Справа № 760/11830/23 Головуючий в суді І інстанції - Бурлака О.В.
Провадження № 33/824/4148/2023 Доповідач в суді II інстанції - Рудніченко О.М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2023 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Рудніченко О.М.,
секретар: Сіваєва Ю.В.,
за участю:
особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 ,
іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 18 липня 2023 року, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , директор ПП «Відкриття»,-
визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП,-
ВСТАНОВИВ:
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 18.05.2023, об 11 годині 04 хвилин, в м. Києві по вул. Андрія Головка, керуючи транспортним засобом марки «Volkswagen Tiguan», д.н.з. НОМЕР_1 , була неуважною, виїхала на регульоване перехрестя з вул. Університетська, на заборонений червоний сигнал світлофору, внаслідок чого здійснила зіткнення з транспортним засобом марки «Toyota Yaris», д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався по вул. Університетська, на зелений сигнал світлофору, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів з матеріальними збитками, чим порушила вимоги п.2.3б), п.8.7 ПДР України.
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 18 липня 2023 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено на неї стягнення у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 18 липня 2023 року, та провадження по справі закрити.
В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що оскаржувана постанова винесена за результатами неповного дослідження доказів, з порушенням норм матеріального та процесуального права. Також суд першої інстанції, підійшов формально до розгляду справи, не з'ясувавши всіх обставин справи.
Апелянт вважає, що інформація щодо світла світлофора у точний час дорожньо-транспортної пригоди є основним критерієм визначення винуватця, адже, перехрестя на якому сталося ДТП було регульоване. Як стверджує ОСОБА_3 вона виїхала на перехрестя на зелене світло світлофора, що можуть підтвердити свідок та інформація щодо перемикання світла світлофора.
Також, різниться час настання ДТП у протоколі про адміністративне правопорушення та у схемі місця ДТП. Тому апелянт вважає, що протокол та схема місця ДТП складені з порушенням чинного законодавства.
Заслухавши доповідь судді,
пояснення ОСОБА_1 , яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити,
пояснення іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги,
перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Основним завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення, відповідно до ст.245 КУпАП є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із Законом.
Згідно ст.280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Адміністративна відповідальність за статтею 124 КУпАП настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Отже, диспозиція статті 124 КУпАП не встановлює певних правил поведінки, а посилається на інші норми законодавчих актів, у даному конкретному випадку на п.п. 2.3 б) та 8.7. ПДР України.
Тому, розглядаючи дану категорію справ, суд має вирішити питання щодо винуватості особи у межах порушення вимог п.п. 2.3 б) та 8.7 Правил дорожнього руху України, які зазначені у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
За змістом п. 2.3 (б) Правил дорожнього руху України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Пунктом 8.7 Правил дорожнього руху України встановлено, що світлофори призначені для регулювання руху транспортних засобів і пішоходів, мають світлові сигнали зеленого, жовтого, червоного і біло-місячного кольорів, які розташовані вертикально чи горизонтально. Сигнали світлофора можуть бути з нанесеною суцільною чи контурною стрілкою (стрілками), із силуетом пішохода, X-подібні. На рівні червоного сигналу світлофора із вертикальним розташуванням сигналів може встановлюватися табличка білого кольору із нанесеною на ній стрілкою зеленого кольору.
Так, судом першої інстанції встановлено, що 18 травня 2023 року об 11 годині 04 хвилин водій ОСОБА_1 в м. Києві по вул. Андрія Головка, керуючи транспортним засобом марки «Volkswagen Tiguan», д.н.з. НОМЕР_1 , була неуважною, виїхала на регульоване перехрестя з вул. Університетська, на заборонений червоний сигнал світлофору, внаслідок чого здійснила зіткнення з транспортним засобом марки «Toyota Yaris», д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався по вул. Університетська, на зелений сигнал світлофору, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів з матеріальними збитками, чим порушила вимоги п.2.3б), п.8.7 ПДР України
У ході апеляційного розгляду ОСОБА_1 вказала, що 18 травня 2023 року об 11 год. 04 хв. керуючи автомобілем «Volkswagen Tiguan», д.н.з. НОМЕР_1 , виїхала на регульоване перехрестя на вулиці Університетська у місті Києві на зелене світло світлофора, після чого водій автомобіля «Toyota Yaris», д.н.з. НОМЕР_2 в'їхав в ліву сторону її автомобіля, пошкодивши його від переднього крила до заднього крила.
В свою чергу інший учасник дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 показав, що 18 травня 2023 року об 11 год. 04 хв. керуючи транспортним засобом «Toyota Yaris», д.н.з. НОМЕР_2 , перетинаючи перехрестя на тільки почавший мигаючий зелений сигнал світлофора побачив, що інший автомобіль д.н.з. НОМЕР_3 на високій швидкості перетинає перехрестя рухаючись в бік проспекту Лобановського, у зв'язку з чим він здійснив спробу максимально швидко загальмувати. Удар відбувся в передню частину його авто і приблизно на рівні водійського сидіння іншого авто. Водій іншого авто одразу після зіткнення ствердно погоджувалась, що є винуватцем.
Крім того, під час апеляційного розгляду задоволено клопотання ОСОБА_1 та допитано свідка ОСОБА_4 , яка повідомила суду, що проживає за адресою АДРЕСА_2 , тобто поруч з місцем де трапилась дорожньо-транспортна пригода та зазначила, що момент зіткнення вона не бачила, а вийшла на балкон почувши удар, відразу звернувши увагу на дорогу і світлофор. Після зіткнення для головної дороги, по якій рухався автомобіль «Toyotа» горіло зелене світло світлофору.
В свою чергу, допитаний під час апеляційного розгляду свідок ОСОБА_5 , яким був свідком дорожньо-транспортної пригоди суду показав, що працює в школі по вул. А. Головка, 13/1, тобто поруч з місце де трапилась дорожньо-транспортна пригода та зазначив, що автомобіль, який рухався по вул. А Головка спричинив зіткнення, тому що одразу після удару світлофору став перемикатися з червоного на жовтий та зелений.
Такі докази у сукупності та взаємозв'язку між собою переконливо доводять, що контактування транспортних засобів відбулося на перехресті, рух на якому регулюється світлофором, а тому саме невиконання водієм ОСОБА_1 вимог п.п. 2.3 (б), 8.7 Правил дорожнього руху України призвело до настання дорожньо-транспортної пригоди та пошкодження транспортних засобів.
Проте, незважаючи на невизнання вини ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції погоджується з висновками районного суду про доведеність її винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, правильності кваліфікації дій за вказаною статтею, оскільки зазначене підтверджуються зібраними у справі доказами.
За результатами перегляду цієї справи, апеляційний суд з об'єктивністю констатує і це підтверджується матеріалами справи, що водій автомобіля «Volkswagen Tiguan», д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 , в порушення вимог п.2.3 (б) та 8.7. Правил дорожнього руху України намагалася проїхати перехрестя на червоний сигнал світлофора, внаслідок чого здійснила зіткнення з транспортним засобом, який рухався на зелений сигнал світлофору.
Таким чином, дана дорожньо-транспортна пригода відбулась в результаті недотримання ОСОБА_1 вищевказаних вимог ПДР, які знаходяться у причинному зв'язку з подією та наслідками, оскільки ОСОБА_1 , у даній дорожній ситуації, для забезпечення безпеки, повинна була при наближенні до перехрестя зменшити швидкість, утриматись від виїзду на перехрестя на червоний сигнал світлофору і зупинитись.
Висновки суду про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП є привальними і такими, що ґрунтуються на сукупності належних, допустимих та взаємоузгоджених між собою доказів, а саме даних: протоколу про адміністративне правопорушення серія ААД № 264727 від 18.05.2023 (а.с. 1); схеми ДТП, на якій зафіксовано місце зіткнення транспортних засобів, їх розташування на проїзній частині дороги, наявність дорожніх знаків та розмітки, погодні умови, стан покриття тощо; на зворотній стороні схеми зафіксовані механічні пошкодження транспортних засобів в результаті ДТП, їх приналежність та поліси цивільної відповідальності (а.с. 2); письмових пояснень учасників ДТП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.3,4), поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Доводи апелянта про те, що вона виїхала на перехрестя на зелене світло світлофора, є не обґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, зокрема показами свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Доводи ОСОБА_1 про те, що протокол про адміністративне правопорушення та схема дорожньо-транспортної пригоди складені з порушенням чинного законодавства, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять жодних відомостей щодо протиправності дій працівників поліції, зокрема на час складання протоколу, та оскарження ОСОБА_1 таких дій і їх результатів.
Інших доводів, які б заслуговували на увагу і підтверджували позицію апелянта щодо незаконності постанови судді місцевого суду та наявності підстав для закриття провадження в справі, в апеляційній скарзі не наведено.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. the United Kingdom») від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Апеляційний суд, під час перегляду справи, в повній мірі надав всім учасникам судового розгляду, з урахуванням принципів диспозитивності та змагальності сторін, право та можливість надати пояснення, представити додаткові докази, спростувати доводи іншої сторони та довести переконливість своїх вимог.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено з дотриманням вимог ст. 33, ст. 124 КУпАП та в межах строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.
Враховуючи, що при розгляді справи судом першої інстанції не допущено порушень вимог ст. 280 КУпАП, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність особи, що притягується до адміністративної відповідальності у вчиненому правопорушенні та кваліфікацію дій, підстав для скасування, або зміни постанови суду не вбачається, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 18 липня 2023 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О. М. Рудніченко