КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
№ 33/824/4213/2023 Постанова винесена суддею Бірсою О.В.
Категорія: ст. 124 КУпАП
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2023 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Горб І.М., за участю особи, щодо якої провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито - ОСОБА_1 та його захисника Буценка А.І., потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 10 серпня 2023 року стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який раніше не притягувався до адміністративної відповідальності,
ВСТАНОВИЛА:
Постановою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 10 серпня 2023 року провадження у справі про адміністративне провадження стосовно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Згідно постанови, суд розглянув протокол про адміністративне правопорушення, відповідно до якого, ОСОБА_1 08 червня 2023 року об 11-20 год. в м. Києві по бул. Верховної Ради, 21-Б, підземний паркінг, встановив-залишив візок у межах смуги руху транспортного засобу, який водій не міг об'єктивно спроможний виявити з місця водія, був не огороджений, не позначений на проїзній частині, не вжив жодних заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху, в результаті відбувся наїзд автомобілем «БМВ», державний номерний знак НОМЕР_1 . Внаслідок наїзду транспортний засіб отримав механічні пошкодження з матеріальним збитками, чим порушив вимоги п. 1.5 Правил дорожнього руху.
Проте, посилаючись на встановлені при судовому розгляді обставини та матеріали справи, суддя дійшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України, оскільки він не був учасником дорожнього руху на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , вважаючи постанову суду такою, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати і направити справу на новий судовий розгляд.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що судом першої інстанції при розгляді даної адміністративної справи було грубо порушено ст.ст. 251-252, 278, 280 КУпАП, а саме: не досліджено докази (протокол, схему ДТП та пояснення ОСОБА_1 і потерпілої); не надано оцінку поясненням ОСОБА_1 , який визнав свою вину в тому, що він залишив без нагляду на проїжджій частині підземного паркінгу тачку (перешкоду) без огороджень та навіть не намагався її прибрати з проїжджої частини, коли почув як в'їхав її автомобіль; не викликав у судове засідання потерпілу, чим порушив право на справедливий суд (надання доказів і пояснень потерпілим для всебічного розгляду справи); не встановив чи мав місце причинно-наслідковий зв'язок «між бездіяльністю ОСОБА_1 та пошкодженням її транспортного засобу»; не досліджено всі обставини справи в їх сукупності, що призвело до хибного висновку і прийняття постанови, яка не відповідає вимогам закону (в тому числі і ст. 252 КУпАП).
Так, апелянт вказує, що 08 червня 2023 року приблизно о 12 год. 20 хв. вона заїхала до підземного паркінгу, який знаходиться за адресою: м. Київ, бул. Верховної ради, 21-Б, з метою припаркувати свій транспортний засіб на місці № 54. Рухаючись зі швидкістю 10-15 км/год. до свого місця паркування з ввімкненим ближнім світлом, здійснила наїзд на металеву тачку, яка була залишена ОСОБА_1 на проїжджій частині паркінгу. Будь-яких попереджувальних знаків або огороджень біля тачки або навколо її розташування не було встановлено. Вона не мала можливості побачити тачку, оскільки її висота складала 46 см, а світло у паркінгу над місцем № 54 та на сусідніх місцях до місця № 61 відсутнє. Тачка темно-зеленого кольору, яку неможливо об'єктивно побачити на темному асфальтному покритті та ще і без належного освітлення.
Після зіткнення вона зупинила свій транспортний засіб та вийшла із машини. ОСОБА_1 вину свою визнав одразу та пояснив, що залишив без нагляду тачку біля її паркувального місця та пішов прибирати паркувальне місце № 89, яке знаходиться навпроти її паркувального місця. Чув як рухався її автомобіль, але не думав, що тачка буде заважати проїзду. Вона викликала поліцію.
При цьому, апелянт наголошує, що при в'їзді до підземного паркінгу нею були виконані вимоги п.п. 12.1, 12.2-12.3 Правил дорожнього руху.
По приїзду поліцейських ОСОБА_1 також повідомив, що вину свою визнає та пояснив, що залишив тачку для сміття перед паркувальним місцем № 54 на проїжджій частині паркінгу. Не думав, що тачка може заважати проїзду. Працівниками поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП. У вказаному протоколі ОСОБА_1 також визнав свою вину. Дані про те, що ОСОБА_1 не згоден з адміністративним правопорушенням, яке зазначено в протоколі, відсутні.
Схемою ДТП від 08 червня 2023 року підтверджено, що дорожнього огородження вздовж проїжджої частини підземного паркінгу, на момент зіткнення, не має; місце зіткнення - вказано проїжджа частина дороги підземного паркінгу; місце зіткнення (залишення тачки для сміття) розташовано за 0,8 метрів до в'їзду на паркувальне місце № 54, тобто на проїжджій частині дороги. Дані про те, що ОСОБА_1 не згоден зі схемою ДТП відсутні.
В своїх поясненнях ОСОБА_1 також визнає вину, пояснюючи, що тачку залишив на дорозі і пішов прибирати інше паркувальне місце.
На думку апелянта, всі докази вказують та доводять бездіяльність ОСОБА_1 , який прибирав у погано освітленому підземному паркінгу; залишив тачку для сміття на проїжджій частині дороги підземного паркінгу; чув як заїхав автомобіль який рухався із ближнім світлом, але не прибрав тачку з проїжджої частини дороги, оскільки не вважав, що тачка може загрожувати вільному проїзду, внаслідок чого відбулося зіткнення і її автомобіль зазнав механічних пошкоджень.
Зазначені докази щодо їх достовірності та допустимості не викликають сумнівів, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку та безпосередньо на місці події працівниками поліції у присутності ОСОБА_1 та потерпілої. Будь-яких зауважень до складених матеріалів не має.
З огляду на викладене апелянт вважає, що наявний причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю ОСОБА_1 та пошкодженням її транспортного засобу.
Також апелянт вважає, що ОСОБА_1 навмисно змінив свою позицію в суді першої інстанції, виключно як спробу уникнути небажаних для себе наслідків, оскільки зрозумів, що внаслідок його бездіяльності пошкоджено транспортний засіб, що може бути підставою в майбутньому для відшкодування відновлювального ремонту.
Зазначає, що в суді першої інстанції ОСОБА_1 взагалі не пояснював свою бездіяльність щодо залишення перешкоди на проїжджій частині дороги, а лише вказував, що він не може бути притягнутий до відповідальності за ст. 124 КУпАП, оскільки не є учасником дорожнього руху.
Крім того, апелянт вказує, що ознайомившись з матеріали справи виявила документи, які невідомо як там опинилися, а саме: ордер про надання правової допомоги серії АІ за №1196248 від 18 липня 2023 року; схема руху автомобіля у підземному паркінгу за адресою: бул. Верховної ради, 21-А, затверджена Головою правління ОСББ «БВР-21-Б» ОСОБА_3 ; дві фотографії, на яких зображено охоронника по паркінгу та розмітку напрямку руху автомобілів (без будь-яких пояснень що це за фотографії, де саме вони взяті, на що потрібно звернути увагу на цих фотографіях).
При цьому судом першої інстанції не вказано в постанові чи досліджувалися вказані докази, хто їх надав чи яким іншим чином вони з'явилися в матеріалах провадження.
Апелянт вказує, що дані фотографії та схема руху не відповідають стану підземного паркінгу та взагалі викликають підозру їх підроблення.
На думку апелянта, судом першої інстанції не досліджено доказів в їх сукупності, що і призвело до хибного висновку, що на час скоєння ДТП ОСОБА_1 не був учасником дорожнього руху та не був на проїзній частині паркінгу під-час скоєння ДТП водієм транспортного засобу «БМВ» з візком для сміття, який знаходився на проїзній частині в нерухомому вигляді.
Зазначає, що, якщо при підготовці справи до розгляду, судом встановлено, що складені документи працівниками поліції в сукупності унеможливлюють подальший розгляд справи, суд вправі направити документи на доопрацювання.
Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, пояснення ОСОБА_2 на підтримку доводів апеляційної скарги, а також ОСОБА_1 та його захисника Буценка А.І., які заперечували проти поданої апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з'ясовувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У відповідності до п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Склад правопорушення - це наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.
Так, ст. 124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Об'єктивна сторона даного правопорушення виражається у порушенні саме учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (матеріальний склад).
Згідно ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин.
Відповідно до п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23 грудня 2005 року, суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин.
Як вбачається з складеного протоколу про адміністративне правопорушення, 08 червня 2023 року об 11-20 год. в м. Києві по бул. Верховної Ради, 21-Б, підземний паркінг, ОСОБА_1 встановив-залишив візок у межах смуги руху транспортного засобу, який водій не міг об'єктивно спроможний виявити з місця водія, був не огороджений, не позначений на проїзній частині, не вжив жодних заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху, в результаті відбувся наїзд автомобілем «БМВ», державний номерний знак НОМЕР_1 , що призвело до його пошкодження.
На схемі місця дорожньо-транспортної пригоди зафіксовано лише місце зіткнення та автомобіль «БМВ», державний номерний знак НОМЕР_1 , який уже припаркований на паркомісці та має пошкодження переднього бамперу.
Згідно наявних в матеріалах справи та наданих під час апеляційного розгляду пояснень ОСОБА_1 , він прибирав на підземному паркінгу та тачку для сміття поставив впритул до стовпа, від повороту на відстані метрів семи. Тачку залишає там завжди, коли прибирає. В паркінгу машини завжди приїжджають і виїжджають, і раніше проблем не виникало. Дівчина на «БМВ» заїжджала і заділа тачку лівим краєм бампера.
За поясненнями ОСОБА_2 , вона заїхала до підземного паркінгу, рухаючись до свого паркомісця № 54 з увімкненим світлом та здійснила наїзд на тачку, яка була розташована на проїжджій частині дороги паркінгу з лівої сторони. Була погане освітлення, а тому вона не мала можливості побачити перешкоду. Крім того, тачка темного кольору, тому її важко побачити навіть при гарному освітлені. Тачку залишив прибиральник, який в цей час прибирав на паркінгу.
Таким чином, з вищенаведених доказів вбачається, що ОСОБА_1 не був учасником дорожнього руху та навіть не знаходився на проїзній частині паркінгу під час наїзду водія транспортного засобу "БМВ" на візок для сміття. При цьому візок був у нерухомому стані та, згідно пояснень ОСОБА_1 , був поставлений впритул до стовпа. Згідно схеми ДТП, місцем зіткнення і є ділянка біля стовпа. Крім того, сама ОСОБА_2 пояснила, що, наближаючись до свого паркомісця, вона наїхала на візок для сміття, було погане освітлення, а тому вона не побачила цю перешкоду. Тобто жоден з наявних у матеріалах справи доказів не вказує на ОСОБА_1 , як на учасника дорожнього руху, що виключає можливість притягнення його до відповідальності за ст. 124 КУпАП.
Слід зазначити, що протокол про адміністративне правопорушення та схема ДТП підписані усіма учасниками, заперечень і зауважень не містять як зі сторони ОСОБА_1 , так і ОСОБА_2 .
Доводи ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_1 під час розгляду справи в суді першої інстанції змінив свою позицію, зокрема заперечував свою вину у вчиненому ДТП, яку на початку визнавав повністю, є безпідставними, оскільки у своїх письмових поясненнях та поясненнях наданих безпосередньо в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 визнавав не те, що автомобіль «БМВ» наїхав на візок для сміття з його вини, а що цей візок біля стовпа, на який наїхала на автомобілі «БМВ» ОСОБА_4 , залишив він, проте ці обставини жодним чином не вказують на його причетність до даної дорожньо-транспортної пригоди, зважаючи, що учасником дорожнього руху він не був.
Що стосується наявних в матеріалах провадження ордеру про надання правової допомоги; схеми руху автомобіля у підземному паркінгу за адресою: бул. Верховної ради, 21-А, затвердженої Головою правління ОСББ «БВР-21-Б» ОСОБА_3 та двох фотографій, на яких зображено охоронника по паркінгу та розмітку напрямку руху автомобілів, джерело походження яких, згідно доводів апелянта, невідомо, то слід зазначити наступне.
Ордер про надання правової допомоги був наданий адвокатом Буценком А.І. на підтвердження своїх повноважень як захисника Давиденка В.А.
Що стосується інших матеріалів, на які посилається ОСОБА_2 , то вони були надані стороною захисту як докази у справі, що відповідає вимогам ч. 1 ст. 268 КУпАП, якою передбачено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання.
При цьому доводи апелянта про неналежність і недопустимість цих доказів не приймаються судом до уваги, зважаючи на ті обставини, що на вказані докази суд першої інстанції не посилався, оскільки суд, встановивши відсутність складу адміністративного правопорушення, провадження по справі закрив на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
З цих же підстав суд не погоджується з доводами ОСОБА_2 щодо необхідності направлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення на доопрацювання, зважаючи на ті обставини, що судом не притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не через відсутність належних і допустимих доказів, а у зв'язку з тим, що він не є учасником дорожнього руху.
Щодо посилань ОСОБА_2 на істотні порушення вимог закону під час розгляду справи, а саме розгляду справи судом першої інстанції у її відсутність та порушення у зв'язку із цим її прав на надання пояснень по суті правопорушення та доказів, то зазначені права нею в повній мірі реалізовані в суді апеляційної інстанції, проте будь-яких вагомих доказів та доводів на спростування правильності висновків суду про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у зв'язку з тим, що він не є учасником дорожнього руху, нею не надано.
За таких обставин, постанова суду є законною та обґрунтованою, тому підстави для її скасування - відсутні, а відтак, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суддя
ПОСТАНОВИЛА:
апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 10 серпня 2023 року, якою провадження у справі про адміністративне провадження стосовно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду Горб І.М.