Справа № 638/13355/23
Провадження № 2/638/5360/23
РІШЕННЯ
Іменем України
12 грудня 2023 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Смирнова В.А.
за участю секретаря судового засідання - Каркан А.В.
розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит капітал», про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баршацького Ігоря Вікторовича, приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Юрія Володимировича, -
ВСТАНОВИВ:
26 вересня 2023 року року ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду м.Харкова із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит капітал», про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баршацького Ігоря Вікторовича, приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Юрія Володимировича.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 02 жовтня 2023 року прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит капітал», про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баршацького Ігоря Вікторовича, приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Юрія Володимировича. Призначено судове засідання без повідомлення учасників справи.
Сторони не звертались до суду із клопотанням про слухання справи з викликом сторін.
Відповідач після отримання копії позову з додатками, не направив до суду відзив на заявлені вимоги.
Треті особи з поясненнями до суду не звертались.
Тому суд вважає за можливе ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.
У відповідності до вимог ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Частина 1статті 4 ЦПК Українипередбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
09 листопада 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем вчинено виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі під № 11216 про стягнення зі ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №9034859 від 15.07.2019 року, укладеним з між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» у розмірі 32200 грн 00 коп. у виконавчому провадженні №64005718.
Стягнення заборгованості проводиться за період з 22 жовтня 2019 року по 30 жовтня 2020 року.
Як вбачається з вище вказаного виконавчого напису № 11216 від 09 листопада 2020 року, приватний нотаріус керувався ст. 87 Закону України "Про нотаріат" та пунктом 2 Переліку за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року.
29 грудня 2020 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюковим Ю.В. відкрито виконавче провадження ВП №64005718 щодо примусового стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості у розмірі у розмірі 32200 грн 00 коп.
Приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Близнюковим Ю.В. звернуто стягнення на кошти на рахунках ОСОБА_1 .
Відповідност. 18 ЦК Українинотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 19 частини 1ст. 34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.
У відповідності дост. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Главою 16 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженимНаказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5передбачено порядок вчинення виконавчих написів.
Згідно п. 1.1 даної Глави, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
Згідно п. 1.2 Інструкції, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 1 Переліку документів за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. №1172, для одержання виконавчого напису надаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Відповідно дост. 89 Закону України «Про нотаріат'у виконавчому написі повинні зазначатися:
-дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис;
-найменування та адреса стягувача;
-найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб);
-строк, за який провадиться стягнення;
-суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення;
-розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника;
-номер, за яким виконавчий напис зареєстровано;
-дата набрання юридичної сили;
-строк пред'явлення виконавчого напису до виконання.
Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.
Пунктом 3.1 Інструкції визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи:
-якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем;
-за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Крім того, пункт 3.3 Інструкції передбачає, що якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку.
Пунктом 3.5 Інструкції передбачено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженомупостановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Як передбаченост.88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Відповідачем не надано доказів того, що договір, укладений був нотаріально посвідчений.
За таких обставин, приватним нотаріусом порушено Порядок вчинення виконавчого напису, оскільки відповідач не міг подати нотаріусу оригінали нотаріально посвідчених договорів відповідно до вимог п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженогопостановою КМ України від 29 червня 1999 року №1172.
Крім того, відповідач не надав суду копії договору на підставі якого до нього перейшло право вимоги за договором, за яким вчинено виконавчий напис.
Відповідно до п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» при вирішенні справ пов'язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно доЗакону України «Про нотаріат'виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.
Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.
На думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив нормиЗакону України «Про нотаріат'та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі за № 6-887цс17 суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей87,88 Закону України «Про нотаріат'у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Вказані висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19).
Так, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені відповідно до вимогстатті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.
Суду не надано первинних документів, оформлених відповідно до вимогстатті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», тому суд позбавлений можливості перевірити суму нарахованої заборгованості, враховуючи що позивач заперечує вказаний у виконавчому написі розмір заборгованості.
Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого. Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 310/9293/15 (ЄДРСР № 71825964).
Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
В той же час варто зауважити, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14-ц визнано незаконною та нечинноюПостанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», а саме в частині змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин - 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.».
Зобов'язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинноюПостанови Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів'в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
Тобто, на день вчинення виконавчого напису, редакція переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів передбачала можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.
Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а наданий нотаріусу кредитний договір не посвідчений нотаріально, отже не міг бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Оскаржений виконавчий напис був вчинений приватним нотаріусом після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.
Суду не надано доказів, що договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису був посвідчений нотаріально, а тому суд вважає, що з врахуванням встановлених в судовому засіданні обставин наявні правові підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису та подання стягувачем неналежних документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Зазначена позиція підтверджується зокрема Постановою ВС КЦС від 15.04.2020 р. по справі № 158/2157/17.
Згідно ст. 12та ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
При цьому, суд також враховує, що відповідач не скористався своїм правом та не подав відзив на позовну заяву з доказами на спростування доводів позовної заяви та на підтвердження направлення позивачеві письмової вимоги, а також доказів, що боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
З огляду на викладене, суд приходить висновку, що позов підлягає задоволеню.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового зборута витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У відповідності до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позов задоволений, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 1073 грн. 60 коп. та судовий збір, сплачений позивачем за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 536 грн.80 коп.
Згідно з ч. 1ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.3ст.133ЦПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з ч. 2 ст.137ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст.141ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Частиною 8 ст.141ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
У відповідності до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За приписами частини 3статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903Цивільного кодексуУкраїни передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Стаття 632Цивільного кодексуУкраїни регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
14 серпня 2023 року позивач уклав договір про надання правової допомоги.
Відповідно до Акту виконаних робіт до договору про надання правової допомоги від 08 вересня 2023р. Адвокатським об'єднанням «Захист» виконано перелік робіт на загальну суму 2000 грн.
Згідно з квитанцією від 15 серпня 2023р. Адвокатським об'єднанням «Захист» від ОСОБА_1 прийнято 2000 грн. за договором про надання правової допомоги від 14 серпня 2023р.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У відповідності до положень ч. 1ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд вважає, що заявлені представником позивача витрати на оплату послуг правничої допомоги в розмірі 2000 гривень за участь у даній цивільній справі є розумними та співмірними зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, ціною позову.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
З урахуванням критеріїв співмірності складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, критерію необхідності подання позову, а також того, що підготовка відповідної справи до розгляду у суді не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи, адже справа призначена судому порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, при виготовленні позовної заяви не вимагалося проводити додатковий аналіз великої кількості законів та підзаконних актів, суд вважає, що зазначені представником позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 2000 гривень є співмірними та обґрунтованими.
Керуючись ст. ст.2, 5, 12, 19, 76, 77, 81, 89, 131, 141, 263, 265, 273 ЦПК України,ст. 88 Закону України «Про нотаріат», п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні», п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит капітал», про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баршацького Ігоря Вікторовича, приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Юрія Володимировича- задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №11216 від 09.11.2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. про стягнення зі ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №9034859 від 15.07.2019 року, укладеним з між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» у розмірі 32200 грн 00 коп.
Скасувати заходи забезпечення позову встановлені Ухвалою Дзержинського районного суду м.Харкова від 28 вересня 2023 року про зупинення стягнення на підставі виконавчого напису № 11216 від 09.11.2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. про стягнення зі ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №9034859 від 15.07.2019 року, укладеним з між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» у розмірі 32200 грн 00 коп. у виконавчому провадженні №64005718, до набрання законної сили судовим рішенням.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Кредит Капітал»", ЄДРПОУ 35234236, (79018, Львівська область, м.Львів, вул.Смаль-Стоцького, 1 корп.28) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1610 (одна тисяча шістсот десять) грн. 40 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Кредит Капітал»", ЄДРПОУ 35234236, (79018, Львівська область, м.Львів, вул.Смаль-Стоцького, 1 корп.28) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі гривень) грн. 00 коп.
Рішення суду може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Кредит Капітал»", ЄДРПОУ 35234236, (79018, Львівська область, м.Львів, вул.Смаль-Стоцького, 1 корп.28)
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Близнюков Юрій Володимирович, робоча адреса: 61057, м.Харків, м-н. Конституції, буд.21/2, кімн. 3А.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович, робоча адреса: 01034, м.Київ, вул. Рейтарська/пров.Георгіївський, буд.6-3 літ.А, каб.2-7
Суддя В.А. Смирнов