КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
1[1]
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 19 грудня 2023 року, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу з доповненнями захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 29 листопада 2023 року, відносно
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , в с. Дмитрашівка Піщанського р-ну., Вінницької обл., громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого двох малолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого у тому АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 305 КК України, -
за участю: прокурора захисників в режимі відеоконференцзв'язку підозрюваного ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 ОСОБА_6
ВСТАНОВИЛА:
Вказаною ухвалою задоволено клопотання слідчого Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_9 та продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 , строком до 27 січня 2024 року включно.
Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_5 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив, поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого суді, скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання.
Щодо строку на апеляційне оскарження зазначає, що оголошення повного тексту рішення відбулося 04 грудня 2023 року, однак у цей день захисник перебував в Березанському міському суді Київської області, 05 грудня сторона захисту звернулася до слідчого судді про отримання копії повного тексту, однак апаратом судді повідомлено, що копія не виготовлена, апеляційну скаргу подано 05 грудня 2023 року.
Вважає оскаржувану ухвалу незаконною, через порушення норм матеріального та процесуального права.
Слідчим суддею не враховано обставини, які виникли після застосування та продовження запобіжного заходу, зокрема зменшення існування ризиків, передбачених п. 1-5 ст. 177 КПК України.
Так, 17 серпня 2023 року ОСОБА_6 добровільно з метою зменшення ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду зав слідчому паспорт громадянина України для виїзду за кордон, що підтверджується супровідним листом із відміткою, доданого до клопотання.
Також, усі докази у кримінальному провадженні у виді речовин, схожих на психотропні, вилучено, оглянуто та передано для проведення криміналістичних експертиз різного виду. Комп'ютерна техніка і мобільні телефони, як речові докази оглянуто та передано для експертного комп'ютерно-технічного дослідження, відтак ризик спотворення чи знищення доказів - відсутній.
Звертає увагу на те, що інший підозрюваний у кримінальному провадженні перебуває під вартою, а тому ОСОБА_6 не може здійснювати на нього вплив, а коло свідків йому не відомо, а ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином взагалі не існував та є абстрактним і недоведеним.
Окрім того, зважаючи на особу підозрюваного, який тривалий час працював у правоохоронних органах, обставини кримінального правопорушення, в сукупності свідчать, що за своєю особистістю підозрюваний не схильний до вчинення протиправних дій.
Крім того, ОСОБА_6 не визнає обставини і формулювання підозри, а тому 17 серпня 2023 року подав до слідчого ОСОБА_9 клопотання в порядку ст. 220 КПК України про його допит з приводу обставин підозри, що свідчить про співпрацю підозрюваного із органом досудового розслідування.
Звертає увагу, що ОСОБА_6 до затримання проживав за адресою: АДРЕСА_3 , вказана квартира належить на праві власності ОСОБА_6 ,(дружина), яка надала свою згоду на постійне місце проживання підозрюваного, в тому числі перебуваючи під дією запобіжного заходу. Разом з тим, дружина ОСОБА_6 має захворювання, яке потребує лікування.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисників та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.
Згідно з вимогами ст. 395 КПК України, ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення, у випадку необізнаності у заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КПК України.
Згідно з висновком Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду, який викладено у постанові від 27 травня 2019 року у справі № 461/1434/18, у випадку коли слідчий суддя з посиланням на ч. 2 ст. 376 КПК України постановив ухвалу та оголосив її резолютивну частину, а повний текст ухвали оголосив у інший день, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня оголошення резолютивної частини ухвали. Разом з цим, у випадку необізнаності у заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КПК України.
Статтею 117 КПК України визначено, що пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Згідно з висновком Касаційного кримінального суду Верховного Суду, що викладений у постанові від 02 березня 2018 року, процесуальний строк може бути поновлено за умови його пропуску з поважних причин, а поняття поважності причин пропуску строків є оціночним і його вирішення покладається на розсуд суду.
У клопотанні захисник зазначає, що оголошення повного тексту рішення відбулося 04 грудня 2023 року, однак у цей день захисник перебував в Березанському міському суді Київської області, 05 грудня сторона захисту звернулася до слідчого судді про отримання копії повного тексту, яку не отримано, апеляційну скаргу подано 05 грудня 2023 року. З огляду на обставини, на які посилався захисник у клопотанні, колегія суддів вважає за можливе визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді та поновити захиснику такий строк.
Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 27 жовтня 2022 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 22022000000000583, за підозрою у тому числі ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 305 КК України.
11 квітня 2023 року постановою прокурора Сумської обласної прокуратури підслідність кримінального провадження № 22023200000000036 від 10.02.2023 визначено за слідчими Головного слідчого управління СБ України.
14 квітня 2023 року матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях № 22022000000000583 та № 22023200000000036 об'єднано в одне провадження під єдиним реєстраційним номером № 22022000000000583.
01 травня 2023 року вручено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 305 КК України.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 01 травня 2023 року до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 02 червня 2023 року.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2023 року строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 продовжено до 02 грудня 2023 року.
15 листопада 2023 року матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях № 22022000000000583 та № 22023000000001156 об'єднано в одне провадження під єдиним реєстраційним номером № 22022000000000583.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 29 листопада 2023 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22022000000000583 продовжено до дванадцяти місяців, тобто до 02 березня 2024 року.
Оскаржуваною ухвалою строк запобіжного заходу ОСОБА_6 продовжено до 27 січня 2024 року включно.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування та продовження запобіжного заходу.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з положеннями ч. 1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Згідно з вимогами ст. ст. 197, 199 КПК України, за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на такий, що не пов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжений у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення в строки, встановлені статтею 219 цього Кодексу.
Під час розгляду клопотання органу досудового розслідування слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 305 КК України, що підтверджується долученими до клопотання матеріалами, сукупність яких є достатньою для продовження дії запобіжного заходу, оскільки ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшилися та продовжують існувати.
Для того, щоб арешт на підставі обґрунтованої підозри був виправданий у відповідності до статті 5 § 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні в момент перебування під вартою (Brogan and Others v. the United Kingdom, judgment of 29 November 1988, § 53). Також не обов'язково, щоб затриманій особі, було в подальшому висунуто обвинувачення або щоб справа проти особи була надіслана до суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке має підтвердити або спростувати підозру, яка є підставою для затримання (Murray v. the United Kingdom, judgmentof 28 October 1994, § 55).
Слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та, всупереч твердженням сторони захисту, правильно встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, які приведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.
Враховуючи, те, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для продовження застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого докази у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення.
Обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»).
В клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо фактів і інформації, які свідчать про причетність ОСОБА_6 до вчинення вказаного кримінального правопорушення та висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.
Вирішуючи питання щодо необхідності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя врахував дані про особу ОСОБА_6 , який обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, а саме злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, що свідчить про надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки таких дій, а тому на думку слідчого судді, будучи не ізольованим від суспільства, підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, з огляду на покарання, яке загрожує в разі визнання винним.
При цьому, враховуючи обізнаність підозрюваного щодо деяких даних про учасників кримінального провадження, підозрюваний, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та інших учасників у цьому ж кримінальному провадженні, з урахуванням обставин підозри, зв'язків причетних осіб до події, даних про застосування засобів конспірації під час вчинення дій.
Такі висновки також ґрунтуються на даних про те, що причетні особи, ОСОБА_6 зокрема, має досвід роботи в правоохоронних органах у сфері боротьби з наркозлочинністю, обізнаний з методами роботи, має спеціальні навички.
Крім того, існує ризик того, що підозрюваний взмозі знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей та документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на даний час не встановлені всі причетні особи, не встановлені всі вказані обставини у справі, досудове розслідування триває, в ході якого проводяться слідчі дії.
Також, підозрюваний ОСОБА_6 може незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки він володіє даними щодо їх місцезнаходження, та іншими контактними даними, наявні достатні підстави вважати, що матиме можливість впливати на вказаних учасників процесу шляхом підкупу, примусу, погроз з метою зміни або відмови їх від наданих показань.
За таких обставин, з урахуванням характеру вчинених кримінальних правопорушень та особи підозрюваного, який може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, що повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження, а тому слідчий суддя вважав, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 забезпечить виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків та надасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених ст. 2 КПК України.
Крім того, слідчий суддя вважав доведеним прокурором те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам, оскільки на даному етапі особисте зобов'язання, застава, особиста порука чи домашній арешт не є достатніми для гарантування поведінки підозрюваного, виходячи із встановлених судом ризиків, обсягу підозри, вагомості обсягу психотропної речовини, тяжкості кримінального правопорушення.
Врахування тяжкості покарання при розгляді питання щодо запобіжного заходу відповідає практиці Європейського суду з прав людини при застосуванні ст. ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (рішення у справі «Ілійков проти Болгарії», де Суд визначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Вказані ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які враховано під час застосування та продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному, на цей час не зменшилися та продовжують існувати, зокрема, підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, знищити, сховати або спотворити будь-які з речей, чи документів, які мають істотне значення для кримінального провадження, вчинити інший злочин.
У зв'язку з цим, слідчий суддя обґрунтовано вказав, що більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не здатні запобігти вказаним ризикам.
Окрім того, колегія суддів перевіряє наявність існування вказаних ризиків на момент постановлення оскаржуваної ухвали та вважає їх доведеними.
В сукупності із викладеним, для вирішення справи у відповідності до вимог закону, слідчий суддя врахував дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_10 ,а також інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України.
Рішення слідчого судді є законним, обґрунтованим і вмотивованим, оскільки постановлено згідно норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України, та ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об'єктивно оціненими судом, в порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження, натомість доводи та твердження захисника, колегія суддів вважає - безпідставними, у зв'язку з чим приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення.
Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді місцевого суду постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції - не встановлено.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 199, 194, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
ПОСТАНОВИЛА:
Поновити захиснику ОСОБА_5 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 29 листопада 2023 року.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 29 листопада 2023 року відносно ОСОБА_6 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу з доповненнями захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_11 ОСОБА_12 ОСОБА_13
Унікальний номер справи 761/43716/23 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_14
Провадження 11сс/824/7787/2023 Доповідач ОСОБА_1
Категорія ст.183, 199 КПК