Справа № 363/1536/23
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/14619/2023
Головуючий у суді першої інстанції: Котлярова І.Ю.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача Крижанівської Г.В.,
суддів Матвієнко Ю.О., Шебуєвої В.А.
розглянувши в письмовому провадженні в м. Києві апеляційну скаргу адвоката Телещак Наталії Миколаївни, подану в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 11 серпня 2023 року, ухвалене у складі судді Котлярової І.Ю., у справі №363/1536/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, -
ВСТАНОВИВ:
У березні 2023 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу. Зазначила, що 30 вересня 2005 року Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції Полтавської області, між нею та ОСОБА_1 було зареєстровано шлюб. Від шлюбу вони мають трьох спільних дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Проте, їх спільне життя не склалося, у них різні погляди на сімейне життя. Тривалий час вони не проживають однією сім'єю, не ведуть спільного господарства, збереження сім'ї та примирення з відповідачем є неможливим, а подальше перебування в шлюбі суперечить її інтересам. ОСОБА_2 просила розірвати шлюб із ОСОБА_1 , зареєстрований 30 вересня 2005 року Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції Полтавської області, актовий запис № 1568, після розірвання шлюбу відновити їй дошлюбне прізвище « ОСОБА_2 ».
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 11 серпня 2023 року позов ОСОБА_2 задоволено.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , зареєстрований 30 вересня 2005 року Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції Полтавської області, актовий запис № 1568 - розірвано.
Після розірвання шлюбу позивачці відновлено дошлюбне прізвище « ОСОБА_2 ».
Не погоджуючись з вказаним рішенням, адвокат Телещак Н.М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу. Просила скасувати рішення суду першої інстанції та закрити провадження в справі. Посилається на те, що судом було порушено норми процесуального права, неповно встановлено обставини, що мають значення для справи. Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції помилково вважав встановленим, що сторони припинили шлюбні відносини. Зазначає, що на даний час ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підтримують подружні відносини та не мають бажання розривати шлюб. ОСОБА_2 має намір подати до суду заяву про відмову від позову.
Адвокат Томіна О.В., яка діє в інтересах ОСОБА_2 , подала відзив на апеляційну скаргу. Просила апеляційну скаргу задовольнити частково, скасувати рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_2 про відновлення дошлюбного прізвища та залишити вказані вимоги без розгляду, в задоволенні іншої частини апеляційної скарги відмовити. Також, до відзиву на апеляційну скаргу було долучено заяву ОСОБА_2 про залишення без розгляду позовних вимог про відновлення дошлюбного прізвища.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України справа призначена до розгляду судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи за наявними в матеріалах справи документами.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишення без задоволення виходячи з наступного.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 30 вересня 2005 року Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції Полтавської області, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було зареєстровано шлюб, актовий запис № 1568.
Від шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 мають трьох спільних дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
З'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 та розірвав шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Відповідно до положень ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Частиною 1 ст. 24 СК України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з ст. 56 СК України кожен з подружжя має право на припинення шлюбних відносин.
Установивши, що збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки ОСОБА_2 , суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для розірвання шлюбу.
Колегія суддів відхиляє посилання представника ОСОБА_1 на те, що сторони вже не мають бажання розривати шлюб, а позивачка має намір подати заяву про відмову від позову, оскільки такі посилання не відповідають матеріалам справи.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 неодноразово зверталася до суду першої інстанції із заявами, в якій вона підтримала свої вимоги щодо розірвання шлюбу. У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 зазначив, що ОСОБА_2 не відмовляється від своїх вимог про розірвання шлюбу.
При цьому колегія також відхиляє вимоги, викладені у відзиві представника ОСОБА_2 на апеляційну скаргу про залишення без розгляду позовних вимог ОСОБА_2 в частині вимог про відновлення дошлюбного прізвища останньої.
Так, у відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 зазначив, що сторони перебувають у дружніх відносинах, після розірвання шлюбу ОСОБА_2 не має бажання відновлювати дошлюбне прізвище « ОСОБА_2 » та просить залишити вказані вимоги без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
Разом з тим, норма п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України визначає можливість залишення позовних вимог без розгляду у разі подання позивачем відповідної заяви до початку розгляду справи по суті.
В даному випадку справа вже була розглянута, за наслідком розгляду судом ухвалене рішення.
При цьому позивачка не подавала відповідної заяви до суду першої інстанції та підтримувала свої вимоги в повному обсязі.
Відповідно до положень ст. 373 ЦПК України визначено, що в суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу.
Відтак, у апеляційного суду відсутні підстави для залишення позовних вимог ОСОБА_2 про відновлення дошлюбного прізвища без розгляду за заявою ОСОБА_2 .
Заяви про відмову від позовних вимог позивачка не подавала.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції по суті спору.
Колегія суддів не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. 268, 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу адвоката Телещак Наталії Миколаївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 ,залишити без задоволення.
Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 11 серпня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач
Судді