ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 грудня 2023 року Чернігів Справа № 620/18162/23
Чернігівський окружний адміністративний суд:
у складі головуючого судді Поліщук Л.О.,
за участю секретаря Костючок В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку статті 229 КАС України, у приміщенні суду адміністративну справу за позовом Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови,
УСТАНОВИВ:
Департамент соціальної політики Чернігівської міської ради звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Семиразума Євгенія Володимировича про накладення штрафу ВП №68722119 від 28 листопада 2023 року.
Обґрунтовуючи вимоги позивач зазначив, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів. У зв'язку з чим, у відповідача були відсутні підстави для винесення постанови про накладення штрафу на боржника в сумі 5100,00 грн.
Ухвалою судді від 18.12.2023 відкрито провадження у справі та відповідно до статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України призначено у відкритому судовому засідання на 26.12.2023 о 13:30 год.
Відповідачі у встановлений ухвалою суду строк відзив на позов не надали, про причини не подання відзиву суд не повідомили.
Відповідно до частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У судове засідання сторони не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Позивач надав до суду заяву, в якій просив розгляд справи провести без його участі.
Дослідивши матеріали справи суд встановив таке.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.12.2021 у справі №620/13567/21 визнано протиправними дії Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік в меншому розмірі, ніж сім мінімальних пенсій за віком. Зобов'язано Департамент соціальної політики Чернігівської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, з урахуванням виплачених суми.
Рішення суду набрало законної сили 20.01.2022.
На виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавчий лист №620/13567/21, що виданий 07.02.2022 Чернігівським окружним адміністративним судом про зобов'язання Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, з урахуванням виплачених суми /зворот а. с. 11, а. с. 12/.
Виконавче провадження відкрито постановою державного виконавця ВП №68722119 від 21.02.2022. Відповідно до вимог частини 6 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначено про необхідність боржнику виконати рішення протягом 10 робочих днів /а. с. 7-8/.
Листом від 27.05.2022 №04-31/4145 Департамент соціальної політики Чернігівської міської ради повідомив відповідача, зокрема, про те, що з метою виконання рішення суду Управління соціального захисту населення Деснянського району добровільно, до відкриття виконавчого провадження, здійснило перерахунок ОСОБА_2 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, з урахуванням фактично виплачених сум. Сума допомоги, яку необхідно доплатити становить 8992,00 грн.
Відповідно до пункту 11 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення виконання рішень суду, Департаментом подано до Департаменту соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації інформацію про потребу в бюджетних коштах за бюджетною програмою КПКВК 2501290 «Забезпечення виконання рішень суду» на забезпечення виконання судових рішень щодо стягнення/виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня на загальну суму 15879,00 грн, що включає 8,3 тис. грн на забезпечення виконання рішення суду у справі №620/13567/21. Виплата вказаної допомоги стягувачу у зазначеній справі на виконання судового рішення буде здійснено Департаментом у черговості, яка визначена пунктом 7 Порядку. Таким чином, Департамент вжив належних заходів для вирішення питання фінансування з Державного бюджету на виконання судового рішення. Зазначає, що факт невиконання рішення суду без поважних причин відсутній /а. с. 9-10/.
На підтвердження вказаного додано Перерахунок щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік на виконання рішення суду від 07.02.2022 у справі №620/13567/21 /а. с. 6/ та листи Департаменту соціального захисту Чернігівської обласної державної адміністрації про надання інформації щодо потреби в бюджетних асигнуваннях для забезпечення виконання грошових зобов'язань, які виникли на підставі рішень на користь стягувачів за бюджетною програмою КПКВК 2501290 «Забезпечення виконання рішень суду» /а. с. 13, 24, 28, 30, 32/ на звернення Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради.
Відповідно до статей 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з невиконанням рішення суду без поважних причин у встановлений строк, постановою державного виконавця від 28.11.2023 на боржника накладено штраф у розмірі 5100,00 грн та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення /а. с. 11-12/.
Вважаючи постанову про накладення штрафу протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з цим позовом до суду.
Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно зі статтею 3 Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Відповідно до частин першої та другої статті 63 Закону, зокрема, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.
Частиною першою статті 75 Закону встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (частина друга статті 75 Закону).
Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України «Про виконавче провадження». Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Поважними, в розумінні наведених норм Закону, можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Так, суд вважає за необхідне зазначити, що 01.01.2013 набрав чинності Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» №4901-VІ (далі - Закон № 4901-VІ), яким затверджено Порядок погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 4901-VІ держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).
Частиною першою статті 7 Закону № 4901-VI визначено, що виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Тобто, оскільки Департамент соціальної політики Чернігівської міської ради є державним органом у розумінні статті 2 Закону №4901-VI, то рішення має виконуватись відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» з особливостями, визначеними Законом №4901-VI.
Пунктом 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №4901-VI визначено, що заборгованість погашається в такій черговості: у першу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду щодо пенсійних та соціальних виплат, про стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, а також у зв'язку з втратою годувальника.
Бюджетні асигнування на погашення заборгованості визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що виплата нарахованих (перерахованих) соціальних виплат за рішеннями суду здійснюється, зокрема, коштами, передбаченими за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Черговість виконання судових рішень визначається датою їх надходження.
Статтями 21, 23, 25, 30 Бюджетного кодексу України визначено, що державна установа (організація), яка фінансується за рахунок коштів державного бюджету, відповідає за своїми зобов'язаннями лише при наявності відповідних бюджетних призначень, виділених виключно на ці цілі для погашення певної заборгованості.
Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років; довгострокових зобов'язань за енергосервісом, узятих на облік органами Казначейства України; довгострокових зобов'язань у рамках державно-приватного партнерства, узятих на облік органами Казначейства України; середньострокових зобов'язань за договорами щодо забезпечення судноплавного стану внутрішніх водних шляхів та судноплавних шлюзів; середньострокових зобов'язань у сфері охорони здоров'я; середньострокових зобов'язань за договорами на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації - після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації (частина перша статті 48 Бюджетного кодексу України).
Стаття 116 Бюджетного кодексу України визначає порушенням бюджетного законодавства порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, а саме: взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України; здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч цьому Кодексу чи закону про Державний бюджет України.
Згідно статті 87 Бюджетного кодексу України видатки на державні програми з соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, здійснюють у встановленому порядку за рахунок наявних надходжень до загального фонду державного бюджету в межах обсягів призначень, передбачених у Державному бюджеті України.
Тобто відповідно до статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Водночас суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2021 №902 затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення виконання рішень суду у 2021 році, який визначає механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою Забезпечення виконання рішень суду для забезпечення виконання рішень суду такими боржниками: Мінсоцполітики, Нацсоцслужба та її територіальні органи, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення обласних і Київської міської держадміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення), структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (крім м. Києва) рад (далі - районні органи соціального захисту населення), центри з нарахування та здійснення соціальних виплат, які відповідають вимогам пункту 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі - центри з нарахування та здійснення соціальних виплат), визначені судом боржниками у виконанні рішення суду.
Пунктами 3, 4 зазначеного Порядку визначено, що головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінсоцполітики.
Розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня є Нацсоцслужба та її територіальні органи, регіональні органи соціального захисту населення, районні органи соціального захисту населення, центри з нарахування та здійснення соціальних виплат.
Згідно з пунктом 5 Порядку №902 бюджетні кошти спрямовуються з дотриманням такої пріоритетності напрямів:
1) забезпечення виконання грошових зобов'язань, які виникли на підставі рішень на користь стягувача (далі - грошове зобов'язання), щодо якого винесено рішення, боржниками у виконанні яких визначено Мінсоцполітики та Нацсоцслужбу, а також відшкодування моральної шкоди та судових витрат, сплати виконавчого збору, витрат і штрафів, накладених державним виконавцем відповідно до норм Закону України «Про виконавче провадження»;
2) забезпечення виконання грошових зобов'язань щодо виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань разової грошової допомоги до 5 травня у розмірах, визначених Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань», боржниками у виконанні яких визначено регіональні органи соціального захисту населення, районні органи соціального захисту населення, центри з нарахування та здійснення соціальних виплат, а також відшкодування моральної шкоди та судових витрат.
Черговість виконання рішень визначається боржником за датою їх надходження до боржника, в межах однієї дати - за датою набрання рішенням законної сили, якщо рішення, які виконуються за датою набрання ними законної сили, прийнято стосовно декількох позивачів, - за прізвищами в алфавітному порядку (пункт 7 Порядку).
У пункті 8 Порядку №902 визначено, що боржник формує окремі списки за черговістю виконання рішень відповідно до пріоритетності спрямування коштів, визначеної пунктом 5 цього Порядку (далі - списки).
Згідно з пунктом 9 Порядку №902 розподіл бюджетних коштів між боржниками здійснюється Мінсоцполітики з дотриманням пріоритетності напрямів пропорційно потребі в забезпеченні виконання рішень на підставі інформації, наданої Мінсоцполітики Нацсоцслужбою та регіональними органами соціального захисту населення за встановленою Мінсоцполітики формою.
Регіональні органи соціального захисту населення розподіляють бюджетні кошти між районними органами соціального захисту населення та центрами з нарахування та здійснення соціальних виплат з дотриманням пріоритетності їх спрямування пропорційно потребі в забезпеченні виконання рішень на підставі інформації, сформованої відповідно до черговості.
Пунктами 11-15 Порядку №902 передбачено, що районні органи соціального захисту населення та центри з нарахування та здійснення соціальних виплат щомісяця до 5 числа подають регіональним органам соціального захисту населення інформацію про потребу в бюджетних коштах для забезпечення виконання рішень, підготовлену відповідно до пріоритетності з дотриманням черговості їх виконання за встановленою Мінсоцполітики формою.
Регіональні органи соціального захисту населення узагальнюють отриману від районних органів соціального захисту населення та центрів з нарахування та здійснення соціальних виплат інформацію про потребу в бюджетних коштах для забезпечення виконання рішень і не пізніше ніж протягом п'яти робочих днів подають Мінсоцполітики узагальнену інформацію про потребу в бюджетних асигнуваннях на зазначені цілі в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.
Мінсоцполітики після надходження від регіональних органів соціального захисту населення узагальненої інформації про потребу в бюджетних коштах для забезпечення виконання рішень не пізніше ніж протягом трьох робочих днів перераховує бюджетні кошти регіональним органам соціального захисту населення відповідно до розподілу бюджетних коштів у межах помісячного розпису асигнувань.
Регіональні органи соціального захисту населення не пізніше ніж протягом наступного робочого дня перераховують бюджетні кошти на рахунки районних органів соціального захисту населення та центрів з нарахування та здійснення соціальних виплат відповідно до розподілу бюджетних коштів.
Районні органи соціального захисту населення та центри з нарахування та здійснення соціальних виплат протягом трьох робочих днів перераховують бюджетні кошти на рахунки стягувачів, відкриті в установі уповноваженого банку.
Тобто Міністерство соціальної політики України перераховує кошти регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між районними органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, які і здійснюють безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня на виконання рішення судів.
Як вбачається з матеріалів справи Департамент, як орган соціального захисту населення, неодноразово надавав до регіонального органу соціального захисту населення - Департаменту соціально захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації, інформацію щодо потреби в бюджетних асигнуваннях для забезпечення виконання грошових зобов'язань, які виникли на підставі рішень на користь стягувачів за бюджетною програмою КПКВК 2501290 «Забезпечення виконання рішень суду», про що відповідач був проінформований листом Департаменту від 27.05.2022 №04-31/4145, з наданням в якості підтвердження копії перерахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік та копії листа від 18.05.2022 №04-33/3694.
Зокрема, у листі Департаменту соціально захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації від 17.05.2022 №10-09/1704 вказано, що Міністерство соціальної політики України щодо означеного вище питання повідомило, що у зв'язку з воєнними діями в Україні та з метою ефективного, раціонального використання бюджетних коштів Кабінетом Міністрів України було скорочено видатки загального фонду державного бюджету, зокрема, за бюджетною програмою за КПКВК 2501290 на 73 млн гривень /а. с. 28/.
З огляду на вказані правові норми та встановлені обставини, суд дійшов висновку, що оскільки перерахована на виконання рішення суду грошова допомога до 5 травня є виплатою, яка фінансується з державного бюджету, відповідні кошти для виплати стягувачу до позивача (боржника) не надходили від розпорядників вищого рівня - Департаменту соціально захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації та Міністерства соціальної політики України відповідно, тому невиконання рішення суду №620/13567/21 в цій частині мало місце за наявності поважних причин, які в силу діючого законодавства не залежать від позивача як місцевого органу соціального захисту.
Тобто позивач, як боржник у виконавчому провадженні №68722119, вжив всі дії та конкретні заходи, спрямовані на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду у справі №620/13567/21, що підтверджується матеріалами справи.
Водночас, постанова державного виконавця про накладення штрафу від 28.11.2023 ВП №68722119 не містить обґрунтувань щодо реальної можливості позивача сплатити стягувачу суму перерахованої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік та умисного не вчинення цих дій.
Крім того, державний виконавець відповідно до пункту 3 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.
З огляду на викладене, судом враховується, що, як було зазначено вище, постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути прийнята лише за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього. При цьому, визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу є саме не виконання рішення суду без поважних причин. Поважними можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником, та які не залежали від його волевиявлення.
Такий висновок узгоджується з практикою Верховного Суду, висловленою в постановах від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а, від 13.06.2018 у справі №757/29541/14-а, від 10.09.2019 у справі №0840/3476/18, від 19.08.2020 у справі №140/784/19, від 31.05.2022 у справі №360/940/20.
Суд вказує, що часткове невиконання судового рішення відбулось з незалежних від позивача причин, які є поважними у розумінні статті 75 Закону України «Про виконавче провадження», що виключає можливість накладення штрафу на боржника.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 травня 2020 року у справі №310/6910/16-а.
Враховуючи зазначене, невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
За такого правового регулювання та обставин справи, суд вважає відсутніми обґрунтовані підстави для прийняття оскаржуваної постанови про накладення штрафу, оскільки виконання рішення суду не може ставитись у залежність лише від волі та/або бажання боржника щодо такого виконання, а й повинно бути оцінено виконавчою службою на предмет наявності об'єктивних можливостей та відповідного законодавчого регулювання такого виконання.
Таким чином, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій та рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позовна заява підлягає задоволенню повністю.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, стягненню з відповідача не підлягають.
Аналогічна правова позиція щодо стягнення судових витрат викладена у постановах Верховного Суду від 22.04.2021 у справі №1440/2242/18 та від 20.05.2021 у справі №420/5465/18.
Керуючись статтями 287, 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позовну заяву задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Семиразума Євгенія Володимировича про накладення штрафу ВП №68722119 від 28 листопада 2023 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Позивач: Департамент соціальної політики Чернігівської міської ради, вул. Івана Мазепи, 19,м. Чернігів,Чернігівська обл., Чернігівський р-н, 14017, код ЄДРПОУ: 43649464.
Відповідач: Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, просп. Миру, 43,м. Чернігів,Чернігівська обл., Чернігівський р-н,14000, код ЄДРПОУ: 43316700.
Відповідач: Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 28, м. Суми, Сумська область, 40003, код ЄДРПОУ: 43316700.
Повний текст рішення суду виготовлений 26 грудня 2023 року.
Суддя Л.О. Поліщук