Справа № 626/1287/23
Провадження № 2/626/314/2023
РІШЕННЯ
Іменем України
19.12.2023 року Краснограсноградський районний суд Харківської області
в складі: головуючого судді - Рибальченко І.Г.,
за участі секретаря - Скачко Т.А..,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Красноград справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа- Служба у справах дітей та сім'ї Красноградської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу спілкування з дитиною,-
ВСТАНОВИВ:
У травня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Красноградського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_2 , третя особа- Служба у справах дітей та сім'ї Красноградської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу спілкування з дитиною.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовував тим, що з відповідачем по справі він перебував у зареєстрованому шлюбі з 26 червня 2015 року по 27 жовтня 2022 року, коли шлюб між ними був розірваний за рішенням Красноградського районного суду Харківської області. Від цього шлюбу у сторін народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу, донька залишилась проживати з відповідачем.
За судовим наказом Красноградського районного суду Харківської області від 26.09.2022 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 стягнуто аліменти на утримання доньки в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 23.09.2022 року.
Після розірвання шлюбу відповідачка стала систематично перешкоджати бачитися та спілкуватися з донькою, в тому числі і по телефону, жодним чином не пояснюючи таку свою поведінку та її причини.
У зв'язку з чим, ОСОБА_1 просив суд зобов'язати відповідача не перешкоджати йому брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з донькою, визначивши способи у вихованні та особистому спілкуванні шляхом призначення систематичних та безперешкодних побачень за місцем його проживання та визначити порядок спілкування з донькою: два тижні кожного місяця, у час перебування позивача вдома, у відповідності з графіком роботи, з 12-ї години суботи до 18-ї години неділі за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач ОСОБА_2 надала відзив, в якому позовні вимоги визнала частково. Вказала, що не заперечує щодо спілкування позивача з донькою, але крім перебування у нічний час за межами свого дому і встановлюючи порядок побачень батька з донькою з врахуваннямм інтересів та віку дитини, її режиму дня та особистої прихильності дитини у цьому віці до матері.
Сторони в судове засідання не прибули. Від представника позивача ОСОБА_5 надійшла заява, в якій він позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав та просив задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_6 також подав заяву про розгляд справи за його відсутності, та відсутності сторони відповідача . Проти задоволення позовних вимог заперечує частково та просить прийняти рішення з врахуванням відзиву та наданих до суду документів.
Третя особа - Служба у справах дітей та сім'ї Красноградської міської ради про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином, до суду свого представника не направила.
Суд, дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Перевіряючи наявність підстав для задоволення позову, судом досліджені такі докази.
ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з 26 червня 2015 року по 27 жовтня 2022 року перебували в зареєстрованому шлюбі, який рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 27 жовтня 2022 року було розірвано .
Від вказаного шлюбу сторони мають малолітню доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . яка на теперішній час проживає разом з відповідачем, що не заперечується у судовому засіданні сторонами .
Судовим наказом Красноградського районного суду Харківської області від 26 вересня 2022 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 стягнуто аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.
З висновку наданого Службою у справах дітей та сім'ї Красноградської міської ради № 02-24/3621 від 19 липня 2023 року вбачається, що виконавчий комітет на підставі вивчення даних, виходячи з інтересів дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначив наступний порядок спілкування батька та участі у вихованні доньки: два тижні кожного місяця, у час перебування позивача вдома, у відповідності з графіком роботи, з 12-ї години суботи до 18-ї години неділі за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до частини сьомої статті 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з частиною другою статті 1 Конвенції про здійснення прав дітей від 25 січня 1996 року, ратифікованої Законом України від 03 серпня 2006 № 69-V, предметом цієї Конвенції є - у найвищих інтересах дітей - підтримка їхніх прав, надання дітям процесуальних прав та сприяння здійсненню ними цих прав шляхом забезпечення становища, при якому діти особисто або через інших осіб чи органи поінформовані та допущені до участі в розгляді судовим органом справ, що їх стосуються.
Принципом 6 Декларації прав дитини, проголошеної Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, передбачено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона має, якщо це можливо, зростати в піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, у будь-якому разі - в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості; малолітня дитина, крім випадків, коли є виняткові обставини, не має розлучатися зі своєю матір'ю. На суспільство та органи публічної влади має бути покладений обов'язок щодо здійснення особливого піклування про дітей, які не мають сім'ї, та про дітей, які не мають достатніх засобів існування. Бажано, щоб багатодітним сім'ям надавалася державна або інша допомога на утримання дітей.
Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ (далі - Конвенція про права дитини), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Конвенцією про права дитини закріплено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
У пункті 1 статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Згідно з пунктом 3 статті 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та як найкращим забезпеченням інтересів дитини.
Відповідно до статей 3, 18 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
На рівні внутрішнього законодавства України принцип урахування найкращих інтересів дитини викладено у пункті 8 статті 7 СК України та у статті 11 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з положеннями яких регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини; предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів дитини.
Мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини (стаття 141 СК України).
Згідно зі статтею 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини (частини перша, друга статті 155 СК України).
Частинами другою третьою статті 157 СК України передбачено, що той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування (частини перша, друга статті 159 СК України).
Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України (стаття 8 Закону України "Про охорону дитинства").
Відповідно до частини першої статті 10 Закону України "Про охорону дитинства" кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності.
Згідно з частинами першою-третьою статті 15 Закону України "Про охорону дитинства" дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини. Рішення органів опіки та піклування з цих питань можуть бути оскаржені до суду у порядку, встановленому законом.
У § 54 рішення Європейського суду з прав людини (далі - СЄПЛ) від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі "Хант проти України" зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі "Olsson v. Sweden" (№ 2) від 27 листопада 1992 року, Серія A, № 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров'ю чи розвитку дитини (рішення у справі "Johansen v. Norway" від 07 серпня 1996 року, § 78).
Практика ЄСПЛ встановлює акценти, відповідно до яких при розгляді сімейного спору пріоритет мають інтереси дитини над інтересами батьків; діти, народжені у шлюбі, і діти, народжені поза шлюбом, є рівними у своїх правах; будь-яке обмеження, накладене на особисте спілкування у відносинах між батьками та дітьми, повинне ґрунтуватися на належних до справи та обґрунтованих причинах, висунутих для захисту інтересів дитини і для подальшого об'єднання сім'ї. (Справа "Савіни проти України" від 18 грудня 2008ррку, "МакМайкл проти Сполученого Королівства" від 24 лютого 1995 року).
Визначаючи конкретний порядок участі позивача у вихованні дитини, суд враховує те, що форми й методи виховання дитини не повинні суперечити Конституції України (стаття 52), Конвенції про права дитини від 2 листопада 1989 року ( статті 8,12, 16, 19, 28, 31, 32, 34, 36, 37), Декларації прав дитини, Закону України України "Про охорону дитинства", враховує особу батька та приймає до уваги те, що позивач бажає брати участь у вихованні рідної дитини, і таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Судом досліджено та взято до уваги, як надані сторонами матеріали справи, наданий Службою у справах дітей висновок щодо визначення порядку спілкування батька з дитиною. Відповідачем не надано суду доказів, які б свідчили про, те що позивач зловживає своїми батьківськими правами під час спілкування та виховання їх спільної доньки. Позивач, як батько дитини, прагне і повинен приймати участь у вихованні дитини та створювати для неї необхідні умови її фізичного, духовного та морального розвитку. Спілкування позивача з дитиною має бути систематичним і максимально забезпечувати в першу чергу саме інтереси дитини.
При постановленні рішення суд приходе до висновку щодо рівності прав та обов'язків батьків щодо дитини, а також щодо усунення перешкод у реалізації цих прав позивача, зокрема, шляхом визначення способу участі ОСОБА_1 у вихованні дитини та спілкуванні з нею.
Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
Як свідчать матеріали справи, висновком Служби у справах дітей та сім'ї Красноградської міської ради № 02-24/3621 від 19 липня 2023 року визначено способи участі ОСОБА_1 у вихованні ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та спілкуванні з нею: два тижні кожного місяця, у час перебування позивача вдома, у відповідності з графіком роботи, з 12-ї години суботи до 18-ї години неділі за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Судом також досліджено та взято до уваги особу батька ОСОБА_1 , в тому числі стан його психічного здоров'я, зловживання спиртними напоями та наркотичними засобами судом не встановлено. Витягом з інформаційно-аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення оосби до кримінальної відповідальності та наявні судимості" підтверджено, що ОСОБА_1 станом на 08.05.2023 року на території України до кримінальної відповідальності не притягувався та в розшуку не перебуває.
Судовим розглядом не встановлено доказів, які б стверджували про негативну поведінку позивача, що здійснення ним своїх батьківських прав та обов'язків, форми та методи його виховання і спілкування з дитиною можуть призвести до будь - яких негативних наслідків щодо психологічного стану дитини, а також, що спілкування батька з дитиною перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Доказів, які б унеможливлювали право батька на спілкування з малолітньою донькою, чи обставин, які б свідчили про те, спілкування батька з донькою, могло б перешкодити нормальному розвитку дитини, завдати шкоди здоров'ю, судом не встановлено, відповідачем не доведено, а матеріали справи таких доказів не містять. Суд вважає, що спілкування батька з донькою, участь у її вихованні не лише не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини, а і буде сприяти нормальному розвитку та вихованню дитини, оскільки участь батька у вихованні дитини є важливим і необхідним.
Відповідно до висновку Служби у справах дітей та сім'ї Красноградської міської ради № 02-24/3621 від 19 липня 2023 року встановлено, що ОСОБА_3 проживає з мамою, яка не не проти спілкування батька з дитиною, але в денний час та її присутності. Дитина відвідує щонеділі творчий гурток, також відвідувала гурток з танців, також дівчинка підтвердила своє бажання спілкуватися з батьком. на думку суду, з урахуванням вікових особливостей дитини для дітей віку ОСОБА_8 важливо жити за певним розпорядком, встановленими правилами, будь-яке порушення звичного розпорядку створює дискомфорт, дитина даного віку важко звикає до нових умов, нової обстановки, нового оточення. Як поїздка з дому, так і повернення додому однаково складний процес зміни звичного режиму життя для дитини.
Суд виходить з того, що визначаючи спосіб участі батька у вихованні дитини, спілкуванні з нею, суд також враховує принцип рівності прав батьків у вихованні дитини.
Згідно з частинами четвертою та п'ятою статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Орган опіки та піклування висловив свою позицію з приводу дотримання прав та забезпечення інтересів дитини під час розгляду справи з приводу спірних правовідносин, яка викладена у висновку №02-24/3621 від 19.07.2023 року.
Зважаючи на наведене, органом опіки та піклування виконано вимоги частин четвертої та п'ятої статті 19 СК України щодо участі у вирішенні спору про участь батьків у вихованні дитини.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що вимоги позивача щодо виховання та спілкуванні з дитиною підлягають задоволенню частково, проте бажаний ним спосіб такої участі побачень з дитиною не в повній мірі відповідає інтересам дитини і підлягає задоволенню з певними обмеженнями. На підставі встановлених обставин справи, з метою збереження рівності прав батьків та забезпечення інтересів дитини, суд вважає, що спілкування батька з донькою має бути визначене не суцільно, а з певною періодичністю, а саме два тижні кожного місяця , у час перебування ОСОБА_1 в м.Красноград Харківської області згідно графіку роботи: у суботу з 10-ї до 18-ї години та неділю з 10-ї до 18-ї години на території м. Красноград Харківської області за попередньою домовленістю з матір'ю з приводу конкретного місцезнаходження дитини. Таким чином визначений спосіб участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з донькою є достатнім для відновлення порушеного права і відповідає інтересам дитини, її віку, стану здоров'я. Цей порядок забезпечує можливість батька повноцінно брати участь у вихованні дитини.
Відповідно до ст.ст. 141, 150, 155, 157, 159 СК України, ст. 11, 12 Закону України «Про охорону дитинства» , керуючись ст. ст. 4, 5, 81, 141, 247, 258, 259, 265, 268, 273 ЦПК України,-
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа- Служба у справах дітей та сім'ї Красноградської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу спілкування з дитиною задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 в спілкуванні та у вихованні дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визначити порядок участі ОСОБА_1 у вихованні дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та спілкуванні з нею: два тижні кожного місяця , у час перебування ОСОБА_1 в м.Красноград Харківської області згідно графіку роботи: у суботу з 10-ї до 18-ї години та неділю з 10-ї до 18-ї години на території м. Красноград Харківської області за попередньою домовленістю з матір'ю з приводу конкретного місцезнаходження дитини.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Суддя