Справа № 420/15564/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 грудня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Одеської митниці (як відокремленого підрозділу Державної митної служби) про визнання протиправним та скасування наказу,
встановив:
I. Зміст позовних вимог.
До суду з позовом звернувся адвокат Єршов Руслан Володимирович, діючий в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Одеської митниці (як відокремленого підрозділу Державної митної служби) (далі - відповідач, Одеська митниця), у якому просить визнати протиправним та скасувати наказ Одеської митниці від 25.05.2023 р. №75-дс “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ”
II. Позиція сторін.
На обґрунтування вказаних вимог представник позивача вказує, що позивач з 27.05.2022 обіймає посаду державного інспектора митного поста “Орлівка” Одеської митниці (як ВП Державної митної служби України). Оскаржуваним наказом Одеської митниці від 25.05.2023 №75-де ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани за неналежне виконання пункту 1 розділу 3 Посадової інструкції старшого державного інспектора митного поста “Орлівка” Одеської митниці 27.05.2022 р., що призвело до недотримання вимог пункту 15 Типової технологічної схеми здійснення митного контролю в частині здійснення перевірки цілісності накладеного митного забезпечення, а також загального огляду автомобільних транспортних засобів і товарів. Позивач не погоджується з вказаними висновками відповідача, оскільки під час здійснення митних формальностей щодо митної декларації ЕК 10 АА № UA401050/2023/002020 від 18.03.2023 (№23UA401050002020U5), про що свідчать відповідні відмітки на контрольному талоні серії TAG №420/100603 для проходження контролю по «червоному коридору» транспортного засобу НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , ним правомірно здійснено митне оформлення та випуск товарів, транспортного засобу НОМЕР_1 / НОМЕР_2 без проведення митного огляду, оскільки відповідно до частин 1, 3 статті 320 МК України форми та обсяги митного контролю обираються: 1) посадовими особами митних органів на підставі результатів застосування системи управління ризиками; та/або 2) автоматизованою системою управління ризиками. Тобто, якщо автоматизованою системою управління ризиками або посадовою особою митного органу за результатами застосування системи управління ризиками не визначено необхідності проведення митного огляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митне оформлення та випуск цих товарів, транспортних засобів здійснюється без проведення їх митного огляду. У даному випадку, за результатами здійснення контролю із застосуванням СУР ані посадовою особою митного органу, ані АСУР не визначено необхідності проведення будь-якого типу митного огляду товарів вказаного транспортного засобу. Враховуючи відсутність письмового рішенням керівника митного органу або його заступника про огляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення, відсутність орієнтування / доручення від правоохоронних або інших державних органів, доповідних записок / листів інших структурних підрозділів Одеської митниці чи Держмитслужби щодо здійснення додаткових заходів контролю або проведення митних оглядів вантажів, відправником яких є компанія «Рошен» та керуючись вимогами статті 338 МК України, пункту 1.4 розділу І, підпункту 1.1 пункту 1 розділу II Порядку проведення огляду, пункту 2, абзацу 3 та абзацу 6 пункту 15 Типової технологічної схеми здійснення митного контролю, пункту 15 розділу І Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, Вичерпний перелік підстав, за наявності яких може проводитись огляд, позивачем відповідно до пункту 7 Типової технологічної схеми здійснення митного контролю та частини 1 статті 336 МК України було проведено форму контролю «усне опитування громадян та посадових осіб підприємств» шляхом опитування водія транспортного засобу НОМЕР_1 / НОМЕР_2 про наявність та стан митного забезпечення відправника на вантажному відсіку транспортного засобу. Дисциплінарною комісією в ході розгляду дисциплінарної справи та відповідачем при притягнені позивача до дисциплінарної відповідальності, не спростовано будь-якими доказами відсутність підстав для призначення митного огляду товарів, транспортного засобу НОМЕР_1 / НОМЕР_2 за результатами застосування СУР, а навпаки підтверджено витягами з АСМО “Інспектор” та з ЄАІС Держмитслужби. Крім того, позивач вважає, що відповідачем порушено процедуру винесення рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення, а оскаржуваний наказ Одеської митниці від 25.05.2023 №75-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » винесено передчасно, оскільки в.о. начальника Одеської митниці Ю. Єрмаков, згідно резолюції, ознайомився з підставами видання оскаржуваного наказу після винесення оскаржуваного наказу. Крім того, позивач вказує на неналежне формування дисциплінарної справи, неналежний збір інформації про обставини справи, зокрема відсутність пояснень державних інспекторів митного органу та копії контрольного талону для проходження контролю по “червоному коридору” транспортного засобу НОМЕР_1 / НОМЕР_2 з відмітками про проходження прикордонного та митного контролю транспортним засобом. З огляду на вказане позивача вважає, що оскаржуваний наказ відповідача не відповідає вимогам статті 2 КАС України щодо його змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості.
20.07.2023 року відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, яким заперечує проти задоволення позову, вказуючи, що 23.03.2023 у напрямку «Виїзд» з території України до зони митного контролю митного поста «Орлівка» Одеської митниці прибув транспортний засіб р.н.з. НОМЕР_3 / НОМЕР_4 з кондитерськими виробами ДП "Кондитерська корпорація "Рошен". Згідно з відмітками, які містяться на CMR № 1435 від 17.03.2023, транспортний засіб з товарами слідував за забезпеченням відправника, однак номер забезпечення відправника не вказано. Державним інспектором митного поста «Орлівка» Одеської митниці Олександра Тамбиєм проведено митне оформлення та пропуск зазначеного транспортного засобу з вищевказаними товарами. Згодом, в мережі Інтернет з'явилась інформація про виявлення у вказаному транспортному засобі митними органами Румунії сигарет українського виробництва. Відповідно до матеріалів дисциплінарної справи дисциплінарна комісія прийшла до висновку, що державним інспектором митного поста «Орлівка» Одеської митниці Олександром Тамбиєм не дотримано вимоги пункту 15 Типової технологічної схеми здійснення митного контролю автомобільних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 451 від 21.05.2012 в частині здійснення перевірки цілісності накладеного митного забезпечення, а також загального огляду автомобільних транспортних засобів і товарів. Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 544 МКУ здійснюючи митну справу, митні органи виконують такі основні завдання як здійснення митного контролю та виконання митних формальностей щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, у тому числі на підставі електронних документів (електронне декларування), за допомогою технічних засобів контролю тощо. На запит Дисциплінарної комісії від 21.04.2023 № 7.10-25/209 митний пост «Орлівка» надав пояснення безпосереднього керівника, начальника митного поста «Орлівка» Одеської митниці Дмитра Перстинчика; пояснення ОСОБА_2 ; службову характеристику ОСОБА_2 ; копію МД №UА401050/2023/2020 від 18.03.2023 та матеріалів, які надавались для здійснення пропуску товару за зазначеною митною декларацією; копію Положення про митний пост «Орлівка» Одеської митниці затвердженого наказом Одеської митниці від 15.06.2022 № 275. В своїх поясненнях від 25.04.2023 та 02.05.2023 позивач, що при здійсненні митних формальностей він провів усне опитування водія щодо наявності та стану на вантажному відсіку пломби відправника, на що йому було повідомлено про її наявність та цілісність, транспортний засіб НОМЕР_1 / НОМЕР_2 з вантажем «кондитерські вироби» ним не оглядався. Відтак, наданими позивачем поясненнями не спростовано факт вчинення ним дисциплінарного проступку, а навпаки підтверджують неналежне виконання своїх посадових обов'язків, виконання вимог пункту 4 частини 2 статті 544 МКУ. Таким чином, притягнення начальника відділу контролю за переміщенням товарів Одеської митниці ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани на підставі наказу в.о. начальника Одеської митниці Ю. Єрмакова “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ” № 75-дс від 25.05.2023 здійснено обґрунтовано та правомірно, підстави для визнання вказаного наказу незаконним та скасування в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача відсутні, а тому вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
III. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 06.07.2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Оскільки відсутні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні, справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
ОСОБА_1 , є державним службовцем, з липня 2021 обіймає посаду державного інспектора митного поста “Орлівка” Одеської митниці, що підтверджується біографічною довідкою позивача. (а.с.49-51)
03.04.2023 року начальником відділу внутрішньої безпеки О. Бойко складена доповідна записка на ім'я в.о. начальника Одеської митниці щодо розгляду питання про порушення дисциплінарних проваджень відносно посадових осіб Одеської митниці, серед інших, державного інспектора митного поста "Орлівка" Одеської митниці Тамбія Олександра Івановича, у зв'язку з можливим недотриманням посадовими особами Одеської митниці вимог законодавства України з питань митної справи під час здійснення пропуску товарів у вантажному автомобілі № НОМЕР_1 / НОМЕР_2 у міжнародному пункті пропуску для поромного сполучення “Орлівка”, що призвело до незаконного переміщений тютюнових виробів через митний кордон України. Керуючись розділом VIII Закону України від 10.12.2015 № 889-VІІІ “Про державну службу” з метою визначення ступені вини, характеру та тяжкості дисціплінарного проступку запропоновано розглянути питання щодо порушення дисциплінарних проваджень відносно, серед інших, державного інспектора митного поста "Орлівка" Одеської митниці Тамбія О.І. (а.с.45-46)
07.04.2023 наказом Одеської митниці № 43-дс “Про порушення дисциплінарного провадження” порушено дисциплінарне провадження стосовно державного інспектора митного поста “Орлівка” Одеської митниці Олександра Тамбия на підставі інформації, викладеної у доповідній записці начальника відділу внутрішньої безпеки Одеської митниці Олександра Бойка від 03.04.2023 №7.10-25/169. (а.с.43-44)
09.05.2023 наказом Одеської митниці № 67-дс “Про продовження строку здійснення дисциплінарних проваджень та формування дисциплінарних справ” продовжено до 60 календарних днів строк здійснення дисциплінарного провадження, порушеного наказом від 07.04.2023 митниці № 43-дс “Про порушення дисциплінарного провадження” стосовно державного інспектора митного поста “Орлівка” Одеської митниці Олександра Тамбия, та продовжено до 30 календарних днів строк формування дисциплінарної справи. (а.с. 47-48)
19.05.2023 дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ Одеської митниці на ім'я в.о. начальника Одеської митниці складено Подання, яким відповідно до статей 64, 65, 66 Закону України “Про державну службу”, за неналежне виконання пункту І розділу 3 посадової інструкції старшого державного інспектора митного поста “Орлівка”, затвердженої в.о. начальника Одеської митниці Віталієм Заколодяжним 27.05.2022, що призвело до недотримання вимог вимоги пункту 15 Типової технологічної схеми здійснення митного контролю автомобільних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон, затвердженої Постанови Кабінету Міністрів України № 451 від 21.05.2012 в частині здійснення загального огляду автомобільних транспортних засобів і товарів, дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарної справи Одеської митниці запропоновано застосувати до державного інспектора митного поста “Орлівка” Одеської митниці ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляду оголошення догани. (а.с.32-39)
25.05.2023 наказом Одеської митниці № 75-дс “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ” на підставі подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарної справи Одеської митниці від 19.05.2023 №7.10-25/259, матеріалів дисциплінарної справи та пояснення ОСОБА_3 від 25.05.2023 р., за неналежне виконання основних обов'язків державного службовця, визначених пунктами 1, 6, 7, 8 та останнього абзацу частини першої статті 8 Закону України “Про державну службу”, пункту 1 розділу 3 посадової інструкції старшого державного інспектора митного поста “Орлівка”, затвердженої в.о. начальника Одеської митниці 27.05.2022 Віталієм Заколодяжним, що призвело до недотримання вимог пункту 15 Типової технологічної схеми здійснення митного контролю автомобільних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 451 в частині здійснення перевірки цілісності накладеного митного забезпечення, а також загального огляду автомобільних транспортних засобів і товарів притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани державного інспектора митного поста “Орлівка” Одеської митниці ОСОБА_1 . (а.с.25-30)
З даним наказом позивач ознайомився 05.06.2023, що підтверджується його особистим підписом у відомості про ознайомлення та отримання копії наказу Одеської митниці від 25.05.2023 № 75-дс “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ”. ( а.с. 31)
Вважаючи вищевказаний наказ протиправним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
V. Норми права, які застосував суд.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини 1 статті Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI ( далі - МК України) законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Частиною 2 статті 544 МК України визначено, що здійснюючи митну справу, митні органи виконують такі основні завдання, у тому числі:
- забезпечення правильного застосування, неухильного дотримання та запобігання невиконанню вимог законодавства України з питань митної справи;
- забезпечення виконання зобов'язань, передбачених міжнародними договорами України з питань митної справи, укладеними відповідно до закону;
- створення сприятливих умов для полегшення торгівлі, сприяння транзиту, збільшення товарообігу та пасажиропотоку через митний кордон України, здійснення разом з митними органами інших держав заходів щодо удосконалення процедури пропуску товарів, транспортних засобів через митний кордон України, їх митного контролю та митного оформлення;
- здійснення митного контролю та виконання митних формальностей щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, у тому числі на підставі електронних документів (електронне декларування), за допомогою технічних засобів контролю тощо;
- аналіз та управління ризиками з метою визначення форм та обсягів митного контролю;
- здійснення державного експортного контролю в межах повноважень, покладених на митні органи відповідно до цього Кодексу та інших законів України;
- запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил на всій митній території України.
Відповідно до положень частин 1 та 3 ст. 569 МК України працівники митних органів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи митних органів є державними службовцями. Правове становище посадових осіб митних органів визначається цим Кодексом, а в частині, не врегульованій ним, - законодавством про державну службу та іншими актами законодавства України.
Правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначено Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889- VIII (далі - Закон № 899-VIII), зокрема,
- державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби. ( частина друга статті 1 Закону № 889-VIII )
- державний службовець зобов'язаний, зокрема, дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення); виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України …. Державні службовці виконують також інші обов'язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах. ( пункти 1, 6, 7, 8, абзац 15 частини 1 статті 8 Закону № 889-VIII)
- за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом. ( частина 1 статті 64 Закону № 889-VIII)
- підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення. ( частина 1 статті 64 Закону № 889-VIII)
- дисциплінарними проступками є, зокрема, невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень. ( пункт 5 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII);
- до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення, серед іншого, догана ( пункт 2 частини першої статті 66 Закону № 889-VIII).
- у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану. ( частина третя статті 66 Закону № 889-VIII).
- дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків. ( частина 1 статті 67 Закону №889-VIII)
- обставинами, що пом'якшують відповідальність державного службовця, є, серед іншого: попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень; високі показники виконання службових завдань. ( пункти 2, 3 частини 2 статті 67 Закону №889-VIII)
- дисциплінарне провадження порушується шляхом видання відповідного наказу (розпорядження): міністром - стосовно державного секретаря відповідного міністерства; суб'єктом призначення - стосовно інших державних службовців.( частина перша статті 68 Закону №889-VIII)
- дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються): 1) на державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А": зауваження - суб'єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб'єктом призначення з урахуванням пропозиції Комісії; 2) на державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В": зауваження - суб'єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб'єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії. .( частина друга статті 68 Закону №889-VIII)
- для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія). ( частина 1 статті 69 Закону № 889-VIII)
- результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення.( частина 10 статті 69 Закону № 889-VIII)
- суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов'язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку. ( частина 11 статті 69 Закону № 889-VIII)
- порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України. Порядок здійснення дисциплінарного провадження визначає, зокрема: 1) повноваження та порядок роботи дисциплінарної комісії; 2) порядок формування дисциплінарної комісії; 3) порядок здійснення дисциплінарного провадження у разі неможливості утворення або функціонування дисциплінарної комісії у державному органі. ( стаття 71 Закону № 889-VIII)
- з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа. Дисциплінарна справа повинна містити: 1) дату і місце її формування; 2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження; 3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; 4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; 6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження та/або акт про відмову від надання таких пояснень;7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження;8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності); 9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 12) пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; 13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі. ( частини 1 та 2 статті 73 Закону № 889-VIII)
- дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби. Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. ( частини 1 та 2 статті 74 Закону № 889-VIII)
- перед накладенням дисциплінарного стягнення суб'єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення. ( частина 1 статті 75 Закону № 889-VIII)
- рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб'єкта призначення. У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення. ( частини 1 та 2 статті 77 Закону № 889-VIII)
- пропозиція Комісії, подання дисциплінарної комісії є обов'язковими для розгляду суб'єктами призначення та враховуються ними під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження. ( частина 5 статті 77 Закону № 889-VIII)
- рішення про накладення дисциплінарного стягнення може бути оскаржено державними службовцями до суду. ( частина перша статті 78 Закону № 889-VIII)
VI. Оцінка суду.
З наведених законодавчих норм слідує, що дисциплінарне стягнення - це передбачена законом міра примусу, що застосовується суб'єктом призначення до державного службовця, який порушив службову дисципліну, тобто вчинив дисциплінарний проступок.
Об'єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб'єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ними й поведінкою особи, що притягається до відповідальності.
Протиправність поведінки полягає в порушенні трудових обов'язків, закріплених нормами загального та спеціального законодавства про працю: КЗпП України, Законом України «Про державну службу», правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, а також у порушенні або невиконанні наказів і розпоряджень власника, уповноваженої ним адміністрації.
Особливе значення під час визначення діяння державного службовця як дисциплінарного проступку має наявність у вчиненні цього діяння вини державного службовця, тобто певного психічного ставлення особи до своїх протиправних дій і їхніх шкідливих наслідків.
Наказ про притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності повинен містити чітке формулювання суті та обставин допущеного працівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення й час виявлення самого проступку та обґрунтування обрання певного виду стягнення, з урахуванням передбачених законодавством обставин.
Предметом оскарження у цій справі є наказ Одеської митниці від 25.05.2023 р. №75-дс, яким позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за неналежне виконання основних обов'язків державного службовця, визначених пунктами 1, 6, 7, 8 та останнього абзацу частини першої статті 8 Закону України «Про державну службу», пункту 1 розділу 3 Посадової інструкції старшого державного інспектора митного поста « Орлівка », затвердженої 27.05.2022 в. о. начальника Одеської митниці В.Заколодяжним.
За змістом спірного наказу, підставою для накладення на позивача дисциплінарного стягнення є порушення, яке полягає у недотриманні вимог пункту 15 Типової технологічної схеми перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 451 в частині здійснення перевірки цілісності накладеного митного забезпечення, а також загального огляду автомобільних транспортних засобів і товарів.
Зі змісту подання, спірного наказу та з матеріалів справи вбачаються наступні обставини, якими відповідач обґрунтовує вказане порушення:
- 23.03.2023 о 08:24:26 у напрямку «Виїзд» з території України до зони митного контролю митного поста «Орлівка» Одеської митниці прибув транспортний засіб р.н.з. НОМЕР_3 / НОМЕР_4 .
- після проходження паспортного контролю та оглядового наряду прикордонної служби, водій подав документи посадовій особі управління боротьби з контрабандою наркотиків та зброї Одеської митниці.
- після проходження відповідних видів контролю, водієм о 08 год 24 хв. було подано для митного оформлення та пропуску посадовій особі митного поста «Орлівка» Одеської митниці контрольний талон з відмітками про проходження зазначеного контролю та товаросупровідні документи.
- згідно з електронною митною декларацією 23UA4010500002020U5, оформленою Вінницькою митницею 18.03.2023 в режимі експорт, транспортним засобом р.н.з. НОМЕР_3 / НОМЕР_4 переміщувались кондитерські ( вафлі покриті шоколадом чи іншими виробами, цукерки у вигляді желе). Всього 33 палети. Відправник - ДП "Кондитерська корпорація "Рошен", Україна, 03039, м. Київ, проспект Науки, буд.1, корпус 1, одержувач - ROSHEN ONE Ltd (ROSHEN ONE SRL), Bulevardul Tudor Vladimirescu, Nr. 22,Cladirea Green Gate, unitatea 5, Etaj 5, Sectorul 5, Bucuresti, Romania. Перевізник - ТОВ "ОВС-ТРАНС", Хмельницька обл., с. Олешин, вул. Л. Українки, 29, водій ОСОБА_4
- згідно з відмітками, які містяться на CMR № 1435 від 17.03.2023, транспортний засіб з товарами слідував за забезпеченням відправника, однак номер забезпечення відправника не вказано. Державним інспектором митного поста «Орлівка» Одеської митниці Олександра Тамбиєм проведено митне оформлення та пропуск зазначеного транспортного засобу з вищевказаними товарами.
- згодом, в мережі Інтернет з'явилась інформація про виявлення у вказаному транспортному засобі митними органами Румунії сигарет українського виробництва.
Надаючи правовому оцінку обґрунтованості вищевказаному висновку відповідача, суд враховує наступне.
Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм Митного кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку. ( пункт 24 ч. 1 ст. 4 МК України)
Пунктами 1, 2, 4 частини 1 статті 336 МК України передбачено, що митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом: 1) перевірки документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу надаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України; 2) митного огляду (огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляду та переогляду ручної поклажі та багажу, особистого огляду громадян); 4) усного опитування громадян та посадових осіб підприємств;
Відповідно до частин 1 та 3 статті 187 МК України транспортні засоби комерційного призначення, якими переміщуються пасажири та/або товари через митний кордон України, підлягають митному контролю та митному оформленню. Митні органи виконують митні формальності в зонах митного контролю, створених відповідно до положень глави 48 цього Кодексу, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Частиною 4 статті 319 МК України перебачено, митний контроль товарів, транспортних засобів у пунктах пропуску через державний кордон України здійснюється відповідно до типових технологічних схем митного контролю, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Послідовність дій посадових осіб митних органів під час здійснення митного контролю автомобільних транспортних засобів і товарів, що переміщуються ними через митний кордон України (далі - автомобільні транспортні засоби і товари), у пунктах пропуску для автомобільного сполучення через державний кордон (далі - пункти пропуску) визначено Типовою технологічною схемою здійснення митного контролю автомобільних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 451 “Питання пропуску через державний кордон осіб, автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними” (далі - Типова технологічна схема).
Так, митний контроль автомобільних транспортних засобів і товарів здійснюється виключно митними органами відповідно до законодавства, вибірково, у формах та обсязі, що визначені на підставі результатів системи управління ризиками. ( пункт 2 Типової технологічної схеми)
Під час митного контролю та митного оформлення автомобільних транспортних засобів і товарів митні органи у пунктах пропуску здійснюють, серед іншого, -
- перевірку комплектності документів, необхідних для митного контролю та митного оформлення автомобільних транспортних засобів і товарів відповідно до заявленого митного режиму, а також відомостей, зазначених у цих документах;
- митний огляд (огляд та переогляд автомобільних транспортних засобів і товарів, ручної поклажі та багажу, особистий огляд громадян);
- оформлення встановлених законодавством митних документів за результатами митного контролю та митного оформлення автомобільних транспортних засобів і товарів;
- прийняття рішення щодо пропуску або відмови у пропуску автомобільних транспортних засобів і товарів на митну територію України або за межі митної території України, випуску товарів. ( пункт 6 Типової технологічної схеми)
Митний контроль автомобільних транспортних засобів і товарів у пунктах пропуску здійснюється шляхом застосування таких форм митного контролю, зокрема, перевірка документів та відомостей, які відповідно до законодавства надаються митним органам під час переміщення автомобільних транспортних засобів і товарів через митний кордон України; митний огляд (огляд та переогляд автомобільних транспортних засобів і товарів, огляд та переогляд ручної поклажі та багажу, особистий огляд громадян); усне опитування громадян та посадових осіб підприємств. ( пункт 7 Типової технологічної схеми).
Переміщення та митний контроль автомобільних транспортних засобів і товарів у пунктах пропуску здійснюється з використанням двоканальної системи, на смугах руху, визначених для переміщення автомобільних транспортних засобів за їх типами, з урахуванням вимог законодавства щодо декларування та оподаткування автомобільних транспортних засобів і товарів (у разі неможливості розмежування смуг руху - у визначених місцях режимних зон пунктів пропуску - боксах поглибленого огляду, на оглядових майданчиках тощо). Смуги руху, позначені символами червоного кольору (“червоний коридор”), призначені для переміщення всіх інших автомобільних транспортних засобів і товарів. ( пункт 12 Типової технологічної схеми).
Митний контроль автомобільних транспортних засобів і товарів, що переміщуються смугами руху, позначеними символами червоного кольору (“червоний коридор”), у пункті пропуску здійснюється трьома етапами.
Перший етап - попередні операції.
Для здійснення митного контролю декларант, уповноважена ним особа або перевізник надають посадовій особі митного органу документи, визначені Митним кодексом України. На прийнятих документах проставляється відбиток штампа “Під митним контролем”. Після цього здійснюється перевірка комплектності наданих документів, цілісності накладеного митного забезпечення, а також загальний огляд автомобільних транспортних засобів і товарів.
Другий етап - здійснення заходів офіційного контролю товарів шляхом попереднього документального контролю.
Третій етап - закінчення митного контролю.
Посадова особа митного органу за результатами системи управління ризиками у порядку, визначеному Держмитслужбою, приймає рішення про проведення огляду автомобільних транспортних засобів і товарів, що перебувають під митним контролем, ручної поклажі та багажу, та обсяг його проведення.
Огляд автомобільних транспортних засобів і товарів, ручної поклажі та багажу може здійснюватися посадовими особами митного органу разом з органом охорони державного кордону із залученням посадових осіб інших контролюючих органів, які здійснюють визначені законом заходи офіційного контролю у пунктах пропуску, за ініціативою посадових осіб митного органу або зазначених державних контролюючих органів відповідно до вимог законодавства та міжнародних договорів України.
У разі виявлення пошкодження або втрати митного забезпечення, накладеного на автомобільні транспортні засоби і товари, чи за наявності інших видимих ознак можливого несанкціонованого доступу до товарів, що перебувають під митним контролем, а також за наявності достатніх підстав вважати, що переміщення таких автомобільних транспортних засобів і товарів через митний кордон України здійснюється поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, у тому числі в разі отримання відповідної інформації від правоохоронних органів, може проводитися переогляд автомобільних транспортних засобів і товарів. ( пункт 15 Типової технологічної схеми).
Аналогічні норми містяться у Технологічній схемі пропуску осіб, транспортних засобів та вантажів у пункті пропуску через державний кордон України для поромного, морського та річкового вантажно-пасажирського сполучення на території товариства з обмеженою відповідальністю «Поромний комплекс Орлівка», затвердженої наказом 17 прикордонного загону імені полковника Олександра Жуковського № 58-ОД від 21.10.2022 р. ( а.с. 75-143).
З огляду на вищевказані положення МК України та Типової технологічної схеми митний контроль автомобільних транспортних засобів і товарів, що переміщуються смугами руху, позначеними символами червоного кольору (“червоний коридор”), у пункті пропуску здійснюється трьома етапами.
Зокрема, перший етап ( попередні операції) включає в собі
1) отримання посадовою особою митного органу від декларанта, уповноваженої ним особи або перевізника документів, визначених Митним кодексом України, після прийняття яких проставляється відбиток штампа “Під митним контролем”.
2) перевірка комплектності наданих документів, цілісності накладеного митного забезпечення, а також загальний огляд автомобільних транспортних засобів і товарів.
При цьому, митне забезпечення - одноразові номерні запірно-пломбові пристрої, пломби, печатки, штампи, голографічні мітки, засоби електронного підпису чи печатки та інші засоби ідентифікації, що використовуються митними органами для відображення та закріплення результатів митного контролю та митного оформлення. ( пункт 22 частини першої статті МК України).
Як встановлено судом та не заперечуються сторонами, державним інспектором митного поста «Орлівка» Одеської митниці О.Тамбиєм проведено 23.03.2023 митне оформлення та пропуск транспортного засобу, який згідно з електронною митною декларацією 23UA4010500002020U5, оформленою Вінницькою митницею 18.03.2023 в режимі експорт, переміщував кондитерські вироби відправника - ДП "Кондитерська корпорація "Рошен", (Україна, м. Київ), водій ОСОБА_5 . При цьому, згідно з відмітками, які містяться на CMR № 1435 від 17.03.2023, транспортний засіб з товарами слідував за забезпеченням відправника, однак номер забезпечення відправника не вказано.
У письмових поясненнях від 25.04.2023, від 08.05.2023, наданих дисциплінарній комісії, позивач вказав, що після проходження водієм транспортного засобу НОМЕР_1 / НОМЕР_2 прикордонного контролю, контролю співробітником Управління боротьби з контрабандою та порушенням митних правил при здійсненні митних формальностей, а саме документальному оформленні, він провів усне опитування водія о наявності на вантажному відсіку пломби відправника, на що водій відповів, що пломби в наявності. При цьому, транспортний засіб НОМЕР_1 / НОМЕР_2 з вантажем кондитерські вироби ним не оглядався, оскільки за результатами здійснення митних формальностей орієнтувань Держмитслужби, правоохоронних та інших державних органів з приводу здійснення митного контролю товарів за вищезазначеною митною декларацією не було, а також автоматизованою системою управління риками додаткові форми митного контролю не згенерувались. ( а.с. 67-74)
Тобто, під час митного оформлення вказаного транспортного засобу позивачем застосовано форму митного контролю «усне опитування громадян та посадових осіб підприємств» відповідно до пункту 7 Типової технологічної схеми та частини 1 статті 336 МК України шляхом отримання від водія транспортного засобу НОМЕР_1 / НОМЕР_2 інформації про наявність відповідної пломби.
При цьому, позивач стверджує про відсутність у нього законних підстав для огляду вказаного транспортного засобу через те, що автоматизованою системою управління ризиками додаткові форми митного контролю не згенерувались, наказів, доручень та орієнтувань з боку Управління боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Одеської митниці щодо транспортного засобу НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , водія, перевізника, відправника та отримувача не було.
Суд не погоджується з даною позицією позивача, оскільки отримання від водія автомобільного транспорту інформації щодо цілісності накладеного митного забезпечення, нівелює саме поняття перевірки, яка передбачає особисту участь посадової особи митного органу.
Щодо доводу позивача про те, що рішення про проведення огляду автомобільних транспортних засобів і товарів, що перебувають під митним контролем, посадова особа митного органу приймає за результатами системи управління ризиками, то вказане не ставиться у провину позивачу, оскільки відповідачем не заперечується, що за результатами здійснення контролю із застосуванням АСУР додаткові форми митного контролю в автоматичному режимі згенеровано не було.
Натомість, відповідач стверджує про недотримання позивачем пункту 15 Типової технологічної схеми щодо проведення попередніх операцій на першому етапі митного контролю транспортного засобу з товарами, який слідував за забезпеченням відправника згідно з електронною митною декларацією 23UA4010500002020U5, оформленою Вінницькою митницею 18.03.2023 в режимі експорт, а саме не здійснення огляду транспортного засобу на предмет наявності та цілісності забезпечення відправника.
Відтак, суд вважає, що відсутність у позивача обов'язку здійснювати огляд транспортного засобу за результатами системи управління ризиками у порядку, визначеному Держмитслужбою, не звільняє його від обов'язку перевірки цілісності накладеного митного забезпечення.
Суд також звертає увагу, що згідно абзацу 10 пункту 15 Типової технологічної схеми огляд автомобільних транспортних засобів і товарів…. може здійснюватися … за ініціативою посадових осіб митного органу … відповідно до вимог законодавства та міжнародних договорів України.
Тобто, у разі виявлення пошкодження або втрати митного забезпечення, накладеного на автомобільні транспортні засоби і товари тощо посадова особа митного органу не позбавлена права ініціювати проведення огляд або переогляд автомобільних транспортних засобів і товарів, як це передбачено абз. 11 пункту 15 Типової технологічної схеми.
Попри те, у доповідній записці начальником відділу внутрішньої безпеки Одеської митниці від 03.04.2023 року щодо розгляду питання про порушення дисциплінарних проваджень відносно позивача, зазначено, що про зупинення вказаного транспортного засобу мобільною бригадою регіональної митниці біля м. Брашів ( Румунія) та внаслідок проведення додаткового огляду виявлено та вилучено коробки з тютюновими виробами загальною кількістю близько 500 штук. ( а.с. 45).
Суд вважає необґрунтованими доводи позивача стосовно того, що відповідачем не надано доказів прийняття керівником митного органу або його заступником рішення про митний огляд та надання позивачу завдання його проведення, не надано доказів наявності орієнтування / доручення від правоохоронних або інших державних органів, доповідних записок / листів інших структурних підрозділів Одеської митниці чи Держмитслужби щодо здійснення додаткових заходів контролю або проведення митного огляду вантажу, транспортного засобу; не надано будь-якої іншої інформації щодо можливого порушення митних правил при переміщенні через митний кордон зазначеного вище транспортного засобу та вантажу, оскільки вказані обставини не були підставою для встановлення факту не дотримання позивачем вимог п. 15 Типової технологічної схеми.
Відповідно до пункту 1 розділу 3 Посадової інструкції державного інспектора митного поста “Орлівка”, затвердженої в.о. начальника Одеської митниці Віталієм Заколодяжним 27.05.2022, до основних посадових обов'язків віднесено здійснення митного огляду товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України. З даною посадою інструкцією позивач ознайомлений 27.05.2022 року. ( а.с. 54-55)
З урахуванням наведеного суд вважає, що у діях державного інспектора митного поста «Орлівка» Одеської митниці Олександра Тамбия наявний склад дисциплінарного правопорушення, передбаченого пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону України від 10.12.2015 № 889-УІП "Про державну службу" у зв'язку із неналежним виконанням ним своїх посадових обов'язків.
Що стосується доводів позивача про недотримання відповідачем процедури притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та порушення прав позивача у такій процедурі, то суд зазначає наступне.
Процедура здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія) дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців визначено Порядком здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 року №1039 (далі - Порядок №1039).
Пунктом 24 Порядку № 1039 передбачено, що з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.
Пункт 25 Порядку № 1039 щодо змісту дисциплінарної справи відповідає приписам ч.2 ст.73 Закону.
Так, покликаючись на не дотримання відповідачем частини 1 статті 75, частини 1 статті 77 Закону України «Про державну службу» та пункту 36 Порядку № 1039, позивач вважає, що оскаржуваний наказ винесений передчасно, оскільки резолюція в.о. начальника Одеської митниці Ю. Єрмаков про ознайомлення із підставами для видання оскаржуваного наказу та притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності датована 29.05.2023, тобто після винесення оскаржуваного наказу (25.05.2023) та притягнення державного інспектора митного поста «Орлівка» Одеської митниці О.Тамбия до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно частин 4, 5 Порядку № 1039 дисциплінарне провадження розпочинається з дати видання наказу (розпорядження) про порушення дисциплінарного провадження та завершується виданням наказу (розпорядження) про накладення на державного службовця, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.
За положеннями пункту 36 цього Порядку за результатами розгляду дисциплінарного провадження суб'єкт призначення протягом десяти календарних днів з дня отримання пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії приймає рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження. Рішення оформляється наказом (розпорядженням) суб'єкта призначення.
З огляду на вищевказані норми Порядку № 1039 та враховуючи, що оскаржуваний наказ Одеської митниці від 25.05.2023 року №75-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » прийнятий з урахуванням пояснень позивача від 25.05.2023, на підставі подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарної справи Одеської митниці №7.10-25/259 від 19.05.2023, то відсутні підстави вважати, що оскаржуваний наказ прийнятий передчасно.
Щодо резолюції в.о. начальника Одеської митниці Ю. Єрмаков про ознайомлення із підставами для видання оскаржуваного наказу та притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, датованою 29.05.2023 р., то наявність такої резолюції керівника митного органу не передбачена Порядком № 1039, а тому не створює правових наслідків. При цьому, суд приймає до уваги, що вказана резолюція та оскаржуваний наказ підписані однією посадовою особою, в.о. начальника Одеської митниці Ю. Єрмаков.
Щодо доводів позивача про відсутність в матеріалах дисциплінарної справи пояснень від 24.04.2023, від 10.05.2023 державного інспектора митного поста «Орлівка» Одеської митниці Олександра Кандиби, який виконував обов'язки старшого зміни митного поста «Орлівка» Одеської митниці 23.03.2023, а також головного державного інспектора відділу портового контролю та комунікації з правоохоронними органами управління протидії контрабанді наркотиків та зброї Одеської митниці Дениса Петрова, який в період з 09:00 год. 22.03.2023 по 09:00 год. 23.03.2023 у напрямку «Виїзд з України» виконував посадові обов'язки щодо протидії контрабанді, в тому числі відносно транспортного засобу НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , в зоні прикордонного та митного контролю у міжнародному пункті пропуску для поромного сполучення «Орлівка», а також копії контрольного талону серії TAG № 420/100603 для проходження контролю по «червоному коридору» транспортного засобу НОМЕР_1 / НОМЕР_2 з відмітками про проходження прикордонного та митного контролю транспортним засобом, то суд зазначає наступне.
За позицією позивача зазначені докази, мають значення на підтвердження обставин щодо не спрацювання системи управління ризиками і як наслідок не прийняття посадовою особою рішення про огляд транспортного засобу, проте судом встановлено, що вказані обставини не заперечуються відповідачем та враховані під час розгляду дисциплінарного провадження.
При цьому, суд зазначає, що порушення процедури прийняття рішення суб'єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.
Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов'язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).
Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.
Виходячи з міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб'єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.
Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.
Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.
Суд наголошує, що, у відповідності до практики Європейського суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.
Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: "протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків" і, на противагу йому, принцип "формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення".
Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття”.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.05.2020 року у справі №825/2328/16.
Отже, зазначені порушення процедури не є фундаментальними, які є підставами для скасування оскаржуваного наказу.
Що стосується обґрунтованості застосування до позивача спірним наказом такого виду дисциплінарного стягнення як догана, то суд вважає, що такий вид дисциплінарного стягнення застосований до позивача із дотриманням приписів частини 3 статті 66 та частин 1-3 статті 74 Закону № 889-VIII.
При цьому суд враховує, що під дискреційними повноваженнями слід розуміти сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.
Згідно з Рекомендаціями Комітету Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятими Комітетом міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Отже, дискреційним є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.
Наділивши державні органи дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.
При цьому суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.
З урахуванням встановлених у ході судового розгляду справи фактичних обставин щодо характеру проступку позивача, обставини, за яких він був вчинений, його особи та ступеню вини, попередньої поведінки та його ставлення до служби, а також щодо наявності обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, суд вважає, що Митницею було обрано вид дисциплінарного стягнення у межах дискреційних повноважень відповідача, а отже на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з урахуванням приписів частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що спірний наказ є правомірним, а тому відсутні підстави для його скасування.
У контексті оцінки інших доводів сторін звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та " Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
VII. Висновок суду.
Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. ( ч. 2 ст. 77 КАС України).
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
VIII. Розподіл судових витрат.
Враховуючи, що судом відмовлено у задоволені позовних вимог, розподіл судових витрат згідно статі 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, -
вирішив:
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Одеської митниці (як відокремленого підрозділу Державної митної служби) (вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21А, м. Одеса, Одеська обл. 65078, код ЄДРПОУ: 44005631) про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.А. Дубровна
.