Справа №752/1426/23 Головуючий в суді І інстанції Ольшевська І. О.
Провадження № 22-ц/824/14927/2023 Доповідач в суді ІІ інстанції Мельник Я.С.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Мельника Я.С.,
суддів: Матвієнко Ю.О., Гуля В.В.,
за участі секретаря Медведчук Д.Ю.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 03 серпня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Самсунг Електронікс Україна Компані» про скасування наказу про призупинення трудового договору,
ВСТАНОВИВ:
У січні 2023 року позивач звернулась до суду із вказаним позовом, в якому просила суд визнати незаконним та скасувати наказ фінансового директора ТОВ «Самсунг Електронікс Україна Компані» Санг Шік Чой від 31.03.2022 № 532/к/тр про призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1 з моменту його прийняття; визнати незаконним та скасувати Наказ фінансового директора ТОВ «Самсунг Електронікс Україна Компані» Санг Шік Чой від 21.11.2022 № 567-1/к/тр про скасування Наказу «Про призупинення трудового ОСОБА_1 » № 532/к/тр від 31.03.2022.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 12 червня 2023 року провадження у частині позовних вимог про скасування наказу про призупинення дії трудового договору закрито.
У задоволенні позову в частині визнання незаконним та скасування наказу про скасування Наказу «Про призупинення трудового ОСОБА_1 » № 532/к/тр від 31.03.2022 відмовлено.
29 червня 2023 року представник «Самсунг Електронікс Україна Компані» подав заяву про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, в якій просив суд стягнути з позивача витрати відповідача на професійну правову допомогу у розмірі 109 705,80 гривень.
До суду надійшли заперечення від ОСОБА_1 на заяву про ухвалення додаткового рішення, які обґрунтовані неспівмірністю заявленим до стягнення розміром витрат на правничу допомогу зі складністю справи та розміром заявлених вимог та пропуском строку, встановленого ЦПК України для звернення із заявою про стягнення витрат на правову допомогу.
Додатковим рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 03 серпня 2023 року заяву задоволено частково та стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Самсунг Електронікс Україна Компані» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн. В іншій частині заяви відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним додатковим рішенням в задоволеній частьині, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви повністю, посилаючись на те, що вона подала позов у зв'язку з неповідомленням відповідачем її про скасування наказу, а тому, вважає, що саме в діях відповідача вбачається вина у понесенні ним витрат у зв'язку з розглядом даної справи, які відповідач поніс виключно на власний розсуд та з власної вини.
Вказує також на непропорційний та невиправданий розмір понесених витрат, та пропуск строку для подачі заяви про ухвалення додаткового рішення.
Від відповідача надійшли до суду письмові пояснення, в яких він вказує на необґрунтованість доводів апеляційної скарги та просить залишити її без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції - без змін.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Усович О.І. подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, в якому вказував на неможливість участі в судовому засіданні у зв'язку із зайнятістю в іншій справі, призначеній на 21.12.2023р. о 14:00 год.
Відповідно до статті 372 ЦПК суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Верховний Суд у постанові від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18, встановив, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті.
Отже, оскільки надання переваги участі у розгляді іншої справи не є поважною причиною неявки представника апелянта, заявник реалізував своє право на викладення відповідних аргументів в апеляційній скарзі та, зважаючи на межі розгляду справи в суді апеляційної інстанції (стаття 367 ЦПК), колегія суддів вважає за можливе провести розгляд справи апеляційним судом у відсутності позивача та його представника, позаяк зайнятість представника в іншій справі, призначеній на 21.12.2023р. о 14:00 год. в суді м. Києва, не позбавляє його можливості взяти участь у даній справі, яка призначена до розгляду в цей день на три години раніше - на 11:00 год.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Частково задовольняючи заяву відповідача про розподіл судових витрат, суд першої інстанції, проаналізувавши зміст та вартість наданої в межах даної справи правничої допомоги, з огляду на принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), дійшов висновку, що з ОСОБА_1 підлягають стягненню на користь ТОВ «Самсунг Електронікс Україна Компані» витрати на професійну правову допомогу в розмірі 10 000 гривень, що, на думку суду, є розумним, справедливим та таким, що відповідає обсягу наданих послуг з урахуванням їхньої дійсності та необхідності.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернулась до суду із позовом ТОВ «Самсунг Електронікс Україна Компані» та просила суд визнати незаконним та скасувати наказ фінансового директора ТОВ «Самсунг Електронікс Україна Компані» Санг Шік Чой від 31.03.2022 № 532/к/тр про призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1 з моменту його прийняття; визнати незаконним та скасувати Наказ фінансового директора ТОВ «Самсунг Електронікс Україна Компані» Санг Шік Чой від 21.11.2022 № 567-1/к/тр про скасування Наказу «Про призупинення трудового ОСОБА_1 » № 532/к/тр від 31.03.2022.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 12.06.2023 року провадження у справі за позовною вимогою про скасування наказу фінансового директора ТОВ «Самсунг Електронікс Україна Компані» Санг Шік Чой від 31.03.2022 № 532/к/тр про призупинення дії трудового договору з 31.03.2022 з ОСОБА_1 - закрито.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування Наказу фінансового директора ТОВ «Самсунг Електронікс Україна Компані» Санг Шік Чой від 21.11.2022 № 567-1/к/тр про скасування Наказу «Про призупинення трудового ОСОБА_1 » № 532/к/тр від 31.03.2022 - відмовлено.
29 червня 2023 року від представника «Самсунг Електронікс Україна Компані» адвоката Матвійчук Н.В. надійшла до суду заява про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі № 752/1426/23, в якій просить стягнути з позивача витрати на професійну правову допомогу у розмірі 109 705,80 гривень.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, що надавалася Адвокатським об'єднанням «Гвоздій та Оберкович», представником відповідача до суду надано: засвідчена копія Договору про надання правової допомоги № 31/08-22 від 08 серпня 2022 року; засвідчена копія Додатку № 3 від 10 лютого 2023 року до Договору про надання правової допомоги № 31/08-22 від 08 серпня 2022 року; засвідчена копія Акту надання послуг від 27 червня 2023 року до Додатку № 3 від 10 лютого 2023 року до Договору про надання правової допомоги № 31/08-22 від 08 серпня 2022 року; засвідчена копія Опису деталізованого обсягу наданих послуг від 27 червня 2023 року до Додатку № 3 від 10 лютого 2023 року до Договору про надання правової допомоги № 31/08-22 від 08 серпня 2022 року засвідчена копія Рахунку Адвокатського об'єднання «Гвоздій та Оберкович» № 4766 від 15 лютого 2023 року; засвідчена копія платіжної інструкції № 332 від 20 лютого 2023 року; засвідчена копія Наказу Адвокатського об'єднання «Гвоздій та Оберкович» № 72-п від 04 травня 2020 року; засвідчена копія Наказу Адвокатського об'єднання «Гвоздій та Оберкович» № 31-п від 27 грудня 2017 року; засвідчена копія Наказу Адвокатського об'єднання «Гвоздій та Оберкович» № 225-п від 07 жовтня 2019 року; засвідчена копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю адвоката Матвійчук Н. В.; засвідчена копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю адвоката Цвєткової К.В.; засвідчена копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю адвоката Селівакіна І.О.
Так, 08.08.2022 року між Адвокатським об'єднанням «Гвоздій та Оберкович» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Самсунг електронікс Україна компані» укладено договір №31/08-22 про надання правничої допомоги, за умовами пункту 1.1. в порядку та на умовах, погоджених Сторонами у цьому Договорі, клієнт доручає, а адвокатське об'єднання бере на себе зобов'язання надавати правову допомогу клієнту, обсяг якої визначається в додатках/додаткових угодах до цього договору, або іншим чином письмово погоджується сторонами, а клієнт зобов'язується оплатити гонорар за надані послуги та компенсувати усі фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору.
Підпунктом 5.2 пункту 5 договору встановлено, що розмір гонорару, порядок його обчислення (фіксований розмір, погодинна оплата тощо) та порядок проведення розрахунків за надання послуг клієнту згідно з цим договором визначається у додатках/додаткових угодах до цього договору, які є його невід'ємними частинами.
У свою чергу, відповідно до пункту 1 додатку № 3 розмір гонорару адвокатського об'єднання за послуги щодо представництва інтересів клієнта в судовій справі № 752/1426/23 в суді першої інстанції є фіксованим та складає гривневий еквівалент суми 2 500, 00 доларів США.
Відповідно до положень підпункту 1.2 пункту 1 додатку № 3 клієнт зобов'язується оплатити 100 % (сто відсотків) фіксованого гонорару за послуги відповідно до пункту 1 цього додатку, на підставі рахунку адвокатського об'єднання до 24.02.2023 включно.
Так, 15 лютого 2023 року адвокатське об'єднання надало відповідачу рахунок № 4766 від 15 лютого 2023 року на оплату професійних послуг з надання правової допомоги згідно з додатком № 3 до договору № 31/08-22 від 08 серпня 2022 року, в якому зазначена сума гонорару адвокатського об'єднання 91 421,50 грн., загальна сума до сплати 109 705,80 грн. (з урахуванням ПДВ), який відповідачем був оплачений, що підтверджується платіжною інструкцією № 332 від 20 лютого 2023 року.
Зважаючи на положення договору про надання правової допомоги, адвокатським об'єднанням були підготовлені наступні документи: акт надання послуг від 27 червня 2023 року до додатку № 3 від 10 лютого 2023 року до договору № 31/08-22 від 08 серпня 2022 року; опис деталізованого обсягу наданих послуг від 27 червня 2023 року до додатку № 3 від 10 лютого 2023 року до договору № 31/08-22 від 08 серпня 2022 року.
У складених Адвокатським об'єднанням Акті та Описі наведено детальний перелік, обсяг та опис послуг, що були надані Адвокатським об'єднанням Відповідачу при наданні йому правової допомоги та супроводі в Голосіївському районному суді м. Києва справи № 752/1426/23.
До суду надійшли заперечення від представника ОСОБА_1 - адвоката Усовича О.І. на заяву про ухвалення додаткового рішення, в яких він просить відмовити в задоволенні заяви.
Рішення суду першої інстанції мотивовано наступним.
Відповідно до положень частин другої, третьої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
У ч. 8 ст. 141 ЦПК України зазначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро (організаційні форми адвокатської діяльності). Стороною договору про надання правової допомоги є адвокатське бюро (частини третя статті 4 та частина п'ята статті 14 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
За змістом пункту 4 частини першої статті 1 вказаного Закону договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Суд врахував те, що при визначенні суми відшкодування він має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У разі недотримання вимог частини 4 статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, на яку ж і покладається обов'язок доведення неспівмірності витрат.
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 3-5, 9 статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 3-5, 9 статті 141 ЦПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об'єднаної Палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.
До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з позивача на користь відповідача понесених витрат на правову допомогу у розмірі 10 000 грн, що відповідає критеріям розумності, обґрунтованості, пропорційності та реальності таких витрат, в розумінні приписів частини п'ятої статті 137 ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги про те, що саме в діях відповідача вбачається вина у понесенні ним витрат у зв'язку з розглядом даної справи, оцінюються колегією суддів критично, позаяк звернення до суду з позовом є суб'єктивним правом позивача, а у випадку відмови у задоволенні позову, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача.
Твердження апелянта про пропуск відповідачем строку для подачі заяви про ухвалення додаткового рішення, відхиляється колегією суддів, з огляду на розгляд справи судом першої інстанції у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та не направленням місцевим судом повного тексту рішення на день звернення із даної заявою, разом з тим, відповідач ознайомився з повним текстом рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень 27 червня 2023 року, а тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для поновлення строку на подання заяви про ухвалення додаткового рішення.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Інші доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції та власного тлумачення характеру спірних правовідносин і встановлених судом обставин.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга та зміст оскаржуваного рішення не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи були допущені такі порушення норм матеріального чи процесуального права, які б відповідно до ст. 376 ЦПК України, могли б бути підставою для його скасування, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 374, 375 ЦПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а додаткове рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 03 серпня 2023 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: Судді: