Справа № 752/3313/23 Головуючий в суді І інстанції - Бушеленко О.В.
Провадження № 33/824/4822/2023 Доповідач в суді II інстанції - Рудніченко О.М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2023 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Рудніченко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Ничик Аліни Валеріївнина постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 11 вересня 2023 року, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає - АДРЕСА_1 ,-
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
ВСТАНОВИВ:
Як встановлено судом першої інстанції, 23.01.2023 приблизно о 23:35 у м. Києві по вул. Велика Васильківська, 116 водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Ssang Young, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови). Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, що зафіксовано технічними засобами відеозапису - нагрудною камерою співробітників Національної поліції, які оформили у зв'язку з цим протокол про адміністративне правопорушення. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правила дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 11 вересня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддано його адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. у дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір у сумі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції захисник ОСОБА_1 - адвокат Ничик А.В.подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 11 вересня 2023 року та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги адвокат Ничик А.В.зазначає, що оскаржувана постанова прийнята з грубим порушенням норм як матеріального так і процесуального права.
Наголошує, що протокол про адміністративне правопорушення є належним доказом про винність особи та за своєю суттю є процесуальним документом, яким уповноважений орган засвідчує певне порушення, допущене особою, яке містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого відповідними нормами КУпАП і який є підставою для подальшого провадження у справі, якщо протокол було складено без порушень, у відповідності до чинного законодавства передбаченого ст. 256 КУпАП.
На відеофайлі зафіксовано лише спілкування поліцейського з особою, при цьому відсутня інформація про роз'яснення особі її прав, передбачених ст. 268 КУпАП, ознаки, які можуть свідчити про обґрунтованість пропозицій пройти огляд на стан сп'яніння, встановлення осіб свідків та їх наявність.
Крім цього, працівниками поліції не було задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факту порушення водієм таких положень ПДР, які б відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 .
Звертає увагу, що відеозапис розпочинається з того, що працівники поліції підходять до стоячого автомобіля. Відеодоказів того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції в матеріалі справи не містять.
Зауважує, що знаходження за кермом транспортного засобу, яке не є в стані руху (знаходиться в нерухомому стані), особи в нетверезому стані не є доказом вчинення останньою адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, оскільки саме перебування особи на місці водія не доводить факт керування транспортним засобом, незалежно від наявності ввімкненого двигуна.
Таким чином, сторона захисту вважає, що працівниками поліції було порушено процедуру складання адміністративного матеріалу, що є підставою для закриття провадження по справі.
Також, захисник акцентує увагу суду на те, що суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім того, 24.11.2023 на адресу Київського апеляційного суду надійшло клопотання захисника Ничик А.В. про розгляд справи без її участі.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
З матеріалів справи щодо ОСОБА_1 слідує, що наведені вимоги закону суддею місцевого суду під час її розгляду були дотримані.
Так, ч. 1 ст. 130 КУпАПвизначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно ж з пунктами 1, 12 розділу ІІ Інструкції Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє таку особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Отже, відмова водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в закладі охорони здоров'я є підставою притягнення особи до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 вбачається, що суддя місцевого суду при її розгляді дослідив письмові докази у справі, та, за відсутності жодних клопотань щодо дослідження додаткових доказів, постановив рішення на підставі наявних у провадженні доказів.
На противагу доводам апеляційного прохання, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується перш за все письмовими доказами, які правильно були враховані судом на обґрунтування свої висновків, а саме даними, які містяться:
- в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 087806 від 23.01.2023, який складений уповноваженою на те особою, а його зміст у повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП. При цьому протокол був підписаний особою, яка його склала та безпосередньо ОСОБА_1 . Будь-яких заперечень чи незгоди зі змістом протоколу ОСОБА_1 не зазначив, незгоди з діями працівників поліції не вказав (а.с. 1);
- у відеозаписі з нагрудної камери працівника поліції на якому відображено подію, у зв'язку з якою щодо ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, спілкування водія та працівників поліції. В ході спілкування з поліцейськими, водій ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки або у медичному закладі відмовився (а.с.2).
Крім того, апелянт не заперечує того факту, що події, зафіксовані долученим до протоколу відеозаписом, відбувалися в дійсності.
Таким чином, суддя місцевого суду, проаналізувавши усі докази по справі, правильно встановив фактичні обставини правопорушення, визнавши доведеним невиконання водієм п. 2.5 Правил дорожнього руху України, отже дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційний суд критично ставиться до доводів апелянта про те, що співробітниками поліції не було роз'яснено ОСОБА_1 його права. Так, у графі протоколу про адміністративне правопорушення про роз'яснення прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП наявний підпис ОСОБА_1 , і повідомлено, що розгляд адміністративної справи відбудеться у Голосіївському районному суді міста Києва, Власноручний підпис ОСОБА_1 підтверджує достовірність зазначеної інформації в протоколі.
Також апеляційний суд звертає увагу на те, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять жодних відомостей щодо протиправності дій працівників поліції, зокрема на час складання протоколу, та оскарження таких дій і їх результатів.
Інших доводів, які б заслуговували на увагу і підтверджували позицію апелянта щодо незаконності постанови судді місцевого суду та наявності підстав для закриття провадження в справі, в апеляційній скарзі не наведено.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. the United Kingdom») від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Виходячи з наведеного, доводи апеляційної скарги суд не може прийняти до уваги, оскільки вони мають формальний характер та спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення, а доводи апеляційної скарги не є такими, що доводять невинуватість ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого йому правопорушення, а будь-яких інших доказів щодо відсутності вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з матеріалів справи не вбачається і вони не знайшли свого підтвердження.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено з дотриманням вимог ст. 33, ч. 1 ст. 130 КУпАПта в межах строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.
З огляду на те, що апеляційним переглядом справи щодо ОСОБА_1 не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права, а висновки судді місцевого суду в постанові від 11.09.2023 відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на належних та допустимих доказах і не спростовуються доводами апеляційної скарги, вважаю, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Ничик Аліни Валеріївни- залишити без задоволення.
Постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 11 вересня 2023 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О. М. Рудніченко