СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 грудня 2023 року Справа № 480/11802/23
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Прилипчука О.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/11802/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
ВСТАНОВИВ:
До Сумського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, щодо відмови у проведенні перерахунку та виплаті пенсії із збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 15 років відповідно до положень ч. 2 ст. 56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області провести перерахунок та виплачувати пенсію відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад встановлений стаж 15 років, починаючи з 01 жовтня 2023 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що є пенсіонером, і перебуває на обліку в Головному управлінню Пенсійного фонду України в Сумській області та з 12.06.1995 отримує пенсію, на даний час згідно ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Також позивачка є особою, постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), посвідчення серії НОМЕР_1 , проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, а саме АДРЕСА_1 , яке включено до переліку населених пунктів зони безумовного (обов'язкового) відселення згідно до постанови кабінету міністрів УРСР від 23 липня 1991 року №106.
Відповідно до висновку медико-соціальної експертної комісії з 17.02.1999 встановлено інвалідність III групи безстроково (довідка до акта огляду МСЕК серії БУ № 011460). Захворювання має причинний зв'язок з наслідками Чорнобильської катастрофи.
02.10.2023 року позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою від 02.10.2023 про перерахунок пенсії відповідно до вимог ч. 2 ст. 56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад встановлений мінімальний стаж роботи 15 років.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 01.11.2023 повідомлено, що підстави для проведення перерахунку пенсії із збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад 20 років стажу у відповідності з пунктом 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ відсутні.
Не погодившись з відмовою, позивачка звернулась до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 06.11.2023 відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідачу копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано до електронного кабінету через систему "Електронний суд", документ доставлено до електронного кабінету 06.11.2023 (а.с. 26).
У встановлений судом строк відповідач відзив не надав.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінню Пенсійного фонду України в Сумській області та з 12.06.1995 отримує пенсію згідно ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (а.с. 9).
Також позивачка є особою, постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), посвідчення серії НОМЕР_1 (а.с. 8), проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, а саме АДРЕСА_1 (а.с. 6).
Відповідно до висновку медико-соціальної експертної комісії з 17.02.1999 встановлено інвалідність III групи безстроково (довідка до акта огляду МСЕК серії БУ № 011460). Захворювання має причинний зв'язок з наслідками Чорнобильської катастрофи (а.с. 14, 15).
02.10.2023 року позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою від 02.10.2023 про перерахунок пенсії відповідно до вимог ч. 2 ст. 56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад встановлений мінімальний стаж роботи 15 років.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 01.11.2023 № 1800-0202-8/49093 (а.с. 12-13) повідомлено, що питання пенсійного забезпечення осіб, постраждалих від Чорнобильської катастрофи категорії 1, регулюються Законами України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28.02.1991 № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-ХІІ).
Відповідно до статті 54 Закону № 796-ХІІ пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.
В усіх випадках розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими, зокрема, для III групи інвалідності - 3700 гривень, який починаючи з 2022 року щороку з 1 березня індексуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з урахуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Разом з тим, стаття 56 Закону № 796-ХІІ передбачає пільги щодо обчислення стажу роботи (служби).
Так, згідно з пунктом 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ (зі змінами), право на пенсію у повному розмірі мають, зокрема, жінки, віднесені до категорії 1, за наявності стажу роботи не менш як 15 років, із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75% заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону № 1058-ІV
У свою чергу, частиною другою статті 27 Закону № 1058-ІV визначено, що за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом (до 01.01,2004), тобто, перша складова, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, яким с Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі Закон № 1788-ХІІ), а частина розміру пенсії за період страховою стажу, набутого після набрання чинності цим Законом (з 01.01.2004), тобто, друга складова, відповідно до Закону № 1058-ІУ
При цьому, частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством (перша складова), не може перевищувати максимального розміру пенсії, визначеного законом для відповідної категорії пенсіонерів (168,00 грн), та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.
Для визначення першої складової застосовується порядок визначення розміру пенсії за віком, передбачений статтею 19 Закону № 1788-ХІІ, а саме: пенсія за віком призначається у розмірі 55 процентів заробітку, але не нижче мінімального розміру пенсії. Жінкам за кожний повний рік роботи понад 20 років пенсія збільшується на 1 % заробітку, але не менш як на 1% мінімального розміру пенсії.
Для визначення розміру пенсії за другою складовою застосовуються норми частини 1 статті 27 Закону № 1058-ІУ згідно з якими основний розмір пенсії визначається шляхом множення заробітної плати особи на коефіцієнт її страхового стажу, визначені за періоди після 01.01.2004.
Статтею 28 Закону № 1058-ІУ визначено, що жінкам, яким пенсія призначена до 01.10.2011 і після вказаної дати не перераховувалась із заробітної плати, за страховий стаж, набутий після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, за наявності 20 років страхового стажу, встановлюється мінімальний розмір пенсії у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. За кожний повний рік страхового стажу понад 20 років пенсія за віком збільшується на один відсоток основного розміру пенсії, але не більше ніж на один відсоток вищезазначеного мінімального розміру пенсії за віком.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається при прийнятті Державного бюджету України на відповідний рік.
З 01.12.2022 розмір вищезазначеного прожиткового мінімуму становить 2093,00 грн, з 01.01.2023 його розмір не змінився.
Отже, з огляду на викладене, за бажанням особи може обиратись лише порядок визначення розміру пенсії, передбачений статтею 27 Закону № 1058-IV/
Враховуючи зазначене, підстави для проведення перерахунку пенсії із збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад 20 років стажу у відповідності з пунктом 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ відсутні.
Не погодившись з відмовою, позивачка звернулась до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відносини з приводу призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду врегульовані Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі також - Закон №1058-IV).
Статтею 28 Закону №1058-IV визначено, що за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років - жінкам пенсія за віком збільшується на 1% розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1% мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення врегульовані Законом №796-XII.
Відповідно до частини другої статті 56 Закону №796-XII (у редакції від 28.06.2017) право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорії 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75% заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85% заробітку.
Предметом спору у цій справі є перерахунок пенсії позивача відповідно до частини другої статті 56 Закону №796-ХІІ зі збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років.
Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (далі також - Закон № 2148-VIII) до частини другої статті 56 Закону №796-ХІІ внесено зміни, згідно з якими право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону № 1058-IV.
Відповідно до частини другої статті 27 Закону № 1058-IV, за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
Отже правове регулювання спірних правовідносин змінилось і у зв'язку зі змінами Закон №796-ХІІ пов'язує збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж встановлений частиною другою статті 56 цього Закону, з призначенням пенсії на умовах, визначених частиною другою статті 27 Закону №1058-IV.
Відповідно до статті 71 Закону №796-ХІІ дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 14.02.2012 у справі «Аррас та інші проти Італії» зазначено, що законодавчі норми щодо пенсійного забезпечення можуть змінюватися, а відповідне судове рішення не може бути гарантією проти таких змін у майбутньому.
Таким чином, саме після набрання чинності Законом № 2148-VII, через зміну правового регулювання спірних правовідносин, для проведення перерахунку пенсії позивача відповідно до вимог частини другої статті 56 Закону №796-ХІІ немає підстав, оскільки призначення пенсії ОСОБА_1 , проведено не на умовах частини першої статті 27 Закону № 1058-IV.
Судом встановлено, що оскільки страховий стаж для обчислення пенсії за віком (32 років 6 місяців 4 днів) зарахований позивачу по 12.06.1995, а починаючи з 01.01.2004 у позивача відсутній страховий стаж, а тому відсутня друга складова, необхідна для призначення пенсії за віком на умовах частини другої статті 27 Закону №1058-IV.
Отже, відповідач правомірно відмовив позивачу у проведенні перерахунку пенсії з урахуванням частини другої статті 56 Закону №796-ХІІ у редакції до внесення змін Законом №2148-VIII від 03.10.2017.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 23.10.2019 по справі №809/627/18, від 29.08.2022 у справі №300/1390/19, від 12.12.2022 у справі № 280/656/20, правовідносини в яких є подібними, до правовідносин справи, що розглядається, і яка у відповідності до частини п'ятої статті 242 КАС України повинна враховуватися при вирішення цього спору, однак була проігнорована судом першої інстанції.
За таких обставин, відмова ГУ ПФУ в Сумській області, викладена у листі від 01.11.2023 № 1800-0202-8/49993, у проведенні перерахунку пенсії позивача з урахуванням частини другої статті 56 Закону №796-ХІІ після внесення змін Законом №2148-VIII є правомірною.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень в ході розгляду справи довів правомірність своєї поведінки в спірних правовідносинах.
Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.А. Прилипчук