Справа № 638/18204/23
Провадження № 2/638/6164/23
РІШЕННЯ
Іменем України
26 грудня 2023 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Латки І.П.,
за участю секретаря судового засідання Мяснянкіної Г.П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач -Оскільська сільська рада Ізюмського району Харківської області,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Оскільської сільської ради Ізюмського району Харківської області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,
ВСТАНОВИВ:
22 листопада 2023 року до суду засобами поштового зв'язку надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Оскільської сільської ради Ізюмського району Харківської області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.
Позовна заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Ізюм, Харківської області помер брат позивачки - ОСОБА_2 . Після його смерті залишилась спадщина - право на житловий будинок, за адресою: АДРЕСА_1 , яке померлий успадкував після смерті матері, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом спільного проживання за однією адресою, але за життя свого права не оформив. ОСОБА_2 , був зареєстрований один, неодружений, дітей не мав, батьки померли понад 20 років тому. Спадкова справа після його смерті не відкривалась. Позивач із заявою про прийняття спадщини у відведений законом 6-ти місячний строк для прийняття спадщини не зверталась. Видати свідоцтво про право на спадщину за законом нотаріус не має можливості, так як мною пропущений строк для прийняття спадщини.
Позивач зазначає, що не могла своєчасно звернутись з заявою до нотаріуса з тих підстав, що у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, м. Ізюм, Харківської області, було окупованим у період з березня по вересень 2022 року. Після деокупації міста Ізюм, в ході досудового розслідування було призначено судово-медичну експертизу тіла її брата. В рамках кримінального провадження проведено молекулярно-генетичну експертизу, за результатами якої встановлено спорідненість. Лікарське свідоцтво про смерть, на підставі якого видано свідоцтво про смерть брата, було видано лише 11 жовтня 2023 року, тобто після закінчення строку для прийняття спадщини.
За таких обставин позивач зазначає, що пропустив шестимісячний строк для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , з поважних причин, у зв'язку з чим просив суд встановити додатковий строк - два місяці, для подачі заяви нотаріусу про прийняття спадщини ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Оскільська сільська рада Ізюмського району Харківської області відзиву на позовну заяву не подала, однак у заяві від 25 грудня 2023 року зазначила, що проти позовних вимог не заперечує.
В судове засідання сторони не з'явилися, надали заяви про розгляд справи без їх участі. Позивач позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, відповідач проти позовних вимог не заперечував.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи і перевіривши їх доказами, дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі з огляду на таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є рідною сестрою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується:
- копією Свідоцтва про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , серія НОМЕР_2 від 20 серпня 1966 року, де в графі «Мати» зазначено « ОСОБА_3 », «Батько» - ОСОБА_4 (а.с. 20);
- Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 08 листопада 2023 року № 00042194006, відповідно до якого актовий запис до реєстру внесено 08 жовтня 2010 року за № 00022453208 містить наступні відомості: Відомості про дитину - ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , батько - « ОСОБА_4 », матір - « ОСОБА_3 »; Свідоцтво про народження видане 10 червня 1959 року, серія та номер НОМЕР_3 (а.с. 22-23).
ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Ізюм, Харківської області у віці 63 роки помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження серія НОМЕР_4 , виданого 11 жовтня 2023 року Ізюмським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с. 8).
Після його смерті відкрилася спадщина на усі права та обов'язки померлого.
Батьки ОСОБА_2 померли до відкриття спадщини, а саме матір ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 у віці 59 років у м. Ізюм Харківської області, що підтверджується копією Свідоцтва про смерть серія НОМЕР_5 від 24.03.1998 (а.с. 24).
Батько - ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 у віці 49 років в с. Довгеньке, Ізюмського р-н, Харківської області, що підтверджується Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть від 10 листопада 2023 року № 00042235165 (а.с. 25).
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , був зареєстрований на проживав за адресою: АДРЕСА_1 , з 18 грудня 1980 року по день своєї смерті, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 , один, що підтверджується Довідкою № 02-02-26/114, виданою 31 жовтня 2023 року старостою Малокомишуваського старостинського округу Юрієм Третьяковим (а.с. 21).
Згідно з Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 74648473 від 08 листопада 2023 року, у Спадковому реєстрі відсутні відомості щодо відкритих спадкових справи після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 11).
09 листопада 2023 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Ізюмського районного нотаріального округу Стрельцової О.О. із заявою про оформлення спадщини.
Листом від 16 листопада 2023 року № 1290/01-16 приватний нотаріусІзюмського районного нотаріального округу Стрельцова О.О. повідомила заявнику, що видати свідоцтво про право на спадщину за законом немає можливості, оскільки позивачем пропущено строк для прийняття спадщини. Роз'яснено про необхідність звернення до суду для вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Відповідно до положень статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини, як це передбачено статтею 1218 ЦК України, входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до положень статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері (ст. 1262 ЦК України).
Відповідно до приписів Цивільного кодексу України (статті 1268, 1269) спадкоємець за заповітом або за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати у строк шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України), до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Частиною третьою статті 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Згідно з Інформаційним листом Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.
Крім того, як слідує з правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 26 вересня 2012 року у справі №6-85цс 12, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.
Відповідно до статті 63 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов'язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме.
Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена навчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.
Згідно з пунктами 2.2 та 3.2 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 282/20595, при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту.
Щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз'яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за заповітом після смерті рідного брата ОСОБА_2 .
З матеріалів справи встановлено, що інших спадкоємців, які проживали зі спадкодавцем або у встановлений законом строк прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 , немає.
Позивач звернувся до приватного нотаріуса Ізюмського районного нотаріального округу Стрельцової О.О. для оформлення спадщини, однак заяву про прийняття спадщини не було зареєстровано у зв'язку з пропуском строку для подання заяви про прийняття спадщини.
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
Гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Судом встановлено, що шестимісячний строк подання позивачем заяви про прийняття спадщини сплинув 03 лютого2023 року.
Оцінюючи причини пропуску встановленого законом шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд враховує наступне.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Воєнний стан неодноразово продовжувався та триває до теперішнього часу.
Окрім того, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 «Про затвердження Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 18 травня 2022 року» з наступними змінами, який діяв до 22.12.2022 м. Ізюм включено до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10 грудня 2022 року.
Відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» м. Ізюм протягом періоду з 01.04.2022 до 08.09.2022 відносилось до Тимчасово окупованих Російською Федерацією території України, а з 11.09.2023 і на час розгляду справи відноситься до територій можливих бойових дій.
Смерть ОСОБА_2 настала в період тимчасової окупації с. Мала Комишуваха Оскільської територіальної громади.
Суд вважає, що доводи позивача про те, що після деокупації міста Ізюм, в ході досудового розслідування було призначено судово-медичну експертизу тіла її брата, проведено молекулярно-генетичну експертизу, за результатами якої встановлено спорідненість, на підставі чого лише 11 жовтня 2023 року видано лікарське свідоцтво про смерть, є обґрунтованими та такими, що знайшли своє підтвердження в матеріалах справи. Так згідно Свідоцтва про смерть ОСОБА_2 актовий запис про його смерть складено 11 жовтня 2023 року за № 79. Крім того, суд враховує, що зазначені обставини не оспорювалися відповідачем та не спростовуються жодним доказом, долученим до матеріалів справи.
Зазначені обставини свідчать про те, що позивач до проведення у кримінальному провадженні судово-медичної експертизи, молекулярно-генетичної експертизи, не мала об'єктивної можливості отримати медичну довідку, необхідну для отримання Свідоцтва про смерть.
З копії Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 вбачається, що воно видано 11 жовтня 2023 року.
Таким чином ОСОБА_1 отримала Свідоцтво про смерть спадкодавця після закінчення строку для прийняття спадщини. При цьому досліджені в судовому засіданні докази свідчать про неможливість з об'єктивних причин, зокрема проведення слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні, у строк до 03 лютого 2023 року отримати Свідоцтво про смерть ОСОБА_2 .
При цьому суд враховує, що актовий запис про смерть ОСОБА_2 складено також поза межами строку для подання заяви про прийняття спадщини, а саме 11 жовтня 2023 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові від 01 березня 2023 року у справі № 522/21238/19 Верховний Суд дійшов висновку, що відсутність свідоцтва про смерть спадкодавця унеможливила вчасне звернення спадкоємця до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, а тому є поважною причиною пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини.
Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 22 січня 2020 року у справі № 592/18695/18.
За таких обставин, враховуючи обставини справи та правову позицію Верховного Суду, суд визнає поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку для прийняття спадщини після рідного брата ОСОБА_2 , оскільки відсутність актового запису про смерть та свідоцтва про смерть останнього, були безумовними перешкодами для подачі заяви про прийняття спадщини у визначений законом строк.
Норми європейського законодавства щодо прав людини встановлюють, що згідно зі стандартом, розробленим у практиці Європейського суду з прав людини на підставі висновків у його рішеннях, для встановлення відповідності певного заходу принципу правомірності позбавлення володіння слід проаналізувати три критерії: 1) чи є такий захід правомірним (передбачається національним законодавством); 2) чи має позбавлення власності суспільний (громадський) інтерес; 3) чи є такий захід пропорційним поставленій меті (забезпечує справедливу рівновагу між інтересами суспільства та необхідністю додержання фундаментальних прав окремої людини). Якщо хоча б одного із зазначених критеріїв не буде дотримано, то ЄСПЛ констатує порушення державою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.
Відповідно до третього критерію, уніфікований підхід ЄСПЛ до оцінки вимог, закріплених у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, ґрунтується також на критерії «справедливої рівноваги (балансу)» між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням у право власності, та інтересами особи, яка так чи інше страждає від такого втручання (рішення від 23.09.1982 року у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції»). Зазначений критерій передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між поставленою метою та засобами, які використовуються для її досягнення. ЄСПЛ вважає, що будь яке втручання у право власності обов'язково повинне відповідати принципу пропорційності. «Справедливий баланс» має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе «індивідуальний і надмірний тягар» (рішення у справі «Трегубенко проти України»).
Питання про те, чи буде досягнута справедлива рівновага між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав особи, має значення лише при умові, що таке втручання відповідає вимогам закону і не є безпідставним.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що позбавлення позивача права на спадщину буде занадто надмірним тягарем, що не є пропорційним меті законодавчого обмеження строку подання заяви про прийняття спадщини, відтак, буде порушено «баланс» між інтересами держави та фізичної особи.
Принцип «пропорційності» тісно пов'язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід'ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.
Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв'язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №761/42165/17-ц від 28 жовтня 2019 року.
З урахуванням викладених обставин, суд визнає поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 у зв'язку з чим надає додатковий строк для прийняття спадщини після його смерті.
Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини.
За таких обставин суд задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 та встановлює їй додатковий строку у два місяці для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Керуючись ст. 4, 12, 76-81, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Оскільської сільської ради Ізюмського району Харківської області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Встановити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 , додатковий строк для прийняття спадщини за заповітом після смерті рідного брата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю два місяці з дня набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 26 грудня 2023 року.
Суддя І.П. Латка