СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 грудня 2023 року Справа № 480/836/23
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Соп'яненко О.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу №480/836/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 (польова пошта НОМЕР_2 ) Військової частини НОМЕР_3 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
ВСТАНОВИВ:
3 лютого 2023 року позивач, ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (польова пошта НОМЕР_2 ), третя особа - Військова частина НОМЕР_3 ( АДРЕСА_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, і просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо незвільнення ОСОБА_1 за підпунктом "г" п. 2, ч. 4 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами у зв'язку з необхідністю постійного догляду за хворою мамою, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка за висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребує постійного догляду;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 за підпунктом "г" п. 2, ч. 4 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" як військовослужбовця який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами у зв'язку з необхідністю постійного догляду за хворою мамою, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка за висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребує постійного догляду.
В обгрунтування позовних вимог з урахуванням уточненої позовної заяви позивач зазначає, що він проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_1 . Позивач проживає разом із мамою ОСОБА_2 , яка за висновком лікарсько-консультативної комісії Шосткинського міського центру первинної медико-санітарної допомоги потребує постійного догляду, у зв'язку з невиліковною хворобою.
За таких обставин, позивачем 20.08.2022 було подано рапорт командиру ВЧ НОМЕР_1 про звільнення з військової служби, відповідно до підпункту "г" п. 2 ч. 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", згідно якого військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби, під час воєнного стану, у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я;
Ухвалою суду від 28.03.2023 відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
ВЧ НОМЕР_1 у відзиві на позов зазначає, позивач проходить службу, із слів позивача він звертався із рапортами та адвокатськими зверненнями про звільнення до командування ВЧ НОМЕР_1 , але не отримав жодної відповіді. Не отримавши відповіді від ВЧ НОМЕР_1 позивач звернувся до ВЧ НОМЕР_3 з адвокатським запитом та рапортом. Із слів позивача відповіді на свої звернення він не отримував.
Крім того, відповідач зазначає, що було встановлено, позивач з 17.09.2022 самовільно залишив розташування ВЧ НОМЕР_1 , та станом на дату складання відзиву до місця служби не повернувся та не доповів про причини самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 командиру. Вказані обставини були встановлені в результаті проведеного службового розслідування, згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 18.09.2022 №865, за результатами проведеного службового розслідування командиром військової частини НОМЕР_1 було затверджено акт та видано наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 12.10.2022 №972 про результати службового розслідування.
Згідно результатів службового розслідування було встановлено, що позивач з 17.09.2022 самовільно залишив місце несення служби, тому в діях позивача вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 407 КК України.
Таким чином, вимога позивача, який самовільно залишив військову частину з 17.09.2022, звільнити останнього у зв'язку із сімейними обставинами, є необґрунтованою та не законною.
Отже, позивач може бути звільнений після повернення до ВЧ НОМЕР_1 , припинення правопорушення та завершення службового розслідування.(а.с. 95-99)
У додатках до адміністративного позову знаходиться копія рапорту від 20.08.2022 позивача про звільнення, однак на рапорті відсутні відповідні відмітки, які б вказували на підтвердження факту надходження даного документу до ВЧ НОМЕР_1 або підпису командира ВЧ НОМЕР_1 , також у додатках до адміністративного позову відсутні будь-які документи, які б вказували на направлення рапорту про звільнення позивача до ВЧ НОМЕР_1 поштою, або іншими засобами зв'язку. (а.с.25)
Суд, вивчивши письмові матеріали справи, повно та об'єктивно дослідивши надані сторонами докази, встановив такі обставини.
Позивач з 24.02.2022 по даний час проходить військову службу на посаді водій у ВЧ НОМЕР_1 .
Відповідно до витягу з наказу комнадира ВЧ НОМЕР_1 від 24.02.2022 №57 майстер-сержант ОСОБА_1 , зарахований до списків особового складу та вважається таким, що виконує обов'язки "водія автомобільного відділення підвозу боєприпасів взводу матеріального забезпечення". (а.с. 100)
Проходження військової служби позивачем у ВЧ НОМЕР_1 також підтверджується записом у військовому квитку.(а.с. 18)
20.08.2022 позивачем подано рапорт про звільнення відповідно до п.п "г" п. 2 ч. 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" на ім'я командира ВЧ НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_3 , у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
У відповіді на відзив позивач, зазначає що він з травня 2022 по сьогоднішній день проходить курс лікування.
З 29.07.2022 по 11.08.2022 позивач перебував на лікуванні у КПН «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги», що підтверджується копією виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 9524 від 11.08.2022.(а.с.111)
Після цього, позивача направлено на лікування до Шосткинської центральної районної лікарні, де він продовжував курс лікування, що підтверджується копіями консультаційних висновків спеціалістів від 18.08.2022, від 31.08.2022, від 12.09.2022, від 09.11.2022, від 12.12.2022.(а.с.112-116)
При цьому, позивач вказує на те, що рапорт від 20.08.2022 він подав особисто по команді командиру ВЧ НОМЕР_1 про звільнення його зі служби.
Однак, підтверджуючі відмітки або докази про отримання рапорта командиром ВЧ НОМЕР_1 відсутні.
Водночас, суд зазначає, що позивачем фізично не можливо надати командиру ВЧ НОМЕР_1 рапорт про звільнення, оскільки у зазначених період він проходив лікування у Шосткинській центральній районній лікарні.
07.10.2022 та 09.11.2022 адвокатом Камінською М.П., було надіслано адвокатський запит №154 та №155 до ВЧ НОМЕР_1 про надання інформації про результат розгляду рапорта від 20.08.2022 про звільнення з військової служби. До додатків долучено ордер, який у матеріалах справи відсутній, що робить неможливим встановити, чи має право адвокат представляти інтереси позивача та надсилати рапорт про звільнення від його імені.
Представником ВЧ НОМЕР_4 надано пояснення, в яких зазначено, що зі слів позивача він звертався із рапортами та адвокатськими зверненнями про звільнення до командування ВЧ НОМЕР_1 , але не отримав жодної відповіді.
Не отримавши відповіді від ВЧ НОМЕР_1 позивач звернувся до ВЧ НОМЕР_3 з адвокатським запитом та рапортом. Із слів позивача відповіді на свої звернення він не отримував, однак військовою частиною НОМЕР_3 звернення були розглянуті та для опрацювання були передані до військової частини НОМЕР_1 .
17.09.2022р. позивач самовільно залишив територію ВЧ НОМЕР_1 , та станом на квітень 2023 року до місця служби не повернувся та не доповів про причини самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 командиру.
Враховуючи викладене вище, позивач має спочатку повернутися до ВЧ НОМЕР_1 , надати пояснення та документи, які зможуть підтвердити законність перебування останнього за межами військової частини з 17.09.2022р. по теперішній час, на підставі яких буде складена доповідь щодо повернення позивача до ВЧ НОМЕР_1 .
У порядку визначеному законом, надавши документи для звільнення, які передбачені ст..26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та буде звільнений, у разі коли вказані документи будуть належним чином оформлені та достатніми для прийняття рішення про звільнення, позивач буде звільнений із збройних сил.(а.с. 84)
Вважаючи, що відповідачами протиправно не розглянуто його рапорт, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 17 Конституції України визначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до п.п. "г" п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах: через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): необхідність постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребують постійного догляду.
Відповідно до підпункту 2 пункту 225 Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 (далі по тексту - Положення №1153/2008), звільнення військовослужбовців із військової служби здійснюється під час дії особливого періоду (з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) - на підставах, передбачених частиною третьою, пунктом 2 частини четвертої, пунктом 3 частини п'ятої та пунктом 3 частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", у військових званнях до майстер-сержанта (майстер-старшини) включно за всіма підставами - командирами бригад (полків, кораблів 1 рангу) і посадовими особами, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прирівняні до них.
Пунктом 233 Положення №1153/2008 передбачено, що військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються:
- підстави звільнення з військової служби;
- думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю;
- районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.
За приписами п. 14.10 Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України 10.04.2009 № 170, звільнення з військової служби через сімейні обставини або інші поважні причини здійснюється за наявності оригіналів документів, що підтверджують таку підставу звільнення.
Відповідно до наказу Міністерства оборони України «Про затвердження Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України» №280 від 15.09.2022 р. (із змінами) (далі-Інструкції), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.02.2022 р. за № 1407/38743 накази по особовому складу є основними документами, які встановлюють, змінюють або припиняють правові відносини військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу. Вони видаються посадовими особами, яким Положенням надано право присвоєння, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення (поновлення) контракту та військової служби тощо на підставі відповідних документів, установлених Міноборони.
Пунктом 2 Інструкції визначено, що наказами по особовому складу оформлюються такі зміни в службовому становищі військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом як звільнення, призупинення, поновлення та продовження військовослужбовцю військової служби.
Відповідно до пункту 233 Положення «Про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України» військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави для звільнення.
Згідно з пунктом 242 Положення після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання. Особи, звільнені з військової служби, зобов'язані у п'ятиденний строк прибути до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік.
Згідно ч. 5 додатку 19 до Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (пункт 12.11 розділу XII) до Подання про звільнення з військової служби потрібно додати наступні документи:
- копія аркуша бесіди;
- копія рапорту військовослужбовця;
- документи, що підтверджують наявність сімейних обставин або інших поважних причин;
- копія розрахунку вислуги років військової служби (при набутті права на пенсійне забезпечення за вислугою років).
Відповідно до Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом Генерального штабу Збройних Сил України від 07.04.2017р. № 124, перед виключенням зі списків особового складу частини після видання наказу про звільнення військовослужбовця, повинен видаватися обхідний лист, який після підписання керівниками служб забезпечення є підтвердженням для командира військової частини про відсутність заборгованостей у військовослужбовця.
Відповідно до вимог Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом Генерального штабу Збройних Сил України від 07.04.2017 № 124, діловодством перед виключенням зі списків особового складу частини після видання наказу про звільнення військовослужбовця повинен видаватися обхідний лист, який після підписання керівниками служб забезпечення є підтвердженням для командира військової частини про відсутність заборгованостей у військовослужбовця.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 20.08.2022 подано рапорт до ВЧ НОМЕР_1 про звільнення з військової служби на підставі п.п "г" п. 2 ч. 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу".
Відповідно до наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 18.09.2022 №865, за результатами проведеного службового розслідування командиром військової частини НОМЕР_1 було затверджено акт та видано наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 12.10.2022 №972 про результати службового розслідування.
Згідно з результатами службового розслідування було встановлено, що позивач з 17.09.2022 самовільно залишив місце несення служби, тому в діях позивача вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 407 КК України.
Суд звертає увагу, що позивач не оскаржує відмову ВЧ НОМЕР_1 у звільненні його із служби.
Враховуючи викладене, у суду відсутні правові підстави для визнання протиправною бездіяльність командира ВЧ НОМЕР_1 щодо не звільнення ОСОБА_1 , за п.п "г", п.2, ч. 4 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами та зобов'язання ВЧ НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 , у зв'язку із сімейними обставинами, (відповідно до п.п. "г" п.2 ч.4 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу").
Таким чином, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , необхідно відмовити за їх безпідставністю.
У зв'язку з відмовою в задоволенні позову розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 (польова пошта НОМЕР_2 ) Військової частини НОМЕР_3 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Соп'яненко