Справа № 343/1678/23
Провадження № 33/4808/856/23
Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Тураш В. А.
Суддя-доповідач Повзло
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 грудня 2023 року м. Івано-Франківськ
Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду Повзло В.В. за участю адвоката Кобилинець Т.В.,
розглянувши апеляційну скаргу адвоката Кобилинець Тетяни Василівни, що діє в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Долинського районного суду Івано-Франківської області від 30 жовтня 2023 року якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, тимчасово непрацюючого, який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, стягнуто з судовий збір.
ВСТАНОВИВ:
Суддя суду першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 , керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Правопорушення вчинено при наступних обставинах:
ОСОБА_1 , 02 липня 2023 року о 03:49 год. в м. Долина по вул. Міцкевича, на стаціонарному «Блок-Пості» №10, керував транспортним засобом марки Fiat Punto д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія, у встановленому Законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер». Тест позитивний 0,58 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9 ПДР України.
В апеляційній скарзі адвокат Кобилинець Т.В. просить скасувати постанову Долинського районного суду Івано-Франківської області від 30 жовтня 2023 року та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вказує, що з рішенням суду першої інстанції не погоджується у зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи та порушенням матеріального і процесуального права.
Зазначає, що в протоколі адміністративного правопорушення не зазначено за допомогою якого відео пристрою проводилася фіксація адміністративного правопорушення запис з якого долучено до матеріалів справи, а самі відеозаписи виготовлені з порушенням вимог законодавства.
Також вказує, що в матеріалах справи відсутній доказ керування транспортним засобом ОСОБА_1 , відсутній також і відеозапис працівників поліції, який би підтверджував факт керування транспортним засобом. Даний факт підтверджується і показаннями свідків.
Зазначає, що сам протокол про адміністративне порушення в даному випадку не може бути визнаний належним доказом в розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які 6 підтверджували вину особи, яка притягується до адмінвідповідальності, і не викликали б сумнівів у суду, а тому на підтвердження винуватості ОСОБА_1 до матеріалів справи долучено окрім протоколу - акт огляду на стан алкогольного сп'яніння, направлення, роздруківка драгера, свідоцтво про провірку драгера. Дані докази не можуть бути належними та допустимими, оскільки дії поліції свідчать про недотримання процедури встановлення у водія стану алкогольного сп'яніння.
Наголошує, що працівник поліції не встановив чи погоджується особа з результатами проведеного огляду, перед початком проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, поліцейський не провів контрольний тестовий замір для перевірки відсутності алкоголю у приладі, а також акт огляду на стан сп'яніння було складено пізніше та вказаний документ ОСОБА_1 взагалі не підписував і не ознайомлювався з його змістом.
Вважає направлення також неналежним доказом, оскільки у ньому не зазначено час такого направлення та не вказано результат огляду проведеного та місці огляду.
Зазначає, що огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 працівниками поліції проводився з використанням спеціального технічного засобу "'Drager" прилад "Alcotest 6810». Між тим, згідно Інструкції з використання "Drager" Alcotest 6810 інтервал технічного обслуговування приладу становить 06 місяців. Про необхідність кожні 06 місяців проводити калібрування газоаналізатора "Drager" Alcotest 6810 йдеться також і у відповіді Українського медичного центру сертифікації на запит Департаменту III НП України від 18.01.2018 № 45. Однак, згідно роздруківки "Drager" Alcotest 6810, яка міститься в матеріалах справи, останнє калібрування даного приладу проводилось у термін, що перевищує допустимий інтервал технічного обслуговування приладу, який становить 06 місяців. Таким чином, показник алкоголю в крові не визначений і не має підтверджень, чи перевищує він допустиму норму в 0,2 проміле. Згідно даних роздруківки тесту, огляд на стан сп'яніння проводився за невідомо якого температурного режиму оскільки температурний показник суттєво впливає на роботу приладу згідно його технічних характеристик та може привести значної похибки приладу, що ставить під сумнів правильність результату тесту. Відтак і роздруківка приладу Драгер, яка міститься в матеріалах справи, є недопустимим доказом, оскільки отримана з порушенням вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції.
Адвокат Кобилинець Т.В. з'явилась в судове засідання апеляційного суду. Їй роз'яснені права, передбачені ст. 271 КУпАП. Клопотань не заявлено. Просила задовольнити апеляційну скаргу.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце апеляційного розгляду, клопотань від про відкладення розгляду апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не подавав, не поступало і заяв зміну місця проживання чи про перебування в іншому місці з поважних причин.
Так, особи, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі.
Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
За таких обставин, відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП, а також з метою реалізації права на справедливий судовий розгляд упродовж розумного строку, вважаю за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутність ОСОБА_1 .
Перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи апеляційної скарги, вважаю, що її необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
При цьому, вважаю за необхідне наголосити на тому, що згідно практики Європейського суду з прав людини(далі - ЄСПЛ), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду («Пономарьов проти України»).
Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, крім іншого є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст. 252 КУпАП оцінка доказів відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
За приписами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розгляд справи відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи.
Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі. Суддя ж, розглянувши справу повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії.
Вважаю, що суддя суду першої інстанції дотримався цих вимог закону та належним чином з'ясував обставини, що свідчать про наявність або відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що висновок судді суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується дослідженими доказами, що узгоджуються між собою, та яким суддя дав належний аналіз і оцінив їх у сукупності, в тому числі на предмет того, чи вони отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами, підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, є належними та допустимими.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 02 липня 2023 року серії ААД № 25211 (а.с. 2) 02 липня 2023 року о 03:49 год. в м. Долина по вул. Міцкевича , на стаціонарному «Блок-Пості» №10 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Fiat Punto д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія, у встановленому Законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер». Результат тесту 0,58 ‰ проміле. Цим порушив вимоги п. 2.9. Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою - поліцейським СРПП ВП 32 (смт. Рожнятів) сержантом поліції Лаврівом В.В., з дотриманням вимог ст. 254 КУпАП, з заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст. 256 КУпАП, підписаний ним.
ОСОБА_1 власноручним підписом у відповідній графі протоколу підтвердив, що йому роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, надав пояснення у відповідній графі: «не врахував потрібний час».
Апелянт наголошує, що поліцейські під час складання протоколу не вручили ОСОБА_1 копії протоколу, чим порушено право на захист, однак такі доводи не знайшли свого підтвердження, оскільки з матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_1 підписав протокол і не відмовлявся від отримання копії протоколу про адміністративне правопорушення. Відсутність копії такого протоколу у матеріалах справи свідчить про те, що ОСОБА_1 отримав таку копію, йому відомий зміст протоколу та він користується передбаченими законодавством правами, зокрема правом на захист, про що свідчить залучення адвоката, який представляє його інтереси в суді, тому вважаю, що у даному випадку не порушено право ОСОБА_1 на захист.
Роздруківка із результатом огляду з використанням спеціального технічного засобу (а.с. 1), не підписана ОСОБА_1 , засвідчує результат тесту, проведеного за допомогою приладу «Drager 6810» - 0,58 ‰ проміле, який перевищує гранично допустиму норму (0,2 проміле).
З акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 5) вбачається, що ОСОБА_1 у зв'язку з виявленими ознаками, такими як: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови, почервоніння шкірного покриву обличчя пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою «Drager 6810», з результатом 0,58 ‰, з результатом огляду ОСОБА_1 погодився.
Згідно з направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції у Долинську ЦРЛ (а.с. 4), вбачається, що водій ОСОБА_1 , в якого виявлені ознаки сп'яніння - різкий запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови, почервоніння шкірного покриву обличчя огляд на стан алкогольного сп'яніння пройшов на місці.
Огляд в лікарні не проводився внаслідок того, що особа погодилась з результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці та підписав направлення. А тому твердження апелянта про те, що в направленні не зазначено час такого направлення та не вказано результат огляду проведеного та місці огляду не є слушним, оскільки направлення лише засвідчує факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння у медичному закладі.
На відеозаписах, які містяться на компакт-диску в матеріалах справи (а.с. 9), безсторонньо зафіксовано деякі обставини події, зокрема: зафіксовано розмову працівників поліції з водієм ОСОБА_1 якого зупинили у зв'язку з порушенням комендантської години, перевірку документів у ОСОБА_1 . Далі в ході розмови працівники поліції виявили ознаки сп'яніння у ОСОБА_1 та запропонували йому пройти огляд на стан сп'яніння, на що останній погодився та повідомив, що близько шести годин до того випив пиво. Також зафіксовано процес проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки. Результат тесту - 0,58 ‰ проміле, що вказує на те, що водій ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння. Далі працівники поліції запропонували водієві ОСОБА_1 пройти повторний огляд на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі, водій ОСОБА_1 погодився, але в подальшому ОСОБА_1 відмовився від такого. Далі працівники поліції повідомили ОСОБА_1 про складання протоколу про адміністративне правопорушення. Після складання процесуальних документів працівник поліції оголосив їх зміст водієві ОСОБА_1 , який підписав складені документи та дав письмові пояснення.
Досліджені судом відеозаписи досить інформативні, позбавлені упередження і суб'єктивного ставлення, є послідовними, мають безсторонній характер.
За змістом п. 1 ч. 1. ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, для виявлення або фіксування правопорушення.
Твердження апелянта про те, що відеозаписи які містяться в матеріалах справи виготовлені з порушенням законодавства не є слушним, оскільки законом не передбачено вимог щодо показань технічних приладів, що мають функції відеозапису, як доказів у справі про адміністративне правопорушення.
Твердження апелянта про те, що акт огляду на стан сп'яніння було складено пізніше та вказаний документ ОСОБА_1 взагалі не підписував і не ознайомлювався з його змістом не є слушним, оскільки акт підтверджує факт проходження ОСОБА_1 огляду на місці за допомогою приладу «Drager 6810», процедура якого відображена на відеозаписах які є повними і послідовними.
Також не є слушним твердження апелянта про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, оскільки з розмови ОСОБА_1 з працівниками поліції вбачається, що останній погодився з фактом керування транспортним засобом без посвідчення водія, також ОСОБА_1 не повідомляв працівників поліції, що транспортним засобом керувала інша особа та не заперечував керування транспортним засобом. Також ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан сп'яніння на місці, не заперечував що є водієм та прогодився з результатом огляду.
Таким чином вище викладена сукупність доказів поза розумним сумнівом доводить правильність висновку суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 є водієм транспортного засобу та керував ним у стані алкогольного сп'яніння.
Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, є адміністративним правопорушенням і тягне за собою адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог п.п. 2.9. а) Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння визначений ст. 266 КУпАП, приписами Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі - Інструкції), та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядку).
Відповідно до п. 2 Розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Аналогічні приписи містить Інструкція.
Також, за змістом ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Наявні у матеріалах справи докази підтверджують, що водій ОСОБА_1 у якого поліцейським виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, на пропозицію поліцейського пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу, за результатами якого - він перебуває в стані алкогольного сп'яніння, погодився з результатами.
Оскільки ОСОБА_1 погодився з результатами огляду, який він пройшов на місці, поліцейські не мали підстав доставити його до закладу охорони здоров'я для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Твердження апелянта про те, що огляд ОСОБА_1 проводився зі спливом двох годин не знайшло свого підтвердження, оскільки відповідно до матеріалів справи ОСОБА_1 було зупинено працівниками поліції 02 липня 2023 року о 03 год. 49 хв. (а.с. 2), проведено огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Drager 6810» о 04 год. 25 хв. (а.с. 1) тобто протягом двох годин після зупинки транспортного засобу.
Таким чином, вважаю, що в даному випадку дотримано приписів Інструкції, Порядку та ст. 266 КУпАП, у зв'язку з чим ОСОБА_1 вважається таким, що пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння відповідно до встановленого порядку.
За змістом п. 5 Розділу 2 Інструкції саме на вимогу особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, поліцейський надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Матеріали справи та наявні відеозаписи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 висловлював вимогу про таке, і поліцейським її було проігноровано.
Перелік спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ України та Держспоживстандартом для проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан сп'яніння міститься в Державному реєстрі затверджених типів засобів вимірювальної техніки, Газоаналізатор Drager Alcotest, в тому числі 6810, включений до вказаного переліку.
Окрім того, згідно з наказом Державної служби України з лікарських засобів від 29 грудня 2014 року № 1529 «Про державну реєстрацію медичних виробів» Газоаналізатори Drager Alcotest мають свідоцтво про державну реєстрацію № 14455/2014, у якого необмежений строк дії.
Твердження апелянта про неможливість використання працівниками поліції технічного засобу Drager «Alcotest 6810» є голослівним, оскільки стороною захисту не надано достатніх доказів для того щоб зробити такий висновок. Газоаналізатор Drager «Alcotest 6810» офіційно використовується правоохоронними органами, легально придбаний та пройшов відповідні перевірки.
Вказаний газоаналізатор має свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки чинне до 20 грудня 2023 року, видане уповноваженим органом (а.с. 7).
Тому доходжу висновку, що показники застосованого спеціального технічного засобу є допустимими доказами.
Також відомостей про порушення порядку застосування спеціального технічного засобу під час апеляційного розгляду не встановлено.
Даний прилад можна використовувати при температурі навколишнього середовища +23? С, яка зафіксована приладом, а розглядати можливість помилковості показників приладу при його використанні необхідно тоді, коли температура навколишнього середовища більша або менша, ніж та, що визначена умовами використання приладу.
Оскільки в роздруківці вказано температуру навколишнього середовища, не вважаю слушними доводи сторони захисту про те, що огляд на стан сп'яніння проводився за невідомо якого температурного режиму, що могло привести значної похибки приладу і ставить під сумнів правильність результату тесту.
Під час апеляційного розгляду допитано свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Свідок ОСОБА_2 пояснив, що являється батьком ОСОБА_1 також зазначив, що не є очевидцем зупинки транспортного засобу. Свідок ОСОБА_4 пояснила, що ОСОБА_1 являється її рідним братом. 02 липня 2023 року через поганий стан брата сіла за кермо автомобіля та разом з братом поїхала в напрямку в м. Івано-Франківськ. В м. Долина, на блок-пості зупинила транспортний засіб, залишила ключі в транспортному засобі і поїхала додому.
Натомість в суді першої інстанції свідок ОСОБА_4 пояснила, що ОСОБА_1 являється її рідним братом. 02 липня 2023 року біля 01.00 год. брат приїхав до неї в с. Гошів. Він був збуджений, знервований. ОСОБА_1 пояснив, що посварився з дружиною та має намір поїхати в м. Івано-Франківськ. Щоб його одного не відпускати, оскільки вона турбувалась за його стан, вона сіла за кермо автомобіля та разом з братом, який сів на пасажирське сидіння, поїхала в напрямку в м. Івано-Франківськ. В м. Долина,на блок-пості, приблизно в 04.30 год., їх зупинили працівники поліції. До неї, як до водія претензій не було. Брат вийшов з автомобіля та почав розмову з поліцейськими. Вона витягнула ключ запалювання, поклала його в підлокотнік, та пішла в сторону кільцевої розв'язки, де зупинивши невідомий автомобіль, поїхала додому в с. Гошів, оскільки мала свої справи. Більше в той день, 02 липня 2023 року, вона брата не бачила, та до нього не телефонувала.
До показань свідка ОСОБА_4 відношусь критично, оскільки її показання суперечать наявним в матеріалах справи доказам та ОСОБА_4 може бути зацікавленою особою у справі, оскільки є рідною сестрою ОСОБА_1 . Крім того показання які вона надала в апеляційному суді відрізняються від показань які було надано останньою в суді першої інстанції, що свідчить про неправдивість таких показань. Також показання свідка ОСОБА_4 в апеляційному суді спростовуються наявними відеозаписами та рапортом поліцейського СРПП ВП 32 (смт. Рожнятів) сержанта поліції Лавріва В.В. (а.с. 3), відповідно до якого сержант поліції ОСОБА_5 зупинив транспортний засіб марки Fiat Punto д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням саме ОСОБА_1 .
Таким чином, вважаю, що в даному випадку дотримано приписів Інструкції, Порядку та ст. 266 КУпАП, у зв'язку з чим ОСОБА_1 вважається таким, що пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння відповідно до встановленого порядку.
Отже встановлено, що ОСОБА_1 , будучи водієм транспортного засобу марки Fiat Punto д.н.з. НОМЕР_1 , був зупинений працівниками поліції, у нього виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, проведено огляд на стан сп'яніння у відповідності до закону, та встановлено стан сп'яніння, а тому вважаю, що матеріалами провадження у своїй сукупності поза розумним сумнівом доведено, що ОСОБА_1 є водієм транспортного засобу та керував ним у стані сп'яніння.
Обставин, які б підтверджували позицію сторони захисту щодо незаконності постанови суду першої інстанції та наявності підстав для її скасування з закриттям провадження у справі, за результатами апеляційного розгляду не встановлено, а тому її необхідно залишити без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу адвоката Кобилинець Тетяни Василівни, що діє в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Долинського районного суду Івано-Франківської області від 30 жовтня 2023 року, щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Повзло