕГАБАНК» виконано зобов'язання за вказаним кредитним договором, натомість відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, в зв'язку з чим в останнього утворилася заборгованість у загальній сумі 24017,39 грн, яка складається з: 14964,90 грн залишок заборгованості за кредитом; 2430,77 грн залишок нарахованих та несплачених відсотків; 6000 грн та 621,72 грн штрафи.
Заочним рішенням Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21 червня 2023 року позовну заяву Акціонерного товариства «МЕГАБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариста «МЕГАБАНК» заборгованість за кредитним договором № 29-411-170-К про відкриття рахунку, видачу та обслуговування платіжних карток МПС з відкриттям кредитної лінії від 08 лютого 2017 року в розмірі 21586,62 грн, яка включає в себе 14964,90 грн - залишок заборгованості за кредитом; 6000 грн та 621,72 грн - штрафи. В задоволенні іншої частини позову відмовлено. Вирішено питання судових витрат.
В апеляційній скарзі представник АТ «МЕГАБАНК» просила заочне рішення суду скасувати в частині відмови у задоволенні позову та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Обгрунтовуючи апеляційну скаргу зазначає, що рішення в оскаржуваній частині прийняте з порушенням норм права. Вказує, що рішення першої інстанції містить взаємовиключні висновки суду щодо звернення з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за процентами, а також неустойки після закінчення строку дії кредитного договору, що також спростовуються матеріалами справи.
Враховуючи, що судом першої інстанції безспірно встановлено, що відповідач обов'язку повернення кредитних коштів не виконав, у зв'язку із чим у нього утворилася заборгованість, є усі підстави задовольнити позов повністю.
Рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог про стягнення залишку заборгованості за кредитом в апеляційному порядку не оскаржується, його у цій частині апеляційний суд не переглядає.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також позовних вимог та підстав позову, що були предметом розгляду в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення відповідає.
Судом встановлено, що 15 грудня 2015 року між ОСОБА_1 та Публічного акціонерного товариства «МЕГАБАНК», правонаступником якого з 31 жовтня 2018 року є Акціонерного товариства «МЕГАБАНК», було укладено Кредитний договір №15-411-823-2-15-Г (з ануїтетними платежами) (а. с. 49-50).
Згідно з п.п. 1.1, 1.2. кредитного договору, позивач надав відповідачу грошові кошти на споживчі цілі шляхом видачі грошових коштів готівкою з каси банку в сумі та на умовах визначених договором, які відповідач зобов'язався повернути позивачу, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі згідно з договором.
Відповідно до п.п 1.1, 1.2, 1.3. кредитного договору, кредит надається відповідачу в сумі 27000 грн на строк з 15 грудня 2015 року до 14 грудня 2018 року включно, процентна ставка за користування Кредитом, що нараховується на суму заборгованості - 15% річних.
Згідно з п. 1.4. кредитного договору повернення кредиту та сплата процентів за користування ним здійснюється щомісячними ануїтетними платежами передбаченими договором.
Пунктом 4.9. кредитного договору зазначено, що платіжний період - календарний місяць.
Розмір першого ануїтетного платежу дорівнює розміру нарахованих процентів за користування кредитом у перший платіжний період.
Останній платіжний період - останній місяць користування кредитом, який починається з першого дня цього календарного місяця та закінчується в термін, вказаний в пункті 1.2 Договору.
Позивач виконав зобов'язання, передбачене кредитним договором, видавши грошові кошти в розмірі 27000 грн, що підтверджується випискою з рахунку № НОМЕР_1 за період з 15 грудня 2015 року по 31 жовтня 2021 року (а. с.60-93).
Згідно з п. 3.2.1. кредитного договору, відповідач зобов'язаний повернути одержаний кредит у повному обсязі до 16.00 години 14 грудня 2018 року.
Пунктом 1.7. кредитного договору передбачено, що цей договір є договором приєднання до правил обслуговування клієнтів в ПАТ «МЕГАБАНК».
Відповідно до пункту 5.5. кредитного договору, своїм підписом відповідач підтверджує, що з правилами, які розміщені на офіційному сайті позивача www.megabank.ua та/або у відділеннях банку, а також умовами договору, ознайомлений і згодний. Шрифт тексту, що застосований у правилах, договорі та додатках до нього, жодним чином не ускладнюють його читання та розуміння змісту та суті цих документів.
Відповідно до пункту 4.3. кредитного договору, нарахування процентів за користування кредитом проводиться з 1-го по останній календарний день звітного місяця, виходячи з фактичних залишків заборгованості за позичковим рахунком, фактичної кількості днів у місяці, 360 днів у році та процентної ставки, передбаченої Договором. При цьому день видачі та день повернення кредиту вважаються одним днем (метод визначення днів для нарахування процентів «факт/360»).
Відповідачем були порушені строки сплати щомісячних платежів за кредитом, і сума заборгованості за кредитом була перенесена на рахунок простроченої заборгованості у зв'язку з порушенням строків сплати платежів понад 90 днів, то відповідно до п. 6.3. кредитного договору, відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 45 процентів від суми кредиту.
Сума штрафу у розмірі 45% від суми кредиту, відповідно до п. 6.3. розділу 6 кредитного договору, становить 12150 грн.
Крім того, встановлено, що 08 лютого 2017 року між ОСОБА_1 та Публічного акціонерного товариства «МЕГАБАНК», правонаступником якого з 31 жовтня 2018 року є Акціонерного товариства «МЕГАБАНК» було укладено Договір № 29-411-170-К про відкриття рахунку, видачу та обслуговування платіжних карток МПС з відкриттям кредитної лінії (надання овердрафту) (а. с. 40-41).
Згідно з п. 2.1 кредитного договору, позивач надав відповідачу у тимчасове користування грошові кошти шляхом сплати з картрахунку платежів клієнта, здійснення його розрахункових операцій та видачі йому готівки на суму, що перевищує залишок на цьому рахунку, але в межах ліміту овердрафу/кредитної лінії (кредитування рахунку, далі - овердрафт/кредитна лінія), визначеного Договором.
Відповідно до п.2.2 Договору умови кредитування: рахунок на якому встановлено ліміт овердрафту кредитної лінії 2203010333; загальний розмір ліміту кредитної лінії 15 000 грн; пільговий період 55 днів; процентна ставка за користування кредитною лінією по операціям, які здійснені у пільговий період (до 55 днів) з дати першого зняття коштів 0,01% річних; процентна ставка за користування кредитною лінією після пільгового періоду 40% річних; дата встановлення ліміту кредитної лінії 08 лютого 2017 року; кінцевий строк до якого має бути погашена заборгованість за кредитною лінією у повному обсязі (до 10:00 годин) 07 лютого 2020 року.
Згідно п.3.1.1 Договору, клієнт зобов'язується на умовах, визначених договором, повністю повернути кредитні кошти (у разі користування ними), сплатити передбачені Договором проценти, неустойку, при використанні ліміту кредитної лінії мінімальний обов'язковий платіж, та інші платежі, здійснювати погашення несанкціонованого овердрафту.
ОСОБА_1 підписав також Додаток №1 до Договору Тариф пакет «Кредитна картка», в якому викладені умови кредитування.
Відповідно до п. 4.4. Додатку №1 до Договору клієнт зобов'язується сплатити штраф у розмірі 10% від суми невнесеного обов'язкового мінімального платежу.
Відповідно до п. 4.6 Додатку №1 до Договору клієнт зобов'язується сплатити штраф у розмірі 40% від суми встановленого ліміту за порушення строків сплати обов'язкового мінімального платежу більш ніж на 90 календарних днів поспіль.
Таким чином, відповідач у повній мірі проінформований позивачем АТ «МЕГАБАНК» про умови надання йому кредиту, та підписавши вищевказані документи, погодився з ним та зобов'язався їх виконувати.
Судом встановлено, що позивач АТ «МЕГАБАНК» взяті на себе зобов'язання за Договором від 08 лютого 2017 року виконав належним чином та у повному обсязі, відкривши відповідачу поточний рахунок, видавши йому платіжну картку та здійснивши перерахування кредитних коштів у розмірі 15000 грн на поточний рахунок, у свою чергу відповідач використовував поточний рахунок та картку, за допомогою яких відбувалося зняття коштів та їх повернення, що підтверджується випискою по рахункам відповідача.
Судом встановлено що, відповідач умови Договору від 08 лютого 2017 року належним чином не виконував, в зв'язку з чим позивачем нарахована йому заборгованість у сумі 24017,39 грн, яка складається з: 14964,90 грн залишок заборгованості за кредитом; 2430,77 грн залишок нарахованих та несплачених відсотків; 6000,00 грн та 621,72 грн штрафи.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції дійшов до висновку, що відповідач свої зобов'язання належним чином не виконував, порушив умови кредитного договору, що спричинило виникнення заборгованості перед банком, а тому є підстави для задоволення позову шляхом стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту та штрафу згідно договору від 08 лютого 2017 року.
В іншій частині позову було відмовлено, оскільки суд першої інстанції дійшов до висновку, що у позивача відсутні підстави для стягнення з боржника заборгованості за процентами згідно договору від 08 лютого 2017 року та неустойки після закінчення строку дії кредитного договору.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно статті 1056 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до статті 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.
З огляду на викладені норми права, у позичальника виникає зобов'язання повернути кредитодавцю позику (кредит) в порядку, на умовах та в строк, що передбачені кредитним договором та сплатити проценти за користування кредитними коштами.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Згідно з положеннями статті 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Вимогами цивільного процесуального законодавства передбачено, що суд зобов'язаний установити: чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача; у чому полягає таке порушення прав; якими доказами воно підтверджується. Залежно від установленого суд повинен вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
У свою чергу учасники справи мають передбачені процесуальним законом права і обов'язки.
Обов'язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень.
Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач - є підставою для відмови у позові; а у разі, якщо на тому наполягає відповідач - для відхилення його заперечень проти позову.
У випадку невиконання учасником справи його обов'язку із доведення відповідних обставин необхідними доказами, такий учасник має це усвідомлювати та несе ризик відповідних наслідків.
За змістом частин другої, третьої статті 89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
На підтвердження вказаних у позовній заяві обставин АТ «МЕГАБАНК» надало суду підписаний Договір №15-411-823-2-15-Г від 15 грудня 2015 року (з ануїтетними платежами) за умовами якого відповідач отримав грошові кошти у розмірі 27000 грн, кредит надається на строк з 15 грудня 2015 року по 14 грудня 2018 року. Термін повернення кредиту згідно п. 3.2.1. до 16.00 години 14 грудня 2018 року.
За умовами Договору № 29-411-170-К від 08 лютого 2017 року отримав кредит на суму 15000 грн та за умовами договору встановлено пільговий період 55 днів; процентна ставка за користування кредитною лінією по операціям, які здійснені у пільговий період (до 55 днів) з дати першого зняття коштів 0,01% річних; процентна ставка за користування кредитною лінією після пільгового періоду 40% річних; дата встановлення ліміту кредитної лінії 08 лютого 2017 року; кінцевий строк до якого має бути погашена заборгованість за кредитною лінією у повному обсязі (до 10:00 годин) 07 лютого 2020 року.
Матеріали справи не містять доказів зміни умов Договору в частині строку надання кредиту. Позовна заява також не містить посилань на такі обставини.
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду у справі № 444/9519/12 від 28 березня 2018 року, після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.
Тобто, право АТ «МЕГАБАНК» нараховувати відсотки за користування кредитом припинилося зі спливом строку дії договору №15-411-823-2-15-Г після 16.00 год 14 грудня 2018 року та Договору № 29-411-170-К після 10 год 07 лютого 2020 року, тому, починаючи із зазначених дат, товариство не мало права нараховувати проценти за користування кредитом.
Вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов'язання, з підстав та у розмірах встановлених актами законодавства, зокрема статтями 625, 1048 ЦК України позивач не пред'явив.
Також колегія суддів звертає увагу, що відповідно до наданого АТ «МЕГАБАНК» розрахунку відповідач має заборгованість за кредитним договором №15-411-823-2-15-Г на загальну суму 12150,06 грн, яка складається з: 0,00 грн тіло кредиту, 0,06 грн залишок нарахованих та несплачених відсотків; 12150 грн суми штрафу.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, як саме були нараховані відсотки, коли тіло кредиту було погашено у повному об'ємі.
Отже, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, не спростовують правильних висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про порушення процесуального права або неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, то судові витрати понесені у зв'язку з апеляційним переглядом справи слід залишити за особою, яка звернулась із апеляційною скаргою.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «МЕГАБАНК» залишити без задоволення.
Заочне рішення Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21 червня 2023 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Судді:
О.А. Письменний О.Л. Дуковський Л.М.Дьомич