КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Апеляційне провадження Доповідач - Кулікова С.В.
№ 22-ц/824/14776/2023
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ Справа № 753/11445/21
15 листопада 2023 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Кулікової С.В.
суддів - Музичко С.Г.
- Болотова Є.В.
при секретарі - Кіпрік Х.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Ульянова Олега Віталійовича на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 10 липня 2023 року, ухваленого під головуванням судді Сирбул О.Ф., у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у вихованні дитини та спілкування з нею,-
ВСТАНОВИВ:
У червні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позов до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у вихованні дитини та спілкування з нею, в якому просив:
зобов'язати ОСОБА_1 не чинити йому перешкод у спілкуванні із сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визначити наступний порядок участі ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні з сином ОСОБА_3 : двічі на місяць (першої та третьої п'ятниці) з п'ятниці 17 год. до неділі 17 год. з ночівлею за місцем проживання батька ОСОБА_2 , а також в літній період часу кожного року протягом 30 календарних днів;
- зобов'язати ОСОБА_1 повідомляти ОСОБА_2 про зміну фактичного проживання сина ОСОБА_3 ;
- витребувати від ОСОБА_1 інформацію щодо місця реєстрації ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що протягом 2016 року на початку 2020 року він з відповідачкою проживали разом.
ІНФОРМАЦІЯ_2 в них народився син - ОСОБА_3 .
В період останнього року відносини між ним та відповідачем погіршились та в лютому 2020 року відповідач здійснила вивезення спільної дитини за межі України.
Місце проживання дитини в судовому порядку не визначено.
Вважає, що відповідач чинить йому перешкоди у спілкуванні з малолітнім сином.
Посилаючись на наведене, позивач просив суд задовольнити позов.
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 10 липня 2023 року позов задоволено частково.
Зобов'язано ОСОБА_1 не чинити перешкод ОСОБА_2 у спілкуванні із сином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визначено наступний порядок участі ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні з сином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : двічі на місяць (першої та третьої п'ятниці) з п'ятниці «17» год. «00» хв. до неділі «17» год. «00» хв. з ночівлею за місцем проживання батька ОСОБА_2 з урахуванням розпорядку дня дитини, стану здоров'я дитини; а також можливості спільного відпочинку у літній період часу кожного року на протязі 30 (тридцяти) календарних днів, з урахуванням особливостей такого відпочинку, стану здоров'я дитини та за домовленістю між батьками дитини.
Зобов'язано ОСОБА_1 повідомляти ОСОБА_2 про зміну місця фактичного проживання сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В іншій частині позову - відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 908 грн.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, представник відповідача звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначав, що суд дійшов необгрунтованого висновку, що відповідач чинить позивачу перешкоди у спілкуванні із сином. Будь-яких доказів на підтвердження слів позивача щодо здійснення відповідачем перешкод у спілкуванні його із сином матеріали справи не містять. При цьому, суд не урахував, що незважаючи на особисті відносини між позивачем і відповідачем, остання завжди сприяла у спілкуванні батька із сином, однак за весь проміжок часу саме позивач жодного разу не намагався побачити дитину.
Вказувала, що суд здійснив розгляд справи за відсутністю представників відповідача, тим самим позбавив її права надати пояснення в обгрунтування заперечень щодо позову.
Посилалася на те, що позивачем не було надано доказів на підтвердження порушення його прав відповідачем, а відтак і підстави для звернення до суду були відсутні.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивач ОСОБА_2 просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, посилаючись на те, що скарга не містить доводів в чому полягає незаконність чи необгрунтованість рішення суду по суті спору, доводи скарги фактично зводяться лише до незгоди представника відповідача з рішенням суду. Вказував, що рішення суду ухвалено відповідно до норм матеріального та процесуального права, з урахуванням якнайкращих інтересів дитини.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 адвокат Ульянов О.В. підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Заслухавши доповідь судді Кулікової С.В., пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.
Встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 мають спільного сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданого Дарницьким районним у м.Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві (а.с. 9, том 1).
Позивач ОСОБА_2 є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою від 17.08.2020 № 3225-5000298490 про взяття на облік, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 (а.с. 10, том 1).
Відповідач ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою від 20.11.2017 № 000411276/29541 про взяття на облік, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 (а.с. 15, том 1).
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21.05.2021 у справі № 359/4313/21 за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа - ОСОБА_1 було видано обмежувальний припис щодо ОСОБА_1 строком на шість місяців та вжито до неї заходи тимчасового обмеження її прав (а.с.16-19, том 1).
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18.05.2021 у справі № 753/7006/21 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 було видано обмежувальний припис щодо ОСОБА_2 строком на шість місяців та вжито до нього заходи тимчасового обмеження його прав (а.с. 20-23, том 1).
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 19.04.2021 у справі № 753/7109/21 у задоволені заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису відмовлено (а.с. 157-161, том 1).
Постановою Київського апеляційного суду від 19.10.2021 у справі № 753/7109/21, апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Дарницького районного суду м. Києва від 19.04.2021 залишено без змін (а.с. 150-156, том 1).
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11.06.2021 у справі № 359/4932/21 у задоволені заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису відмовлено (а.с. 178-181, том 1).
Постановою Київського апеляційного суду від 20.10.2021 у справі № 359/4932/21, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11.06.2021 залишено без змін (а.с. 162-176, том 1).
Відповідно до листа Державної прикордонної служби України від 15.03.2021 № 91-9206/0/15-21-Вих, надано витяг щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування в межах з Донецькою та Луганською областями та тимчасово окупованою територією АР Крим у період з 01.01.2019 по 15.03.2021, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Виїзд через пункт пропуску: КПВВ Станиця-Луганська, дата перетину: 18 лютого 2020 року, пішохід, за згодою обох батьків (а.с. 25, том 1).
Відповідно до листа Державної прикордонної служби України від 01.11.2021 № 91-42418/0/15-21-Вих, надано витяг щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування в межах з Донецькою та Луганською областями та тимчасово окупованою територією АР Крим у період з 01.01.2019 по 01.11.2021, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 В'їзд через пункт пропуску: КПВВ Станиця-Луганська, дата перетину: 24 липня 2021, пішохід. Виїзд через пункт пропуску: КПВВ Станиця-Луганська, дата перетину: 08 серпня 2021 року, пішохід (а.с. 12, том 3).
Відповідно до Акту обстеження умов проживання від 03.12.2021, який складений на підставі звернення Служби у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, з метою обстеження житлово-побутових умов проживання позивача ОСОБА_2 , проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_2 . Житло складається з двоповерхового будинку, з чотирма кімнатами. Для виховання та розвитку дитини створені такі умови: в дитячій кімнаті є спальне ліжко, стіл для розвитку, іграшки, шафа для одягу (а.с. 11, том. 3).
13.10.2022 надійшов лист № 101/46-2804 від третьої особи - Служби у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації в якому повідомили, що ОСОБА_1 не зареєстрована та не проживає за адресою: АДРЕСА_4 , а також зв'язок з ОСОБА_1 в телефонному режимі відсутній, а тому надати суду письмовий висновок щодо розв'язання спору не є можливим (а.с. 125, том 1).
З матеріалів справи, а також пояснень учасників судового розгляду, судом не встановлено, що спілкування позивача з сином не відповідає інтересам останнього або негативно впливає на розвиток дитини.
Небажання відповідача, як матері дитини, надавати можливість позивачу, як батьку, спілкуватися з сином, ґрунтується на особистих конфліктних відносинах, які склались між сторонами.
На даний час дитина - ОСОБА_3 знаходиться на непідконтрольній Україні території.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач чинить позивачу перешкоди у спілкуванні з дитиною, а, враховуючи права матері на спілкування з дитиною, вік дитини, тривалу відсутність спілкування батька з дитиною, та діючи в інтересах дитини, суд дійшов висновку про визначення способу участі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у вихованні сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : двічі на місяць (першої та третьої п'ятниці) з п'ятниці «17» год. «00» хв. до неділі «17» год. «00» хв. з ночівлею за місцем проживання батька ОСОБА_2 з урахуванням розпорядку дня дитини, стану здоров'я дитини; а також можливості спільного відпочинку у літній період часу кожного року на протязі 30 (тридцяти) календарних днів, з урахуванням особливостей такого відпочинку, стану здоров'я дитини та за домовленістю між батьками дитини.
Колегія суддів не в повній мірі погоджується з такими висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Статтею 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом (стаття 151, 153 СК України).
Згідно зі статтею 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Статтею 159 СК України встановлено, що у разі, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
Частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Отже, при вирішенні спору щодо участі у вихованні та визначенні порядку зустрічей з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини, суд має виходити, передусім, з інтересів дитини з урахування кожних конкретних обставин справи. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом лише в інтересах дитини.
При розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (стаття 19 СК України).
Встановивши, що права ОСОБА_2 як батька порушуються матір'ю, суд першої інстанції, з яким погоджується й апеляційний суд, дійшов правильного висновку про визначення способів участі батька у вихованні і спілкуванні з дитиною.
Однак колегія суддів не може погодитися з тим, що визначення способів участі батька у вихованні і спілкуванні з дитиною можливе шляхом встановлення систематичних побачень, спільного відпочинку та відвідування місць оздоровлення та культурно-розважальних центрів за місцем проживання батька, враховуючи, що дитина знаходиться на території, що не підконтрольна Україні.
Відтак, час, місце і періодичність побачень суд визначив без урахування віку дитини, стану здоров'я та її можливості щодо перебування за місцем знаходження батька.
За наведених обставин, враховуючи, вік дитини, тривалу відсутність спілкування батька з дитиною, перебування дитини на території, що не підконтрольна Україні та діючи в інтересах дитини, колегія суддів дійшла висновку, що необхідно встановити порядок участі позивача у вихованні та спілкуванні з сином: двічі на тиждень в режимі відеоконференцзв'язку з урахуванням розпорядку дня дитини, стану здоров'я дитини.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Дарницького районного суду міста Києва від 10 липня 2023 року в частині визначення способів участі батька у спілкуванні та вихованні дитини необхідно змінити, встановивши наступний порядок участі ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 :двічі на тиждень в режимі відеоконференцзв'язку з урахуванням розпорядку дня дитини, стану здоров'я дитини, в решті рішення суду підлягає залишенню без змін.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 454,00 грн.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381 - 384 ЦПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Ульянова Олега Віталійовича задовольнити частково.
Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 10 липня 2023 року в частині визначення способів участі батька у спілкуванні та вихованні дитини змінити, встановивши наступний порядок участі ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 :двічі на тиждень в режимі відеоконференцзв'язку з урахуванням розпорядку дня дитини, стану здоров'я дитини.
Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 10 липня 2023 року в іншій частині залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 454,00 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанову.
Повний текст постанови складено 21 грудня 2023 року.
Головуючий: Судді: