КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа №754/16173/23 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/7324/2023 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2023 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 09 листопада 2023 року, щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. міста Києва, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області за ч.2 ст. 15, ч.4 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, від відбування покарання звільнений, з іспитовим строком 1 рік,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК Україниу кримінальному провадженні №12023100030003217 від 07.11.2023,
за участю:
прокурора ОСОБА_8 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_6 ,
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою слідчого суддіДеснянського районного суду м. Києва від 09 листопада 2023 року задоволено клопотання старшого слідчого СВ Деснянського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за матеріалами кримінального провадження №12023100030003217 від 07.11.2023, за ознаками ч.2 ст.345 КК України та застосовано до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор», строком на 60 (шістдесят) днів, до 06.01.2024 включно, без визначення розміру застави.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відмовити в повному обсязі в задоволенні клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосувавши запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на нічний час доби за адресою: АДРЕСА_1 . У разі незадоволення попередніх двох пунктів, апелянт просить встановити розмір застави, у вигляді одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою та такою, що постановлена формально та без огляду на практику ЄСПЛ.
Апелянт вказує на те, що слідчим суддею не було прийнято до уваги пояснення ОСОБА_7 , щодо відсутності у нього умислу на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому. Слідчий суддя, постановляючи оскаржувану ухвалу, повинен був відмовити у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу, оскільки слідчий, порушуючи вимоги ч. 2 ст. 177 КПК України, ініціював застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, а саме обґрунтованої підозри.
Оскаржуваною ухвалою не обґрунтовуються висновки щодо наявності достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та не прийнято до уваги молодий вік ОСОБА_7 , що він має постійне місце проживання с. Софіївська Борщагівка, де проживає разом з батьками та хворим на онкологічне захворювання дідом 1946 р.н., працює водієм вантажного автомобіля неофіційно.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, доводи прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту, вивчивши матеріали судового провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, що слідчим відділомДеснянського УП ГУНП у м.Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100030003217 від 07.11.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до Наказу Головного управління Національної поліції у місті Києві № 362 о/с від 07.03.2023 року ОСОБА_10 призначено на посаду дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції № 2 (з обслуговування житлового масиву «Троєщина» Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві. 07.11.2023 року приблизно о 20 годині 40 хвилин дільничний офіцер поліції сектору превенції відділу поліції № 2 (з обслуговування житлового масиву «Троєщина») Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_11 спільно із старшим дільничним офіцером поліції сектору превенції відділу поліції № 2 (з обслуговування житлового масиву «Троєщина») Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_12 під час несення служби з обслуговування території Деснянського району міста Києва, знаходились за адресою: місто Київ, вул. Закревського, 89, де отримали від невстановлених громадян усне звернення про побиття невстановленими особами за вказаною адресою. Під час невідкладного реагування на вказане звернення громадян, зазначеними працівниками поліції на місці події виявлено дві групи осіб, між якими явно був конфлікт, а також автомобіль «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_1 . В цей час особи, на яких вказали попередньо як на учасників бійки сіли до вказаного автомобілю, за кермо якого сів ОСОБА_7 , та розпочав рух.
Після чого, на неодноразові вимоги ОСОБА_13 , який був одягнений у поліцейський однострій із відповідними знаками розрізнення та який пред'явив службове посвідчення на своє ім'я, до ОСОБА_7 щодо припинення руху автомобіля та залишення його салону, останній, усвідомлюючи, що до нього звертається представник правоохоронного органу із законними вимогами, проігнорував їх та, маючи умисел на заподіяння працівникові правоохоронного органу тілесних ушкоджень, 07.11.2023, перебуваючи за вказаною адресою за кермом автомобіля «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_1 продовжив рух та близько 20 год. 40 хв. здійснив наїзд на ОСОБА_13 .
Внаслідок такого наїзду ОСОБА_11 опинився на капоті автомобіля та лишався в такому положення протягом руху автомобіля близько 10-15 метрів, після чого впав на асфальтне покриття, а ОСОБА_7 , керуючи вказаним автомобілем, з місця вчинення кримінального правопорушення зник.
В результаті вказаних протиправних дій ОСОБА_7 потерпілому ОСОБА_14 були спричинені легкі тілесні ушкодження у вигляді забоїв м'яких тканин лівого колінного суглобу, лівої кисті.
Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 345 КК України.
Наступного дня, 08.11.2023 о 06:00 год. ОСОБА_7 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України та повідомлений про підозру в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень, у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків, тобто кримінальне правопорушення, передбачене за ч. 2 ст. 345 КК України.
09.11.2023 старший слідчий СВ Деснянського УП ГУНП у м.Києві ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_8 , 09.11.2023 звернувся до слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 у кримінальному провадженні за №12023100030003217 від 07.11.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
Ухвалою слідчого суддіДеснянського районного суду м. Києва від 09 листопада 2023 року задоволено вказане клопотання слідчого та застосовано до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор», строком на 60 (шістдесят) днів, до 06.01.2024 включно, без визначення розміру застави.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись у кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183 КПК України.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що рішення слідчим суддею, з урахуванням початкової стадії досудового розслідування, прийнято з дотриманням зазначених вимог національного та міжнародного законодавства.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, для обґрунтованої підозри повинні бути факти або інформація, які б переконали неупередженого спостерігача в тому, що ця особа, можливо, вчинила злочин (рішення у справі «Ilgar Mammadov v. Azerbaijan» п. 88).
Під час розгляду клопотання органу досудового розслідування, всупереч твердженням апелянта, слідчий суддя суду першої інстанції встановив, що у даному кримінальному провадженні ОСОБА_7 може бути причетним до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України. Це підтверджено дослідженими у судовому засіданні матеріалами кримінального провадження, долученими до клопотання, що дає підстави для застосування до нього запобіжного заходу, з метою здійснення подальшого розслідування.
Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на мотив та спосіб вчинення кримінального правопорушення, які мають високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої наслідками не лише для конкретної особи, а і для суспільства в цілому, наявність реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистості, а також враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Слідчий суддя прийняв рішення на основі доведених органом досудового розслідування та прокурором обставин, з якими закон пов'язує можливість застосування виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, дослідивши належним чином всі матеріали провадження та навівши в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
При цьому, колегія суддів зауважує, що слідчий суддя, на даному етапі провадження, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи наявна причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії кримінального розслідування (рішення у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства»).
Колегією суддів встановлено, що як слідчим у клопотанні, так і прокурором у судовому засіданні доведено, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України існують, зокрема ризик переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Слідчим суддею враховано, що при встановленні наявності ризику того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, слідчий суддя не може орієнтуватися лише на суворість можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на низку інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі, або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko проти Росії, § 106). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev проти Молдови, § 58). Ризик втечі не виникає лише за відсутності постійного місця проживання (Sulaoja проти Естонії, § 64).
Що стосується оцінки обставин, які дають підстави вважати, що має місце ризик того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, то тяжкість обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення інших правопорушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться (ibid., § 40).
ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, однак в разі доведення вини останнього, покарання буде призначено за правилами ст. 71 КК України, з урахуванням невідбутого покарання у виді 5 років позбавлення волі.
Враховуючи наведене, у слідчого судді не було сумнівів у тому, що ризики того, що ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення (пп.5 ч.1 ст.177 КПК України) має високий ступень, з огляду на попереднє засудження ОСОБА_7 та вчинення інкримінованих події під час випробувального терміну, визначеного в порядку ст. 75 КК України.
Ризик впливу на потерпілого та свідків, передбачений пп.3 ч.1 ст.177 КПК України, слідчим суддею визнано маловірогідним, з огляду на особливий статус потерпілого - працівника поліції, та невизначене коло свідків на яких може бути здійснений вплив. Так, серед останніх є також працівників поліції, та представники протилежної групи молодиків, які приймали участь у конфлікті. Наведене, фактично унеможливлює вплив підозрюваного на свідків з метою уникнення відповідальності, оскільки зміна показів свідків буде ініціювати вирішення питання про притягнення їх до відповідальності.
На підставі викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, зокрема вік, стан здоров'я, його соціальні зв'язки, сімейний стан, репутацію підозрюваного, який має молодий вік, постійне місце проживання с. Софіївська Борщагівка, де проживає разом з батьками та хворим на онкологічне захворювання дідом 1946 р.н., працює водієм вантажного автомобіля неофіційно, проте підозрюється у умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 345 КК України, колегія суддів приходить до висновку про доведеність слідчим та прокурором у клопотанні ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи відсутні.
Крім того, на даній початковій стадії досудового розслідування підстави для застосування до ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу, зокрема домашнього арешту в нічний час доби з покладенням відповідних процесуальних обов'язків, як того просить сторона захисту, відсутні, з огляду на інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення, не є такими, які б унеможливлювали перебування підозрюваного ОСОБА_7 під вартою.
За наведених вище обставин колегія суддів вважає, що слідчий суддя при розгляді клопотання слідчого дослідив всі обставини, з'ясування яких могло мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та вмотивованого рішення, відповідно до вимог ст. 370 КПК України.
Таким чином, зазначені у апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких захисник просить скасувати ухвалу суду, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.
Крім того, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності з вимогами п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України не визначив розмір застави, оскільки інкримінований злочин за ч.2 ст.345 КК України вчинено із застосуванням насильства.
Згідно з положенням ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Ухвала слідчого судді відповідає вказаним вимогам.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів - не виявлено.
Враховуючи викладене, рішення слідчого судді суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, в порядку та межах, передбачених на даній стадії провадження, а тому апеляційна скарга, з викладеними в ній доводами, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -
постановила:
Ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 09 листопада 2023 року, - залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
_____________ _______________ _______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4