МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
25 грудня 2023 р. № 400/15246/23
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Птичкіна В.В., ознайомившись з матеріалами
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам, установленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Згідно з частиною шостою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.
Позовна заява підписана представником позивача - адвокатом Осіповим Олександром Андрійовичем. Позовна заява не містить відомостей про РНОКПП представника.
Суд зазначає, що за нормами частини шостої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України адвокати реєструють електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку.
Відповідно до абзацу 2 частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Натепер перевірити наявність у представника позивача електронного кабінету суд не має можливості через відсутність достатніх відомостей про нього (РНОКПП), про що зазначено вище.
За такого, у разі якщо представник позивача не зареєстрував електронний кабінет, його належить зареєструвати.
При цьому представник позивача заявив про надіслання судових рішень в електронній формі на електронні адреси позивача та її представника, але при цьому не зазначив електронної пошти позивача.
Згідно з частиною четвертою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
До позовної заяви не додано жодного доказу на підтвердження зазначених у ній обставин, крім копії адвокатського запита від 04.12.2023 з витягом з електронної поштової скриньки про його направлення відповідачу.
Зокрема, позивач зазначає, що отримує в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області пенсію у разі втрати годувальника з 1997 року, але не подає доказів на підтвердження цього.
Згідно з частинами першою та другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав відступив від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі № 816/197/18 (касаційне провадження № К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі № 640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 (касаційне провадження № К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі № 816/197/18 (касаційне провадження № К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі № 640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18) та сформулював новий правовий висновок, згідно з яким, серед іншого, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду зазначила, що дата отримання позивачем листа відповідача у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права, і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду.
Верховний Суд наголосив, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Верховний Суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.
У постанові від 09.06.2022 у справі № 1140/2132/18 Верховний Суд звернув увагу, що пенсію позивач отримує щомісяця, тому про порушення свого права позивач мав бути обізнаний на кожне 1 число місяця, що настає за місяцем, у якому повинна була здійснюватись така виплата (з першого до першого числа).
За приписами частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Позивач пов'язує порушення його прав з невиплатою їй з 01.07.2021 доплати до пенсії в сумі 2 000 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 „Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб”.
Пенсія виплачується щомісячно, у зв'язку з чим позивач повинна була дізнатися про невиплату їй зазначеної доплати з 01.07.2021 не пізніше 31.07.2021.
Шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду почав свій відлік з 01.08.2021 і тривав до 31.01.2022.
До суду позивач звернулася 08.12.2023 (дата направлення позовної заяви до суду поштою), тобто з пропуском 6-місячного строку щодо позовних вимог за період з 01.07.2021 до 07.06.2023 (вимоги, які перебувають поза межами 6-місячного строку звернення до адміністративного суду).
Копія адвокатського запита від 04.12.2023 свідчить про те, що вчиняти активні дії, спрямовані на з'ясування обставин нарахування і виплати йому спірної доплати, позивач почала вчиняти лише у грудні 2023 року.
Згідно з частиною шостою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частин першої та другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Отже, позивачу належить надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні причини його пропуску, з наданням доказів на підтвердження поважності цих причин.
Також позивач має право усунути недоліки позовної заяви, змінивши позовні вимоги, а саме: зазначивши дату, з якої вона просить поновити її право, в межах шестимісячного строку звернення до адміністративного суду.
За приписами частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
2. Запропонувати позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви, зокрема подати до Миколаївського окружного адміністративного суду:
- відомості про представника позивача, який підписав позовну заяву, передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема РНОКПП і відомості про реєстрацію електронного кабінету;
- докази на підтвердження обставин, зазначених у позовній заяві;
- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовними вимогами за період з 01.07.2021 до 07.06.2023, в якій зазначити поважні причини його пропуску, тобто такі, що об'єктивно, незалежно від волі позивача, унеможливили звернення до суду з дотриманням установленого строку, з наданням доказів на підтвердження поважності цих причин.
3. Попередити позивача, що наслідком неусунення недоліків позовної заяви установлений судом строк є:
- у разі неподання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду або незазначення у такій заяві поважних причин його пропуску, підтверджених доказами, - повернення такої позовної заяви позивачу в частині позовних вимог за період з 01.07.2021 до 07.06.2023;
- у разі неподання відомостей про представника позивача та/або доказів на підтвердження обставин, зазначених у позовній заяві - повернення позовної заяви в цілому.
4. Роз'яснити позивачу її право усунути недоліки позовної заяви (щодо дотримання строку звернення до суду) зміною позовних вимог, а саме: зазначенням дати, з якої вона просить поновити його право, в межах шестимісячного строку звернення до адміністративного суду.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає до оскарження окремо від рішення суду.
Суддя В.В. Птичкіна